Директор компанії, що будувала шкільні укриття, ухилився від сплати податків на 21 мільйон

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

«Я знаю, що обраний президент зустрічався з Путіним і сказав, що, будь ласка, не треба ескалації (в Україні. – Ред). Путін не дослухався до поради обраного президента», – сказав Маккол. Зазначимо, що про зустріч Путіна і Трампа після виборів ніхто ніколи не повідомляв. Була інформація в ЗМІ про їхню телефонну розмову, яку спростували в Кремлі.

Також Маккол, який очолює комітет Палати представників із закордонних справ, підтримав дозвіл на використання американських ракет для ударів по території РФ.

«Україна, я вважаю, потребує цих ATACMS, тому що, якщо і коли настане момент, коли буде оголошено про припинення вогню і розпочнуться переговори, Україна повинна бути в максимально сильній позиції з найбільшою кількістю важелів, щоб отримати найкращі переговори за столом», – сказав Маккол.

При цьому він припустив, що озвучена ним позиція не користується підтримкою більшості республіканців.

«Можливо, я зараз у меншості у своїй партії. Але я завжди ставлю запитання, що б зробив Рейган? Моїм колегам-республіканцям: що б зробив Рональд Рейган, хлопець, який розвалив Радянський Союз? А тепер у нас є ці пропутінські люди, які люблять Росію. Я цього не розумію», – сказав Маккол.

Раніше ми розповідали, що серед республіканців багато представників “партії війни” (зокрема й лобісти американського ВПК), які з питань постачання зброї Києву навіть радикальніші за адміністрацію Байдена, що йде.

При цьому прихильники Трампа, в основному, дотримуються іншої точки зору, критикують виділення Україні мільярдів доларів допомоги, виступають проти дозволу на удари ракетами по РФ і закликають до якнайшвидшого завершення війни. І поки що обраний президент оточує себе представниками «антивоєнної» партії (на кшталт Ілона Маска чи Тулсі Габбард), а «яструбів» на кшталт колишнього держсекретаря Помпео до себе не наближає.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з повідомленням СБУ, для викриття підозрюваної спецслужба використовувала свого “подвійного агента” — мешканця Києва, який, виявившись частиною плану, співпрацював з українською розвідкою після того, як був викритий на підготовці до одного з підпалів. Цей агент допоміг задокументувати підривну діяльність жінки.

Затримана діяла під безпосереднім керівництвом співробітника головного управління генштабу збройних сил Росії (ГРУ). Вона координувала групи підпалу, забезпечуючи їх інструкціями з виготовлення саморобних запалювальних пристроїв. Її завданням було організувати підпали автомобілів військових, що мало спричинити хаос і розхитати ситуацію в Україні.

На момент затримання жінка намагалася зняти на відео один із запланованих підпалів. Оперативники СБУ вилучили на місці події саморобний запалювальний пристрій та мобільний телефон з доказами її підривної діяльності.

Фігурантка потрапила в поле зору воєнної розвідки Росії на початку повномасштабної війни, коли вона проживала в Токмаку на Запоріжжі. Після захоплення частини регіону вона переїхала до Києва, де російське ГРУ відновило з нею контакт і запропонувало співпрацю, за що вона обіцяла отримати гроші, яких так і не дістала.

Служба безпеки України оголосила жінці підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Зараз вона перебуває під вартою і їй загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Україна переживає складнощі в демографічній сфері, оскільки кількість здорових чоловіків до 30 років досягла найнижчого рівня в історії країни. Це може негативно вплинути на ефективність мобілізаційних заходів, особливо у контексті триваючої війни з Росією. Зменшення чисельності молодого чоловічого населення має особливе значення у зв’язку з російською агресією. За даними The New York Times, ця тенденція виникла в початку 90-х, коли Україна стала незалежною. Рівень народжуваності значно знизився протягом цього періоду — з 1,9 дитини на одну жінку у 1991 році до 1,1 дитини у наступному десятилітті. За словами Олександра Гладуна, невизначеність та економічні труднощі 90-х суттєво вплинули на репродуктивні рішення населення. Військова агресія Росії у 2022 році ще більше зменшила чисельність чоловіків призовного віку, а зниження мобілізаційного віку до 25 років може загострити цю проблему. Відтік близько 800 тисяч жінок у віці від 18 до 34 років до країн Європейського Союзу також погіршує ситуацію, оскільки відсутність жінок у віці для народження дітей впливає на демографічні процеси. Зміни в законодавстві щодо мобілізації, які прийняла Верховна Рада 11 квітня, зобов’язують громадян у віці від 25 до 60 років реагувати на призов. Це частина спроб уряду адаптувати мобілізаційну політику до сучасних демографічних реалій.

Україна стикається зі серйозними викликами в демографічній сфері, зокрема зниженням кількості здорових чоловіків до 30 років до історичного мінімуму. Це може негативно позначитися на ефективності мобілізаційних заходів, особливо у контексті війни з Росією. Відтік жіночого населення у віці для народження дітей також є серйозною проблемою. Зміни в законодавстві щодо мобілізації, хоча і крок у правильному напрямку, потребують комплексного підходу до розв’язання демографічних викликів країни. Оптимізація державної політики в цій сфері є важливою для забезпечення національної безпеки та сталого розвитку України.