Драматична доля: Чоловік з епілепсією загинув у дорозі до навчального закладу на Закарпатті

Троє українських ветеранів, які мають ампутації, здійснили неймовірне досягнення, яке стало історичним для нашої країни. Вони перепливли протоку Боніфачо, що розділяє південну частину французької Корсики та північну частину італійської Сардинії. Загальна дистанція, яку подолали герої, становила 12,8 кілометра. Цей подвиг є не лише фізичним досягненням, а й символом мужності, волі та незламного духу, який характеризує наших військових навіть після важких травм та випробувань.

Про це повідомила громадська організація ONE TEAM FORCES, яка активно займається підтримкою військових та ветеранів. Вона допомагає їм адаптуватися до цивільного життя та реалізувати свої потенціали через різноманітні спортивні й реабілітаційні ініціативи. Ця організація вже не раз доводила, що навіть у найважчих умовах, після серйозних поранень, українські ветерани можуть досягати великих висот, і їхній дух залишається непереможним.

Заплив мав розпочатися ще вранці, однак через складні погодні умови — шквальний дощ, грім і блискавку — команді довелося тимчасово повернутися на берег. Після покращення погоди плавці стартували о 8:36 ранку. Марафонська водна дистанція пролягала від скель Корсики до скель Сардинії. У складних умовах, серед сильних течій і непередбачуваних змін погоди, команда ветеранів показала результат у 4 години 50 хвилин і фінішувала четвертою серед семи команд-учасниць.

Заплив через протоку Боніфачо вважається офіційною марафонською дистанцією у відкритій воді. Це перший в історії випадок, коли її подолала команда ветеранів з ампутаціями. Їх досягнення стало не лише спортивним проривом, а й потужним символом витривалості, мужності та реабілітації через спорт.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Нагадаємо, раніше президент Польщі заявив, що Польща може передати винищувачі МіГ Україні, але тільки за умови, що Захід надасть країні альтернативні літаки для захисту.

Зеленський же сьогодні сказав, що домовився ще з колишнім генсеком НАТО Столтенбергом, щоб компенсувати Варшаві передані літаки, але Польща все одно відмовила.

«Ми дуже хотіли отримати МіГи від Польщі, але вони нам не могли передати, тому що у них не вистачало своїх. Тому ми домовилися з НАТО, що вони їм виділять поліцейську місію, як у наших балтійських друзів. Ми домовилися про це. І що після цього? Чи дала нам Польща літаки? Ні. Знайшлася інша причина? Так», – заявив Зеленський на пресконференції в Закарпатті.

Президент також дорікнув Варшаві, що вона не погодилася збивати російські ракети, що летять у бік Польщі, над Україною.

Нагадаємо, Україна також безуспішно просить Польщу передати їй зброю, яку та закуповує у Південної Кореї. Варшава відповідає, що купує її для себе.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Це інтерв’ю з’явилося в мережі лише 15 листопада, але вже встигло привернути увагу громадськості, адже в ньому Денщик детально описав передумови та деталі конфлікту з Федоровим.

Поо це пише видання 360ua.news.

Максим Денщик поділився своїм досвідом двох зустрічей з Іваном Федоровим, під час яких на нього здійснювався тиск. В інтерв’ю він заявив, що Федоров пропонував йому добровільно залишити свою посаду, а згодом почали дзвонити інші особи, “від губернатора”, з подібними вимогами. Денщик стверджує, що після цих розмов він чітко висловив свою позицію — не планує йти з посади, оскільки працює на громаду Запоріжжя, а не на інші інтереси.

Зокрема, в інтерв’ю Денщик згадує про розмову з Андрієм Бугарем, першим заступником голови Запорізької міськради. Бугар, за словами Денщика, відкрито заявив, що у них є своя команда з Мелітополя і що він повинен залишити посаду за власним бажанням, відповідно до волі Івана Федорова. Однак Денщик категорично відмовився від цих вимог, наголосивши, що він працює в Запоріжжі на користь місцевої громади. Це стало останньою розбіжністю між ними, після якої Денщик відмовився йти з посади.

Незадовго до вбивства, Денщик опублікував пост у соціальних мережах, в якому заявив про “тиск та погрози” з боку Івана Федорова. Його смерть настала після кількох місяців загроз і маніпуляцій. За даними правоохоронців, підозрювані в його вбивстві — представники так званої організованої злочинної групи ОЗУ “Мелітопольські”. Згідно з розслідуванням, ці люди мали тісні зв’язки з місцевими елітами, що сприяли тиску на Денщика.

Цікаво, що після вбивства Денщика, Іван Федоров видалив зі своїх соціальних мереж всі згадки про трагічний інцидент. Цей факт викликав додаткові запитання у місцевих активістів та громадськості, які звернули увагу на те, що реакція чиновника на загибель Денщика була вкрай стриманою.

У 2025 році Державна податкова служба України значно посилила контроль за грошовими переказами, які громадяни отримують через онлайн-платформи та небанківські фінансові сервіси. Цей крок є частиною стратегії боротьби з ухиленням від сплати податків і легалізацією доходів, отриманих через неформальні канали. Відповідно до даних ДПС, було направлено понад 6 тисяч запитів до платників податків, з вимогою надати детальні пояснення щодо походження коштів, що надійшли через ці платформи.

Як результат, понад 2 тисячі громадян добровільно зареєструвалися як фізичні особи-підприємці, що дозволило їм перевести частину своїх неофіційних доходів у легальну сферу. Це не лише допомогло їм уникнути санкцій, але й дало можливість отримати всі переваги від офіційного статусу підприємця, зокрема, легальний доступ до фінансових ресурсів і можливість працювати з великими партнерами.

Крім того, податкова склала понад 100 адміністративних протоколів за фактом здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації. Всі матеріали направлені до суду за місцем вчинення правопорушення.

ДПС уже працює з новим масивом інформації щодо операцій, пов’язаних з прийманням коштів і їх подальшим переказом громадянам. Нині у фокусі — ті особи, які отримували:

регулярні перекази,

великі суми,

платежі через онлайн-платформи або небанківські установи.

Податкова як приклад наводить два випадки:

у вересні одна громадянка отримала понад 60 переказів на суму більш як 280 тисяч грн;

інша — у жовтні отримала понад 700 транзакцій на суму майже 300 тисяч грн.

ДПС наголошує, що головне завдання таких перевірок — стимулювання декларування доходів та протидія неофіційній підприємницькій діяльності.

Податкова служба планує й надалі відслідковувати операції, які можуть свідчити про ведення бізнесу без реєстрації.