Сергій Лукашов, військовослужбовець 46-ї окремої аеромобільної бригади ЗСУ та колишній очільник Кам’янського районного управління поліції, поділився історією про корупційні схеми, які, за його словами, діють у процесі мобілізації. Він розповів про інцидент, що стався на одному з блокпостів у Київській області. Там поліцейські запропонували чоловіку, якого зупинили для перевірки документів, уникнути поїздки до територіального центру […]
У суспільстві України знову загострилися розмови про можливе зростання курсу долара після того, як офіційний обмінний курс перевищив 44,5 гривні, а в деяких банках та обмінниках вже сягнув 45 гривень. Ці зміни викликали тривогу серед населення, оскільки коливання валютного курсу традиційно впливають на ціни, заощадження та купівельну спроможність українців.
Станом на 9 червня Національний банк України зафіксував курс долара на рівні 44,51 гривні, що на 16 копійок більше, ніж у попередній банківський день. У великих банках курс продажу американської валюти становить 44,80–44,90 гривні, а в окремих фінансових установах він наближається до 45 гривень.
Проте економісти закликають громадян не піддаватися паніці, заявляючи, що поточна ситуація не має нічого спільного з валютними кризами минулого. Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, підкреслює, що мова йде про контрольовану корекцію курсу з боку регулятора.
Експерт зазначає, що наразі немає істотних причин для різкого падіння гривні. Україна має значні міжнародні резерви, що перевищують 45 мільярдів доларів, які дозволяють НБУ ефективно регулювати валютний ринок і пом’якшувати різкі коливання.
На думку Гетмана, Національний банк реалізує політику поступової девальвації гривні, що відповідає сучасним економічним умовам. Погіршення зовнішньої торгівлі, при якому країна імпортує значно більше, ніж експортує, залишається одним із основних чинників цієї ситуації.
Експерти підрахували, що щорічно Україна імпортує приблизно на 30 мільярдів доларів більше товарів, ніж експортує, що створює постійний тиск на валютний ринок, але міжнародна фінансова допомога допомагає компенсувати цей дисбаланс. За минулий рік Україна отримала близько 50 мільярдів доларів у вигляді грантів і кредитів від західних партнерів, що підтримує платіжний баланс країни навіть в умовах війни.
Економісти вважають, що курс долара є результатом свідомої політики регулятора, а не наслідком непередбачуваних подій. Національний банк адаптує курс до реалій економіки, уникаючи різких стрибків.
Прогнози на кінець 2026 року свідчать про можливе наближення долара до 46 гривень, але це буде відбуватися поступово, без різкої девальвації. Колишній радник президента України з економічних питань Олег Устенко зауважує, що глобальні фактори, як-от напруженість на Близькому Сході, також впливають на валютні ринки.
Устенко вважає, що нині світові інвестори перебувають у стані невизначеності, що позначається на цінах на золото, нафту та інші активи. Однак для України стійкість економіки найбільше залежить від продовження міжнародної фінансової підтримки.
Експерти також звертають увагу на потенційні ризики, які можуть вплинути на курс гривні. Найбільше занепокоєння викликає можливе скорочення фінансової допомоги від міжнародних партнерів, що вимагатиме від України виконання зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом, Світовим банком і Європейським Союзом.
Отже, політична стабільність і продовження реформ мають важливе значення для валютного ринку. Економісти вважають, що сценарій, за якого долар досягне 50 гривень, є малоймовірним найближчим часом. Значні міжнародні резерви дозволяють НБУ оперативно реагувати на ситуацію, запобігаючи панічним настроям серед населення.
Таким чином, нещодавнє зростання курсу долара до 45 гривень слід розглядати як контрольований процес, а не попередження нової валютної кризи. Національний банк продовжує керувати девальвацією гривні, враховуючи економічні реалії війни, і поки міжнародна підтримка залишається стабільною, підстав для різкого падіння національної валюти немає.
