Румунія та Україна наближаються до запуску спільного виробництва оборонних безпілотників-перехоплювачів на території Румунії. Про це повідомила міністр закордонних справ Румунії Оана Тойю в інтерв'ю для Reuters, підкресливши, що переговори щодо цього проєкту почалися ще до недавніх інцидентів з "невідомими" дронами, які порушували повітряний простір у регіоні.
Метою запуску спільного виробництва є не тільки покращення безпеки в рамках протиповітряної оборони, а й зміцнення захисту східного флангу Європи. Оана Тойю зазначила, що проект має стратегічне значення для союзників Румунії в ЄС та НАТО, оскільки надасть додаткові можливості в сфері протиповітряної оборони, особливо в умовах поточної геополітичної ситуації. Угода про спільне виробництво повинна підвищити ефективність оборонних механізмів і зміцнити здатність країн до швидкої реакції на загрози з повітря.
Окрім питання виробництва дронів, дипломатка підтвердила, що Бухарест схвалив збільшення присутності американських військ на своїй території в інтересах підтримки операцій поза регіоном, зокрема операцій з дозаправки на Близькому Сході. Конкретних числових даних про розширення контингенту Тойю не назвала, але підкреслила, що Румунія вже приймає частину американських підрозділів і планує значні інвестиції у свої аеробази.
Інвестиційні плани охоплюють базу імені Міхая Когелничану: у найближчі роки уряд планує вкладення понад 2,5 мільярда євро, щоб надати авіабазі інфраструктуру для розміщення до десяти тисяч румунських і союзних військових. Така модернізація, за словами міністра, має підвищити оперативні можливості для реагування на регіональні загрози та зміцнити логістичну підтримку союзних операцій.
Ініціатива спільного виробництва БПЛА з Україною має кілька вимірів: вона поєднує необхідність оперативного підвищення обороноздатності сходу ЄС, прагнення зменшити залежність від третіь країн у критичних технологіях і створення промислових можливостей для постачання техніки союзникам. Для України це також можливість розширити експортний потенціал і закріпити партнерські зв’язки з країною-сусідом, яка готова вкладати значні ресурси в оборонну інфраструктуру.
Водночас реалізація подібних проєктів вимагатиме вирішення низки практичних питань: узгодження стандартів і протоколів інтеграції в існуючі системи ППО, питання ліцензування і контролю експорту озброєнь, а також питання фінансування й розподілу виробничих циклів між українськими та румунськими підприємствами. Дипломатична робота та технічні перемовини, судячи з сигналів з Бухареста, уже тривають.
Оана Тойю наголосила, що робота над партнерствами у сфері протиповітряної оборони і створення «стіни дронів» — це не лише питання техніки, а й політичної солідарності. Розбудова регіональних можливостей захисту, на її думку, підвищить стійкість східного флангу ЄС і сприятиме більш ефективній координації з НАТО та партнерами з трансатлантичного простору.
Відтепер очікується, що на порядку денному перемовин стоятимуть деталі виробничого плану, строки поставок і питання тестування систем. Якщо домовленості буде досягнуто, спільні виробничі потужності Румунії й України можуть стати важливим елементом європейської архітектури безпеки в найближчі роки.
В Україні може з’явитися легальний ринок віртуальних активів. Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект №10225-д, який передбачає легалізацію крипторинку та визначає правила його оподаткування. Антикорупційний комітет парламенту вже вказав на небезпеку корупційних зловживань у законопроекті. Зокрема, документ наділяє регулятора ринку повноваженнями, подібними до функцій органів досудового розслідування. Це включає право огляду приміщень, отримання документів […]
