Неділя, 30 Серпня, 2026

Демографічний горизонт: Якщо тренд триватиме, то населення України може зменшитися до 30 мільйонів до 2037 року

Важливі новини

Російська опозиція провела у Львові форум при підтримці української влади

Українська влада продемонструвала важливий крок у напрямку підтримки російської опозиції, яким став проведений у Львові форум. На цьому заході зібралися представники різних громадських та політичних коліс, а серед виступаючих був радник глави Офісу Президента України Михайло Подоляк. У своїй промові він підкреслив значущість подібних ініціатив для спільного формування майбутнього Росії, вільного від путінського авторитарного режиму. Такий форум сприяє обміну ідеями, утворенню конструктивного діалогу та визначенню стратегій подальших дій. Важливо, що Україна підтримує громадянське суспільство в Росії на шляху до демократичних змін, що не лише зміцнює дружні відносини між двома країнами, але й сприяє зміні політичного ландшафту в регіоні на краще.

Позитивний коментар щодо форуму також зробив глава української розвідки Кирило Буданов. Він зазначив, що подібні зустрічі сприяють наближенню краху режиму Путіна. Буданов висловив упевненість у тому, що зусилля російської опозиції в поєднанні з міжнародною підтримкою можуть прискорити зміни в Росії​.

Подоляк заявив, що в опозиційних Путіну росіян зараз є шанс побудувати «іншу країну», але цього вдасться домогтися лише «великою кров’ю України». «На жаль, це може статися тільки в результаті військової перемоги, тактичних поразок Росії на полі бою. По-іншому не буде».

Подоляк сказав, що ці поразки можуть бути «не на всьому фронті», а в разі одного великого прориву ЗСУ.

«На відміну від 2022 року, коли вони зазнали поразки на Харківській ділянці, вони не усвідомили, що відбувається, вони готові були воювати. Зараз, якщо подібний прорив десь відбудеться, воювати вони не будуть готові. Тому Росія сильно зміцнилася, щоб цього не допустити”, – сказав він.

Тобто, радник глави ОП вважає, що в разі навіть локальної поразки російської армії на фронті, в РФ, де зараз налаштовують суспільство на «неминучу перемогу», почнуться деструктивні процеси на ґрунті розчарування. Не виключено, що на це і є зараз стратегічна ставка Києва.

При цьому Подоляк вважає «неминучою» зміну влади в РФ у 2024-2025 році.

За його словами, в Росії «в один прекрасний момент все піде обвально», незважаючи на те, що «є песимізм» з цього приводу в Україні та серед російської опозиції. «Два роки і три місяці війни, важко, і здається, що Росія перебудувалася… Усе не так. Об’єктивна логіка процесу незмінна”, – сказав Подоляк.

Він додав, що «трансформація Росії» почнеться за півроку-рік або раніше, і завдання російської опозиції в цей процес «вбудуватися».

Надихає Подоляка на прогнози про швидкий «крах режиму Путіна» торішній заколот Пригожина, який, на думку радника глави ОП, показав, що «силової вертикалі влади в Росії, яка вміє захищатися, немає».

Радник також попросив присутніх «не ображатися і не злитися через те, що в Україні сьогодні є жорстка антиросійськість. Це нормально». «Але якщо ви будете робити ту роботу, яку потрібно робити, ми будемо вам допомагати», – додав Подоляк.

«Ви можете побудувати той тип Росії, яку Україна колись зможе поважати», – сказав радник глави ОП.

При цьому Подоляк виступив проти «Фонду боротьби з корупцією», заснованого Навальним, оскільки його концепція «вкрай небезпечна». «Вона передбачає консервацію того, що є в Росії, на довгі десятиліття», – заявив представник Банкової.

Українські війська в нічному наступі захопили аеродром Морозовськ під Ростовом

Українські війська розпочали масовану атаку дронами на території Росії під прикриттям нічної темряви. За інформацією, отриманою від джерел у Військово-повітряних сил України, результатом цих операцій стало знищення та пошкодження практично півтора десятка російських літаків. Атака була спрямована на аеродром Морозовськ біля Ростова, яку виконали спільно Служба безпеки України та Збройні сили країни. За отриманою інформацією, було знищено не менше шести літаків, ще вісім зазнали серйозних пошкоджень.

У звіті також йдеться, що можливо загинули або були поранені до двадцяти військовослужбовців, які перебували на аеродромі. Варто відзначити, що Росія у своїх заявах про атаки на власні аеродроми у цю ніч відмовляється надавати будь-які коментарі щодо втрат своїх літаків.

За інформацією від джерел, аеродром Морозовськ служив базою для фронтових бомбардувальників та винищувачів типу Су-27 та Су-34. Такі літаки Росія активно використовує для нанесення авіаударів по позиціях Збройних сил України та містам на передовій.

Інформація про атаки дронів також надійшла від губернатора Ростовської області Василя Голубєва, який повідомив про відбиття масованої атаки безпілотників у Морозовському районі. За його словами, протиповітряна оборона знищила понад 40 цілей, а також була пошкоджена електропідстанція, що призвело до перебоїв в енергопостачанні.

З цієї ж території надійшла інформація від губернатора Саратовської області Романа Бусаргіна, який повідомив про ліквідацію безпілотника в районі Енгельса. Точна кількість знищених безпілотників залишається невідомою, адже свідки розповідали про численні вибухи поблизу аеродрому, що вказує на можливу масштабну атаку. Варто відзначити, що аеродром Енгельс відомий як база важких бомбардувальників Ту-95 та Ту-22, які Росія використовує для обстрілу українського тилу.

Соціальні мережі активно обговорюють ці події, а місцеві мешканці повідомляють про вибухи поблизу аеродрому, який неодноразово став об'єктом атаки українських безпілотників.

Пізніше Міністерство оборони Російської Федерації надало офіційну заяву щодо подій, що відбулися в ніч на аеродромах різних регіонів країни. Згідно з їх повідомленням, у Саратовській області був збитий лише один безпілотник, тоді як у Ростовській області відбулося збиття 44 апаратів. Ще шість безпілотників, за їхніми словами, нібито були збиті над Краснодарським краєм, та по одному над Курською та Білгородською областями.

Ця інформація не може бути перевірена з незалежних джерел, і вона протирічить даним, що надійшли від українських військових. Різниця в числах збитих безпілотників і зазначені місця їх падіння свідчать про можливу намагання збільшити успішність російських протиповітряних оборонних дій.

Українська сторона продовжує ретельно вивчати інформацію, яка надходить про дії російських сил та події на їхній території, з метою коректного аналізу та прийняття необхідних заходів для захисту національних інтересів.

У висновках до вищезгаданої статті важливо підкреслити декілька ключових моментів:

• Нічна атака українських дронів на російські аеродроми, зокрема у Саратовській, Ростовській, Краснодарській, Курській та Білгородській областях, свідчить про активну оборонну стратегію України.

• Важливою інформацією є повідомлення про збиття російськими протиповітряними оборонними системами значної кількості безпілотників, що свідчить про ефективність українських військових операцій.

• Протиріччя між повідомленнями Міністерства оборони РФ та інформацією, отриманою від українських джерел, створює сумніви щодо достовірності та об'єктивності російських звітів.

• Українська сторона продовжує стежити за ситуацією та аналізувати події на російській території з метою забезпечення національної безпеки та захисту інтересів країни.

Загалом, ця стаття підкреслює важливість дотримання військової стратегії та наголошує на потребі об'єктивного аналізу подій для прийняття обґрунтованих рішень.

СБУ затримала топ-менеджера «Енергоатому» за хабарництво

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби СБУ. Мова йде про директора НАЕК “Енергоатом” з контрольно-ревізійної роботи та комплаєнсу Олександра Скопича.

У межах кримінального провадження задокументовано, що в обмін на «данину» у 15 відсотків від розміру контракту він обіцяв постачальникам прискорений розрахунок за відповідний контракт.

Зловмисника затримали на гарячому, коли він отримав 100 тис. грн від постачальника паливно-мастильних матеріалів, який забезпечує державне підприємство, що видобуває уран.

Наразі слідчі СБУ повідомили затриманому про підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом).

Викриття проводили співробітники Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури.

Затриманому на хабарі посадовцю АТ НАЕК “Енергоатом” обрано запобіжний захід. Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.

Переговори в Кремлі: Путін зустрівся з ексканцлером Німеччини Шредером

У Кремлі підтвердили, що відбулася особиста зустріч Володимира Путіна...

В Україні розробляють нову концепцію мобілізації та контрактної служби

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив про намір...

“Демографічні Виклики України: Післявоєнна Реальність та Труднощі Прогнозування”

Українське суспільство та держава, які сталкиваються з важливими викликами внаслідок тривалої війни, мають великі труднощі в сфері демографії. Однією з головних проблем є демографічна ситуація, яка склалася під час конфлікту та має продовжити впливати на країну навіть після завершення воєнних дій.

Внаслідок тривалої війни на Донбасі, регіоні, що колись був найбільш густонаселеним в Україні, сотні тисяч людей були вимушені покинути свої домівки. Убивства громадян продовжуються, впливаючи на демографічний образ країни. Велика кількість емігрантів також вносить свій внесок у цю проблему.

Доктор економічних наук, Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи, наголошує, що розв’язана Росією війна ускладнює роботу демографів, зробивши реєстрацію демографічних подій та отримання точної інформації важкозмінними.

Велика зовнішня міграція, яка охоплює більше 6 мільйонів біженців та подібну кількість внутрішньо переміщених осіб, також впливає на демографічну статистику. Прогноз Інституту демографії та соціальних досліджень розглядає період до 2037 року, враховуючи труднощі та особливості війни.

“Демографічні Виклики України: Сценарії та Важливі Аспекти”

Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії, попереджає про стрімке скорочення населення України до 30,5 мільйона осіб до 2037 року, що становитиме великий виклик для країни. Орієнтуючись на кордони 1991 року, він розкриває, що проблеми з народжуваністю, старінням населення та зміною статево-вікової структури є серйозними викликами.

Низька народжуваність та тенденція до скорочення кількості випускників шкіл можуть призвести до зменшення закладів вищої освіти. Поствоєнна міграція, включаючи повернення біженців, може мати позитивний вплив, але тривалість війни ускладнює прогнози.

Гладун сподівається на певне підвищення народжуваності після війни, але не передбачає значущого бейбі-буму. Питання майбутнього окупованих територій залишається сумнівним через руйнування та економічні труднощі.

“Майбутнє Окупованих Територій: Виклики та Перспективи”

Однаково важливим та несуттєвою стає кількість та структура населення на окупованих територіях, доля якої залишається невизначеною. Частина мешканців може виявитися іноземцями, колаборантами чи членами незаконних збройних формувань, що піддаються ліквідації чи еміграції. Отже, подальша доля цих територій обумовлена політикою держави та тривалістю конфлікту.

Олександр Гладун з Інституту демографії підкреслює, що кількість повертаючихся з-за кордону та переселенців в інші регіони України залежить від багатьох факторів, включаючи тривалість конфлікту та стратегію відновлення. Це вимагатиме вироблення чітких планів щодо відновлення житла, робочих місць та інфраструктури.

Особливу увагу варто приділити питанням прикордонних територій, де загроза від Росії може залишатися і після перемоги. Розв’язання цих проблем потребує співпраці державних інституцій та конкретних розвиткових стратегій для забезпечення повернення та сталого розвитку цих територій.

Розглядаючи сучасну ситуацію в Україні, важливо враховувати дефіцит робочої сили, особливо через військові події, що призвели до служби або еміграції значної частини працездатного населення. Інтенсивність цього явища може змінитися після війни, але конкретні наслідки визначать план економічного відновлення.

Олександр Гладун наголошує, що недостатня робоча сила може вимагати активного залучення мігрантів. Проте він застерігає від труднощів цього підходу, особливо враховуючи його потенційно негативний вплив на соціокультурну та етнічну структуру населення. Інтеграція мігрантів повинна бути обдуманою стратегією, спрямованою на забезпечення сталості та ефективності українського суспільства.

Стаття розглядає проблеми, з якими стикається сучасна Україна в контексті триваючої війни з Росією. Аналізуючи демографічні та соціально-економічні аспекти, висвітлюється велика складність викликів, з якими стикається країна, які виникли внаслідок конфлікту та можуть продовжити впливати на її майбутнє.

Одним із основних викликів є демографічна ситуація, яка погіршилася через втрати населення внаслідок війни та масової міграції. Прогноз Олександра Гладуна підкреслює, що до 2037 року населення України може зменшитися до 30,5 мільйона осіб, що ставить під загрозу сталість та розвиток країни.

Низька народжуваність, старіння населення та складнощі демографічного прогнозу викликають серйозні турботи. Окрім того, окуповані території залишаються особливим викликом через невизначеність щодо чисельності та структури населення.

Олександр Гладун рекомендує чітке планування економічного відновлення, створення сприятливих умов для повернення громадян та уникнення негативних соціокультурних та етнічних змін через можливу масову міграцію. Збереження ефективності та стабільності українського суспільства вимагатиме не лише стратегічних підходів, але й активної участі у вирішенні демографічних викликів.”

Останні новини