Декларації родини Коваль: розкішне майно та робота в університетах

Представниця ОК “Південь” Наталія Гуменюк розкрила, що розслідування щодо трагедії з українськими військовополоненими в районі села Кринки Херсонської області продовжується, а також ведеться ідентифікація загиблих захисників. У своїй заяві вона підкреслила, що аналіз відео, що стало доступним у мережі, ускладнений, однак експерти, включаючи поліцейських, вже працюють над ним. За її словами, внаслідок цієї трагедії Україна звернулася за підтримкою до міжнародних організацій, зокрема до ООН та МКЧХ.

Гуменюк наголосила на тому, що подібні випадки страти беззбройних військовополонених вже неодноразово мали місце, і всі вони документуються для подальшого кримінального провадження. Вона відзначила, що опубліковане відео свідчить про те, що російські окупанти не змогли досягти успіху в районі Кринок, не зважаючи на безуспішні атаки. Навіть при великій кількості штурмів, які іноді досягали 16 за добу, вони зазнали значних втрат у особовому складі, але не змогли досягти своєї мети.

"Росіяни намагаються шукати способи витіснення ЗСУ з їхнього плацдарму, однак їхні спроби наразі безуспішні", — зазначила Гуменюк. "Вони зараз здійснюють у середньому лише п'ять-шість штурмів на добу, проте досі не вдається застосувати бронетехніку в бойових діях".

У результаті аналізу подій, пов'язаних з трагедією у районі Кринок Херсонської області, можна зробити кілька висновків. По-перше, розслідування цього події триває, і ідентифікація загиблих українських військових є одним із пріоритетів. По-друге, Україна активно звернулася до міжнародних організацій для отримання підтримки у з'ясуванні обставин цієї трагедії.

За результатами аналізу відеоматеріалів стало очевидно, що російські окупанти не змогли досягти успіху в районі Кринок, хоча намагалися застосовувати інтенсивні військові дії. Їхні спроби збільшити кількість штурмів та відступні дії виявилися неефективними, що свідчить про відсутність успіху у їхній стратегії в цьому регіоні.

Зазначається, що російські сили продовжують шукати способи витіснення українських військових, проте поки не досягли бажаного результату. Це свідчить про стійкість та високу бойову готовність Збройних Сил України в цьому районі, що зберігає оборону та контролює ситуацію на фронті.

Дружина колишнього віцепрем’єр-міністра та ексочільника НАК «Нафтогаз України» Олексія Чернишова, Світлана Чернишова, звернулася до Печерського районного суду Києва з позовом про поділ спільного майна подружжя. Відповідний запис нещодавно з’явився у реєстрі порталу «Судова влада України». Згідно з інформацією, позов було зареєстровано 21 жовтня, а відповідачем у справі значиться сам Олексій Чернишов, який на цей момент є фігурантом кримінального провадження щодо можливого незаконного збагачення.

Суд оперативно визначив склад колегії, що розглядатиме матеріали справи. Процедура поділу майна подружжя зазвичай передбачає аналіз джерел походження активів, часу їх набуття та правових підстав для розподілу, однак у цьому випадку процес може мати додаткові нюанси з огляду на паралельне кримінальне розслідування. Експерти припускають, що судді можуть зіткнутися з необхідністю вивчення значного масиву документів, пов’язаних із фінансовими операціями та власністю родини.

18 листопада Вищий антикорупційний суд обрав Чернишову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 51 млн грн. Наступного дня ця сума була внесена. Під час судового засідання сторона захисту заявила, що все майно та банківські рахунки подружжя перебувають під арештом у межах попереднього кримінального провадження, яке стосується можливого зловживання службовим становищем та отримання неправомірної вигоди.

Прокурори також повідомили, що у матеріалах справи фігурують псевдоніми «Професор» і «Че-Гевара», які можуть стосуватися подружжя Чернишових. Адвокати цю версію заперечують і наполягають на відсутності доказів.

Світлана Чернишова — докторка філологічних наук та професорка кафедри іноземних мов історичного й філософського факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Її позов може стати новим етапом у резонансній справі про корупцію в енергетичному секторі та майнові активи родини.