Дружина податківця в Бучі збудувала будинок за 8 днів, – дані з декларації

Операція Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), що стосується затримання колишнього начальника Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України Артема Шила та інших осіб за підозрою у вчиненні корупційних діянь, відкриває широкі можливості для розкриття складних фінансових маніпуляцій. За даними, отриманими від НАБУ, схеми Артема Шила з закупівлями трансформаторів для "Укрзалізниці" допомагали фінансувати салони краси 365 STUDIO, які належать його дружині Ірині. Обшуки, проведені за місцем проживання Артема та Ірини Шило, а також на об'єктах, пов'язаних із салонами краси, виявили значні суми коштів у доларах США та євро. Дослідження журналістів вже раніше підтвердило причетність сім'ї Шило до широкомасштабної корупційної мережі, де компанії, засновані на їхніх іменах, використовувалися для виведення коштів та приховування корупційних схем. Проведене слідство підтверджує, що частина коштів, отриманих від незаконних діянь у сфері державних закупівель, направлялася на ремонт і розвиток салонів краси, що перевищувало розумні межі витрат на ці цілі. Дії сім'ї Шило викликали підозру щодо можливого виведення коштів за межі України та участі у міжнародних фінансових маніпуляціях. Загалом, розслідування продовжується, і очікується розкриття нових фактів корупційних дій та їхніх наслідків.

У результаті проведеного розслідування і операції правоохоронних органів стало відомо, що колишній начальник Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ Артем Шило може бути причетний до корупційної схеми, пов'язаної з закупівлею трансформаторів для "Укрзалізниці". За попередніми даними, гроші, отримані через цю схему, намагалися вивести за межі країни та використовувалися для фінансування салонів краси 365 STUDIO, які належать дружині Шила. Розслідування також виявило підозрілі фінансові операції та маніпуляції, пов'язані з ремонтом та розвитком цих салонів. Підозрювані дії сім'ї Шило, включаючи можливе виведення коштів за межі країни, спричинили серйозні наслідки та викликали необхідність подальшого розслідування цієї справи.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам стверджує, що його звіт, об'ємом понад 250 сторінок, містить вагомі докази нападів на УПЦ, а також на її святині та духовенство. У своєму відеозверненні він наголосив на неприпустимості законопроекту 8371, який, на його думку, несе в собі елементи мови ненависті та загрози для релігійної свободи. Амстердам закликав уряд України припинити розгляд цього законопроекту та утриматися від дій, що розділяють націю.

Адвокат підкреслив, що УПЦ не має зв'язків з Московським патріархатом і чітко відмежовується від ідеології "русского мира". Він навів відомості про публічну позицію митрополита Київського Онуфрія, що церква будує божий мир, а не "русский мир".

Крім того, Амстердам звернувся до Сполучених Штатів з закликом підтримати Україну, наголосивши на критичній важливості цієї підтримки для обох країн. Він зауважив, що після подій в Кабулі та на фоні сучасної ситуації в Києві питання довіри до США стає особливо актуальним.

У висновку до цієї статті слід зазначити, що позиція адвоката Української православної церкви Роберта Амстердама має велике значення для розуміння сучасної ситуації в Україні щодо релігійної свободи та конфлікту між церковними громадами. Його звернення до влади України та заклик до припинення розгляду законопроекту, спрямованого на заборону УПЦ, свідчать про серйозні обурення порушеннями прав вірян та загрозою для релігійного миру у країні.

Також важливою є позиція щодо незалежності УПЦ від Московського патріархату та активної підтримки держави Україна у контексті захисту своїх територіальних та релігійних прав. Адвокат наголошує на важливості міжнародної підтримки, зокрема з боку США, щоб запобігти дальшому загостренню ситуації та сприяти миру та стабільності в Україні.

Київська міська влада визначила підрядника для демонтажу цеху №5 на території заводу «Більшовик», що є важливим етапом у реконструкції Шулявського шляхопроводу. Виконувати роботи буде консорціум «Промбуд Технолоджи», який отримав контракт на суму 121,12 млн грн. Варто зазначити, що ця структура була створена менш ніж за два тижні до оголошення закупівлі, що викликало певне обурення серед громадськості та експертів. Сума договору є динамічною та не враховує можливі інфляційні ризики, а також зміни вартості матеріалів, що може призвести до додаткових витрат і подальшого збільшення фінансування.

Процес закупівлі супроводжувався низкою суперечок і скандалів. Найдешевші пропозиції, зокрема від компанії ПП «Інженерно-виробничий центр “Вектор”», були відхилені без достатніх пояснень. Цей крок викликав питання щодо прозорості та чесності процедур, адже такі рішення можуть порушувати принципи рівності та справедливості у держзакупівлях. Неодноразові спроби цієї компанії оскаржити результати тендеру не мали успіху, що лише посилило напругу навколо процесу.

Однак серед гучних підрядів та скандалів навколо інфраструктурних проектів у столиці залишається питання, яке напряму стосується безпеки тисяч людей — ситуація на Поштовій площі. Під нею вже багато років існує 8-метровий котлован площею понад 6 тисяч квадратних метрів. Він накритий тимчасовою плитою, що виконує роль перекриття площі, по якій щодня ходять кияни та туристи. Від цього небезпечного простору до тунелів метрополітену — лише 16 метрів.

Реконструкція Поштової площі розпочалася у 2013 році з участю бюджетних коштів на суму 504 млн грн та приватних інвестицій у 163 млн грн. Інвестором стало маловідоме ТОВ «Хенсфорд Україна», пов’язане з особами з орбіти режиму Януковича. Згодом інвестиційний контракт скасували, будівництво зупинили, а об’єкт став заручником судових та бюрократичних процесів. З 2022 року реалізація будь-якої комерційної забудови на цьому місці юридично заблокована, але аварійне питання фактично заморожене.

Сьогодні Поштова площа — це не реконструкція й не археологічний проект, а тиха техногенна небезпека, яку влада уникає визнавати. На тлі демонтажів і будівництв за сотні мільйонів гривень, цей котлован залишається поза увагою. Замість інженерного рішення, забезпечення безпеки та укріплення конструкцій, площа досі тримається на тимчасових опорах уже майже десять років.

Ключове питання — пріоритети міста. Київ витрачає колосальні кошти на нові інфраструктурні проєкти, тоді як один із найнебезпечніших об’єктів у центрі столиці залишається без втручання. Поряд із судовими тяжбами та тендерними війнами Поштова площа продовжує щодня приймати натовпи людей над порожнечею. І поки увага влади прикута до гучних реконструкцій, ця мовчазна загроза лише зростає.