Дощі, грози та спека до +39°: прогноз погоди на 12 липня

Якщо бойові дії триватимуть і протягом наступного року не відбудеться жодного суттєвого зниження інтенсивності, лінія фронту може стати ще менш рухливою. Про це в інтерв’ю «Українському Радіо» розповів командир окремої служби БпЛА Української добровольчої армії Ашот Арутюнян, наголосивши, що сучасні технології, зокрема безпілотники, швидко змінюють структуру війни та умови на передовій.

За словами Арутюняна, у разі збереження нинішньої динаміки боїв так звані «кілзони» — ділянки, де піхота не може безпечно пересуватися через постійну загрозу ураження, — будуть лише розширюватися. Зона ризику охопить значно більші території, а будь-яка спроба маневру чи просування стане набагато небезпечнішою. Така ситуація призведе до фактичного «застигання» фронту, оскільки більшість наступальних дій вимагатиме неймовірних ресурсів і ретельного планування.

Військовий наголошує, що найближчим часом на полі бою можуть з’явитися НРК — наземні роботизовані комплекси, здатні автоматично збивати дрони. При цьому нові акумулятори й збільшені ємності батарей дозволять безпілотникам літати далі та довше.

«Це просто збільшить “кілзону”. А велике збільшення “кілзони” призводить до того, що піхота не може її пересікати. Відповідно, фронт стає», — пояснив він.

Арутюнян зазначив, що можливе перемир’я означатиме заборону на “діп-страйки”, тобто удари на великі дистанції. У такому разі фахівці, які зараз займаються стратегічними ударами на 2–3 тис. км, працюватимуть на лінії бойового зіткнення.

Тоді зона ураження може значно зрости:

«Оця “кілзона” на 30–40, можливо, 100 км тепер виноситиметься військовими, які літали раніше на тисячі кілометрів… У нас з’явиться ще 100–150 км “сірої зони”, де пересуватися можна, але зупинятися — ні. Бо як тільки дрон-розвідник виявить ящик боєприпасів, туди прилетить крило зі 100 кг вибухівки».

На думку Арутюняна, ситуація з перевагою у дронах неоднозначна й залежить від типу та дальності їхнього застосування.

БПЛА до 50 км — значна перевага у росіян.

Бомбери до 30 км — перевага України.

FPV-дрони — приблизний паритет.

FPV на оптоволокні — ймовірна перевага РФ.

Стратегічні удари (Deep Strike) — Україна має ефективні рішення, але у РФ «їх просто достобіса».

Військовий також зазначив, що порівняння ефективності ударів некоректне, адже Україна б’є по інфраструктурі, а РФ — по містах.

«Якби ми били по містах, то в нас було б 90% уражень. А щоб в НПЗ попасти, то це треба постаратися», — наголосив він.

Відома українська акторка Олеся Жураківська тимчасово залишила свою квартиру на правому березі Києва та переїхала до орендованого помешкання на лівому березі міста. Причиною такого кроку став нещодавній ворожий “приліт” неподалік її колишнього житла, який поставив під загрозу безпеку родини та особисту цілісність акторки.

Жураківська відзначає, що переїзд був вимушеним і здійснено швидко, аби уникнути ризику для себе та близьких. Нове житло на лівому березі забезпечує більш безпечне середовище та спокій у цей тривожний період. Акторка ділиться, що адаптація до нового простору потребує часу, але наразі важливіше зосередитися на власній безпеці та можливості продовжувати творчі проєкти, не піддаючи себе зайвому ризику.

“Не планувала переїздити, але ‘прилетіло’ на Теремках у сусідній будинок, страшно там горіло, мої родичі злякались і сказали: ‘Олесю, треба переселитись’. Переселили мене на зйомку квартиру. Я неподалік від театру, мені там близенько. Під час війни це дуже добре, бо комендантська година, а я буває засиджуюся до пізньої години”, – розповіла акторка.

Жураківська додала, що не шкодує про переїзд і навіть насолоджується новими краєвидами. З вікон її квартири відкривається вид на Києво-Печерську лавру та інші визначні місця лівого берега. “Красиво там. Я народилась на правому березі і ніколи не розглядала лівий берег, не думала, що там так гарно”, – зазначила акторка.