До війни з Росією армія України вважала НАТО ворогом – Олег Грудзевич

Голова Шевченківського районного суду міста Києва Євген Мартинов опинився у центрі гучного скандалу після низки звинувачень, висунутих громадськими активістами, заявниками та учасниками судових процесів. Йому закидають перешкоджання розслідуванню дорожньо-транспортної пригоди за участю службового автомобіля, можливу фальсифікацію відомостей про власне майно під час конкурсного відбору, а також системне покривання правопорушень колег у межах так званої «суддівської кругової поруки».

За словами активістів, саме під керівництвом Мартинова у суді фіксуються випадки упередженого розгляду справ та вибіркового правосуддя, що, на їхню думку, підриває довіру до судової системи столиці. Особливе обурення викликала історія з ДТП, у якій фігурує службовий транспорт суду. Заявники стверджують, що розслідування навмисно затягується, а окремі матеріали могли бути приховані або змінені для уникнення відповідальності.

Раніше, у 2018 році, Мартинов нібито провалив конкурс до Вищого антикорупційного суду через невідповідності в декларації — версія, яка протиставляється офіційним поясненням. За останні роки на адресу судді надійшло, як стверджують ініціатори звернень, щонайменше 16 скарг; жодна з них, за їхніми словами, не отримала вичерпного розгляду.

Окремі заяви стосуються співробітників апарату суду. Зокрема, ідеться про Аліни Зборщік (колишня керівниця апарату), яку пов’язують із бізнес-зв’язками на тимчасово окупованих територіях та реєстрацією компаній у РФ. При офіційних доходах на рівні середніх показників Зборщік володіє таунхаусом під Києвом та іншими активами, що викликає додаткові питання щодо походження коштів.

Ініціатори скарг неодноразово зверталися до правоохоронних органів. Частина процесуальних звернень стосувалася бездіяльності НАБУ і СБУ щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо окремих епізодів за участю Мартинова. Однак кілька судових рішень, серед яких ухвали слідчих суддів ВАКС і Солом’янського райсуду Києва, відмовили у задоволенні скарг на бездіяльність уповноважених осіб.

Критики говорять про «систему захисту своїх» у суддівському середовищі, коли автоматизований розподіл справ нібито змінюється під впливом керівництва, а питання про неправомірні рішення натикаються на організаційний опір. Сам Мартинов і представники суду публічних коментарів із цього приводу, як правило, не дають або обмежуються тезами про дотримання законності та внутрішніх процедур.

Епізоди з питанням притягнення до відповідальності — як у випадку ДТП, так і щодо сумнівів у деклараційних відомостях — залишаються предметом суспільного резонансу. Активісти наполягають на незалежній перевірці, прозорому розгляді скарг і публічних висновках контролюючих органів, аби усунути відчуття безкарності та відновити довіру до судової системи.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Доктор фізико-математичних наук Людвіг Литвинський вважає, що ризик серйозної катастрофи, подібної до Чорнобиля чи Фукусіми, є мінімальним, якщо ракета не влучить безпосередньо в енергоблок.

“Ракетні обстріли можуть спричинити пошкодження мереж, перебої в енергопостачанні або навіть блекаут. Однак ядерної чи радіаційної загрози не буде, доки не відбудеться прямого удару по енергоблоку”, — зазначив Литвинський в ефірі телеканалу “Еспресо”.

Експерт також наголосив, що ракети, навіть без ядерних боєголовок, можна класифікувати як неконвенційну зброю через їхню руйнівну силу.

Це твердження підтримують інші фахівці, які наголошують на небезпеці використання Росією сучасних високоточних ракет, здатних спричинити масштабні руйнування навіть без ядерного заряду.

Дискусії щодо готовності Кремля застосувати ядерну зброю тривають. Президент Сербії Александар Вучич висловив переконання, що Володимир Путін не вагається застосувати ядерний арсенал, якщо опиниться у безвихідному становищі.

З іншого боку, генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун наголосив, що стан російської ядерної зброї викликає сумніви. “Ніхто не має точних даних про стан цих боєголовок. Це залишається таємницею навіть для військових експертів,” — підкреслив Ягун.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Ця заява привернула увагу українських народних депутатів Миколи Княжицького і Володимира В’ятровича, породила широкий резонанс та спричинила палкі обговорення як у Польщі, так і в Україні.

Микола Княжицький, коментуючи ситуацію, різко відреагував на заяву польського міністра, назвавши питання Волинської трагедії «вигадкою» та «піаром на словах». Він зазначив, що хоча трагедія, що відбулася у 1943 році, була жахливою, наразі основними питаннями є ексгумація польських жертв та відновлення пам’ятних таблиць, що стосуються українців, загиблих від рук НКВС. «Ці питання вирішимо», – запевнив Княжицький у своєму фейсбуці, підкресливши готовність української влади знайти рішення.

Володимир В’ятрович, у свою чергу, поділився своїми враженнями від нещодавніх зустрічей у Варшаві та Ґданську з польськими колегами. Він акцентував увагу на тому, що обговорення в основному стосувалося сучасних і майбутніх аспектів відносин між Україною та Польщею. «Усі розмови були про нині і завтра», – зазначив він, критикуючи спроби окремих польських політиків прив’язати сучасні стосунки до минулих конфліктів.

В’ятрович підкреслив, що історичні конфлікти між українцями та поляками часто використовувала Росія для досягнення своїх цілей, і закликав до конструктивного діалогу, а не до акцентування на старих ранах.

Цю точку зору підтримав і заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський, який заявив, що без вирішення питання ексгумації останків жертв Волинської трагедії Україні не слід мріяти про вступ до ЄС. Це стало ще одним сигналом для України про необхідність вирішення цих болючих питань.

До відома, у липні 2023 року польський Сейм ухвалив резолюцію, що вшановує пам’ять жертв Волинської трагедії на її 80-ті роковини. У документі підкреслюється, що польсько-українське примирення має включати визнання провини і вшанування пам’яті жертв. Українська сторона, своєю чергою, погодилася на початок пошуково-ексгумаційних робіт на могилах поляків, убитих Українською повстанською армією в 1945 році в містечку Пузники на Поділлі.

Ситуація навколо Волинської трагедії продовжує залишатися чутливою темою у відносинах між Україною та Польщею. Важливо, щоб ці питання були вирішені з увагою до історичних фактів та повагою до пам’яті жертв, а також з розумінням сучасних політичних реалій та потреб обох країн.