Демчук залишив Україну під час війни та почав співпрацю з європейським продюсером

Наші джерела розкрили, що у Сирійському парламенті активно обговорюється законопроєкт щодо мобілізації, але народні обранці зіткнулися з опозицією до жорстких положень у цьому документі. Політик Мар'яна Безугла на своїй сторінці в соціальній мережі зазначила про "паніку" голови оборонного комітету Завітневича після виключення з проєкту поправок, що передбачали відповідальність за ухилення від мобілізації. Після голосування засідання було закрите.

"Після тижнів "бла-бла" щодо мобілізації комітет нарешті розпочав розгляд конкретних поправок і зразу ж зіткнувся з першим питанням, яке виглядало як підготовлений "обговорений" "тематичний блок". Але це виявилося просто марнуванням часу. Сьогодні нам не вистачило голосів для прийняття обмежень прав громадян за пропозицією ТЦК СП. Ця норма була виключена. У голови комітету спостерігається певне занепокоєння — засідання було закрите", — написала Безугла.

Вона пояснила, що проголосувала за зняття цієї норми, оскільки вона була "сформульована некоректно та не узгоджується" з адміністративним і кримінальним кодексами, "і без відповідальності це просто стало б репресивною політичною заявою та породило б додаткові корупційні ризики, які нам вже мало".

Висновки до вищезгаданої статті можна сформулювати наступним чином:

• Український парламент розглядає законопроєкт щодо мобілізації, однак обговорення зустріло опозицію щодо жорстких положень цього документа.

• Депутати не змогли узгодити певні аспекти, зокрема відповідальність за ухилення від мобілізації, що призвело до затримки у процесі прийняття закону.

• Деякі політики виступають проти непропорційних обмежень, які не корелюються з існуючими законами та можуть стати джерелом корупційних ризиків.

• Закриття засідання після неуспішного голосування за певні поправки свідчить про напруженість і розбіжності в підходах до вирішення питань мобілізації в країні.

Україна: Створення Спеціалізованої економічної прокуратури на фоні політичних дискусій

Законопроект №11087, який передбачає створення Спеціалізованої економічної прокуратури (СЕП), викликав активні обговорення в українському парламенті та суспільстві. Ініціативу народного депутата Ярослава Железняка сприймають як крок до зміцнення правової системи та боротьби з економічною злочинністю. Згодом відбудеться відбір кваліфікованих співробітників для нового органу через конкурс.

Проте думки на цей рахунок розділені. Народний депутат Максим Бужанський висловив своє негативне ставлення до ідеї створення СЕП, вказуючи на можливі наслідки перенасичення системи прокуратури новими підрозділами. Він зазначив, що при недостатній фінансовій підтримці та складній політичній ситуації додаткові структури можуть ускладнити роботу правоохоронних органів, порушуючи процес розслідування.

Питання про ефективність створення нового органу залишається відкритим. Чи допоможе Спеціалізована економічна прокуратура зміцнити боротьбу з економічною злочинністю чи ускладнить існуючу систему – це залишається предметом дискусій та подальшого спостереження.

Українською мовою, висновки до вищезгаданої статті можна сформулювати так:

• Ідея створення Спеціалізованої економічної прокуратури (СЕП) викликає обговорення як у парламенті, так і в суспільстві.

• Захід підтримують як крок до зміцнення правової системи та боротьби з економічною злочинністю.

• На думку деяких політиків, створення нового органу може призвести до перенасичення системи прокуратури та ускладнення роботи правоохоронних органів.

• Питання про ефективність СЕП залишається відкритим і потребує подальшого спостереження та аналізу.

• Важливо забезпечити не лише створення нового органу, але й забезпечити його ефективне функціонування та взаємодію з існуючими структурами правоохоронного сектора.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Про це заявила віцепрем’єрка з євроінтеграції Ольга Стефанишина. За її словами, Україну запросять до Альянсу тільки в кордонах 1991 року.

Чиновниця додала, що питання запрошення Києва до НАТО «взагалі не обговорюється ні (в контексті) просування на фронті, ні територій».

Стефанишина також каже, що членство України в НАТО можливе тільки після завершення війни, але зараз Київ домагається офіційного запрошення до Альянсу.

Про те, що Україну в разі заморожування війни по лінії фронту можуть прийняти в НАТО, раніше писали західні видання. Зеленський учора підтвердив, що таку схему пропонують деякі чиновники країн Альянсу, але Київ із нею не згоден.