Директор “Ліси України” фігурує у справах про самозахоплення землі та корупцію

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Про це заявила віцепрем’єрка з євроінтеграції Ольга Стефанишина. За її словами, Україну запросять до Альянсу тільки в кордонах 1991 року.

Чиновниця додала, що питання запрошення Києва до НАТО «взагалі не обговорюється ні (в контексті) просування на фронті, ні територій».

Стефанишина також каже, що членство України в НАТО можливе тільки після завершення війни, але зараз Київ домагається офіційного запрошення до Альянсу.

Про те, що Україну в разі заморожування війни по лінії фронту можуть прийняти в НАТО, раніше писали західні видання. Зеленський учора підтвердив, що таку схему пропонують деякі чиновники країн Альянсу, але Київ із нею не згоден.

У майбутньому енергетична система України пройде значні зміни. Замість добре відомих 20 великих електростанцій, які домінують сьогодення, на карті країни з'явиться розгалужена мережа з 100-200 розподілених маневрових установок меншої потужності. Ця трансформація передбачає використання різноманітних джерел енергії, включаючи газові установки, теплові станції, які працюватимуть на біопаливі, а також сучасні системи накопичення енергії. Такий підхід дозволить зменшити залежність від одного джерела енергії, забезпечуючи більшу стабільність та ефективність всього енергетичного сектору країни. Крім того, ця стратегія сприятиме збереженню навколишнього середовища та зменшенню викидів шкідливих речовин, що є важливим кроком у напрямку сталого розвитку.

Володимир Кудрицький, голова правління ПрАТ “НЕК “Укренерго”, розповів про цей перехід. За його словами, вже активно розвиваються проєкти нової розподіленої генерації. Основна увага приділяється проєктам із встановлення систем накопичення енергії, що є стандартними для розвинених країн, таких як Європа, США та Японія. Ці зміни передбачають повне або майже повне заміщення існуючих теплових генеруючих потужностей.

Однак, перехід не передбачає просту заміну одних видів енергії на інші. Натомість, планується створення мережі, яка включатиме в себе різноманітні джерела енергії, такі як промислові вітряки, сонячні батареї та газові станції. Наприклад, замість однієї великої теплової електростанції потужністю 1000 МВт, буде розгорнуто 100 малих станцій по 10 МВт. Це змінить структуру енергетичного ринку та архітектуру енергосистеми.

Щодо атомної енергетики, то вона залишатиметься основою української генерації, але разом з тим будуть активно розвиватися відновлювальні джерела енергії, такі як сонячні та вітрові електростанції. За словами Кудрицького, ці джерела є економічно вигіднішими у порівнянні з іншими джерелами.

Перехід до децентралізованої генерації має ще один важливий аспект – підвищення енергетичної безпеки країни. За словами Кудрицького, збільшення кількості малих електростанцій різного типу робить систему менш вразливою перед можливими загрозами.

Вже за останні два роки “Укренерго” затвердило технічні умови на приєднання накопичувальних установок на 1,2 ГВт, що свідчить про великий інтерес приватних інвесторів до цього сектору. Кудрицький впевнений, що першу систему ми побачимо вже цього року, оскільки введення накопичувальних систем у експлуатацію потребує значно менше часу порівняно з іншими джерелами енергії.

У міжчас, фахівці “Укренерго” зосереджують увагу на забезпеченні надійності живлення атомних станцій, як підтверджує ситуація на Запорізькій АЕС. Незважаючи на тимчасові труднощі, енергетична система працює на максимальному рівні, а фахівці роблять все можливе для відновлення нормального живлення.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) разом із Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) продовжують розслідування двох кримінальних проваджень, що стосуються можливих корупційних дій посадових осіб Укравтодору та турецької компанії «Онур». У центрі уваги — ймовірні розкрадання коштів, виділених на ремонт траси М-05 Київ–Одеса, по контрактам, які «Онур» отримував протягом кількох років.

За даними САП, одне з розслідуваних проваджень пов’язане з підозрілими тендерами 2020 року, коли за фінансуванням Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) планувався ремонт частини автотраси Київ–Одеса. Тендери, які відбувалися поза системою «Прозорро», не тільки ускладнили прозорість процесу, але й створили умови для ймовірних корупційних дій. За інформацією слідства, це дало змогу службовим особам державної компанії «Укрдорінвест» маніпулювати умовами тендеру та вибором підрядників.

Інше провадження стосується періоду 2016–2019 років і ймовірних хабарів керівнику Укравтодору Славоміру Новаку. Тоді НАБУ вже затримувало представників великих підрядників, серед яких і власник «Альткому» Олександр Тісленко. У рамках цієї справи обшуки відбувалися і в офісах «Онуру», однак компанія уникла прямих підозр.

Попри резонанс, «Онур» залишився ключовим гравцем дорожнього ринку за часів президентства Володимира Зеленського, отримуючи великі контракти у межах «Великого будівництва». У 2021 році координатор компанії в Україні Емре Караахметоглу навіть увійшов до керівництва футбольного клубу «Рух», а в 2025 році отримав від Зеленського державну нагороду.

Нині ж доля мільярдного позову «Онуру» до Держвідновлення вирішується у касаційній інстанції, а САП і НАБУ продовжують розслідувати факти можливої корупції.

Петиція до президента, щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила швидкістю свого розгортання: усього за три дні вона зібрала 25 тисяч голосів. Ініціатори пропонують надати право переваги при зарахуванні на роботу в державні, комунальні установи та правоохоронні органи ветеранам, які повернулися зі служби в Збройних Силах України після розпочаття повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція від народного депутата Дубінського, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість підписів за 87 днів, і то лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Цей випадок підкреслює, що підтримка громадських ініціатив швидко набуває масового розмаху. Навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції здатні здобувати підтримку за лічені дні, що є важливим сигналом щодо активного цивільного суспільства в Україні.

Висновки до вищезгаданої статті свідчать про швидку мобілізацію громадянського суспільства України на підтримку ініціатив у сфері державного управління та правоохоронної діяльності. Зібрання 25 тисяч голосів за три дні петиції до президента свідчить про активність громадян та їх бажання впливати на формування державної політики. Порівняно з попередніми ініціативами, які збирали голоси протягом тривалого часу, цей приклад демонструє зростаючу готовність українців до виявлення підтримки та вирішення актуальних питань суспільства шляхом ініціативних зусиль. Така активність є важливим сигналом для влади про потреби громадян і показує, що громадянське суспільство в Україні стає все більш мобілізованим та впливовим.