“Домовитись не вийшло”: одеські еліти добиваються відсторонення Олега Кіпера через його зв’язки з РФ

Українські військові стикаються з критичною нестачею піхоти, що підірвала бойовий дух на передовій. В останні дні військові на місцях попереджають про небезпечну динаміку, яка загрожує Києву у зв'язку зі зниженням кількості бійців через два роки бойових дій з Росією. В інтерв'ю для The Washington Post військовослужбовці на передовій підкреслюють, що дефіцит особового складу нині став найгострішою проблемою, особливо в умовах активізації Росії та її атак на українські позиції.

Відсутність достатньої кількості піхоти українських військ стає серйозною загрозою для ефективного протистояння на передовій. Військовослужбовці, виступаючи в інтерв'ю, підкреслюють, що ця проблема стала особливо гострою в контексті збільшення наступальних дій Росії та посилення її атак. Українська армія має вирішити це питання, щоб зберегти бойовий дух та змогу ефективно захищати свої позиції на фронті.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Нагадаємо, днями генерала Драпатого призначили командувачем Сухопутними військами, командир 95-ї бригади Апостол став заступником голови комітету ЗСУ, а командир 93-ї бригади Паліса – заступником глави Офісу президента.

На думку Безуглої, ці призначення можуть значно послабити фронт.

«Протягом тижня надходить інформація про активізацію російського наступу на Краматорськ. Одна з ключових бригад під керівництвом Драпатого – 93-тя, командиром якої є Паліса. У дні, коли ворог активізує наступ, Драпатого і Палиса призначають до Києва на небойові посади.

Це тягне за собою управлінський вакуум як у фронтовій структурі управління, так і в одній із ключових бригад у момент наступу противника. Отже, замість того, щоб розширити бойові повноваження Драпатого і надати йому управління більшою частиною фронту, його призначають на тилову посаду Командувача сухопутними військами. «Почесне підвищення».

Завдання на цій посаді включають підготовку резервів, координацію роботи ТЦК і СП, нескінченне «упороте» створення «паперових» бригад, що вже давно дискредитувало себе. Заступники у Драпатого від Сирського і Павлюка, а кадровий склад сформовано з кумів, сватів і друзів генеральських кланів.

Навіть за наявності карт-бланшу, якого Драпатій не отримав, розібратися в тилових питаннях йде кілька місяців. Але спеціалізація генерала – бойове управління, у чому він досяг унікальної майстерності. У результаті ми втрачаємо найкращого бойового менеджера, а ризик втрати Донецької області в інавгурацію Трампа зростає в рази», – пише Безугла.

На її думку, проблеми можуть бути і в Курській області.

«Одна з ключових бригад на Курщині – 95-та під командуванням Апостола – також втратила командира. Апостола відкликали до Києва. Це додатково збільшує бойові ризики», – пише нардеп, заявляючи, що “вся ситуація виглядає як спланована російська операція”.

Детективи Національного антикорупційного бюро провели масштабні слідчі дії у центральному офісі Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками, а також у робочому кабінеті керівника відомства Романа Ісаєнка. Офіційних повідомлень щодо причин обшуків поки що не оприлюднено, але джерела, наближені до розслідування, стверджують, що перевірка стосується ймовірних фактів зловживання посадовими повноваженнями, протекціонізму щодо окремих фармацевтичних компаній та можливого незаконного збагачення.

За попередньою інформацією, детективи аналізують дії посадових осіб, пов’язані з державними закупівлями у сфері охорони здоров’я. Раніше журналісти-розслідувачі повідомляли про низку порушень, що могли мати місце під час тендерів, організованих Держлікслужбою. Особливу увагу привертали закупівлі препаратів для програм замісної підтримувальної терапії, де експерти фіксували невідповідність між ринковою вартістю ліків та сумами контрактів. Крім того, наголошувалося на ймовірному створенні сприятливих умов для окремих компаній, що могли отримувати доступ до тендерів на пріоритетних умовах або за спрощеними процедурами.

Переможцем торгів стала саме «Корпорація “Здоров’я”» із пропозицією майже 500 млн грн. За оцінками експертів, така модель закупівлі могла суттєво звузити конкуренцію та створити штучні переваги для визначеного кола учасників.

Питання посилюють підозри: чому масштабні обшуки у Держлікслужбі почалися лише зараз, хоча проблеми з прозорістю тендерів та можливе маніпулювання державними коштами тривають роками? Чи були ці факти непомітними, чи їх свідомо ігнорували?

У центрі уваги — роль керівника служби Романа Ісаєнка. За наявною інформацією, саме він міг бути причетним до погодження непрозорих рішень та впливу на окремі закупівлі. Після появи інформації про обшуки очільник Держлікслужби несподівано пішов на лікарняний, що викликало додаткові запитання щодо його участі у можливих порушеннях.

Слідчі дії НАБУ тривають.