Понеділок, 8 Вересня, 2025

Долар у вирі продовжує підкоряти вершини: що чекає на майбутньому шляху?

Важливі новини

Урівняння тарифів на електрику для всіх споживачів негативно вплине на економіку

Андріан Прокіп, доктор економічних наук та керівник енергетичних програм ГО "Український інститут майбутнього", поділився своїм аналізом можливих наслідків такого рішення. Його експертна оцінка допомагає зрозуміти потенційний вплив цієї реформи на різні сектори економіки та населення.

Нещодавно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вийшла з ініціативою урівняти тарифи на розподіл електроенергії незалежно від класів напруги споживачів. Це така собі зрівнялівка, на яку завжди хворіла енергетична політика в Україні. Для пересічного громадянина зміна малопомітна. Однак великі промислові споживачі електроенергії негативно висловлюються про цю ініціативу. І тут я спробую пояснити чому. А ще ця ідея суперечить принципам європейської політики та регулювання (які ми зобов’язані імплементувати) та й, зрештою, здоровій логіці економічно обґрунтованого тарифоутворення.

В Україні є два класи напруги, що застосовуються для систем розподілу електроенергії. Перший — для споживачів, підключених до ліній з напругою понад 27,5 кВ (або тих, хто використовує понад 150 тис. МВт∙год на місяць). Другий — для споживачів, підключених до ліній з напругою менше 27,5 кВ. Зрозуміло, що споживачі першого класу — це велика промисловість, яка споживає багато енергії. В різних країнах Європи кількість класів напруги буває більшою, і для кожного із них є свої тарифи на розподіл. В Молдові, яку я часто використовую як приклад для порівнянь енергетичної політики, таких класів напруги три із відповідними тарифами на розподіл.

Тариф на розподіл для першого класу нижчий, ніж для другого. На це є підстави. По-перше, в цих мережах менші втрати: що вища напруга у мережі, то нижчі втрати у ній і навпаки. За 2023 р. втрати у мережах першого класу напруги становили 4,13 %, а другого — 7,14%. По-друге, це звичайна ринкова логіка: хто споживає більші обсяги, претендує на дисконти. Для прикладу, у Вінниці тариф на розподіл для першого класу становить 344,82 грн/МВт·год , а для другого — 2 028,18; у Львові — 311,75 та 1 631,03; у Дніпрі — 226,41 та 1 328,03. Отже, тарифи розраховуються, виходячи із витрат на розподіл електроенергії за класами та обсягів цього розподілу. Це означає, що споживач за кожним класом напруги повинен покрити витрати, пов’язані із цим розподілом. А кількість споживачів першого класу незрівнянно менша, ніж споживачів другого класу, яких одиниці чи десятки у регіоні.

Ідея урівняти тариф на розподіл, як очікується, скоротить тариф для другого класу на 25%, і, природно, підвищить його для споживачів першого класу. І тут важливо, що такий підхід порушує принцип каскадування витрат у формуванні тарифу (cost cascading principle of tariff construction), який є одним із базових у системі європейської енергетичної політики. Фактично, за втрати у мережах повинні сплачувати ті, хто ними користуються.

Насправді ця зміна призведе до чергового крос-субсидування — а це хронічна хвороба української енергетики. І споживачі першого класу покриватимуть витрати і втрати споживачів другого класу напруги.

Інший бік проблеми в тому, що великі споживачі часто є експортерами і конкурують на зовнішньому ринку. Скорочення тарифу для другого класу дещо знизить витрати та собівартість виробництва малих виробників. Але останні конкурують лише між собою на внутрішньому ринку.

Нарешті, є ще одна група бенефіціарів такого рішення, і вони насправді отримають найбільшу вигоду — це компанії, що дотують тариф для населення за механізмом ПСО — здебільшого Енергоатом (близько 80%) та частково Укргідроенерго. Ці компанії покривають різницю між реальною ціною електроенергії (яка зокрема включає плату за її розподіл) та фіксованим тарифом (4,32 грн/кВт·год).

Побутові споживачі — це виключно другий клас напруги. І скорочення тарифу на розподіл на другого класу знизить реальну ціну електроенергії, а отже, зменшить витрати Енергоатому та Укргідроенерго. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

Депутат Юрчишин імовірно приховав доходи від тіньового бізнесу

Telegram-канал ПолітБавовна звернув увагу на декларацію народного депутата Петра Васильовича Юрчишина. Як зазначають автори публікації, на перший погляд декларація виглядає відносно повною: будинок у Хмільнику площею 305 м² вартістю понад 4 млн грн, квартира на 111 м², низка земельних ділянок, нежитлових приміщень і навіть автопарк, серед якого Lexus, Nissan 1982 року та класична ВАЗ-2107. Втім, […]

Розгляд позову щодо майна Міноборони: суддя Сергій Гут вирішить справу навесні

У приміщенні Одеського господарського суду відбулося наступне засідання, присвячене розгляду позову, ініційованого військовою прокуратурою проти ТОВ "Баско". Суть позову полягала в тому, щоб отримати майновий комплекс компанії, розташований в Одесі, який був проданий Міністерством оборони двадцять років тому.

Учасники засідання з прокуратури та Міноборони намагалися переконати суд у незаконності угоди про продаж майна. Проте їх аргументи виявилися менш переконливими порівняно з аргументами представників адвокатського об’єднання "Баско". Більшість засідання було присвячено обговоренню легітимності довіреності, на підставі якої був здійснений продаж об’єкта. Це стало ще одним підтвердженням того, що позиція прокуратури та Міноборони у цій справі має суттєві недоліки.

Позивач знову наголошував на тому, що начальник Центрального управління Міноборони не мав права видавати дозвіл на продаж об’єкта. Проте адвокати відповідача підкріпили, що нотаріальна довіреність може бути відкликана лише через нотаріуса, що не сталося у визначений термін. Усі звинувачення проти "Баско" розпадалися на підтверджені факти та аргументи адвокатів, які документально підтвердили законність угоди купівлі-продажу.

Заяви прокуратури про незаконну перепродажу майнового комплексу не знайшли підтвердження в поданих на засіданні доказах. Загалом, судове засідання підтвердило, що спроби прокуратури знову відкрити цю справу без будь-яких нових доказів або аргументів виглядають дивними. Суддя Гут призначив наступний розгляд справи на 7 березня. Ми сподіваємося, що навесні суд прийме справедливе рішення, ґрунтуючись на фактах та документах, що представлені у цій справі.

• Засідання Одеського господарського суду щодо позову, поданого військовою прокуратурою проти ТОВ "Баско", підтвердило складність та спірність цієї справи.

• Представники прокуратури та Міноборони намагалися довести незаконність угоди про продаж майна, але їх аргументи були менш переконливими порівняно з аргументами адвокатів "Баско".

• Засідання зосереджувалося на легітимності довіреності, яка була використана для здійснення продажу майнового комплексу. Це підтверджує наявність недоліків у позиції прокуратури та Міноборони.

• Позивач наголошував на незаконності дій по продажу об'єкта, але адвокати відповідача успішно підтвердили законність угоди купівлі-продажу, використовуючи документальні докази.

• Засідання показало, що спроби прокуратури знову відкрити справу мають мало підстав і виглядають сумнівно. Наступне засідання призначено на 7 березня, і сподіваємося на справедливе рішення суду, засноване на фактах та документах, представлених у справі.

Держагентство АРМА отримало корпоративні права на підприємства олігарха Жеваго

Майно олігарха Костянтина Жеваго, який наразі перебуває за межами України, було передано в управління державному агентству АРМА. Це рішення стало результатом розслідування, що ведеться проти Жеваго через підозру у розтраті 113 мільйонів доларів із банку “Фінанси та Кредит”. У 2023 році Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило Жеваго про підозру, а 28 лютого 2025 року Київський […]

The post Держагентство АРМА отримало корпоративні права на підприємства олігарха Жеваго first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Протидія порушникам у сфері військового обліку: ефективні заходи та стратегії

У передфінальній версії законопроєкту про мобілізацію чітко прописані заходи, спрямовані на вплив на тих, хто порушує правила військового обліку. Це стосується не лише тих осіб, які не з’явилися за повісткою, а й тих, хто протягом 60 днів після набуття законом чинності не оновив свої дані. Перелік заходів настільки конкретний, що він урізноманітнюється:

У випадку, якщо громадянин не виконує обов’язки, передбачені законом про мобілізацію, керівник Територіального центру координації звертається до поліції з метою затримання та доставки громадянина до центру.У випадку, якщо поліція повідомляє письмово про неможливість здійснити доставку, керівник ТЦК протягом 5 днів висилає громадянину рекомендованим листом "вимогу" (форму документа визначить Міністерство оборони).День доставки цього документа вважається або днем вручення під розписку поштою, або днем відмови від отримання чи неможливістю доставити цей документ з інших причин. Після цього громадянину надається 10 днів на виконання вимог, визначених у документі.Якщо громадянин не виконує вимоги, ТЦК звертається до суду щодо обмеження громадянина у праві керування транспортним засобом – на термін, необхідний для виконання вимог, визначених у документі.Обмеження у праві керування здійснюватиметься державною виконавчою службою безпосередньо після отримання рішення суду. Вищезгадана стаття відображає важливість встановлення чітких та ефективних механізмів впливу на осіб, які порушують правила військового обліку. Зазначені у законопроєкті заходи відображають серйозний підхід до забезпечення дисципліни та відповідальності за виконання військових обов’язків. Зокрема, визначені процедури звернення до поліції, надання вимог до громадян, а також механізми обмеження прав та можливостей тих, хто ухиляється від виконання своїх обов’язків перед військовим обліком. Ці заходи спрямовані на забезпечення високого рівня дисципліни серед військовослужбовців та громадян, які зобов’язані дотримуватися військових норм та правил.

На фоні непередбачуваного економічного ландшафту, де долар продовжує встановлювати нові рекорди, фінансові установи стикаються зі складними викликами та несподіваними змінами. За даними Bloomberg, відзначається зростання курсу долара до позначки понад 40 гривень за один долар. За останній тиждень, міжбанківський курс на цій платформі підвищився з 38,80 гривень до 39,45 гривень за долар, а на початку цього тижня досягнув 39,47 гривень за долар. Наразі ці котирування вже перевищили 39,50 гривень за долар, а закриття торгів відбулося на рівні 39,61 гривень за долар. Офіційний курс гривні до долара, встановлений Національним банком, також досяг нового історичного максимуму, становлячи 39,5737 гривень за долар.

Зростання цін на долар обумовлене не лише національними процесами, а й міжнародними фінансовими операціями. Наприклад, Національний банк зазначив збільшення обсягу продажів долара зі своїх валютних резервів, що перевищило $100 мільйонів. За період з 8 по 12 квітня відбулося викидання на міжбанк валюти на суму понад $378,3 мільйонів. Це викликало значне збільшення курсу долара, що, зокрема, ставило певний тиск на регулятора.

Різноманітні фактори, такі як обсяги валютних операцій Національного банку та домагання влади щодо девальвації гривні для поліпшення конвертації міжнародної допомоги, впливають на рух курсу. Згідно зі словами директора казначейства одного з великих банків, середньорічний курс у 40,7 гривень за долар, передбачений у держбюджеті на 2024 рік, має відображати реальний стан ринку. З огляду на ці динаміки, очікується подальше зростання курсу долара, що викликає серйозні перетурбування у фінансовому середовищі та серед населення.

Разом із зростанням міжбанківського курсу, також підвищується курс чорного ринку та валютних кас. Долар у банківських касах подорожчав на 15-20 копійок, зазначаючи максимальні котирування від 39,65 до 39,99 гривень за долар. Ситуація на фінансовому ринку вимагає уважності та обережності від усіх громадян та фінансових установ, оскільки подальші зміни можуть мати значний вплив на економічну ситуацію в країні.

У фінансовому ландшафті країни зафіксовано ряд значущих тенденцій, що відображають складні економічні реалії. Згідно з даними, майже всі державні банки утримувалися в середніх межах котирувань. Приватбанк встановлював курси купівлі/продажу у діапазоні від 39,10 до 39,70 гривень за долар, Ощадбанк – від 39,30 до 39,85 гривень за долар, в той час як у Сенс Банку котирування становили від 39,40 до 39,90 гривень за долар.

Карткові курси банків перетнули психологічний рубіж 40 гривень за долар, однак це зробив лише один банк – Акордбанк, встановивши картковий курс продажу на рівні 40,40 гривень за долар. Середня шкала курсів на ринку коливалася від 39,20 гривень за долар (Укрсиббанк) до 39,99 гривень за долар (Кредобанк). Щодо викупу, карткові курси знаходилися в діапазоні від 38,42 до 39,85 гривень за долар.

Середня ціна продажу долара на поточні рахунки фізичних осіб у рамках місячного ліміту у 50 тисяч гривень з можливістю миттєвого зняття становила 39,4 гривень за долар (з урахуванням додаткових комісій). Мінімальний курс тут склав 39,24 гривень за долар (банк “Український капітал”), а максимальний – 40,54 гривень за долар (Банк Авангард). Варто відзначити, що понад 20 банків тримали розцінки вище 40 гривень за долар.

Ці котирування та коливання на фінансовому ринку свідчать про важливі зміни та виклики, перед якими стоїть економіка України. Це також підкреслює необхідність уважного та обачного підходу до фінансових операцій для всіх учасників ринку та громадян.

Український фінансовий ринок переживає період значних коливань, які відображають складні економічні умови країни. Зростання курсу долара надихає банки на встановлення нових рекордних котирувань, що ставить перед ними виклики у забезпеченні стабільності та конкурентоспроможності. Перевищення психологічного рубежу у 40 гривень за долар карткових курсів відображає складність ситуації, яка може вплинути на фінансове благополуччя громадян. Варто уважно стежити за розвитком подій на фінансовому ринку та приймати обачні рішення щодо фінансових операцій для збереження стабільності та ефективного управління фінансами.

Останні новини