Вівторок, 2 Червня, 2026

Державний борг України зростає: кожна шоста гривня бюджету йде на виплати кредиторам

Важливі новини

Київські посадовці втягнули дітей-сиріт у схему виїзду за кордон

За повідомленням Київської міської прокуратури, омбудсмен передав правоохоронцям дані про випадки, коли близькі родичі посадовців столиці використали дітей-сиріт для виїзду за межі України. Ця інформація стала підставою для початку відповідного розслідування.

За даними розслідування, керівники Служби у справах дітей та сім’ї та Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 організували виїзд за кордон своїх родичів, які використовувалися в ролі супровідників під час евакуації дітей. Правоохоронці перевірятимуть інформацію про те, чи повернулися всі супроводжувачі назад до України і нададуть правову оцінку відповідно до закону.

У березні 2022 року, під час бойових дій поблизу Києва, 68 вихованців Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 були евакуйовані до німецького міста Вупперталь. Серед них були діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та ті, що перебувають у складних життєвих обставинах. Їх супроводжували 20 дорослих.

У 2024 році представники Лубінця провели моніторингові візити до Німеччини, щоб перевірити умови перебування українських дітей. Однак у табір у Вупперталі їх не пустили через відсутність українських супроводжувачів. Німецька сторона повідомила, що з початку евакуації там перебували 55 дітей, а місцезнаходження решти 13 залишилося невідомим.

Офіс омбудсмена провів позапланові перевірки у Службі у справах дітей та сім’ї та Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1 в Києві. Виявилося, що керівництво не володіє інформацією про умови перебування дітей у Німеччині. Також з’ясувалося, що серед супроводжувачів були люди, які лише за день до евакуації стали працівниками закладів або взагалі не були працевлаштовані. Серед них були близькі родичі керівників Центру та Служби, які звільнилися з посад після виїзду за кордон і не повернулися до України.

Справа розслідується за ознаками незаконного переправлення через державний кордон осіб призовного віку за попередньою змовою групи осіб за ч. 2 ст. 332 Кримінального кодексу України, за що може загрожувати до 7 років ув’язнення.

Від початку повномасштабного вторгнення російська армія вбила в Україні 554 дитини, а ще 1419 дітей отримали поранення. Однак нещодавно вдалося повернути на контрольовану територію з тимчасово окупованої Херсонщини дев’ять дітей разом із їхніми сім’ями.

Серія вибухів у Миколаєві: одна загибла особа та 16 поранених

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Загинула жінка, 16 осіб дістали поранення.

Пошкоджено інфраструктурний об’єкт, ресторанний комплекс, торгові павільйони, житлові будинки та автомобілі. Йдуть пожежі, повідомили в обласній військовій адміністрації.

Наразі відомо про 16 постраждалих, є важкі. На жаль, є одна загибла…

«Найризикованіше рішення Зеленського»: Операція на Курськ шокує Москву і Захід

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Про це пише The Times.

Як пише видання минулого тижня українські війська вторглися на територію Росії в Курській області, що застало Москву зненацька. Це також стало несподіванкою для західних партнерів України, включаючи Вашингтон.

Спочатку, коли операція розпочалася у вівторок, вона виглядала як чергова акція антипутінських ополченців. Однак уже в четвер стало зрозуміло, що Київ сам намагається завдати стратегічного контрудару Росії.

«Повсюди особисті відбитки пальців президента Зеленського. У Києві багато місяців було секретом, що президент тиснув на своє військове керівництво, щоб воно розпочало літній наступ», – пише видання.

Попри проблеми з робочою силою та ресурсами, українське військове керівництво вагалося, але Зеленський, прагнучи змінити наратив про те, що Україна програє війну, все ж наполіг на проведенні операції.

«Враховуючи проблеми з робочою силою та ресурсами в Україні, вони вагалися. Але Зеленський відчайдушно намагається змінити наратив про те, що Україна програє війну», – додає ЗМІ.

За інформацією The Times, на цю операцію було виділено від 6000 до 10000 військових. Командування готове ризикувати цінними солдатами та технікою для досягнення успіху.

Як вилікувати жирову хворобу печінки без таблеток: поради дієтолога

Жирна їжа, надлишок цукру та алкоголю — саме ці фактори найчастіше стають причиною розвитку жирової хвороби печінки. Це одна з найпоширеніших недуг сучасного способу життя, яка часто не має виражених симптомів, але може призвести до серйозних ускладнень — запалення, цирозу і навіть раку. На щастя, фахівці запевняють: ця хвороба — оборотна. Головне — вчасно змінити […]

Колишній стиліст дружини Медведчука Марченко згадав приниження та істерики

Відомий український стиліст Іван Морозов в інтерв’ю ТСН пригадав свої перші роки в професії, зокрема співпрацю з одіозною телеведучою і нинішньою втікачкою Оксаною Марченко. Як зізнався Морозов, саме з її телешоу почалася його кар’єра, однак атмосфера за лаштунками була принизливою та токсичною. “Усе почалося з “Фабрики зірок”, де я був головним стилістом проєкту. Потім був […]

Україна все більше занурюється у боргову залежність. Лише за перші шість місяців 2025 року уряд витратив 510,9 млрд грн на погашення та обслуговування державного й гарантованого державою боргу. Це майже на чверть більше, ніж за аналогічний період торік.

Загальний обсяг зобов’язань держави зріс на 10% і досяг позначки 7,7 трлн грн. Така динаміка свідчить про класичну боргову спіраль: Україна змушена позичати нові кошти, щоб закривати дефіцит бюджету та виконувати вже існуючі зобов’язання.

Особливу тривогу викликає структура боргу. Якщо на початку року частка валютних зобов’язань становила 74,7%, то зараз — вже 76,9%. Це означає критичну залежність від курсу гривні. Будь-яке її ослаблення автоматично збільшить навантаження на бюджет.

За оцінками, упродовж 2025 року на розрахунки з кредиторами держава витратить близько 981 млрд грн — сума, співставна з 11% ВВП. Такий рівень витрат різко обмежує можливості уряду фінансувати соціальні програми, підтримувати економіку й відбудовувати країну після війни.

Економісти наголошують: чим більший обсяг боргу та його валютна частка, тим уразливіша економіка до зовнішніх шоків. У разі повільного зростання економіки й стагнації доходів бюджету країна ризикує опинитися в ситуації, коли обслуговування боргу витіснятиме всі інші видатки. Це означає скорочення інвестицій у розвиток і ще більшу залежність від нових позик.

Останні новини