Неділя, 7 Вересня, 2025

ДБР вручила підозру чиновнику ДП “Ліси України”

Важливі новини

Виробництво “Шахедів” зросло в сім разів: Україну чекає нова хвиля атак

Росія щодня наближається до нового етапу масованих атак по Україні, попереджає військовий фахівець із радіотехнологій Сергій Безкрестнов, відомий за позивним “Флеш”. За його словами, Кремль нарощує виробництво дронів-камікадзе “Шахед” у рази — зокрема, вже діють два великі підприємства, а третій завод у процесі будівництва. Очікується, що нові удари будуть сконцентровані на критичній інфраструктурі — особливо […]

Українцям загрожує шокове зростання цін на воду через мільярдні борги

В Україні стрімко зростає фінансова криза у сфері водопостачання. За словами віцепрем’єр-міністра Олексія Кулеби, станом на 1 квітня 2025 року кредиторська заборгованість підприємств водопровідно-каналізаційного господарства досягла 24,2 млрд грн, а борги населення — 9,2 млрд грн. Це ставить під загрозу стабільну роботу системи і наближає країну до суттєвого підвищення тарифів. Кулеба зазначив, що загальна заборгованість […]

Верховна Рада розглядає законопроекти про суд присяжних

На зустрічі Комітетів Верховної Ради з правової політики та правоохоронної діяльності розглянули важливі законопроекти, спрямовані на впровадження інституту суду присяжних в українській правовій системі. Цю інформацію розкрив народний депутат Владлен Неклюдов, який вважає такий крок не лише актуальним, але й необхідним для забезпечення справедливості та довіри до судової системи.

Згідно з запропонованими законопроектами, українські суди матимуть можливість залучати громадян до участі у судових засіданнях як присяжних. Це стане важливим кроком у напрямку зміцнення демократії та підвищення рівня судової незалежності. Суд присяжних дозволить залучити представників громадськості до процесу прийняття правосудних рішень, що, у свою чергу, сприятиме більш об'єктивному і справедливому судочинству.

Впровадження інституту суду присяжних може стати ефективним засобом боротьби з корупцією та впливом неправомірних впливів у судові процеси. За словами Неклюдова, це також сприятиме збільшенню довіри громадян до судової системи та підвищенню рівня її легітимності.

Зазначимо, що питання введення суду присяжних в Україні розглядалося протягом довгого часу. Проте, лише зараз воно набуває конкретних форм та отримує активну підтримку з боку парламентських комітетів. Це свідчить про поступовий розвиток української правової системи у напрямку вдосконалення та гармонізації з міжнародними стандартами правосуддя.

Обговорення, проведене під керівництвом депутатів, мало назву “Обговорення законопроектів на запровадження суду присяжних в Україні”.

Нагадаємо, у жовтні 2020 року Кабмін представив до Верховної Ради законопроекти №4190 та №4191, спрямовані на впровадження класичної моделі суду присяжних в Україні. Ці проекти були розроблені Міністерством юстиції. Їх включили до порядку денного у листопаді 2020 року, але подальші дії з ними були затягнуті.

Згідно із даними “Судово-юридичної газети”, на засіданні комітетів обговорювалися законопроекти 2709-1 та 2710-1 від 16 січня 2020 року (ініціатор – народний депутат Сергій Власенко), а також 3843, 3844, 3845 від 14 липня 2020 року (ініціатори – народні депутати Павло Фролов, Ігор Фріс, Федір Веніславський та Павло Павліш).

“Це важлива тема! Реалізація конституційного права громадян на участь у правосудді, і ця реформа має бути реалізована, щоб кожен громадянин міг взяти участь у правосудді і зрозуміти, що це означає в реальному житті!” – підкреслив Неклюдов.

До розгляду присутніх долучилися представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації, Національної школи суддів, громадських організацій, міжнародних проектів допомоги (зокрема Агентства США з міжнародного розвитку USAID), судді, адвокати, прокурори, науковці та міжнародні експерти.

Виступили голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук та інші представники.

Раніше вже проводились експертні обговорення теми “Суд присяжних: участь громадян як механізм підвищення довіри до правосуддя”, які були розроблені Коаліцією РПР за підтримки USAID. Учасники засідання були ознайомлені з результатами цих обговорень.

“У підсумку ми домовилися про наступні кроки з впровадження зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів на введення суду присяжних”, – повідомив Владлен Неклюдов.

Звідки планується взяти фінансування на запровадження повноцінного суду присяжних та чи планують такі зміни запроваджувати саме під час воєнного стану – наразі невідомо.

Що не можна робити 14 червня: прикмети й заборони дня

У суботу, 14 червня, православні віряни за новоюліанським календарем вшановують пророка Єлисея. Цей день вважається чудотворним, а сам Єлисей – одним із найшанованіших пророків Старого Завіту. Він мав дар зцілення, воскресіння мертвих і передбачення майбутнього. Пророк Єлисей був учнем святого Іллі, а після вознесіння наставника продовжив його справу. Після смерті мощі Єлисея намагались знищити, однак […]

Українцям, які перебувають у Німеччині, радять якнайшвидше знайти роботу

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Видання зазначає, що у Німеччині в економіці і в суспільних настроях останнім часом відбуваються швидкі зрушення, які в 2025 році можуть побічно і навіть прямо позначитися на українських біженцях, які перебувають у країні.

“Це пов’язано із достроковими виборами, ситуацією в економіці ФРН та подіями у Сирії”, – йдеться у статті.

ЗМІ пояснює, що низка великих німецьких компаній нещодавно оголосила про масові звільнення, а, отже, проблема дефіциту кадрів втрачає свою недавню гостроту:

“Пріоритети влади можуть змінитися: на перший план вийде працевлаштування не українських біженців, а кваліфікованих працівників, які народилися або давно живуть у ФРН, які потрапили під скорочення”.

Також автори вказують, що після дострокових парламентських виборів, запланованих на 23 лютого, українців можуть позбавити Bürgergeld, базовою допомоги для безробітніх.

Крім того, видання звертає увагу на те, що серед мешканців Німеччини почала зростати кількість тих, хто вважає біженців загрозою власному добробуту. Зокрема, це стосується повернення сирійських біженців на батьківщину – відповідний дискурс розпочався наступного дня після повалення в Сирії режиму Башара Асада.

“Найбільші шанси на перемогу у дострокових парламентських виборах у Німеччині має блок правоцентристських та консервативних партій ХДС/ХСС. Якщо він прийде до влади, то швидше за все почне серйозно коригувати політику Німеччини, у тому числі у міграційних питаннях. І хоча блок твердо стоїть на боці України в її боротьбі проти російської агресії, він водночас рішуче виступає проти надання українським біженцям допомоги Bürgergeld, куди більш привілейованої, ніж звичайна допомога для претендентів”, – резюмує ЗМІ.

Польща готова прийняти нову хвилю українських біженців взимку. Про це заявив заступник міністра закордонних справ Польщі Вєслав Леснякевич.

За його словами, в Україні знищена критична інфраструктура, а люди часто позбавлені базових побутових зручностей.

Начальник відділу закупівель ДП “Ліси України” Віталій Цимбалюк опинився у центрі розслідування, отримавши підозру від Державного бюро розслідувань (ДБР) у справі закупівлі телефонів майже на 19 млн грн. Однак цей скандал сягає далеко за межі однієї оборудки, адже пов’язаний із політичними зв’язками та внутрішніми конфліктами у “Лісах України”.

Віталій Цимбалюк – син народного депутата від партії “Батьківщина” Михайла Цимбалюка, який, за інформацією громадського активіста та військовослужбовця Олександра Громова, був покровителем Юлії Давидової, колишньої виконувачки обов’язків начальника Державної екологічної інспекції в Закарпатській області.

Громов також наголошує, що всередині підприємства “Ліси України” існують серйозні внутрішні суперечки. За його словами, Віталій Цимбалюк довгий час “був неугодним” генеральному директору “Лісів України” Юрію Болоховцю. Однак основними закупівельними процесами, за твердженнями активіста, керувала інша особа.

Предметом розслідування стало придбання 2500 смартфонів для підприємства на загальну суму 18,9 млн грн. Це викликало підозри щодо завищення вартості. Один смартфон обійшовся підприємству у 7,5 тис. грн.

За інформацією Держаудитслужби, у процесі закупівлі були порушення, зокрема неправомірне визначення предмета закупівлі, порушення процедур та термінів оприлюднення інформації.

Попри це, у ДП “Ліси України” заявили, що закупівля смартфонів була економічно обґрунтованою: “Телефони обладнані платіжними терміналами для безконтактних розрахунків у лісництвах. Це допомагає зекономити на утриманні касових апаратів. Інвестиція швидко окупиться”.

За словами Громова, підозри ДБР отримали ще дві посадові особи підприємства: виконавчий директор Ігор Лицур та начальник відділу інформаційних технологій. Він також припускає, що генеральний директор Юрій Болоховець може використовувати цю ситуацію для усунення “неугодних” працівників і “розчищення місця для своїх подільників”.

На офіційному рівні ДБР поки не розголошувало подробиць розслідування. Однак ця справа може мати далекосяжні наслідки не лише для “Лісів України”, а й для пов’язаних із ними політичних структур.

The post ДБР вручила підозру чиновнику ДП “Ліси України” first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини