До збільшення ефективності мобілізації: новий інструмент – електронний кабінет для військовозобов’язаних

Раніше однією з ключових проблем, які стояли перед Збройними Силами України, була серйозна нестача боєприпасів та зброї, у тому числі протитанкових ракет. Однак, здається, що цю складність незабаром вирішать наші союзники. Цю важливу інформацію передав перший заступник голови оборонного відомства Іван Гаврилюк. Його заява свідчить про те, що заходи щодо постачання необхідного обладнання та забезпечення можливо будуть прийняті найближчим часом. Це дозволить підвищити ефективність та бойові можливості наших військ, щоб захищати суверенітет і територіальну цілісність України.

За словами Гаврилюка, підрозділи українських захисників страждають від частого використання російською авіацією великої кількості керованих авіабомб, що становить серйозну загрозу для особового складу та техніки. У середньому протягом одного дня окупанти скидають на позиції ЗСУ від 100 до 120 таких авіабомб, що робить величезну загрозу.

Для ліквідації цієї загрози необхідно отримати від держав-партнерів достатню кількість сучасних винищувачів, в першу чергу F-16, однак поставки цих літаків регулярно затримуються. Крім того, Україна має проблеми з артилерійськими снарядами, де на один український боєприпас припадає п’ять російських.

Також виникає критичний дефіцит засобів радіоелектронної боротьби, які дозволяють приглушити дрони-камікадзе і збити ракети РФ.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Прогнозовано, що скоріш за все в серпні ми будемо спостерігати зростання й таке ж зростання буде продовжуватися до вересня включно. У вересні почнеться так званий епідемічний сезон ГРВІ та грипу. Зазвичай ми поступово вже підходимо до того, що у вересні та жовтні ми почнемо бачити перші прояви циркуляції інших респіраторних вірусів. Інші респіраторні віруси вони достатньо обмежують циркуляцію COVID-19, тому що ніколи не буває такого, щоб циркулювало 3 або 4-5 різних респіраторних вірусів

Підбиваючи підсумок він зазначив, що скоріш за все впродовж серпня-вересня в Україні буде зареєстрований підйом захворюваності.

Також за прогнозами він не повинен перевищувати показники міжепідемічного періоду, тобто не повинно призводити до введення протиепідемічних заходів

Він також розповів, що в Україні за останній місяць трохи більше як 2,5 тис. людей вакцинувалися від COVID-19 й зауважив, що це найнижчі показники в літні місяці й від початку року.

Кожного року спостерігаємо, що в березні-травні, навіть ще і в червні, підтримується рівень вакцинації на рівні 8-10 тис. Липень і серпень – найспокійніші місяці для населення, коли дуже низька кількість звернень

Кузін повідомив, що в Україні є понад 500 тис. доз вакцини проти COVID-19.

Також Кузін заявив, що в Україні поки що немає ризиків введення локальних карантинів або обмежувальних заходів через COVID-19.

Кузін повідомляв, що на території України циркулює щонайменше 10 різних підтипів коронавірусу, зокрема і штам FLiRT, який був зареєстрований вперше в світі в березні цього року. В країні за останній місяць зросла кількість захворювань, але поки що нема прогнозів про можливість епідемії.

Проблеми укриттів у Києві та ситуація в інших містах України: як ситуація розвивається

Попри численні ракетні обстріли, у Київській міській державній адміністрації відмовляються масштабувати проєкт, пояснюючи це відсутністю законодавчих підстав для введення таких об’єктів в експлуатацію.

Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко публічно звинуватив мерію в ігноруванні безпеки киян. Він наголосив, що у той час, як інші міста знаходять рішення, столиця витрачає мільйони на скляні зупинки, замість того, щоб встановлювати захисні споруди.

Журналісти дослідили нормативну базу. За їхніми висновками, мобільні укриття не є об’єктами будівництва, а тимчасові споруди можна встановлювати за рішенням місцевої влади – подібно до МАФів. Саме цим шляхом пішли Херсон, Дніпро, Миколаїв, Одеса та інші міста.

У Херсоні, наприклад, модульні укриття вже рятували життя людей під час обстрілів. Місцева влада встановлює їх навіть у селищах, де найбільше скупчення населення. У Дніпрі укриття виробляють на місцевому заводі, а в Миколаєві їх облаштовують навіть інтернетом і кнопками виклику допомоги.

У Києві ж ключовим каменем спотикання стало небажання КМДА брати на себе відповідальність. Аргумент чиновників – відсутність нормативів. Водночас Подільсько-Воскресенський міст відкрили без введення в експлуатацію, що свідчить про подвійні стандарти у підходах.

Бюджет столиці на 2025 рік перевищує 90 млрд грн, однак на оборону міста виділено менше 10%. Попри це, кошти на модульні укриття у Києві так і не знаходять.

Експерти наголошують: модульні укриття не замінюють повноцінних сховищ, але здатні врятувати життя від уламків та вибухових хвиль. І приклади інших міст доводять, що їх встановлення – питання політичної волі, а не законодавчих перешкод.