ДБР викрило схему фіктивної служби в армії на десятки мільйонів гривень

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

У коментарі виданню Politico вона заявила, що Україна «вивчає різні моделі виборів».

Один з обговорюваних варіантів – електронне голосування для громадян, які перебувають за кордоном або на окупованих територіях. Також розглядається можливість голосування поштою та особисте голосування за кордоном.

Вивчається і голосування за довіреністю – виборець зможе призначити довірену особу, яка проголосує за нього.

Влада активно обговорює впровадження, щонайменше для закордонних українців (а можливо, і всередині країни), електронного голосування через “Дію”.

Однак, проти цієї ідеї категорично виступає опозиція, заявляючи, що, в такому разі, неважливо вже буде хто за кого голосує, а важливим буде лише те, який результат намалює влада в «Дії». Тож поки що проєкт «е-голосування», з огляду на крайню скандальність і токсичність цієї теми, Банкова сильно не афішує, але, за даними джерел, повністю від неї не відмовилася. І заява Олени Шуляк підтверджує цю інформацію.

Якщо влада ухвалить рішення впроваджувати «вибори через Дію», то оголосять це незадовго до початку передвиборчої кампанії, щоб не дати час опозиції організувати кампанію в Європі проти впровадження онлайн-голосування.

Військовослужбовці в Україні мають закріплене законом право захищати свої права у випадках, коли накази, рішення або дії командування суперечать законодавству чи виходять за межі наданих повноважень. У Міністерстві юстиції підкреслюють: проходження військової служби не позбавляє людину права на правовий захист, а держава зобов’язується забезпечити ефективні механізми оскарження та доступ до безоплатної правничої допомоги.

Законодавство передбачає можливість оскарження широкого кола управлінських рішень. Зокрема, військові можуть звертатися зі скаргами щодо наказів про звільнення з військової служби, переведення до іншої частини або призначення на посаду. Також предметом оскарження можуть бути рішення, пов’язані з укладенням, продовженням чи достроковим розірванням контракту, а також питання присвоєння, пониження або позбавлення військового звання.

Серед найпоширеніших проблем, з якими звертаються військовослужбовці, — невиплата грошового забезпечення та інших належних коштів, незаконне звільнення мобілізованих, відмова у розірванні контракту, порушення процедури звільнення за станом здоров’я, ненадання соціальних виплат і допомоги.

Захист своїх прав військові можуть здійснювати кількома шляхами. Зокрема, через органи військового управління, Військову службу правопорядку, Уповноважену Президента з питань захисту прав військовослужбовців, а також через систему безоплатної правничої допомоги.

У системі безоплатної правничої допомоги фахівці надають консультації, допомагають підготувати заяви та скарги. Для ветеранів і учасників бойових дій передбачена також підготовка процесуальних документів і представництво інтересів у суді. У Мін’юсті підкреслюють, що звернення за правовим захистом є законним інструментом відновлення порушених прав і не може бути підставою для тиску чи переслідування з боку командування.

За наявною інформацією, жінка, яка працювала нянею, звинувачується у неприпустимих діях щодо 4-річної дівчинки, яка перебувала під її наглядом. Ситуація набула широкого розголосу після того, як відеозапис події з'явився в мережі інтернет, викликавши хвилю обурення серед користувачів соціальних мереж та громадськості в цілому.

У висновку Міністерства оборони сказано, що у запропонованій редакції законопроєкт не узгоджується з Конституцією України, законами України “Про оборону України” та “Про розвідку”. Також він суперечить міжнародним договорам та рекомендаціям документа Монтре, в якому розкриваються питання функціонування приватних військових компаній в період збройного конфлікту. Зазначається, що Україна є однією із 17 держав, які взяли участь у його підготовці.

В міністерстві наголошують, що необхідне створення нормативно-правової бази для здійснення військово-консалтингової діяльності із залученням міжнародного передового досвіду. В Міноборони пропонують доопрацювати проєкт, залучивши до роботи над законопроєктом фахівців міноборони.

Автором законопроєкту є “слуга народу” Сергій Гривко. Документ визначає правовий статус та організаційно-правові засади діяльності міжнародних оборонних компаній, які створюються в Україні, та беруть участь у здійсненні оборонних заходів.

Зазначається, що такі компанії також надаватимуть оборонні послуги й за межами України. Проєкт Закону пропонує створити Державну службу України у справах міжнародних оборонних компаній, яка займатиметься регулюванням та управлінням у сфері діяльності міжнародних оборонних компаній. Вона підпорядковуватиметься Головному управлінню розвідки Міноборони України.

Новий державний орган контролюватиме діяльність приватних компаній, реєструватиме угоди щодо оборонних послуг, а також обліковуватиме наявне на їхньому балансі озброєння та техніку.