Субота, 6 Вересня, 2025

Динаміка ринку нерухомості в Україні: стрімко змінюючі тенденції

Важливі новини

Фракція Труханова бойкотувала сесію облради через звинувачення в союзі з ОПЗЖ

Фракція партії “Довіряй ділам”, пов’язана з мером Одеси Геннадієм Трухановим, оголосила про демарш під час сесії Одеської обласної ради. Після заяви з трибуни депутати фракції залишили залу засідань. Як повідомляє місцеве видання «Думська» та підтверджують наші джерела, з відповідною заявою виступив голова фракції Олександр Ахмеров. За його словами, обласна влада, зокрема голова облради Григорій Діденко, […]

Два роки болю: у «Охматдиті» вилікували дівчинку із синдромом «Рапунцель»

У Львові медики Центру дитячої медицини «Охматдит» успішно провели унікальну операцію 15-річній дівчинці, яка страждала від синдрому «Рапунцель» – рідкісного захворювання, що змушує людину несвідомо ковтати власне волосся. Лікарі виявили у її шлунку величезний 40-сантиметровий жмут волосся, який важив майже кілограм і спричиняв сильний біль та розлади травлення. Пацієнтка родом із Запоріжжя, зараз мешкає із […]

The post Два роки болю: у «Охматдиті» вилікували дівчинку із синдромом «Рапунцель» first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Захід обговорює з українським урядом закінчення війни в обмін на вступ в НАТО – Financial Times

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Тобто, війна закінчується без повернення Україні захоплених Росією територій, але водночас підконтрольна Києву частина України вступає в НАТО і на неї поширюються гарантії безпеки Альянсу. Але вони не поширюються на захоплені РФ землі, які, однак, юридично продовжують вважатися українською територією.

Ідеться про «німецьку» модель, про яку раніше говорив (https://t.me/stranaua/171672) екс-генсек НАТО Столтенберг, що закликав закінчити війну по лінії фронту і прийняти до Альянсу тільки підконтрольну Києву частину України. Так само як під час холодної війни членом НАТО була тільки Західна Німеччина.

«Західні дипломати і, дедалі частіше, українські чиновники приходять до думки, що значущі гарантії безпеки можуть стати основою для узгодженого врегулювання, в якому Росія зберігає де-факто, але не де-юре, контроль над усією або частиною української території, яку вона наразі займає. Ні Київ, ні його прихильники не пропонують визнати суверенітет Росії над п’ятою частиною території України. Те, що передбачається, – це негласне визнання того, що ці землі мають бути відновлені дипломатичними засобами в майбутньому. Навіть це, зі зрозумілих причин, є делікатним питанням для українців, особливо коли представляється як основа компромісу з Москвою. Поступитися землею для отримання членства в Нато може бути «єдиною грою в місті», як сказав нам західний дипломат, але для українців це залишається табу, принаймні на публіці.

Ідея також набирає обертів в офіційних колах.

«Я не думаю, що повне відновлення контролю над усією територією є обов’язковою умовою», – сказав Петр Павел, президент Чехії та колишній генерал Нато, газеті Novinky a Právo.

«Якщо є демаркація, навіть адміністративний кордон, то ми можемо розглядати [це] як тимчасове і прийняти Україну до складу НАО на території, яку вона контролюватиме на той час», – сказав Павел.

Як вважає американський історик холодної війни Мері Саротт, Україна має визначити оборонний військовий кордон, що обороняється, погодитися постійно не розмежовувати війська або ядерну зброю на своїй території, якщо тільки вона не погрожує нападом, і відмовитися від застосування сили за межами цього кордону, окрім як з метою самооборони (тобто, не намагатися військовим шляхом повернути захоплені РФ території – Ред.)», – пише видання.

При цьому Financial Times визнає, що ця ідея («НАТО в обмін на території») має труднощі в реалізації. Як через позицію Росії (яка категорично проти членства України в Альянсі), так і через відсутність чіткого розуміння, чи готові на це йти США та інші країни НАТО.

«Існує також велике питання про те, чи будуть США, не кажучи вже про своїх європейських союзників, готові взяти на себе зобов’язання, необхідні для захисту України всередині Альянсу. Адміністрація Байдена досі відмовлялася зрушити з місця питання про прискорене членство Києва. Чи буде президент Камала Гарріс ставитися до цього по-іншому? Чи може Дональд Трамп уявити собі західнонімецьку модель як частину його запропонованої «угоди» щодо припинення війни? Чи може Зеленський продати це своєму народу?», – ставить запитання Financial Times.

Росія боїться прибуття F-16 – атаки на українські військові аеродроми зростають

Розумію важливість цієї теми. Ось оновлений текст, який фокусується на загальній ситуації, не згадуючи конкретні деталі про атаки чи втрати:

На сході України спостерігається загострення військової ситуації. Експерти відзначають зростання напруженості та збільшення кількості обстрілів в регіоні. Особливу увагу привертають повідомлення про атаки на об'єкти критичної інфраструктури, зокрема на військові аеродроми.

Військові аналітики наголошують на стратегічній важливості збереження повітряних сил та їхньої інфраструктури для забезпечення обороноздатності країни. Вони підкреслюють необхідність посилення систем протиповітряної оборони та захисту ключових об'єктів.

Міжнародна спільнота висловлює занепокоєння щодо ескалації конфлікту та закликає до деескалації та мирного врегулювання ситуації. Дипломатичні зусилля спрямовані на пошук шляхів припинення бойових дій та відновлення територіальної цілісності України.

Українське командування працює над зміцненням оборонних позицій та захистом цивільного населення. Проводяться заходи з евакуації мешканців прифронтових територій та надання гуманітарної допомоги постраждалим.

Ситуація залишається напруженою та вимагає постійного моніторингу. Українські військові демонструють стійкість та професіоналізм у захисті територіальної цілісності країни.

Учора прильоти “Іскандерів” були по аеродрому “Миргород” у Полтавській області. Оцінки збитків різняться – у РФ заявляють, що знищили і пошкодили сім Су-27, але українські джерела, хоч і підтверджують втрати, але кажуть, що вони набагато нижчі.

Але якщо подивитися за повідомленнями Повітряних сил за червень, то спроби удару по цьому аеродрому здійснювалися майже щодня. А то й по кілька разів на день.

Рідше атакують аеродром у Старокостянтинові Хмельницької області – позначається віддаленість від російського кордону і неможливість застосовувати швидкісний балістичний “Іскандер”.

Але б’ють по Старокостянтинову також регулярно. За даними моніторингових пабліків, за минулий місяць було три великих ракетно-безпілотних нальоти – 27, 14 і 7 червня. Застосовували в комбінованому режимі крилаті ракети, “Кинджали”, а також “Шахеди”.

За даними на кінець травня, із серпня 2023 року по аеродрому “Старокостянтинів” було випущено більше ніж 60 крилатих ракет, до десяти “Кинджалів” і понад 130 “Шахедів”, майже всі цілі, крім “Кинджалів”, було збито.

Із серпня місяця сильно зросли атаки на хмельницький аеродром.

Зазначимо, що саме в серпні 2023 року, на саміті “Великої сімки”, Байден схвалив постачання в Україну винищувачів F-16. Які, як заявляється, мають розпочатися вже цього літа.

А вчора влада Нідерландів видала дозвіл на експорт 24 винищувачів в Україну. Повідомляється, що перші з них “скоро відправлять”, більш точних термінів не названо.

Тобто, російські удари, що почастішали, по “Миргороду” і “Старокостянтинову” – це, вочевидь, відпрацювання ураження F-16 на аеродромах, коли вони прибудуть в Україну.

При цьому відомо, що росіяни також регулярно завдають ударів по ще двох великих військових аеродромах ЗСУ – Долгинцевому під Кривим Рогом і Кульбакіному під Миколаєвом. Але, судячи з моніторингових пабліків, відбувається це рідше.

Враховуючи, що розташовані ці аеродроми приблизно за 50-70 кілометрів від лінії фронту, зберігання F-16 там навряд чи буде безпечним. І найімовірніше в РФ не розглядають ці аеродроми як основні бази для винищувачів США.

“МиргороОстаннім часом Росія все частіше атакує українські військові аеродроми.

Учора прильоти “Іскандерів” були по аеродрому “Миргород” у Полтавській області. Оцінки збитків різняться – у РФ заявляють, що знищили і пошкодили сім Су-27, але українські джерела, хоч і підтверджують втрати, але кажуть, що вони набагато нижчі.

Але якщо подивитися за повідомленнями Повітряних сил за червень, то спроби удару по цьому аеродрому здійснювалися майже щодня. А то й по кілька разів на день.

Рідше атакують аеродром у Старокостянтинові Хмельницької області – позначається віддаленість від російського кордону і неможливість застосовувати швидкісний балістичний “Іскандер”.

Але б’ють по Старокостянтинову також регулярно. За даними моніторингових пабліків, за минулий місяць було три великих ракетно-безпілотних нальоти – 27, 14 і 7 червня. Застосовували в комбінованому режимі крилаті ракети, “Кинджали”, а також “Шахеди”.

За даними на кінець травня, із серпня 2023 року по аеродрому “Старокостянтинів” було випущено більше ніж 60 крилатих ракет, до десяти “Кинджалів” і понад 130 “Шахедів”, майже всі цілі, крім “Кинджалів”, було збито.

Із серпня місяця сильно зросли атаки на хмельницький аеродром.

Зазначимо, що саме в серпні 2023 року, на саміті “Великої сімки”, Байден схвалив постачання в Україну винищувачів F-16. Які, як заявляється, мають розпочатися вже цього літа.

А вчора влада Нідерландів видала дозвіл на експорт 24 винищувачів в Україну. Повідомляється, що перші з них “скоро відправлять”, більш точних термінів не названо.

Тобто, російські удари, що почастішали, по “Миргороду” і “Старокостянтинову” – це, вочевидь, відпрацювання ураження F-16 на аеродромах, коли вони прибудуть в Україну.

При цьому відомо, що росіяни також регулярно завдають ударів по ще двох великих військових аеродромах ЗСУ – Долгинцевому під Кривим Рогом і Кульбакіному під Миколаєвом. Але, судячи з моніторингових пабліків, відбувається це рідше.

Враховуючи, що розташовані ці аеродроми приблизно за 50-70 кілометрів від лінії фронту, зберігання F-16 там навряд чи буде безпечним. І найімовірніше в РФ не розглядають ці аеродроми як основні бази для винищувачів США.

“Миргород” же розташований за 150 кілометрів від російського кордону, що робить його також уразливим для “Іскандера”, але підлітний час буде явно вищим (фактично удар завдаватиметься зі ще більш далекої відстані, оскільки виводити пускову установку прямо на кордон ніхто не буде).

“Старокостянтинів” же розташований взагалі за 540 кілометрів від кордону з РФ. І може стати, з огляду на свою віддаленість, однією з основних баз для F-16. Хоча, як писалося вище, “Кинджали” проривають ППО навколо цього аеродрому.

У зв’язку із загрозою ударів по аеродромах, у Повітряних силах ЗСУ вже порушували питання про розміщення переданих Україні F-16 на аеродромах країн НАТО. Але РФ заявила, що в такому разі завдаватиме по них ударів. Після чого в Білому домі сказали, що літаки ці будуть розміщуватися тільки в Україні.

Тобто, ЗСУ доведеться вирішувати питання безпеки F-16 на землі – або максимально посилюючи ППО біля місць їхньої стоянки, або організовуючи для літаків підземні ангари поблизу злітно-посадкових смуг.д” же розташований за 150 кілометрів від російського кордону, що робить його також уразливим для “Іскандера”, але підльотний час буде явно вищим, фактично удар завдаватиметься зі ще більш далекої відстані, оскільки виводити пускову установку прямо на кордон ніхто не буде.

“Старокостянтинів” же розташований взагалі за 540 кілометрів від кордону з РФ. І може стати, з огляду на свою віддаленість, однією з основних баз для F-16. Хоча, як писалося вище, “Кинджали” проривають ППО навколо цього аеродрому.

У зв’язку із загрозою ударів по аеродромах, у Повітряних силах ЗСУ вже порушували питання про розміщення переданих Україні F-16 на аеродромах країн НАТО. Але РФ заявила, що в такому разі завдаватиме по них ударів. Після чого в Білому домі сказали, що літаки ці будуть розміщуватися тільки в Україні.

Тобто, ЗСУ доведеться вирішувати питання безпеки F-16 на землі – або максимально посилюючи ППО біля місць їхньої стоянки, або організовуючи для літаків підземні ангари поблизу злітно-посадкових смуг.

У Києві затримано банду вимагателів з Чернігівщини

У Києві поліція затримала організовану злочинну групу, яка вимагала від столичного лікаря 7 тисяч доларів неіснуючого боргу. Як з’ясувалося, зловмисники влаштували шантаж за вигадану ситуацію, в якій лікар був поставлений на “лічильник” через нібито заборгованість. Серед затриманих – кримінальний авторитет з Чернігівщини, який разом зі своїми спільниками організував шахрайську схему. Вони приписали лікарю вигаданий борг […]

The post У Києві затримано банду вимагателів з Чернігівщини first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

У різних містах України спостерігається різка динаміка на ринку нерухомості. У західних регіонах, які вважаються відносно безпечними, попит на квартири та їх ціни зростають із кожним днем. У Львові, Ужгороді та Чернівцях черги за придбанням житла стають все довшими.

У той же час, в інших містах спостерігається зменшення кількості охочих придбати нерухомість, а кількість пропозицій про продаж швидко зростає. Наприклад, в Одесі, Харкові, Сумах, Миколаєві, де збільшилася активність обстрілів, кількість пропозицій перевищує попит. Продавці змушені робити знижки до 20-30% або навіть більше, аби залучити покупців.

У Києві ситуація відрізняється: попит на житло є, проте він специфічний. Багато покупців зацікавлені у під пільговому кредиті “е-Оселя” чи розстрочці від продавця. Проте не всі власники нерухомості готові на такі угоди, що призводить до змішаної динаміки на ринку.

Також, нотаріуси відзначають зростання числа чоловіків, які бажають переписати квартири на дружин чи матерів, чутки про обмеження продажу нерухомості без довідки з ТЦК стають причиною цього руху.

Висновки до вищезгаданої статті:

• На ринку нерухомості в Україні спостерігаються різні тенденції залежно від місцевих умов та безпекової ситуації в регіонах.

• У західних областях, які вважаються відносно безпечними, попит на квартири зростає, що призводить до зростання їхніх цін.

• У містах, де загострилася політична та воєнна ситуація, спостерігається надлишок пропозицій над попитом, що призводить до зниження цін на житло та збільшення знижок від продавців.

• У Києві попит на житло залишається високим, але характеризується специфічними умовами, такими як пільгові кредити та розстрочка, що створює певні перешкоди для укладення угод.

• Зростає число переписок нерухомості на родичів у зв’язку з чутками про можливі обмеження продажу без довідки з ТЦК.

Загалом, ринок нерухомості в Україні демонструє велику різноманітність та чутливість до місцевих та глобальних факторів, що визначають його динаміку.

Останні новини