Драматична доля: Чоловік з епілепсією загинув у дорозі до навчального закладу на Закарпатті

Шанувальники українського кінематографу отримують виняткову можливість насолодитися новим трилером, який захоплює з перших хвилин і тримає в напрузі до самого фіналу. "Лишайся онлайн" – це українська військова картина, що вийшла на екрани країни, і відзначається особливим форматом зйомок – скринлайф. Це перша в Україні стрічка про війну, знята у такому форматі, і що робить її особливою, це унікальний підхід до відтворення подій на екрані ноутбука.

Сценарій картини був написаний навесні 2022 року, а зйомки розпочалися влітку того ж року. Здійснення такого проекту у форматі скринлайф вимагало потужної команди та великих зусиль. Проте, завдяки наполегливості та таланту кожного учасника знімальної групи, картину вдалося створити на високому рівні.

Кожна деталь у "Лишайся онлайн" відіграє важливу роль у створенні атмосфери напруження та реалізму. Саме це робить фільм таким захоплюючим та непередбачуваним для глядачів. Автори стрічки – Антон Скрипець та Єва Стрельникова – змогли передати на екрані невимовну атмосферу того часу, коли над Україною лунали обстріли та ракетні удари.

Незважаючи на труднощі та виклики, з якими зіткнулася команда фільму, "Лишайся онлайн" став переможцем українського кіно на міжнародному фестивалі "Фантазія" в Канаді. Це визнання свідчить про величезний талант та професіоналізм українських кінематографістів, а також про важливість і актуальність теми, яку вони висвітлили у своїй роботі.

Час дії картини "Лишайся онлайн" належить періоду російського вторгнення в Україну. За цією драматичною подією слідкує головна героїня, волонтерка Катя, що координує дії тероборони в одному з київських районів через мережу. Її брат Вітя та дядько Толік також беруть участь у територіальній обороні, проте їхній участь у війні залишається прихованою від матері, яка не відома про їхню діяльність у територіальній обороні.

Катя постійно перебуває на зв'язку з іноземним волонтером Раяном, який забезпечує гуманітарну допомогу мешканцям Київської області. Координація їхніх дій відбувається через ноутбук, що був пожертвований компанією для потреб фронту. Неочікувано Катя отримує дзвінок від п'ятирічного хлопчика Сави, який плутає її з його батьком та прохає допомогти знайти його рідних. Під час евакуації з Бучі Сава втратився і тепер перебуває в Львові. Катя не може відмовити дитині і розпочинає пошуки його батьків, вивчаючи нюанси їхнього життя через соцмережі.

Паралельно з пошуками, Катя стикається з реальними небезпеками окупованої території, а саме, ракетними обстрілами та повітряною тривогою. Проте, незважаючи на це, вона продовжує намагатися знайти батьків для маленького Сави.

Картину "Лишайся онлайн" можна порівняти з американським фільмом "Пошук" (2018), де батько використовує ноутбук та соцмережі для пошуку своєї зниклої доньки-підлітка. Фільм нашого виробництва викликав фурор, збираючи значні кошти у прокаті та отримавши позитивні відгуки від глядачів та критиків. "Лишайся онлайн" пропонує глядачам добре прописані характери та незабутні емоційні моменти, а виконання головної ролі Єлизаветою Зайцевою додає картині особливого колориту.

У фільмі "Лишайся онлайн" обличчя головної героїні Каті є основним "інструментом", через який ми сприймаємо всі колізії, що відбуваються з персонажами. Навіть за такого обмеженого візуального сприйняття, як обличчя, працюють навіть плашечки та інші дизайнерські скрин-елементи. Навіть уповільнений рух курсору на екрані ноутбука вдало передає драматичні нюанси, що відбуваються з головною героїнею. Швидка зміна ситуацій утримує увагу глядачів, які реагують на події на екрані сміхом або сльозами. Фільм має непоганий екшн: перестрілки, погоні, а також високоякісні діалоги, які залишають враження.

Особливо слід відзначити персонажа Вітіка, виконаного Олександром Рудинським, який завоював серця глядачів своєю безпосередністю та легкістю. Його "цьомки-бомки" точно підкорять усіх. У картині чудово взаємодіють пара сестри та брата: вона — раціональна та вольова, він — імпульсивний бешкетник, але обидва мають твердий характер.

Образ Каті з її наповненими сльозами очима символізує Україну, яка переживає складний час, тоді як рудий Вітьок із своєю чарівною посмішкою уособлює справжніх козаків, які виставляють Батьківщину з лиха.

Недоліками фільму можна вважати використання штампів, які подекуди проскакують, наприклад, хвилювання мами героїні. Олеся Жураківська органічно втілює свою роль, проте її персонаж міг би бути більш розвинутим. Також стандартним видається образ першої матері російського окупанта, але в той же час Ірина Тамім, що грає іншу матір російського солдата, зіграла вражаючу роль, яка викликала бурхливу реакцію аудиторії. Автори вдало збалансували обидві матері, додавши картині глибини та напруження.

Додатковий недолік фільму полягає у зайвій кількості жертв серед позитивних персонажів. Особливо болісно впливає на глядача смерть одного з ключових героїв. Хоча головним завданням стрічки є пошук батьків хлопчика, а також вигнання окупантів з української землі, однак важливою метою героя стає і надання надії глядачеві. Він має стати символом боротьби і продовження опору, а не просто стерти землю від ворогів. Помітно, що так і сталося — ворога було відігнано, але додаткові трагедії тільки відволікали увагу глядача і виводили стрічку на межу мелодрами. Це порушувало первинну мету авторів — наголосити на необхідності міжнародної підтримки для України. Незважаючи на це, фільм варто визнати гідним, адже він утримує увагу глядача до самого фіналу. Заслуговує на повагу мужність авторів, які в тяжких обставинах зуміли створити складне кінематографічне творіння, що має особливе значення у сучасному світі.

У висновку можна відзначити, що фільм "Лишайся онлайн" має як позитивні, так і негативні аспекти. З одного боку, це цікава кінострічка, яка утримує увагу глядача до самого фіналу, має добре прописаних персонажів і насичений сценарій. З іншого боку, недоліком фільму є зайва кількість жертв серед позитивних персонажів, що відводить його від первинної мети й може перетворити на мелодраму. Однак варто відзначити мужність авторів, які в умовах складної ситуації зуміли створити важливе кінематографічне творіння, яке відіграє важливу роль у сучасному світі, акцентуючи увагу на необхідності підтримки України та засудження російської агресії.

Фігурантка кримінальної справи про фінансові махінації, колишня голова Наглядової ради та співвласниця iBox Bank Олена Шевцова, була оголошена в міжнародний розшук понад півтора роки тому. Зараз вона переховується за кордоном, а її адвокати активно затягують розгляд справи в судах, що ускладнює процес її екстрадиції та притягнення до відповідальності. Про це повідомляє видання 360ua.news, наголошуючи на тому, що навіть у розпалі судового процесу затримка у вирішенні справи призводить до серйозних правових наслідків для української юстиції.

Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки звинувачує Олену Шевцову у фінансових махінаціях та організації схем із відмивання мільярдів гривень на користь нелегальних структур. За даними слідства, саме вона стояла за низкою фіктивних операцій, які дозволили вивести значні кошти з банку, використовуючи корупційні зв'язки та низку маніпуляцій із фінансовими потоками. Ці дії не лише завдали значних збитків фінансовій установі, а й підривають довіру до банківської системи в Україні в цілому.

БЕБ вдалося отримати дозвіл і провести досудове розслідування навіть за відсутності підозрюваних. За результатами розслідування, Олені Шевцовій пред’явлено звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 203-2 «Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей» і ст. 209 «Легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом».

З моменту оголошення підозрюваних у міжнародний розшук поліції вдалося знайти тільки одну з її пособниць — Ірину Циганок. Її затримали польські правоохоронці в рамках міжнародного співробітництва з Україною. Наразі обговорюється питання екстрадиції підозрюваної. Але головна фігурантка справи Олена Шевцова досі на свободі.

За інформацією джерел, Олена Шевцова наразі проживає в Об’єднаних Арабських Еміратах. Де знаходиться ще одна пособниця Шевцової — Зоя Нестеровська — поки невідомо. Проте слідство у їхній справі триває, в суді розглядаються позови щодо багатомільйонного штрафу іншої заснованої Шевцовою компанії, а сама Шевцова навіть потрапила до санкційного списку РНБО.

За даними розслідування БЕБ, з 2021 року було налагоджено ефективну фінансову схему відмивання коштів. Йдеться про так званий «міскодінг». Гравці онлайн-казино поповнювали свої ігрові рахунки через мережу терміналів iBox по всій Україні. Але в графі «призначення платежу» вказували, що оплачують комунальні послуги або покупку товарів. Кошти надходили на рахунки 20 фіктивних компаній, пов’язаних з нелегальними казино.

Платежі не викликали ні підозри у Нацбанку (НБУ), ні цікавості у податкової. За оцінками БЕБ Олена Шевцова разом з Іриною Циганок та Зоєю Нестеровською, таким чином могли «відмити» близько 5 мільярдів гривень. Нелегальний гральний бізнес також отримав відчутні грошові вигоди, але скільки змогли заощадити онлайн-казино на ухиленні від сплати податків, поки що важко оцінити.

Незаконні фінансові операції не обмежилися тільки відмиванням коштів через iBox Bank. Ще один бізнес Олени Шевцової — фінансова компанія «ЛЕО» з однойменною платіжною системою — також допомагав збагатитися тіньовим гральним структурам. До того моменту, коли на діяльність цих компаній не звернули увагу державні органи.

Починаючи з 2023 року справи Шевцової та її бізнесів значно погіршилися. З одного боку, після неодноразового ігнорування попереджень державного регулятора, iBox Bank втратив ліцензію і був ліквідований.

Як зазначено в заяві НБУ, рішення було прийнято «у зв’язку з систематичним порушенням Банком (iBox, — ред.) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом». До того як відкликати ліцензію, Нацбанк надсилав офіційні попередження керівництву iBox Bank, накладав штрафи і зупиняв окремі транзакції, але ніякої реакції з боку самого iBox Bank не було.

Проти ФК «ЛЕО» також були застосовані заходи впливу. У 2023 році Рада національної безпеки і оборони України ввела санкції проти компанії терміном на 5 років. З іншого боку, діяльність компанії привернула до себе увагу і Нацбанку, який скасував реєстрацію платіжної системи LEO і виключив інформацію про неї з Реєстру платіжної інфраструктури. Також, регулятор наклав на «ЛЕО» штраф у розмірі 73,5 млн грн.

Однак, цей штраф досі не сплачений: компанія подала позов до суду про незаконність штрафу, і розслідування справи досі триває. А точніше – йде по колу. НБУ заявив, що оскаржить у касаційному суді рішення Київського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду про скасування штрафу ТОВ «ФК ЛЕО». Але Верховний суд повернув справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.

Сама Шевцова відкидає будь-які звинувачення на свою адресу. Вона запевняє, що всі ліквідації, анулювання ліцензій і підозри у фінансових зловживаннях – це лише спроби певних чиновників атакувати її бізнес.

“Я абсолютно не розумію, за що проти мене були застосовані санкції. Я патріот своєї країни не на словах, а на ділі підтримувала наших захисників, починаючи з 24 лютого 2022 року, і робила все для створення надійного тилу, платила податки, розвивала бізнес“, — заявляла Шевцова на своїй FB сторінці.

Проте, і дати хід справі активно заважає. “Адвокати підозрюваної всіляко затягують розслідування для відстрочки її притягнення до кримінальної відповідальності. Зокрема, у справі постійно змінюються захисники, щоразу вимагаючи час на ознайомлення з матеріалами, ініціюються численні переноси розгляду справи, а призначені безкоштовні адвокати не з’являються на судові засідання“, — йдеться в заяві БЕЗ.

Дісталося і суддям. Рішення про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування «було прийнято, незважаючи на безпрецедентну інформаційну атаку і особисте переслідування суддівЛичаківського районного суду Львова».

Перспективи отримання вироку для Олени Шевцової та її пособниць поки що виглядають невпевнено. Головна фігурантка справи досі в міжнародному розшуку. Національний банк поки не може домогтися сплати штрафу від ФК «ЛЕО» Шевцової. Юридичні зволікання адвокатів дозволяють розтягувати час розгляду справи на необмежений термін, тому правоохоронці не можуть притягнути Шевцову до відповідальності.

Наш джерело в Офісі Президента розкрило, що уряд затвердив план девальвації гривні за підтримки Національного банку України. З квітня має розпочатися етапна девальвація, метою якої є закриття дірки в бюджеті на 500 мільярдів гривень. Для досягнення цієї мети планується використання золотовалютних резервів та друкарського верстата. Прогнозується, що до кінця 2024 року курс гривні знизиться до 49-51 за долар для стабілізації бюджету.

Крім того, уряд готує пакет нових податків для українців, щоб уникнути відчутних втрат через скорочення західної допомоги. Зокрема, планується введення військового збору для підприємств та ФОП, оподаткування дорогоцінних металів та ювелірних виробів, а також рухомого майна. Також вивчаються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та інших секторів.

Проте навіть ці нові податки не зможуть повністю покрити потреби бюджету, оскільки їхній загальний фіскальний ефект обмежений близько 40 мільярдів гривень. У зв'язку з цим розглядається можливість підвищення ставок основних податків, таких як ПДВ та військовий збір з доходів фізичних осіб.

• Уряд України затвердив план девальвації гривні, спрямований на закриття дірки в бюджеті в розмірі 500 мільярдів гривень. Цей план передбачає девальвацію гривні поетапно з квітня та використання золотовалютних резервів і друкарського верстата.

• Нові податки вводяться для українців, щоб компенсувати втрати в бюджеті через скорочення західної допомоги. Ці податки включають військовий збір для підприємств і ФОП, оподаткування дорогоцінних металів і ювелірних виробів, а також рухомого майна.

• Навіть з введенням нових податків не вдасться повністю покрити бюджетні потреби, тому розглядається можливість підвищення ставок основних податків, зокрема ПДВ та військового збору з доходів фізичних осіб.