Дмитро Разумков: Українці страждають не лише через війну, а й через провальні реформи

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Філатов заявив, що Лисенка «фактично вбили так звані правоохоронці своїми нескінченними переслідуваннями, обшуками та цькуванням». Міський голова підкреслив, що на Лисенка було відкрито «десятки кримінальних справ, сотні обшуків і численні арешти», які, на його думку, є частиною інформаційної кампанії з дискредитації працівників та депутатів міськради.

У своїй заяві Філатов також звинуватив «перевертнів у погонах» у фальсифікації доказів, проведенні слідчих дій без судових ухвал та підробці експертиз. Він попередив, що ситуація триватиме й надалі, додавши, що після знищення Лисенка можуть бути нові кримінальні справи, зокрема, щодо закупівлі квадроциклів для армії.

«Вони вже зламали одну людину і продовжать знущатися з інших», – заявив Філатов, наголошуючи на систематичному тиску на міськраду, через який вона не може здійснити закупівлю дронів чи систем радіоелектронної боротьби.

«Я хочу попередити всіх містян – це триватиме і надалі. Причини мені невідомі. Можливо, це вказівка, підготовка до виборів або частина російського сценарію», – зазначив він.

Мер також пообіцяв надати відкритість і публічність, запевнивши, що всі квадроцикли, придбані для армії, вже передані на фронт. «Я вас не боюсь», – звернувся він до тих, хто може бути причетним до смерті Лисенка.

У столичному мікрорайоні Дарниця сформувалася історія, яка швидко набула розголосу в соціальних мережах. У центрі уваги — мешканці одного житлового комплексу, де тривалі вечірні забави в одній із квартир переросли в напружене протистояння. За словами жінки, що живе поверхом нижче, регулярні нічні гулянки сусіда стали справжнім випробуванням для її родини, особливо для маленької дитини, яка реагує на будь-які раптові звуки.

Мати розповідає, що розмови та прохання знизити рівень шуму не дали жодного результату. Навпаки, після кожного прохання музика звучала ще гучніше, а компанія гостей демонстративно ігнорувала зауваження. Звернення до поліції також не принесло бажаного ефекту: правоохоронці приїжджали, складали протокол або робили зауваження, але уже наступної ночі вечірка повторювалася.

Її допис викликав жваву дискусію в мережі: частина користувачів підтримала авторку, зазначивши, що стикалися з подібними проблемами, інші ж звинуватили її в неправомірному використанні військової структури для вирішення особистого конфлікту. Обговорювалися також етичні та правові аспекти таких погроз.

У коментарях люди ділилися власним досвідом боротьби з «гучними» сусідами: від колективних звернень і фіксації порушень до встановлення особистого контролю за шумом. Серед порад – письмові попередження на дверях, залучення власника квартири та консультації з дільничним.

Історія демонструє, що ефективного та швидкого способу вирішення подібних конфліктів часто немає, а мешканці намагаються шукати альтернативні способи впливу.