Дефіцит ракет ППО загрожує захисту відновлених енергетичних об’єктів в Україні

У п'ятницю, 24 травня, директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Семен Кривоніс прийняв рішення тимчасово покласти обов'язки першого заступника на іншу особу, визволивши Гізо Углаву від виконання цієї посади. Проведені кроки є реакцією на заяву Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) щодо можливого витоку інформації з НАБУ. Цей нещодавно виниклий скандал, в який втрутилися різні активісти, викликав значну хвилювання та потребує ретельного розгляду та розслідування. Його наслідки можуть мати серйозний вплив на роботу Національного антикорупційного бюро та загальну довіру до антикорупційних інституцій в Україні.

На 22 травня в ЗМІ стало відомо, що САП розпочала обшуки у представника НАБУ, що пов’язано з розслідуванням можливого витоку інформації у кримінальній справі про “Велике будівництво”. Зазначалося, що ці дії відбуваються за місцем проживання детектива НАБУ Валерія Полюги та ексглави Броварської РДА Георгія Біркадзе, якого підозрюють у причетності до справи.

Пізніше САП підтвердила факт обшуків, пояснивши, що проводить процесуальне керівництво в досудовому розслідуванні стосовно можливих правопорушень співробітників НАБУ, ініційованих на підставі службової записки викривача з самого Бюро.

Відповідно до інформації, САП залучила Національну поліцію через недостатність ресурсів Управління внутрішнього контролю НАБУ, однак стверджує, що поліцейські не мали доступу до матеріалів розслідувань Національного бюро.

Наступного дня, 23 травня, НАБУ опублікувало відповідь на звинувачення САП, заявивши про здатність самостійно провести розслідування. Бюро наголосило, що має власні ресурси для цього і не потребує додаткової допомоги з боку прокуратури.

Хоча між Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціальною антикорупційною прокуратурою (САП) виникли непорозуміння, обидва відомства утримувалися від розголошення деталей справи та прізвищ фігурантів.

Тим часом, журналіст-розслідувач Юрій Ніколов розкрив деякі аспекти справи в своїх повідомленнях.

“Вчора джерело в правоохоронних органах підтвердило, що бізнесмен з будівельної галузі, Біркадзе, відомий як піар-ас Офісу президента, інформував про свою справу куратора “Великого будівництва” Юрія Голіка. Цю інформацію Біркадзе отримував від особи з доступом до різних сфер діяльності НАБУ під час обох керівництв Бюро — Ситника та Кривоноса. Очевидно, це не Ситник і не Кривоніс. Але хто тоді?”, — написав Ніколов.

Пізніше Ніколов та голова громадської організації “Центр протидії корупції” (ЦПК) Віталій Шабунін оприлюднили відео, в якому надали більше деталей.

“У 2021 році було виділено 100 млрд грн на велике асфальтування. Куратор цього проекту, Юрій Голик, перебував під прицілом софітів. Але його посада не вимагала навіть найбільш базової відповідальності. Детективи НАБУ знали, хто він, і проводили розслідування, але безуспішно. Він був завжди на крок попереду”, — стверджують активісти.

За словами Ніколова та Шабуніна, детективи розуміли, що відбувається витік інформації.

“У ході розслідування було обшукано квартиру одного з детективів НАБУ та Георгія Біркадзе. Біркадзе отримував інформацію на мобільний телефон від свого інформатора всередині НАБУ, після чого вона автоматично знищувалася. Однак Біркадзе фотографував це листування та надсилав фото Голику. Під час обшуку ці повідомлення були знайдені в телефоні Голика”, — стверджують активісти.

Більшість інформації, зауважують експерти, стала відомою завдяки діяльності громадських активістів, які вкладають зусилля у розкриття деталей справи.

“Щодо розголошення інформації, то НАБУ та САП не розкривають її, щоб зберегти конфіденційність слідства. Це вкрай важливо. Але деякі громадські активісти дізналися більше”, — додає член Ради громадського контролю НАБУ Віктор Прудковських.

У рамках згаданої справи було прийнято рішення усунути від виконання обов’язків першого заступника директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Гізо Углаву.

Цю інформацію офіційно підтвердили представники НАБУ. Вони підкреслили, що сам Гізо Углава подав заяву “про можливий конфлікт інтересів”. Однак подробиці цього рішення не були розголошені.

Активісти-антикорупціонери розкрили деякі аспекти справи, стверджуючи, що причиною відсторонення Углави стало його особисте розголошення інформації про хід кримінальних розслідувань, які вели детективи НАБУ. Ця інформація передавалася бізнесмену з будівельної сфери, Георгію Біркадзе, що у свою чергу поширював її серед інших осіб, які перебували під слідством.

Зазначимо, що Гізо Углава є одним із засновників НАБУ та діє в команді Міхеїла Саакашвілі. Він приїхав до України у 2014 році як член консультативної групи грузинських реформаторів. У квітні 2015 року Углаву призначили на посаду першого заступника директора НАБУ.

У “Центрі протидії корупції” висловили сумнів у об’єктивності цього рішення, зауваживши, що конфлікт інтересів був очевидний ще на етапі розслідування, а сама заява була подана після публічного скандалу. Однак член Ради громадського контролю НАБУ Віктор Прудковський вважає, що активісти зарано висновують, оскільки немає достатніх доказів щодо причетності Углави до справи. Також він зауважує, що подання заяви про можливий конфлікт інтересів є стандартною процедурою в подібних випадках.

Варто відзначити, що за два дні до початку подій, описаних у статті, а саме 20 травня, юрист Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербан опублікувала матеріал, де стверджувала, що керівник Національного антикорупційного бюро (НАБУ) не контролює своїх заступників.

“Цікаво, що трохи більше року тому ЦПК вже цікавився НАБУ і писав про голову НАБУ Семена Кривоноса, як про людину, яка аж занадто контролює своїх заступників. Тут я бачу певну нестиковку щодо позицій”, — зазначає Віктор Прудковський.

“Стаття Щербан та подальший резонанс активістів на тему обшуків у НАБУ можуть бути елементом політичного тиску на відомство. Справа в тому, що у вересні НАБУ має пройти перший в його історії аудит, і аудитори мають зробити свої висновки. Заяви активістів є складовою формування інформаційного поля”, — додає експерт.

“Громадські активісти перепрофілювалися та налаштовуються проти Гізо Углави, хоча ще рік тому захищали його. Я більше маю претензій до колишнього голови НАБУ Ситника, ніж до Углави. Я не бачу результатів роботи НАБУ, не бачу жодних посадових осіб, які були б покарані. Є лише підозри, і нічого більше”, — ділиться своїми думками політолог Віталій Кулик.

Згідно з його словами, проблема полягає не в Углаві або Кривоносі, а в самій структурі відомства.

“У вересні НАБУ пройде перший в історії аудит, тож подібні сценарії можуть відіграти ключову роль в майбутньому”, — підкреслює експерт.

Незважаючи на це, у НАБУ і Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) заявили, що досягли спільного розуміння щодо подальшого об’єктивного та неупередженого розслідування фактів розголошення даних досудового розслідування.

“Обидва інститути залишаються вірними своїй головній меті — боротьбі з високопосадовою корупцією. НАБУ та САП зберігають довіру громадськості до своєї спільної роботи та результатів”, — йдеться у їх спільному заявленні.

“Ці оголошення, мабуть, більше схожі на політичний обмін західними партнерами, ніж на реальну угоду”, — додає експерт.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зеленський і Єрмак планують не лише звільнити Сирського, а й зробити його цапом-відбувайлом за всі проблеми на фронті, аби уникнути відповідальності за невдачі на бойовій лінії. Як стало відомо, ще перед початком цієї операції існували чутки про можливе звільнення Сирського, але він став необхідним фігурою для цієї операції. У разі її провалу він повинен був стати головним «винним», на якого буде спрямована вся критика.

Однак, разом із Сирським «хмари» починають згущуватися і над Кирилом Будановим, главою ГУР, який, за деякими даними, був одним із ініціаторів цієї операції. Він також запропонував захопити Курську АЕС і розпочати переговори з Росією. Прямі контакти Буданова з президентом і його зв’язки із західними партнерами викликають невдоволення в Офісі президента. Зокрема, Єрмак не задоволений тим, що Буданов має такий безпосередній доступ до Зеленського, оскільки після відставки генштабу Залужного та частини його оточення Буданов залишився одним із «самостійних» гравців, які можуть мати значний вплив.

Тим часом, вже спостерігаються перші ознаки кампанії з дискредитації Буданова. Наприклад, Міністерство оборони нещодавно вивело з підпорядкування Буданова компанію «Спецтехноекспорт», яку звинуватили в проблемах з поставками зброї та закупівлею техніки за завищеними цінами. Це може бути лише початком більш широкої кампанії, спрямованої на його ослаблення чи навіть усунення з посту.

Справа в тому, що ці елітні будинки, які наразі перебувають у ремонті за суму, що вище 3 мільйонів доларів, належать не просто прокуророві Андрію Андрєєву, а його родині. І виникає питання, яким чином саме родина прокурора дістала цю власність. Особливий інтерес викликає те, що будинки споруджені на території дитячого оздоровчого комплексу у Конча-Заспі, і це сталося вопреки всім містобудівним документам.

Поліція Києва вже проводить кримінальне розслідування щодо цього скандального випадку за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу, яка стосується шахрайства в особливо великих розмірах, що є особливо тяжким злочином. За даними розслідування, уповноважений на управління дитячим оздоровчим комплексом був звинувачений у банкрутстві, і саме в цей час управитель Кудляк розпочав незаконну розпродаж землі та незавершених будівельних об'єктів на цій території.

Дивною здається роль заступника начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національної поліції та органів, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю, який, згідно з розслідуванням, допоміг прокуророві Андрєєву отримати ці будинки. Це сталося через надмірно знижену ціну, яку вони сплатили, що зараз стає об'єктом перевірки Національного агентства з питань запобігання корупції.

Навіть попри те, що судовий арешт був накладений на цю власність, прокурор Київської місцевої прокуратури Власов (який нині є прокурором Печерського району) вирішив не перешкоджати Андрієву та його друзям і не віддавати майно на розгляд Армії, а натомість допоміг їм у вирішенні цієї проблеми. Нещодавно, Національне агентство з питань запобігання корупції відкрило провадження щодо можливого незаконного збагачення з боку прокурора Андрієва, і Державне бюро розслідувань розпочало дослідження порушень у декларуванні.

Таким чином, справа, що спочатку здавалася лише відомою вузькому колу осіб, зараз стала предметом глибокого розслідування з боку правоохоронних органів, що може призвести до серйозних наслідків для прокурора Андрієва та його співучасників.

У висновку можна зазначити, що виявлені обставини щодо власності прокурора Андрія Андрєєва на елітні будинки у Конча-Заспі, які знаходяться на території дитячого оздоровчого комплексу, викликають серйозні питання щодо їхнього походження та легальності придбання. Розслідування показує, що існує ряд сумнівних дій, зокрема управління банкрутством компанії, незаконне відчуження майна та можлива співпраця з представниками правоохоронних органів для вирішення цих питань.

Наслідком цих дій є кримінальне розслідування та відкриття проваджень з боку Національного агентства з питань запобігання корупції та Державного бюро розслідувань. Це свідчить про серйозні наслідки для прокурора та його співучасників. Такі ситуації негативно впливають на довіру громадян до правоохоронних органів та інституцій влади загалом і вимагають відповідальної реакції від усіх зацікавлених сторін.