Драматична доля: Чоловік з епілепсією загинув у дорозі до навчального закладу на Закарпатті

На важливості агросектору, що становить 62% валютної виручки країни, згенерованої за результатами експорту у 2023 році, звернула увагу віцепрем’єр-міністрка із європейської та євроатлантичної інтеграції України, Ольга Стефанішина, під час презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року. Цей напрямок є ключовим для забезпечення стабільності та процвітання країни, адже сільське господарство не лише забезпечує продовольчу безпеку, але й є сильним стимулом для економічного зростання та розвитку регіонів.

Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року передбачає комплексний підхід до вирішення проблем галузі, зокрема, стимулювання інновацій, підвищення ефективності виробництва, розвиток сільського туризму та підтримку малого та середнього сільського бізнесу. Важливою складовою стратегії є також збереження та відновлення природних ресурсів, зокрема, ґрунтів та водних ресурсів, для забезпечення сталого розвитку сільських територій.

Зусилля уряду спрямовані на створення сприятливих умов для розвитку агросектору, враховуючи міжнародні стандарти та найкращі практики. Партнерство з міжнародними організаціями та країнами-партнерами також є важливим аспектом стратегії, оскільки спільна діяльність сприятиме обміну досвідом та технологіями, а також відкриє нові можливості для експорту української сільськогосподарської продукції на світові ринки.

Ольга Стефанішина підкреслила, що успішна реалізація стратегії потребує комплексного підходу та спільних зусиль всіх галузей влади, бізнесу та громадськості. Тільки таким чином Україна зможе зберегти своє лідерство на світовому аграрному ринку та забезпечити стабільний та процвітаючий розвиток сільських територій до 2030 року.

Стефанішина зазначила, що українське сільське господарство продовжує ефективно працювати, підтримуючи економіку та гарантуючи продовольчу безпеку не лише в Україні, а й у різних країнах світу. Зокрема, значна частина української агропродукції експортується до країн Європейського Союзу, де діє зона вільної торгівлі.

За словами віцепрем’єрки, підтримка Європейським Союзом, яка включає автономні торговельні преференції та розширені логістичні можливості через ініціативу “Шляхи солідарності”, важлива для розвитку українського агросектору.

Стефанішина також відзначила, що Україна вперше пропонує стратегію членства в Європейському Союзі, що передбачає стати частиною внутрішнього ринку ЄС. Вона підкреслила, що впровадження стратегії розвитку сільського господарства сприятиме досягненню європейських стандартів, зростанню експорту, створенню нових робочих місць і підвищенню конкурентоспроможності.

Стефанішина висловила впевненість, що реалізація стратегії підвищить продуктивність агросектору, стимулює виробництво товарів із доданою вартістю, а також забезпечить стабільне та безпечне зростання виробництва в Україні.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Після блокування морських портів внаслідок війни основним торговим партнером України став ЄС. Проте введення CBAM створить додаткові бар’єри для українських експортерів. Очікується, що під дію цього екологічного податку потрапить 15-17% українського експорту до ЄС. У 2023 році український експорт товарів, що підпадають під CBAM, становив $3,6 млрд, з яких 93% припадало на продукцію чорної металургії.

Аналітики GMK Center попереджають, що втрати через CBAM будуть зростати. У 2026 році, першому році повного запровадження податку, втрати експорту можуть сягнути $202 млн, а до 2030 року цей показник може досягти $1,4 млрд.

Втрати української економіки можуть бути ще більшими через міжгалузеві зв’язки. Наприклад, у 2026 році втрати ВВП можуть скласти до $790 млн, а у 2030 році — до $4,9 млрд. Це свідчить про те, що негативний вплив CBAM не обмежиться лише сектором експорту, а торкнеться й інших галузей економіки.

Експорт до ЄС є життєво важливим для українських компаній: за перші шість місяців 2024 року українські підприємства експортували до ЄС 56,2% своїх товарів. Тому введення CBAM погіршить економічну ситуацію в Україні. Це, у свою чергу, суперечить стратегічним інтересам ЄС, який підтримує Україну, оскільки збереження торгівельних відносин дозволить Україні інтегруватися в європейську економіку та підтримати фінансові можливості державного бюджету.

Асоціація “Укрцемент” вже заявила, що сплата екологічного мита CBAM на загальних умовах призведе до втрати конкурентоздатності українських виробників. Тому уряду слід ініціювати переговори про приєднання до CBAM на декларативних умовах, що дозволить подавати звітність без сплати мита, посилаючись на війну як на форс-мажорну обставину відповідно до європейського законодавства.

Як зазначає видання Politico, Європа допомагає Україні фінансово, але одночасно вводить вуглецеве мито CBAM, яке може призвести до втрати €1,4 млрд щороку. Уникнути цих збитків можна шляхом проведення переговорів з ЄС, оскільки закон про CBAM передбачає можливість отримання пільг у випадку форс-мажорних обставин. З огляду на поточну ситуацію в Україні, є всі підстави просити в ЄС відстрочку у цьому питанні.

Народний депутат України від партії «Голос» Ярослав Железняк оприлюднив свою декларацію за 2024 рік, у якій повідомив про факти свого проживання в київській квартирі площею 134 квадратні метри. Вартість цього житла оцінюється в 12 мільйонів гривень, однак примітно, що власником квартири є тесть політика — Володимир Коваль, а не сам Ярослав Железняк. Окрім цього, в декларації зазначено, що сім’я Железняка з 2024 року почала орендувати два паркомісця в Печерському районі столиці, однак точна вартість оренди цих місць у документі не вказана.

Згідно з інформацією, наданою в декларації, квартира, в якій проживає Ярослав Железняк, є значним активом у його житловому фонді, проте безпосереднім власником є не депутат, а його родич. Це викликає питання щодо фактичного володіння майном та можливих юридичних нюансів, пов'язаних із декларуванням нерухомості, що не належить самому політику.

У 2024 році родина почала орендувати два паркомісця в Печерському районі Києва, де розташована квартира тестя. Проте у декларації політик не зазначив суму витрат на оренду паркувальних місць, що викликає питання щодо повноти зазначених платежів до декларації.

Дружина народного депутата, депутатка від «Слуги народу» Ольга Коваль, під час повномасштабної війни придбала автомобіль Lexus NX 300h 2019 року випуску за 845 тис. грн — сума, значно нижча за середню ринкову вартість аналогічних авто, яка нині сягає близько 1,5 млн грн. Сам Железняк у січні 2022 року придбав Infiniti QX50 2021 року випуску за майже 1,2 млн грн, яким користуються обоє.

Раніше, у попередньому шлюбі, Железняк мав подібну модель проживання: у 2015–2020 роках він мешкав у будинку батька колишньої дружини — Юрія Горобця, а також користувався його Tesla Model S 2014 року. Колишня дружина нардепа в цей період стала власницею великого будинку площею 643 кв. м у Києві, а батько — володарем кількох земельних ділянок у Білій Церкві, що ілюструє стійку практику користування майном родичів у життєвих моделях політика.

Юридичний і етичний контекст: згідно з нормами фінансового контролю, народні депутати зобов’язані декларувати належні їм та їхнім близьким об’єкти нерухомості, автотранспорт і відомості про доходи та витрати. Використання майна, оформленого на третіх осіб, не заборонене, але може викликати суспільний інтерес, якщо виникають питання прозорості або невідповідності між задекларованими доходами і способом життя.

У випадках, коли у декларації відсутні відомості про орендні платежі чи інші витрати, це може спричиняти запитання від контролюючих органів або громадськості щодо повноти та достовірності декларації. Поки що інформація у публічних джерелах обмежується даними з декларації та реєстрів про придбання авто — офіційних роз’яснень чи додаткових коментарів від депутата Железняка чи його дружини на момент публікації не надходило.

У Київській міській прокуратурі надзвичайно важливою новиною стала інформація про вирок колишньому депутату, Дмитру Святашу, який був оголошений у відсутності та склався на 12 років позбавлення волі. Хоча у публічному повідомленні не було названо конкретного імені екс-нардепа, за відомостями ЗМІ, саме на Дмитра Святаша спрямовані згадки.

За обвинуваченням, Святаша визнали винним у публічних закликах до зміни меж території України, виправдовуванні збройної агресії РФ, шахрайському заволодінні коштами банку та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

Прокурор довів у суді, що протягом 2022 року Святаш опублікував на своїй сторінці у Facebook повідомлення, які висловлювали сумніви у збройній агресії проти України та закликали мешканців тимчасово окупованих територій співпрацювати з РФ.

Крім того, протягом 2008-2014 років, він був бенефіціаром групи підприємств, які займалися імпортом та продажем автомобілів із РФ. Використовуючи фінансову кризу 2008 року, він взяв кредит на понад 50 млн доларів у банку, але не повернув майже 2,2 млрд гривень.

Печерський районний суд Києва визнав Святаша винним та засудив до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. “Судовий розгляд відбувався у відсутності обвинуваченого, але за участю захисника за договором з обвинуваченим”, – додали у прокуратурі.