П’ятниця, 16 Січня, 2026

Депутатка Одеської міськради стала фігуранткою скандалу через російські пісні

Важливі новини

Двох прокурорів підозрюють у фіктивній інвалідності та привласненні понад 1,5 млн грн

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення з посад двох працівників прокуратури, які оформили собі фіктивну інвалідність для отримання пенсійних виплат. Йдеться про прокурора Кам’янець-Подільської окружної прокуратури Сергія Наконечного та прокурора Христинівського відділу Уманської окружної прокуратури Тараса Горобця. У 2020 році обидва домоглися встановлення II групи інвалідності, що дозволило їм отримати статус пенсіонерів та оформити […]

З Білорусі може бути відкрито другий фронт

Український народний депутат Євген Шевченко насторожує громадськість про можливу загрозу відкриття другого фронту з боку Білорусі. В його останньому зверненні Шевченко висловив серйозні обурення та занепокоєння стосовно військово-політичної обстановки, що швидко наростає у нашому сусідньому краї.

«Не хочу нагнітати обстановку. Але, не виключаю відкриття російсько-білоруського другого фронту. І справа не в Януковичі. Разом із Путіним до Мінська приїхали всі. Просто всі. Новий міністр їхньої оборони і сам Лавров. Це погано. Дуже погано!» – пише Шевченко.

Нагадаємо, чутки про можливий вступ Білорусі у війну ходять уже давно, ще з початку війни, хоча досі вони ніколи не підтверджувалися. Лукашенко ці чутки спростовував.

Зараз вступ у війну Білорусі може стати набагато більшою проблемою для України, ніж на початку війни, з огляду на те, що ЗСУ зараз поступаються за чисельністю російській армії, мають обмежені резерви, а відкриття нового фронту ці проблеми дуже серйозно посилить.

Щоправда, немає поки що ознак того, що Білорусь готує ударне угруповання для наступу на Україну. Про великі мобілізаційні заходи в РБ наразі нічого невідомо. Але якщо вони почнуться, це стане першим реальним сигналом про можливість вступу Білорусі у війну.

Утім, в Україні поширена думка, що курсування чуток про вступ Мінська у війну – це інформаційна спецоперація Кремля з метою змусити ЗСУ тримати велике угруповання військ біля білоруського кордону.

Несподівані рухи у командуванні армії: як це впливає на передову

Новий розбурханий ранок приніс додаткові хвилі нестабільності в оборонній сфері України. Із відходом Генерального штабу та верхівки Збройних Сил, почалася ланцюгова реорганізація, яка лише загострює вже напружену обстановку на фронті. Говорять, що нові призначення та відставки військових керівників стануть невідворотними. Проблема полягає у тому, що багато з тих, хто перебуває на вищих військових посадах, більше зацікавлені в кар'єрному зростанні, ніж у військовому досвіді. Такі недоліки породжують численні провали та ризики на фронті, що несе загрозу безпеці країни.

У центрі уваги громадськості – очікування нових призначень, які повинні відбутися цього тижня. Загадка стає ще більш загостреною: хто замінить кого, і які наслідки це матиме для України? У політичних колах активно обговорюють майбутнє Міністерства молоді та спорту, навіть розглядають його можливу ліквідацію. Проте, деякі політичні гравці вважають за краще відкласти це рішення до завершення Олімпіади у Франції.

Майбутній міністр Міністерства молоді та спорту залишається питанням, на яке ще не знайдено відповіді. Але вже є кілька потенційних кандидатів, серед яких виділяють в.о. Матвія Бідного та голову міського управління спорту у Львові, Антона Нікуліна. Крім того, є ідея об'єднати Міністерство молоді та спорту з Міністерством культури та інформаційної політики.

Плани щодо перетворення міністерств не обмежуються лише спортом. Міністерство стратегічних галузей промисловості може стати основою для новоствореного Міністерства інфраструктури. Попередні рішення Кабінету міністрів передбачають включення Мінстратегпрому до складу нової структури, а функції регіональної політики можуть перейти до Мінекономіки.

На фоні цих змін, розглядається питання про майбутнє Міністерства закордонних справ. Дмитро Кулеба вже залишив свою посаду, і його наступник вже призначений. Тим часом, Ірина Верещук, ймовірно, залишить свою посаду віцепрем'єрки, але невідомо, чи прийме вона пропозицію очолити Тернопільську обласну адміністрацію.

Новий розбурханий ранок приніс додаткові хвилі нестабільності в оборонній сфері України. Із відходом Генерального штабу та верхівки Збройних Сил, почалася ланцюгова реорганізація, яка лише загострює вже напружену обстановку на фронті. Говорять, що нові призначення та відставки військових керівників стануть невідворотними. Проблема полягає у тому, що багато з тих, хто перебуває на вищих військових посадах, більше зацікавлені в кар'єрному зростанні, ніж у військовому досвіді. Такі недоліки породжують численні провали та ризики на фронті, що несе загрозу безпеці країни.

У центрі уваги громадськості – очікування нових призначень, які повинні відбутися цього тижня. Загадка стає ще більш загостреною: хто замінить кого, і які наслідки це матиме для України? У політичних колах активно обговорюють майбутнє Міністерства молоді та спорту, навіть розглядають його можливу ліквідацію. Проте, деякі політичні гравці вважають за краще відкласти це рішення до завершення Олімпіади у Франції.

Майбутній міністр Міністерства молоді та спорту залишається питанням, на яке ще не знайдено відповіді. Але вже є кілька потенційних кандидатів, серед яких виділяють в.о. Матвія Бідного та голову міського управління спорту у Львові, Антона Нікуліна. Крім того, є ідея об'єднати Міністерство молоді та спорту з Міністерством культури та інформаційної політики.

Плани щодо перетворення міністерств не обмежуються лише спортом. Міністерство стратегічних галузей промисловості може стати основою для новоствореного Міністерства інфраструктури. Попередні рішення Кабінету міністрів передбачають включення Мінстратегпрому до складу нової структури, а функції регіональної політики можуть перейти до Мінекономіки.

На фоні цих змін, розглядається питання про майбутнє Міністерства закордонних справ. Дмитро Кулеба вже залишив свою посаду, і його наступник вже призначений. Тим часом, Ірина Верещук, ймовірно, залишить свою посаду віцепрем'єрки, але невідомо, чи прийме вона пропозицію очолити Тернопільську обласну адміністрацію.

У Львові підліток на електросамокаті врізався в авто: госпіталізований з переломом ноги

У Львові, в мікрорайоні Сихів, сталася серйозна ДТП за участі електросамоката. 14 червня на парковці торгового центру «Шувар» 16-річний хлопець врізався в автомобіль Volkswagen e-Golf і отримав важку травму ноги. Як повідомляє департамент з питань цивільного захисту Львівської ОВА, аварія трапилася близько 16:00 на проспекті Червоної Калини, 36. За попередньою інформацією, неповнолітній львів’янин 2009 року […]

НБУ закликав українські банки виявити серед своїх працівників співробітників-колаборантів

Національний банк України виступив із закликом до керівництва українських банків перевіряти свій персонал на предмет можливих "інсайдерів і колаборантів" та посилити захист у сфері кібербезпеки. Це стало відомо з рекомендацій НБУ, які були розіслані регулятором. У звіті зазначається про зростання кількості кібератак на банківські структури. Ці атаки охоплюють різні види дій, включаючи кібершпигунство та кібертероризм. Регулятор наводить сім напрямків, які банки мають посилити для боротьби з цими загрозами, зокрема перевірку свого персоналу на предмет можливих колаборантів. В іншому аспекті рекомендації більше технічного характеру, зокрема, щодо віддаленого доступу до мережі та контролю за привілейованими користувачами. Регулятор не конкретизував, на кого саме повинно бути спрямоване підозрювання, але закликає усвідомлювати можливі ризики і забезпечувати високий рівень безпеки в банківській сфері.

У зазначеній статті розглядається заклик Національного банку України до українських банків стежити за своїм персоналом з метою виявлення можливих інсайдерів і колаборантів, а також зміцнити заходи кібербезпеки. Зазначається зростання кількості кібератак на банківські установи, що створює загрозу для їхньої інформаційної безпеки. Регулятор також надає конкретні рекомендації стосовно забезпечення безпеки, включаючи контроль за доступом до мережі та діями привілейованих користувачів. Ці заходи спрямовані на підвищення рівня захисту банківських систем від кіберзагроз і виявлення можливих внутрішніх ризиків.

Інформація про нібито затримання депутатки Одеської міськради Ольги Квасницької за хуліганство на Дерибасівській викликала справжній медійний вибух. У телеграм-каналах ширилися повідомлення про складені матеріали за статтею 296 Кримінального кодексу — мовляв, Квасницька виконувала російські пісні просто в центрі міста, провокуючи обурення серед родин загиблих військових.

Сама депутатка категорично заперечує свою провину. У коментарі “СтопКору” вона заявила, що не співала жодних пісень, не була затримана й назвала ситуацію “цілеспрямованою провокацією”. За її словами, вона сама подала звернення до поліції ще 8 квітня щодо несанкціонованих зборів у центрі Одеси, де, як вона стверджує, “дестабілізують ситуацію”.

“Це замовлення на мене. Сторінку в соцмережах зламали, почали публікувати заборонений контент. Думаю, що за цим стоїть команда Труханова”, – заявила Квасницька.

Однак довкола постаті депутатки останні роки виникає дедалі більше запитань — і справа не лише в інформаційних атаках.

Ольга Квасницька позиціонує себе як борець із порушеннями містобудівного законодавства. Втім, у низці медіа її звинувачують у вибірковості: об’єктами її “уваги” стають передусім представники малого та середнього бізнесу, тоді як великі забудовники часто залишаються осторонь.

“Антикор” наводить приклад компанії “Платинумбуд”, яку Квасницька звинуватила у порушеннях без доступу до технічної документації. Схожі випадки — з проєктом на Тінистій, 6/12 та ЖК компанії “Данлін”.

У випадку з “Данліном” депутатка заявляла про завищену кількість квартир у проєкті. Але документи, що пройшли експертизу, підтвердили зворотне — жодного порушення не було.

Минулого року Квасницька фігурувала в конфлікті навколо земельної ділянки, що належала релігійній громаді. Її, за свідченнями громади, намагалися перевести під забудову. У скандал потрапив і чоловік депутатки Дмитро Гречін, якого називають власником компанії, що оцінювала землю. Ця ж структура фігурує у провадженні щодо можливого розпилу бюджетних коштів на документацію для освітніх закладів.

Квасницька на всі звинувачення відповідає однаково — не має стосунку до бізнесу чоловіка, а її дії — виключно в межах депутатських повноважень.

В умовах воєнного часу дії депутатки викликають дедалі більше запитань не лише в колег, а й у місцевих підприємців. Група бізнесменів подала звернення до Президента, Генпрокурора та місцевої влади. У документі йдеться про “системне використання депутатського мандата для тиску” та ознаки можливого кримінального правопорушення.

Чи дійсно Квасницька переслідує благі цілі, чи її публічна активність стала зручним інструментом для розв’язання кулуарних інтересів — питання залишається відкритим. Але чим далі — тим більше людей ставлять його вголос.

Останні новини