Два роки болю: у «Охматдиті» вилікували дівчинку із синдромом «Рапунцель»

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Така ситуація стає новою реальністю для ринку праці. Нестача робочої сили змушує підприємства активно шукати людей на ті вакансії, які раніше могли бути зайняті молодшими працівниками. Міністерство економіки України повідомляє, що наразі країна потребує ще 4,5 мільйона працівників, що підкреслює масштаб проблеми.

Крім проблем із ринком праці, війна також вплинула на демографічну структуру населення. Елла Лібанова зазначила, що на початку війни Україну залишили близько 1,5 мільйона людей. Однак зараз міграційні потоки стабілізувалися, і не спостерігається суттєвого відтоку чи повернення населення.

Важливо також те, що внутрішня міграція змінила склад населення великих міст. Наприклад, у Києві зараз проживає майже стільки ж людей, як і до війни, але тепер це переважно переселенці з інших регіонів. “Кияни виїхали, а їхнє місце зайняли люди з інших районів”, — зауважила Лібанова.

На ринку праці ситуація залишається складною. Кількість нових вакансій збільшується, але кількість претендентів на робочі місця майже не змінюється. Це призводить до підвищення заробітних плат, оскільки роботодавці намагаються привабити необхідних працівників. Однак через інфляцію реальні доходи населення зростають набагато повільніше.

Ключові елементи військового обліку:

Українська влада впевнена, що тільки за цією умовою може бути відновлено суверенітет і територіальну цілісність країни, а також забезпечено безпеку українського народу.

«Повне і беззастережне виведення російських військ з усієї території України. Скасування незаконних анексій. Демілітаризація і деокупація Запорізької атомної електростанції. Відновлення свободи пересування», – перерахував він умови Києва у статті для латвійського видання LSM.

При цьому він додав, що «ми готові враховувати інтереси інших зацікавлених сторін. Однак будь-які коригування мають ґрунтуватися на міжнародному праві та справедливості, територіальній цілісності та недоторканності її кордонів України, а також на нашому повному суверенітеті».

«Ми не можемо і не будемо приймати пропозиції, які загрожують самому існуванню України», – додав він.

Нагадаємо, що нещодавно Єрмак допустив переговори з Росією після виведення її військ з України до кордону 2022 року.

Росія відкидає ці вимоги і заявляє, що продовжить наступ на фронті. При цьому в Кремлі заявляють, що готові до переговорів щодо України, але «з урахуванням реалій на землі».