Дмитро Разумков: Українці страждають не лише через війну, а й через провальні реформи

Останні атаки на танки "Абрамс" підтверджують серйозну уразливість бронетехніки перед атаками дронів. Незважаючи на наявні технології захисту, Україна не поспішає їх впроваджувати. Це створює серйозні загрози для безпеки військових і бронетехніки, що знаходиться на передовій. Велика частина втрат танків і артилерії зумовлена атаками дронів, що використовуються як засоби для знищення цілей. Українські танки, а також артилерійські установки потребують ефективного захисту від таких атак, проте поки ця проблема залишається недооціненою. Важливо активізувати роботу з розробки та впровадження ефективних захисних конструкцій для бронетехніки, які дозволять зменшити втрати та зберегти військову потужність.

Наразі проблема захисту бронетехніки від атак дронів є актуальною та нагальною. Історія свідчить, що існують різноманітні рішення для захисту, але їх впровадження затримується. Ініціативи у цьому напрямку розробляються як на рівні військових підрозділів, так і за участю приватних компаній. Захист бронетехніки від дронів може зменшити втрати та підвищити ефективність у веденні бойових дій. Наразі в Україні існують прогресивні технології для цього, але їх потрібно активно впроваджувати та розвивати. Забезпечення бронетехніки надійним захистом є питанням життя і смерті для військових, тому вирішення цієї проблеми потребує негайних дій та системного підходу з боку військового керівництва.

Українські військові постійно стикаються з проблемою захисту бронетехніки від атак дронів, що стає загрозою для їхньої ефективності та безпеки. Незважаючи на наявність різних технологій та рішень у цьому напрямку, їх впровадження затримується. Важливо звернути увагу на досвід інших військових підрозділів та приватних компаній, які вже розробили ефективні заходи захисту. Наразі необхідно активно впроваджувати і розвивати існуючі технології для забезпечення безпеки бронетехніки, що допоможе у підвищенні ефективності ведення бойових дій та зменшенні втрат.

Під Києвом розгортається новий скандал, пов’язаний із іменем колишнього «смотрящого» часів мера Віталія Кличка — Дениса Комарницького. Як з’ясувалося, арештований маєток, який пов’язують із цим фігурантом, фактично опинився у користуванні його близьких родичів. Йдеться про елітну недобудову в селищі Козин — на березі мальовничої річки, загальною площею понад три тисячі квадратних метрів. Маєток вважається одним із найрозкішніших об’єктів у цьому регіоні, що традиційно приваблює представників політичного та бізнес-істеблішменту.

За даними джерел у правоохоронних органах, Комарницький, який тривалий час перебуває за кордоном, нібито організував схему з метою зняття арешту з цього об’єкта. Посередницею у домовленості виступала колишня менеджерка міністра-втікача часів Януковича — Олександра Клименка. За інформацією слідства, за «послугу» з відновлення контролю над маєтком Комарницький мав сплатити 2,65 мільйона доларів.

Невдовзі суд справді скасував арешт і передачу активів до АРМА. Після цього маєток і земельні ділянки були переоформлені на тестя Комарницького — Юрія Булгакова.

У 2024 році п’ять сусідніх ділянок узяла у суборенду компанія ТОВ «Рівер Про», власником якої також є Булгаков. Її директором став Юрій Дашков — домоправитель і водій Комарницького. Саме ці ділянки не були арештовані під час розслідування.

Дашков фігурує у низці прослуховувань, оприлюднених НАБУ та САП у межах справи «Чисте місто», що стосується корупційних схем у київській владі.

Таким чином, навіть після арештів і розслідувань, активи одного з найвпливовіших ділків київського «тіньового уряду» продовжують залишатися під контролем його оточення.

Історія з оголошенням Булгакова "українофобом" є частиною більш широкого дискурсу щодо ставлення сучасної України до своїх минулих діячів. Це питання стосується не лише літературних фігур, але й політичних, наукових та культурних діячів, які здобули свою популярність або визнання як в Україні, так і за її межами.

Україна, як багатонаціональна держава зі складною історією, зіткнулася з проблемою ідентифікації своїх діячів, які жили в епоху, коли національні кордони і культурні межі були менш чіткими. Це стосується імен таких як Гоголь, Булгаков, Тичина, Рильський та інших, чиї твори або погляди можуть залишатися спростованими за сучасними стандартами і цінностями.

Постановка питання про те, яким чином Україна має ставитися до цих діячів, є складною та багатогранною. З одного боку, існує прагнення відрізнятися від радянського минулого та підтримувати українську ідентичність. З іншого боку, необхідно враховувати контекст, в якому діяли ці особистості, а також їхні внески в світову культуру та науку.

Справді, багато з цих діячів можуть викликати суперечки щодо їхнього ставлення до України чи української культури. Однак, занадто спрощено класифікувати їх як ворогів чи колаборантів, оскільки їхній внесок часто був багатогранним та амбівалентним.

Наприклад, якщо розглядати роботи Довженка, його фільм "Щорс" варто розглядати як продукт свого часу, зі всіма його ідеологічними та політичними обмеженнями. Спроби перегляду цих робіт у контексті сучасних ідей та цінностей можуть призвести до нового тлумачення.

Таким чином, важливо підходити до історичних особистостей з розумінням їхнього контексту та врахуванням складності їхньої спадщини. Закликаємо до об'єктивного підходу та виважених розглядів, щоб уникнути пересилання на сучасний контекст та неприйнятні для нього стандарти.

У висновках важливо підкреслити різноманітність та складність підходів до історичних особистостей, які виникають у контексті сучасної України. Такі діячі, як Булгаков, Довженко та інші, залишають за собою складний слід у культурній історії країни. Наш підхід до їхнього спадку має бути об'єктивним та виваженим, враховуючи їхні внески в світову культуру та науку, а також історичні умови, в яких вони діяли.

Важливо уникати спрощень та категоричних засуджень, замість цього віддавати перевагу аналізу, який би враховував контекст і часові обставини. Наша культурна спадщина є багатогранною і часто суперечливою, і саме тому важливо розуміти та вивчати її з урахуванням цих складнощів. Завдання полягає у підтримці критичного мислення та діалогу, спрямованого на збагачення нашого розуміння минулого та формування нашого майбутнього як нації.

Попередження Кирила Буданова, керівника Головного управління розвідки Міноборони України, щодо можливого наступу російських військ на Донбасі у перші місяці літа стало серйозним сигналом для України та міжнародної спільноти. Зокрема, Буданов наголосив на зростанні активності російських військ наприкінці весни та на початку літнього періоду цього року. Ймовірний напрямок наступу, за його словами, переважно визначається в районі Донецька, з метою розширення зони конфлікту, включаючи і місто Покровськ та Часовий Яр.

Незважаючи на складну ситуацію на фронті, Буданов підкреслив, що ситуація знаходиться під контролем. Проте він також зазначив, що Україні необхідні додаткові артилерійські системи та боєприпаси для успішного протистояння агресору. Велике значення має ініціатива європейських країн щодо спільної закупівлі артилерійських боєприпасів для Збройних Сил України, проте наразі їх відсутність на фронті викликає певні питання.

У цій напруженій ситуації відповідальність за можливий український наступ ляже на плечі Генерального штабу Збройних Сил України. Буданов закликав до об'єднання зусиль для забезпечення безпеки та територіальної цілісності України в умовах загрози з боку Російської Федерації.

• Попередження керівника Головного управління розвідки Міноборони України, Кирила Буданова, щодо можливого наступу російських військ на Донбасі на початку літа є серйозним сигналом для України та світової спільноти.

• Напрямок наступу російських військ переважно визначається в районі Донецька з метою розширення зони конфлікту.

• Україні потрібні додаткові артилерійські системи та боєприпаси для успішного протистояння агресору.

• Ініціатива європейських країн щодо спільної закупівлі артилерійських боєприпасів для Збройних Сил України є важливим кроком у забезпеченні безпеки країни.

• Відповідальність за можливий український наступ ляже на плечі Генерального штабу Збройних Сил України, і об'єднання зусиль необхідне для забезпечення безпеки та територіальної цілісності України в умовах загрози з боку Російської Федерації.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Щорічно в Україні фіксується тисячі випадків порушення правил дорожнього руху, що призводить до численних дорожньо-транспортних пригод (ДТП) та високої смертності. Згідно з даними Департаменту патрульної поліції, у 2023 році внаслідок аварій загинули понад 3000 осіб, а майже 30 000 отримали травми різного ступеня тяжкості. Більше половини випадків смертельних ДТП сталося через перевищення швидкості.

Пропоновані заходи в рамках нового законопроєкту включають:

Додатково, повноваження щодо накладання штрафів та позбавлення водійських прав отримають не лише поліцейські, а й представники військової інспекції дорожньої безпеки. Ці зміни покликані зменшити кількість грубих і систематичних порушень правил дорожнього руху та, у перспективі, знизити рівень смертності і травматизму на українських дорогах.

Сьогодні смертність у ДТП в Україні становить 97 випадків на мільйон населення, що суттєво перевищує середній показник у країнах Європейського Союзу. Прийняття цього законопроєкту може стати важливим кроком у напрямку підвищення безпеки на українських дорогах.