Дощі і спека: синоптики розповіли, якою буде погода в Україні 2 червня

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Боровський підкреслив, що війна і бойові дії створюють серйозне психологічне навантаження на військових, і багато хто просто не витримує цього стресу. “95% випадків СЗЧ, про які я чув, – це конфлікт між гоноровим бійцем та самодурнем командиром”, – розповів юрист. Він зауважив, що досвідчені військові можуть стикатися з наказами, які їм видають молодші команди, що призводить до напружених ситуацій.

Командири, у свою чергу, використовують свої повноваження для запису бійців у списки тих, хто відмовляється виконувати накази, що, на думку Боровського, створює штучні конфлікти. “Найчастіше ця ситуація штучно створена командиром”, – додав він. Часто конфлікти виникають між молодими командирами та досвідченими солдатами, які воюють з 2014 року.

Недавні події вказують на серйозні проблеми в управлінні військовими частинами. Наприклад, військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергій Гнезділов публічно заявив про свій вихід із частини та подальший виїзд до Києва, після чого його затримали правоохоронці.

Днями Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №12095, який передбачає зміни у законодавстві щодо покарань за СЗЧ. Згідно з новими нормами, військовослужбовці, які вперше залишили частину або дезертирували, але добровільно повернулися, можуть продовжити військову службу без покарання.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення Максима Сергійовича Семіткіна з посади прокурора Черкаської окружної прокуратури у зв’язку з грубими порушеннями професійної етики та вимог законодавства. Підставою для такого кроку стало встановлення фактів демонстративного ухилення від перевірки законності отримання ним статусу особи з інвалідністю та відповідних соціальних виплат, зокрема пенсії, а також виявлення ознак корупційних дій.

За матеріалами дисциплінарного провадження, у 2019 році обласна медико-соціальна експертна комісія Черкаської області встановила Семіткіну статус інвалідності. Водночас у межах перевірки виникли обґрунтовані сумніви щодо дотримання процедури та правомірності прийняття такого рішення. Комісія з’ясувала, що посадовець не сприяв об’єктивному розгляду обставин, не надав необхідних пояснень та фактично уникав участі у перевірочних заходах, чим порушив принцип відкритості та доброчесності, обов’язковий для працівників органів прокуратури.

Незважаючи на численні письмові повідомлення про необхідність пройти стаціонарне обстеження для підтвердження інвалідності, Семіткін їх ігнорував. 20 лютого 2025 року Центр оцінювання функціонального стану особи скасував рішення МСЕК щодо встановлення інвалідності, зазначивши, що діагнози в актах не відповідають медичним документам, а підстав для надання будь-якої групи інвалідності з 27 серпня 2021 року немає.

Сам Семіткін пояснив, що не довіряв ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» через кримінальні провадження щодо його посадовців і вважав повторний огляд необов’язковим. На момент рішення прокурор уже мав статус обвинуваченого у кримінальному провадженні, де йому інкримінують, зокрема, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК та низку інших статей, пов’язаних із подіями Революції Гідності та отриманням інвалідності/пенсії.

Окрім цього, КДКП розглядала питання про можливий незаконний доступ до ЄРДР через дружину прокурора, яка працює начальницею сектору інформаційної підтримки поліції, проте прямих доказів втручання Семіткіна не встановлено. Дружина отримала догану.

Обвинувальний акт щодо Семіткіна та чотирьох колишніх посадовців Черкаського обласного центру МСЕК — голови та трьох членів комісії — уже скеровано до суду.

Розслідування також виявило, що у 2019 році медики свідомо підробили акти огляду та протокол засідання для оформлення інвалідності прокурора. Крім того, у межах «справ Майдану» встановлено, що Семіткін у січні 2014 року, працюючи слідчим райвідділу міліції, фальсифікував матеріали кримінальних проваджень, незаконно затримував громадян та перешкоджав мирним акціям у Черкасах.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Один із них – Тарас Босак – член “Союзу підприємців кіно і телеіндустрії”, яким володіє Єрмак, а керує Колюбаєв.

Босака називають правою рукою Колюбаєва, який співпрацює з ним у компанії “Мейнстрім Пікчерз”, що є одним із “переможців” та одержувачем бюджетних коштів на свої проєкти – і раніше, і зараз.

Щоб позбутися Колюбаєва, попередній склад Ради розформували через суд. Останньою краплею стало те, що кінопродакшн тодішнього голови Ради Колюбаєва “мейнстрім Пікчерз” отримав фінансування на одразу три фільми.

А паралельно сім’я Колюбаєва, яка втекла від війни, купила будинок у США за $600 тисяч.

Командир Військово-повітряних сил Збройних Сил України, генерал-полковник Микола Олещук, оголосив про успішне збиття унікального російського літака радіолокаційного виявлення А-50У над Азовським морем. Подія сталася під час Дня захисника Вітчизни, що є символічним для українських військових. У своєму телеграм-каналі він висловив вдячність учасникам операції з обох боків, зазначивши роль військовослужбовців та розвідки у здійсненні успішного заходу. Підтвердження про збиття А-50У надано і Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, яке також опублікувало інформацію щодо цього події та маршруту літака. Російські ЗМІ повідомили про падіння двох літальних апаратів у Краснодарському краї, однак жодних подальших коментарів щодо цього інциденту з боку російських військових чиновників поки не надано. Літак А-50У є важливим засобом радіолокаційного виявлення та управління для Росії, і його збиття становить важливий успіх для українських військових. Цей інцидент стає другим збитим українськими силами подібним літаком, вказуючи на ефективність заходів протидії агресії від Росії та її збройних сил.

Літак А-50 – це надзвичайно важливий актив. Їх кількість значно менша, ніж у винищувачів. В Росії було всього дев'ять літаків ДРЛО А-50 і чотири модернізовані версії – А-50У. Ці літаки виступають у ролі "очей та вух" авіаційного складу, а також його "нервового центру". Літак далекого радіолокаційного виявлення, відомий як А-50, виконує важливі завдання з контролю повітряного простору, виявлення цілей і керування повітряною боротьбою. Він здатний відслідковувати як повітряні, так і наземні цілі, такі як радари. Цей літак є ключовим елементом будь-якої сучасної авіаційної операції. Радіолокаційний обладунок розширює можливості контролю повітряного простору там, де відсутні потужні наземні станції та центри керування.

У висновку слід зазначити, що збиття унікального російського літака А-50У є значною перемогою для українських Військово-повітряних сил. Цей літак є ключовим елементом в російській авіаційній системі та відіграє важливу роль у контролі повітряного простору. Збиття А-50У підтверджує успішність розвідувальних та оборонних дій України та свідчить про високу ефективність українських ВПС. Такий успіх свідчить про зростання оборонної потужності України та готовність захищати свої кордони від будь-яких загроз.