Вівторок, 21 Липня, 2026

Осінь перед бурею: дипломатичні сигнали та приховані тривоги Європи

Важливі новини

Ребров визначився з остаточним складом перед матчем з Албанією

Головний тренер збірної України Сергій Ребров завершив формування заявки...

Усик vs Верховен: букмекерські прогнози свідчать про явну перевагу українця

Букмекерські компанії вже визначили фаворита в майбутньому поєдинку між...

НАТО затвердило новий пакет підтримки України на 70 млрд євро

На саміті в Анкарі країни-члени НАТО оголосили про амбітний...

Виклики на ринку праці після війни: загроза дефіциту робочої сили в Україні

Тимофій Милованов, колишній міністр економіки, наголосив, що після завершення війни Україна може опинитися в ситуації гострого дефіциту робочої сили. Це питання стає все більш актуальним на фоні того, що частина населення була змушена виїхати за кордон, інша – зазнала серйозних травм або загибелі. Ситуація на ринку праці після війни потребуватиме комплексного підходу та інвестицій в відновлення економіки.

Невизначеність в країні змусила багатьох українців шукати роботу за кордоном, що призвело до істотного скорочення активної робочої сили на внутрішньому ринку. З одного боку, багато підприємств зупинили свою діяльність або значно зменшили обсяги виробництва, з іншого – нові підприємства і сектори економіки потребують кваліфікованих кадрів, яких катастрофічно не вистачає.

Причина — стрімке старіння населення та значне скорочення економічно активного населення. В Україні вже зараз спостерігається критичне співвідношення між тими, хто працює, і тими, хто перебуває на пенсії. Війна лише посилила цю проблему — значна частина людей виїхала за кордон, інші загинули або втратили працездатність.

Милованов наголошує: якщо українці не змінять підходи до праці, продуктивності та освіти, країна буде змушена масово імпортувати працівників — не десятками тисяч, а мільйонами. Передусім це стосуватиметься робітничих спеціальностей — будівельників, механіків, виробничих працівників.

Такий прогноз викликає дискусії: чи готова українська держава до інтеграції великої кількості іноземних працівників? Чи існує стратегія міграційної політики? Якими будуть соціальні наслідки?

Однак очевидно одне — демографічна криза стає однією з ключових загроз післявоєнного відновлення. І вже зараз Україна має обирати між масовим поверненням своїх громадян та залученням іноземців.

ВАКС змусив САП відкрити провадження щодо “Фармаку” через підозри у постачанні продукції до РФ та на окуповані території

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення, яким зобов’язав Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та офіційно розпочати кримінальне провадження щодо АТ «Фармак». Підставою для такого кроку стала відмова САП реєструвати справу, попри заяву з викладеними фактами, що можуть свідчити про існування масштабних протиправних схем.

З матеріалів, поданих до суду, випливає, що фармацевтичну компанію підозрюють у створенні багаторівневої логістичної системи, яка могла використовуватися для постачання продукції на територію Російської Федерації, а також до тимчасово окупованих районів Донецької та Луганської областей. За твердженням заявників, маршрути поставок могли проходити через кілька транзитних ланок, зокрема через Білорусь та країни Європейського Союзу, що дозволяло маскувати кінцевий пункт призначення товарів.

Окрема лінія розслідування стосується можливого експорту напівфабрикатів із подальшим пакуванням уже на території РФ. Такий механізм міг дозволити компанії приховувати прямі поставки, а водночас забезпечувати надходження податків та митних зборів до бюджетів Росії та окупаційних утворень на Донбасі. Правники вбачають у цьому ознаки фінансування тероризму та сприяння державі-агресору.

За інформацією заявників, оплата цих операцій могла здійснюватися в криптовалюті для уникнення контролю з боку банківської системи.

Слідство також вивчає можливі канали виведення коштів через афілійовані компанії та офшорні структури. Йдеться про укладання контрактів із пов’язаними підприємствами за завищеними цінами, що могло дозволити легалізувати необліковані доходи.

Окремим епізодом є ймовірна монополізація дистрибуційних каналів. За даними заявників, продаж продукції «Фармаку» концентрувався переважно через двох дистриб’юторів — СП «Оптіма-Фарм, ЛТД» та ТОВ «Бадм». Така практика, якою, за інформацією джерел, керував топменеджер компанії Костюк В.Г., могла створити умови для встановлення завищених цін на ключові лікарські засоби.

Це суперечить, зокрема, рішенням РНБО від 30.01.2025 та 14.02.2025, а також Декларації про зниження цін, підписаній «Фармак» разом з іншими провідними виробниками.

Після рішення ВАКС САП має розпочати повноцінне досудове розслідування. Його результати можуть вплинути на всю фармацевтичну сферу України, оскільки мова йде про один із найбільших гравців ринку та ймовірні системні порушення, що завдавали шкоди національній безпеці.

Незадовго до повномасштабного нападу Росія на Україна президент Володимир Зеленський намагався переконати європейських партнерів, що загроза великої війни не є неминучою. Як повідомляє The Guardian, упродовж осені 2021 року в дипломатичних колах точилися напружені дискусії щодо масштабів військової активності біля українських кордонів. Попри попередження розвідок і занепокоєння союзників, офіційний Київ прагнув уникнути паніки, яка могла б дестабілізувати економіку та внутрішньополітичну ситуацію.

За інформацією британських журналістів, у середині листопада 2021 року тодішній міністр оборони Велика Британія Бен Воллес здійснив візит до Києва. Його поїздка відбувалася на тлі тривожних даних про концентрацію військ і техніки вздовж кордонів. Під час переговорів обговорювалися сценарії можливого розвитку подій, рівень готовності української армії та перспективи військово-технічної підтримки. Британська сторона наголошувала на серйозності загроз, спираючись на аналітичні оцінки та розвіддані.

Як зазначає джерело, поінформоване про зустріч, Воллес навіть використав приказку «Свиню в базарний день не відгодуєш», натякаючи на необхідність негайних дій. Зеленський, за словами співрозмовників видання, вислухав ці застереження без публічної демонстрації готовності різко змінювати курс.

У матеріалі підкреслюється, що український президент на той момент уже не вірив у можливість домовитися з Володимиром Путіним, однак побоювався, що публічні заяви про неминучість великої війни можуть спровокувати паніку всередині країни. На його думку, це могло призвести до економічної та політичної кризи навіть без фактичного вторгнення — чим, як він підозрював, і могла скористатися Москва.

The Guardian пише, що Зеленського дедалі більше дратували публічні заяви США та Великої Британії про загрозу вторгнення, які супроводжувалися приватними попередженнями через дипломатичні та розвідувальні канали. У листопаді 2021 року він нібито направив одного з високопосадовців українських спецслужб до однієї з європейських столиць із завданням донести через розвідувальні контакти меседж про те, що страх війни є перебільшеним, а Вашингтон таким чином чинить тиск на Росію.

Кілька українських джерел, на які посилається видання, вважають, що Зеленський був переконаний у малоймовірності повномасштабного вторгнення, зокрема під впливом керівника Офісу президента Андрія Єрмака. За їхніми словами, Єрмак виходив із припущення, що Росія діє в межах «сірої зони» гібридної війни і не піде на масштабний наступ, який остаточно зруйнує її відносини із Заходом.

Єрмак відмовився від інтерв’ю для матеріалу The Guardian. Видання зазначає, що він був одним із небагатьох українських посадовців, які підтримували регулярні контакти з російськими представниками, зокрема із заступником керівника адміністрації президента РФ Дмитром Козаком у межах переговорів щодо врегулювання ситуації на Донбасі.

Матеріал британського видання подає цю версію подій із посиланням на джерела, близькі до тодішніх процесів. Офіційної реакції української сторони на наведені в публікації твердження наразі не оприлюднено.

Останні новини