День пам’яті пророка Осії та преподобномученика Андрія Критського: духовний сенс та енергетика дня

У той час як маломобільні мешканці Києва щодня стикаються з фізичними перешкодами в медичних закладах — сходами без пандусів, вузькими проходами та відсутністю базової доступності, — у столиці реалізується масштабний проєкт під гучними гаслами «безбар’єрності». Йдеться про капітальний ремонт КНП «Консультативно-діагностичний центр» у Шевченківському районі, загальна вартість якого перевищує 95 мільйонів гривень. Уже на початковому етапі цей проєкт викликав серйозні сумніви щодо доцільності та обґрунтованості витрат.

Фінансування та управлінський супровід ремонту здійснювалися в межах вертикалі Київської міської державної адміністрації. До ухвалення ключових рішень були залучені високопосадовці міста, зокрема міський голова Віталій Кличко, а також профільні департаменти та районні структури. Формально проєкт подавався як важливий крок до створення доступного середовища для всіх категорій пацієнтів, однак реальний зміст кошторисів і перелік робіт породили чимало запитань у фахівців та громадських активістів.

Тендерна процедура була вибудувана таким чином, що реальна конкуренція зникла ще на початковому етапі. Переможцем стало ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» (ЄДРПОУ 34280208), яке виявилося єдиним учасником закупівлі. Дискримінаційні умови тендерної документації та жорсткі строки виконання робіт фактично перетворили конкурс на формальність, позбавивши місто можливості зекономити бюджетні кошти.

Аналіз кошторисної документації показує системне завищення цін на будівельні матеріали. Металева армована сітка, підвіконня, будівельні суміші та ґрунтовки закладені за цінами, що суттєво перевищують середньоринкові. У низці позицій різниця сягає 50–100%. Лише за обмеженим переліком матеріалів потенційна переплата оцінюється більш ніж у 4,38 млн гривень, що свідчить не про помилки в розрахунках, а про системну фінансову модель із закладеною маржею.

Окрему увагу привертає фонд оплати праці. У кошторисі середня зарплата визначена на рівні близько 26,5 тис. гривень, що істотно нижче реальних ринкових ставок у Києві для будівельних робіт. За оцінками, дефіцит фонду оплати праці сягає майже 9,5 млн гривень. Ймовірно, ця різниця компенсується або за рахунок завищених матеріалів, або через неофіційні виплати працівникам.

Додаткові ризики підтверджує й репутація підрядника. ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» фігурує щонайменше в 11 кримінальних провадженнях, пов’язаних із привласненням і розтратою майна, шахрайством із фінансовими ресурсами та ухиленням від сплати податків. Крім того, компанія має щонайменше 9 господарських судових рішень щодо невиконання договірних зобов’язань. Попри це, фірма продовжує отримувати великі бюджетні підряди, зокрема у сфері охорони здоров’я.

У підсумку маємо типову для столиці ситуацію: під гучними деклараціями про турботу й доступність ховається схема, де бюджетні мільйони осідають у підрядників із сумнівною репутацією, а маломобільні громадяни так і не отримують обіцяних зручних і безпечних медичних послуг.

Україна активно здійснює будівництво оборонних споруд з метою посилення лінії фронту на декількох напрямках. За повідомленнями військової розвідки Великої Британії, нові фортифікаційні споруди включають в себе протитанкові зуби дракона, піхотні траншеї, мінні поля та укріплені оборонні позиції. Розширення оборонних ліній, за даними британської розвідки, спрямоване на зниження здатності російської окупаційної армії до проведення наступу та ускладнення використання тактичних досягнень у межах їхньої наступальної операції. Аналіз британської розвідки підкреслює виснажливий характер російсько-української війни. Зміцнення фортифікацій свідчить про те, що будь-яка спроба російських окупантів прорвати лінію фронту буде супроводжуватися значними втратами.

Україна активно здійснює будівництво оборонних споруд з метою посилення лінії фронту на декількох напрямках. За повідомленнями військової розвідки Великої Британії, нові фортифікаційні споруди включають в себе протитанкові зуби дракона, піхотні траншеї, мінні поля та укріплені оборонні позиції. Розширення оборонних ліній, за даними британської розвідки, спрямоване на зниження здатності російської окупаційної армії до проведення наступу та ускладнення використання тактичних досягнень у межах їхньої наступальної операції. Аналіз британської розвідки підкреслює виснажливий характер російсько-української війни. Зміцнення фортифікацій свідчить про те, що будь-яка спроба російських окупантів прорвати лінію фронту буде супроводжуватися значними втратами.

Від початку доби 3 жовтня на фронті зафіксовано 92 бойових зіткнення. Найбільша інтенсивність бойових дій зосереджена на трьох ключових напрямках. За інформацією Генерального штабу Збройних сил України, українські підрозділи успішно відбивають атаки ворога, значно зменшуючи темпи просування противника.

Особливо напружена ситуація на Покровському напрямку, де українські військові відбили 26 із 31 штурму, що здійснювались російськими силами. Атаки ворога зосереджено на таких населених пунктах, як Володимирівка, Разіне, Никанорівка, Родинське, Новоекономічне, Миролюбівка, Покровськ, Звірове, Котлине, Удачне та Новосергіївка.

На Новопавлівському напрямку зафіксовано 19 атак ворога в районах населених пунктів Зелений Гай, Соснівка, Вороне, Січневе, Новоіванівка та у бік Новомиколаївки. Одне бойове зіткнення там досі триває.

На Лиманському напрямку армія РФ здійснила дев’ять штурмів поблизу Греківки, Карпівки, Середнього, Шандриголового, Колодязів і Торського. Три бої ще тривають.

Також ворог активізувався на інших ділянках фронту. На Північно-Слобожанському і Курському напрямках відбито три атаки, ще дві тривають. На Південно-Слобожанському напрямку зупинено шість штурмів у районах Вовчанська, Вовчанських Хуторів, Кам’янки та Красного Першого. На Сіверському напрямку українські воїни відбили три атаки поблизу Серебрянки, Виїмки та Ямполя. На Торецькому напрямку наші захисники стримали дев’ять атак у районах Щербинівки, Плещіївки, Русиного Яру та Полтавки. На Гуляйпільському напрямку відбито чотири ворожі атаки біля Полтавки. На Придніпровському напрямку противник здійснив одну безуспішну спробу наступу.

Найбільше навантаження нині припадає на Покровський, Новопавлівський та Лиманський напрямки, де зосереджено понад половину всіх бойових дій цієї доби.

Згідно з новими правилами, усі військовозобов'язані громадяни України зобов'язані оновити свої персональні дані в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Це стосується як чоловіків, так і жінок, які перебувають на військовому обліку. Важливо зазначити, що цей процес є обов'язковим, і його ігнорування може призвести до певних наслідків.

1 листопада 2022 року департамент цивільного захисту та оборонної роботи Київської облдержадміністрації замовив у “Долини мрій” формений одяг для військових на суму 38 млн грн. За даними системи “Прозорро”, йшлося про зимові костюми (комплекти з вітровологозахисних штанів та двох курток), зимові черевики з високими берцями, рукавиці та термобілизну. Підряд було отримано без конкуренції.

Згідно з договором, термін поставки товару становив 30 календарних днів з дня укладення угоди, але не пізніше 10 грудня 2022 року. Проте, як з’ясував суд, фірма поставила лише частину товару на загальну суму 11,4 млн грн, тоді як решта замовлення на 26,6 млн грн так і не була виконана.

26 грудня 2022 року департамент ОДА направив “Долині мрій” претензію з повідомленням про розірвання договору та вимогою сплатити штрафні санкції протягом 5 днів. Фірма відповіла, що не змогла виконати свої зобов’язання через форс-мажорні обставини.

Прокуратура та чиновники подали позов до суду, вимагаючи стягнути з компанії 1,38 млн грн пені та 1,86 млн грн штрафу. Суд встановив, що “Долина мрій” не змогла підтвердити дію форс-мажорних обставин, посилаючись лише на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, який не доводив неможливість виконання зобов’язань саме через воєнний стан. Крім того, договір було укладено 01.11.2022, вже під час дії воєнного стану, а лист ТПП був опублікований за 8 місяців до цього.

Суд також звернув увагу на ціну договору, поведінку ТОВ “Долина мрій” та його майновий стан, врахувавши, що розмір штрафних санкцій майже в 4 рази перевищував розмір чистого прибутку фірми від реалізації товарів за 2022 та 2023 роки. Зважаючи на принцип справедливості та баланс інтересів сторін, суд вирішив зменшити розмір пені та штрафу на 30%, призначивши стягнути з компанії 1,3 млн грн штрафу та 968 тис грн пені.

Засновником ТОВ “Компанія “Долина мрій” є Ігор Грилюк. Відомо, що в Києві діє інтернет-магазин “Долина мрій”, який торгує офісним приладдям та канцелярією. Компанія та інтернет-магазин мають однакові телефони.

Сфера виготовлення державних номерних знаків для автомобілів в Україні протягом останніх років зазнала суттєвих змін, які фактично зруйнували принципи відкритої конкуренції. Формально всі закупівлі відбувалися через електронну систему Prozorro, однак на практиці цей механізм часто перетворювався на формальність, що не впливала на реальний вибір постачальника.

За даними учасників ринку та галузевих експертів, участь у тендерах у багатьох випадках носила імітаційний характер. Потенційного переможця визначали заздалегідь, тоді як інші виробники стикалися з бар’єрами ще на етапі подання пропозицій. Одним із найпоширеніших інструментів усунення конкурентів стали дискримінаційні вимоги тендерної документації, які могли відповідати параметрам лише однієї конкретної компанії.

Ключовою фігурою схеми був Юрій Смольянінов, колишній перший заступник керівника ГСЦ МВС. За його часів державні контракти регулярно передавалися ТОВ «СПЕЦЗНАК», незважаючи на невідповідність компанії виробничим стандартам, кадровим ресурсам та обсягам замовлень.

Фінансова звітність компанії свідчить про фіктивність господарської діяльності: у 2024 році дохід склав понад 14,4 млн грн, а чистий прибуток – близько 346 тис. грн. Кількість працівників становила від 13 до 18 осіб, що явно недостатньо для масового виробництва номерних знаків. Рівень зобов’язань компанії залишався мінімальним, що свідчить про транзитний характер фінансових операцій.

Паралельно діяла схема незаконного внесення даних до автоматизованої системи АРМ «Автошкола». Через підконтрольні автошколи та медичні центри в систему вносилися завідомо неправдиві дані про проходження навчання та медичних оглядів кандидатами у водії. Реального навчання та оглядів не проводилося, а документи оформлювали дистанційно. Ця схема використовувалася для відмивання доходів від масової видачі водійських посвідчень за гроші.

Незважаючи на численні докази, правоохоронці тривалий час не вживали заходів. Лише постановою Київського районного суду Полтави від 24 грудня 2025 року Територіальне управління БЕБ у Полтавській області було зобов’язане внести дані до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. У рішенні суду зазначено ознаки кримінальних правопорушень.

У схемі переплелися конкретні імена та структури: Юрій Смольянінов як посадова особа ГСЦ МВС, Ігор Грицуник як бенефіціар ТОВ «СПЕЦЗНАК», сама компанія як постійний отримувач контрактів, а також пов’язані автошколи та медичні заклади. Це не поодинокі випадки, а системна схема, де державні процедури використовувалися для перерозподілу коштів і повноважень. Подальше розслідування стане перевіркою здатності держави доводити справи до персональної відповідальності.