Вівторок, 1 Вересня, 2026

Державний борг України зростає: кожна шоста гривня бюджету йде на виплати кредиторам

Важливі новини

Лавров стверджує, що Росія не атакує цивільні і енергетичні об’єкти України

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Росія ніколи не ставила під загрозу енергосистему України. За його словами, на переговорах із США була озвучена пропозиція щодо введення мораторію на напади на енергетичні об’єкти, але Росія не атакує цивільні об’єкти. Лавров наголосив, що російська сторона завжди діяла в межах своїх заяв, і що їхні операції […]

The post Лавров стверджує, що Росія не атакує цивільні і енергетичні об’єкти України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Кабінет Міністрів України змінює умови відстрочки від мобілізації для доглядачів хворих родичів, суперечності і резонанс у суспільстві

Кабінет Міністрів України вніс зміни до умов надання відстрочки від мобілізації для осіб, що доглядають хворих родичів, що спричинило значний резонанс у громадськості через невідповідність деяких положень Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Нововведення, передбачене урядовим розпорядженням №560, об'єднало різні категорії доглядачів і встановило однакові вимоги для всіх, що протирічить первісному розмежуванню, встановленому законодавством.

Також постанова №560 вимагає від усіх, хто доглядає близьких, представлення доказів відсутності інших працездатних членів сім’ї, що можуть доглядати, що суперечить чинному законодавству, яке застосовує такі вимоги лише до осіб, що доглядають батьків партнера чи чоловіка.

З’явилися нові документальні вимоги, введені урядом, які передбачають необхідність надання додаткових документів, не встановлених законом, зокрема заяву від особи, яка потребує догляду, про відсутність інших осіб, здатних забезпечити цей догляд.

Член Комітету Ради з національної безпеки Олександр Федієнко заявив про невідповідність постанови Кабінету Міністрів №560 і нового закону про мобілізацію, що підтверджується численними зверненнями громадян до “Судово-юридичної газети” та петиціями, зареєстрованими на сайтах Президента та Кабінету.

Громадяни звертають увагу на те, що уряд фактично “дописав” у постанові 560 норми, які відсутні у законі про мобілізацію, що створює додаткові перешкоди для отримання відстрочки від мобілізації.

Український уряд розглядає можливість впровадження військового збору для ФОПів: нові виклики та перспективи

Український уряд, перебуваючи в умовах воєнного стану і ставлячи перед собою завдання забезпечення достатнього фінансування державного бюджету, активно розглядає можливість впровадження військового збору для фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Варто зауважити, що на сьогоднішній день військовий збір оплачується тільки зі заробітної плати працівників, і його розмір становить 1,5%. ФОПи ж, відповідно до чинного законодавства, звільнені від такого обов'язку, але це може змінитися з прийняттям нового законопроекту.

Україна нараховує понад 2 мільйони ФОПів, з яких за останні 12 місяців (з 1 лютого 2023 року по 1 лютого 2024 року) ще 315 тисяч нових зареєструвалися. Ця ситуація свідчить про значний приріст підприємницького середовища в країні. Варто також зазначити, що ФОПи сплачують зі свого доходу єдиний податок, єдиний внесок, податок на додану вартість (загальна система оподаткування), проте, в період воєнного стану і на 12 місяців після його закінчення, єдиний внесок сплачується добровільно за умови, що такий підприємець не отримує стажу за цей період.

Пропозиція про підвищення військового збору для фізичних осіб до 5% стане додатковим джерелом доходу для державного бюджету, спрямованого на потреби військових заходів. Втім, важливо врахувати, що запровадження військового збору для ФОПів є складною і невідкладною задачею, яка вимагає комплексного аналізу та узгодження з інтересами підприємницького середовища країни.

У висновках можна відзначити, що запровадження військового збору для фізичних осіб-підприємців українським урядом є обгрунтованим за умови посилення обороноздатності країни та забезпечення необхідних фінансових ресурсів для військових заходів. Однак така ініціатива потребує ретельного аналізу і урахування інтересів підприємницького середовища. Важливо збалансувати необхідність додаткових надходжень до бюджету з розвитком підприємництва та стимулюванням економічного зростання. Такий крок вимагає широкого обговорення і консенсусу серед учасників економічного процесу та законодавчої влади для максимальної ефективності його реалізації.

День птахів та День пам’яті Марії Єгипетської: що святкують 1 квітня

Сьогодні світ відзначає одразу кілька важливих свят — від Дня сміху до Міжнародного дня птахів. Крім того, у християнському календарі це день пам’яті Марії Єгипетської. Що сьогодні за церковне свято 1 квітня в церковному календарі – день пам’яті Марії Єгипетської. Народилася вона в Єгипті в середині V століття. У віці 12 років Марія вирішила залишити […]

The post День птахів та День пам’яті Марії Єгипетської: що святкують 1 квітня first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Україна все більше занурюється у боргову залежність. Лише за перші шість місяців 2025 року уряд витратив 510,9 млрд грн на погашення та обслуговування державного й гарантованого державою боргу. Це майже на чверть більше, ніж за аналогічний період торік.

Загальний обсяг зобов’язань держави зріс на 10% і досяг позначки 7,7 трлн грн. Така динаміка свідчить про класичну боргову спіраль: Україна змушена позичати нові кошти, щоб закривати дефіцит бюджету та виконувати вже існуючі зобов’язання.

Особливу тривогу викликає структура боргу. Якщо на початку року частка валютних зобов’язань становила 74,7%, то зараз — вже 76,9%. Це означає критичну залежність від курсу гривні. Будь-яке її ослаблення автоматично збільшить навантаження на бюджет.

За оцінками, упродовж 2025 року на розрахунки з кредиторами держава витратить близько 981 млрд грн — сума, співставна з 11% ВВП. Такий рівень витрат різко обмежує можливості уряду фінансувати соціальні програми, підтримувати економіку й відбудовувати країну після війни.

Економісти наголошують: чим більший обсяг боргу та його валютна частка, тим уразливіша економіка до зовнішніх шоків. У разі повільного зростання економіки й стагнації доходів бюджету країна ризикує опинитися в ситуації, коли обслуговування боргу витіснятиме всі інші видатки. Це означає скорочення інвестицій у розвиток і ще більшу залежність від нових позик.

Останні новини