Дисциплінарне провадження щодо судді апеляційного суду: обставини та підстави розгляду

Ключові аспекти, які варто розглянути у контексті цієї ситуації:

Хоча немає впевненості, що Трамп має чіткий план, його відданість автократам та критичне ставлення до допомоги Україні у середовищі конгресменів-трампістів наводять на думку про те, що подальші події можуть розвиватися за певним сценарієм. Ймовірно, що Трамп оголосить про припинення допомоги Україні та пообіцяє Путіну не зважати на окупацію українських територій. Як вважає політичний оглядач, таким чином, Україні буде запропоновано “батіг”, а Путіну — “морквину”.

Шрайк розглядає три можливі сценарії розвитку подій:

Якщо Путін не погодиться на пропозицію Трампа, це може спровокувати експрезидента до зміни курсу і продовжити постачання зброї та іншу підтримку України. Хоча такий розвиток подій здається малоймовірним, він не виключений.

У цьому випадку війна триватиме, але без підтримки США Україні буде вкрай складно вести бойові дії. Це створює ситуацію, коли країна знову опиниться перед вибором: продовжувати боротьбу у знекровленому стані або йти на переговори.

Якщо Путін і українська влада погодяться на умови Трампа, це може призвести до принизливого миру, аж до відмови від вступу в НАТО. Таке рішення серйозно вплине на моральний стан українського суспільства, викликавши депресію та внутрішню нестабільність.

Шрайк зауважує, що хоча сприятливого для України результату на виборах не буде, ЄС, європейські країни, а також бюджети від G7 (50 млрд доларів) і країн НАТО (40 млрд євро) продовжать допомогу. Навіть якщо з натівського бюджету викреслити американську частину, сума залишиться значною.

Також він зазначає, що Трамп, будучи справжнім “баригою”, може звести все до того, що США не надаватимуть пряму допомогу, але дозволять продаж американської зброї за гроші. Це означає, що інші країни та фонди зможуть купувати зброю для України, як, Німеччина, яка купила нещодавно три “Хаймарси”.

Шрайк підсумовує, що в разі перемоги Трампа Україні залишиться не так багато територій.

“Загалом, зі значущою ймовірністю в разі перемоги Трампа у нас залишиться контроль тільки за тими територіями, які зможемо відвоювати до початку 2025 року. А то й менше, якщо війна продовжиться без підтримки США.”

Спеціальні служби України викрили зрадників, які на замовлення ФСБ готували ракетні удари по Україні та хоронили останки загиблих російських вояків під Києвом. Служба безпеки виявила двох агентів ФСБ, які активно діяли на території Київщини. Звербовані батько та син готували атаки з використанням ракет на столичний регіон, надаючи ворожим службам геолокації військових об'єктів та виробничих потужностей. На їхній рахунок також було передано координати місць виробництва українських безпілотників. Однак завдяки ретельній роботі спецслужб зрадницькі плани були розкриті, а агенти ФСБ затримані. Дії цих зрадників є викликом для національної безпеки України, тому вони стануть перед судом зі звинуваченням за вчинені злочини.

У результаті проведеної спецоперації Служба безпеки України затримала сім'ю зрадників, які співпрацювали з російською ФСБ. Ці зрадники готували ракетні удари по українським об'єктам та приховували останки російських вояків під Києвом. Виявлені дії є серйозним порушенням національної безпеки та суверенітету України. Затримання цих осіб є важливим кроком у боротьбі з російською агресією та спробами дестабілізації ситуації в країні. Така діяльність не може бути допущена, і винні повинні нести відповідальність за свої дії перед законом України.

Мобілізація стала основною стратегією держави для захисту суверенітету України у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії, яке розпочалося у 2022 році. Це рішення було невідкладним і критично важливим для збереження національної безпеки та стабільності в умовах агресії. Проте поряд із численними викликами та відважною боротьбою наших збройних сил, мобілізація стала також каталізатором для посилення правового контролю за дотриманням законів про військову службу.

Статтю 336 КК запровадили у 2014 році після початку війни на сході та оголошення часткової мобілізації. Того ж року винесли перший вирок. Найбільший сплеск у цей період — 2015 рік, коли суди ухвалили 1 596 вироків.

Після цього кількість справ різко зменшувалася. У 2021 році було лише 8 вироків — найменше з моменту появи статті.

Перший рік повномасштабного вторгнення став переломним. Якщо у 2021-му було лише 2 рішення, то у 2022 році суди винесли 186 вироків, що у 93 рази більше. На розгляді перебувало 444 справи.

2023 рік став піковим для української судової практики:

відкрито 1 257 нових справ;

ухвалено понад 1 000 вироків;

60 осіб отримали реальне ув’язнення;

загалом розглянули 2 021 справу;

кількість засуджених сягнула 930.

Цей рік зібрав третину всіх вироків за ст. 336 від 2014-го — 3 746.

У 2024 році до судів надійшло 2 694 справи. Засудили 618 осіб, що менше ніж у 2023-му. Водночас зросла кількість закритих проваджень: 138 проти 19 у 2022 році.

У Києві торік винесли 7 вироків, ще 19 справ залишалися на розгляді. Поліція завершила 26 розслідувань і повідомила про підозру 51 особі.

Станом на вересень 2025 року понад 10 100 засуджених звільнили умовно-достроково на підставі статті 81¹ КК України для мобілізації до війська.

Зазвичай суди призначають покарання від 3 до 4 років позбавлення волі. Реальне відбування залишається типовим, адже застосування ст. 75 КК (звільнення з випробуванням) використовується рідко.

Водночас у судах точаться дискусії щодо принципу пропорційності. У справі №629/2438/23 суддя ВС зазначив, що посилання на війну як обтяжувальну обставину є зайвим, адже вона вже закладена у сам склад злочину.

Окрім кримінальної відповідальності, Кодекс про адміністративні правопорушення (ст. 210-1, ч. 2) передбачає штраф за ухилення від призову: від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 17 000 до 55 500 гривень.

Судова практика щодо ухилянтів в Україні пройшла шлях від перших вироків у 2014 році до рекордного навантаження у 2023-му і гнучкіших рішень у 2025-му. Нині суди поєднують суворі строки з можливістю умовно-дострокового звільнення засуджених для мобілізації. Баланс між покаранням і потребами армії залишається ключовим викликом у правовій системі воюючої країни.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

На першому місці рейтингу опинився Назар Грабар. До початку війни Назар працював на сцені з відомими артистами, був учасником балету Світлани Лободи. Але після 24 лютого 2022 року він вирішив узяти до рук зброю та вирушив захищати Україну на передовій. Його мужність і харизма не залишили байдужими шанувальників.

Друге місце зайняв Павло Алдошин, зірка кінострічки “Білий ворон”. Як і Назар, Павло зараз служить на передовій, захищаючи батьківщину.

На третьому місці — Тарас Цимбалюк, якого багато хто пам’ятає за участю у популярних серіалах та шоу “Танці з зірками”. Він вже неодноразово був визнаний найпривабливішим актором в Україні.

Четверту позицію займає Михайло Кукуюк, відомий своїми ролями у фільмах “Свінгери” та інших стрічках.

Закриває п’ятірку лідерів Костянтин Темляк, який зіграв у фільмах “Мишоловка для кота”, “І будуть люди” та інших.

Цей рейтинг — не лише про зовнішню привабливість, а й про особисті якості та вчинки. Багато з чоловіків у цьому списку наважилися залишити комфортне життя і кар’єру, щоб стати на захист своєї країни. Їхня сміливість та відданість викликають захоплення.