Директори «Харківзеленбуду» та «Харківських тепломереж» підозрюються у недостовірному декларуванні

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення Максима Сергійовича Семіткіна з посади прокурора Черкаської окружної прокуратури у зв’язку з грубими порушеннями професійної етики та вимог законодавства. Підставою для такого кроку стало встановлення фактів демонстративного ухилення від перевірки законності отримання ним статусу особи з інвалідністю та відповідних соціальних виплат, зокрема пенсії, а також виявлення ознак корупційних дій.

За матеріалами дисциплінарного провадження, у 2019 році обласна медико-соціальна експертна комісія Черкаської області встановила Семіткіну статус інвалідності. Водночас у межах перевірки виникли обґрунтовані сумніви щодо дотримання процедури та правомірності прийняття такого рішення. Комісія з’ясувала, що посадовець не сприяв об’єктивному розгляду обставин, не надав необхідних пояснень та фактично уникав участі у перевірочних заходах, чим порушив принцип відкритості та доброчесності, обов’язковий для працівників органів прокуратури.

Незважаючи на численні письмові повідомлення про необхідність пройти стаціонарне обстеження для підтвердження інвалідності, Семіткін їх ігнорував. 20 лютого 2025 року Центр оцінювання функціонального стану особи скасував рішення МСЕК щодо встановлення інвалідності, зазначивши, що діагнози в актах не відповідають медичним документам, а підстав для надання будь-якої групи інвалідності з 27 серпня 2021 року немає.

Сам Семіткін пояснив, що не довіряв ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» через кримінальні провадження щодо його посадовців і вважав повторний огляд необов’язковим. На момент рішення прокурор уже мав статус обвинуваченого у кримінальному провадженні, де йому інкримінують, зокрема, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК та низку інших статей, пов’язаних із подіями Революції Гідності та отриманням інвалідності/пенсії.

Окрім цього, КДКП розглядала питання про можливий незаконний доступ до ЄРДР через дружину прокурора, яка працює начальницею сектору інформаційної підтримки поліції, проте прямих доказів втручання Семіткіна не встановлено. Дружина отримала догану.

Обвинувальний акт щодо Семіткіна та чотирьох колишніх посадовців Черкаського обласного центру МСЕК — голови та трьох членів комісії — уже скеровано до суду.

Розслідування також виявило, що у 2019 році медики свідомо підробили акти огляду та протокол засідання для оформлення інвалідності прокурора. Крім того, у межах «справ Майдану» встановлено, що Семіткін у січні 2014 року, працюючи слідчим райвідділу міліції, фальсифікував матеріали кримінальних проваджень, незаконно затримував громадян та перешкоджав мирним акціям у Черкасах.

Незадовго до повномасштабного нападу Росія на Україна президент Володимир Зеленський намагався переконати європейських партнерів, що загроза великої війни не є неминучою. Як повідомляє The Guardian, упродовж осені 2021 року в дипломатичних колах точилися напружені дискусії щодо масштабів військової активності біля українських кордонів. Попри попередження розвідок і занепокоєння союзників, офіційний Київ прагнув уникнути паніки, яка могла б дестабілізувати економіку та внутрішньополітичну ситуацію.

За інформацією британських журналістів, у середині листопада 2021 року тодішній міністр оборони Велика Британія Бен Воллес здійснив візит до Києва. Його поїздка відбувалася на тлі тривожних даних про концентрацію військ і техніки вздовж кордонів. Під час переговорів обговорювалися сценарії можливого розвитку подій, рівень готовності української армії та перспективи військово-технічної підтримки. Британська сторона наголошувала на серйозності загроз, спираючись на аналітичні оцінки та розвіддані.

Як зазначає джерело, поінформоване про зустріч, Воллес навіть використав приказку «Свиню в базарний день не відгодуєш», натякаючи на необхідність негайних дій. Зеленський, за словами співрозмовників видання, вислухав ці застереження без публічної демонстрації готовності різко змінювати курс.

У матеріалі підкреслюється, що український президент на той момент уже не вірив у можливість домовитися з Володимиром Путіним, однак побоювався, що публічні заяви про неминучість великої війни можуть спровокувати паніку всередині країни. На його думку, це могло призвести до економічної та політичної кризи навіть без фактичного вторгнення — чим, як він підозрював, і могла скористатися Москва.

The Guardian пише, що Зеленського дедалі більше дратували публічні заяви США та Великої Британії про загрозу вторгнення, які супроводжувалися приватними попередженнями через дипломатичні та розвідувальні канали. У листопаді 2021 року він нібито направив одного з високопосадовців українських спецслужб до однієї з європейських столиць із завданням донести через розвідувальні контакти меседж про те, що страх війни є перебільшеним, а Вашингтон таким чином чинить тиск на Росію.

Кілька українських джерел, на які посилається видання, вважають, що Зеленський був переконаний у малоймовірності повномасштабного вторгнення, зокрема під впливом керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За їхніми словами, Єрмак виходив із припущення, що Росія діє в межах «сірої зони» гібридної війни і не піде на масштабний наступ, який остаточно зруйнує її відносини із Заходом.

Єрмак відмовився від інтерв’ю для матеріалу The Guardian. Видання зазначає, що він був одним із небагатьох українських посадовців, які підтримували регулярні контакти з російськими представниками, зокрема із заступником керівника адміністрації президента РФ Дмитром Козаком у межах переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

Матеріал британського видання подає цю версію подій із посиланням на джерела, близькі до тодішніх процесів. Офіційної реакції української сторони на наведені в публікації твердження наразі не оприлюднено.