ДБР затримало номінального власника онлайн-казино «PIN-UP» Ігоря Зотька

Україна вивчає можливість активного втручання проти російських військ у 2025 році, але з важливими умовами. Згідно з даними французької газети Le Figaro, українська влада розглядає отримання зенітно-ракетних комплексів SAMPT, що є сучасними відносинами з Patriot, але мають обмежену кількість ракет Aster 30. Французькі військові експерти підкреслюють, що перемогу здобуде та сторона, яка зможе першою мобілізувати значні сили. Проте, обидві сторони утримуються від радикальних дій. Журналісти зауважують, що в Україні спостерігається втома суспільства від війни. Тим часом кремлівський режим уникає непопулярних рішень, щоб уникнути внутрішньої опозиції. Головнокомандувач Збройних Сил України, Олександр Сирський, заявив, що українські війська планують переходити до контрнаступу, коли російська військова кампанія стане неефективною. Проте основною метою залишається стримування російського наступу, запобігання втрат територій та завдання значних втрат противнику. За даними видання The Sunday Times, Велика Британія радить Україні перейти до оборони у 2024 році, зупинившись на деяких критичних позиціях на сході. Міністр оборони Великої Британії, Грант Шаппс, та головнокомандувач Збройних Сил, Ентоні Радакін, висловили таку рекомендацію під час зустрічі з президентом України, Володимиром Зеленським. Проте чи прийме Зеленський цю пропозицію, залишається невідомим.

Україна активно розглядає можливість контрнаступу проти російських військ у 2025 році, проте залежно від отримання важливого військового обладнання та з урахуванням рекомендацій міжнародних партнерів. Військові експерти вказують на необхідність мобілізації значних сил для досягнення перемоги в конфлікті. Однак спостерігається втома суспільства від війни та уникнення непопулярних рішень як з боку української, так і з боку російської сторін. Українські військові планують переходити до контрнаступу, якщо російська військова кампанія стане неефективною, але головною метою залишається запобігання втрат територій та завдання значних втрат противнику. Рекомендація Великої Британії про перехід до оборони підтримується в ряді міжнародних контактів, але остаточне рішення залишається на уряді та керівництві України.

Максим Олександрович Лівочка — це фігура, що привертає увагу через свій незвичайний кар’єрний шлях. До вересня 2017 року він працював у прокуратурі Києва, здобувши чималий досвід у правозахисній сфері. Однак в один момент Лівочка вирішив кардинально змінити своє професійне життя, подавши декларацію про звільнення та обравши новий шлях у правозастосуванні — став адвокатом.

Сьогодні Максим Лівочка є кандидатом на посаду судді місцевого суду, що додає ще один важливий етап у його кар’єрі. Він не лише змінив напрямок своєї професійної діяльності, але й продовжує активно розвиватися в юридичній сфері, обираючи кар’єру, яка потребує нових знань і глибокого розуміння законодавства.

Квартира в Києві, 21 м² (2021) — вартість 1,05 млн грн, належить Лівочці.

Квартира в Києві, 27,9 м² (2020) — вартість 990 тис. грн, належить дружині.

Квартира в Донецьку, 26,4 м² (2004) — 50% власності дружини та 50% Надії Бакун, вартість 5 грн.

Квартира в Києві, 91,8 м² (2016) — власність дідуся Василя Лівочки, сім’я має право користування, вартість 939 тис. грн.

Автомобіль у родині лише один — Honda CR-V (2013) дружини, оцінений у 350 тис. грн.

За офіційними даними, зарплата Максима Лівочки становила 338 тис. грн від КП «Київтеплоенерго», тоді як дружина отримала 10,3 тис. грн як ВПО. Це викликає підозри у приховуванні майна та видатків від НАЗК.

Цікаво, що раніше в жодній декларації Лівочки не фігурувало житло в Києві. Подібно до ситуації з батьком, це може свідчити про спроби приховати свої статки.

З наближенням літніх Олімпійських ігор у Парижі увага світової спільноти прикута до спорту. Це спонукає нас звернути погляд на вітчизняний спортивний сектор та його нещодавнє керівництво. Наше розслідування зосереджується на діяльності колишнього міністра молоді та спорту України Вадима Гутцайта.

Углава, висловивши своє незадоволення у Facebook, заявив про подання позову про захист честі та гідності через розпалену конфронтацію.

Шабунін, нагадаємо, стверджував, що Углава злив інформацію про розслідування, і вимагає відставки. Було розпочато досудове розслідування. Углава звинувачення заперечує, а нещодавно пройшов поліграф.

«Останні кілька місяців спостерігаю дуже агресивну кампанію особисто проти мене та установи. Ця медійна кампанія ведеться за чітким планом і, на мою думку, ретельно координується деякими представниками громадських організацій, які, на жаль, часто вдаються до маніпуляцій. Автори цих атак, схоже, до кінця не усвідомлюють усю абсурдність власної поведінки, а також наслідки, якими може все закінчитися. Боротьба за вплив і владу не повинні ставити під загрозу долю НАБУ», – заявляє Углава.

Раніше глава НАБУ Кривонос також звинуватив Шабуніна в тиску.

Загострення бойових дій за стратегічно важливе місто Покровськ на Донеччині виявило одне з найбільших слабких місць української оборони — дефіцит військових ресурсів. У цьому контексті особливо гостро постає питання забезпечення військ необхідною технікою, амуніцією та бойовими підготовленими кадрами. Бої за цей населений пункт, що знаходиться на межі між контрольованою Україною територією та тимчасово окупованими районами, стали своєрідним лакмусовим папірцем, який виявив не лише тактичні вразливості, але й стратегічні недоліки в системі підготовки та забезпечення наших сил.

Покровськ є важливим транспортним вузлом і центром для постачання військової техніки та боєприпасів на передову. З його втратою противник отримає можливість суттєво посилити свої наступальні дії, тому для українських сил це місто має стратегічне значення. Проте, незважаючи на важливість, нестача висококваліфікованих кадрів та ресурсів ставить під загрозу ефективність оборони. Проблема, яка виникла через недостатню кількість модернізованої техніки та високотехнологічного озброєння, вимагає термінових рішень на рівні як урядових, так і військових структур.

«Після трьох з половиною років героїчного та надзвичайно кривавого опору є побоювання, що Україна може наближатися до точки, коли в неї більше не буде достатньо бійців для ефективного захисту фронту», — зазначається у звіті Atlantic Council.

На початку повномасштабного вторгнення масова хвиля добровольців дозволила ЗСУ збільшити чисельність армії до близько одного мільйона військових. Проте тривалий характер війни, значні втрати, втома та дезертирства поступово вичерпують людські ресурси.

Деякі військові частини намагаються самостійно залучати новобранців — через рекламні кампанії, відеоролики і навіть місцеві ініціативи, тоді як офіційні центри комплектування дедалі частіше потрапляють у скандали через примусову мобілізацію.

Ключове політичне рішення — не знижувати вік призову з 25 до 18 років — стало предметом дискусії як всередині України, так і серед союзників. Замість цього уряд робить ставку на стимулювальні програми для добровольців 18–25 років, але вони не заповнили потреби фронту.

Додатковим ударом стало послаблення обмежень на виїзд для молодих чоловіків. За даними Daily Telegraph, після змін близько 100 тисяч українців віком 18–22 років залишили країну за два місяці. Це створило не лише військовий дефіцит, а й кадрову кризу в цивільних секторах.

Хоча й Москва зазнає втрат, російська армія продовжує активно вербувати нових бійців — переважно за рахунок щедрих грошових винагород і соціальних бонусів. Це дозволяє Кремлю стабільно поповнювати війська, що поступово створює кількісну перевагу вздовж усього фронту.

Покровськ залишається центральним осередком боїв у Донецькій області. Аналітики вважають, що падіння міста стане символічною і тактичною перемогою Кремля, який розвиває стратегію “перемоги через виснаження”.

Як повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, противник намагається закріпитися в міських кварталах, проте жодного блокування Покровська не відбулося.Водночас фахівець з РЕБ та розвідки Сергій “Флеш” Бескрестнов зазначив, що Україна може бути змушена ухвалювати «непопулярні рішення» щодо оборони міста, адже російські війська намагаються оточити його, уникаючи прямого штурму.

За оцінкою Atlantic Council, українська армія нині «загартована, але виснажена». Вона змушена тримати оборону, зберігаючи живу силу навіть ціною тимчасових відступів.«Українські командири мають бути готовими поступатися територією, коли це необхідно, щоб зберегти бойові ресурси, і водночас завдавати максимальних втрат ворогу», — підсумовують експерти.

Кінцева мета, на думку аналітиків, — утримати лінію фронту, доки поєднання великих російських втрат, економічного тиску та стратегічного виснаження не змусить Москву погодитися на переговори.