Неділя, 7 Вересня, 2025

Ексчиновниця з Держгеокадастру залишила Обухів без паїв

Важливі новини

Очікується хвиля призначень у Кабінеті міністрів на ключові посади

Цей тиждень обіцяє стати переломним для складу Кабінету Міністрів України, оскільки очікується низка нових призначень на важливі посади. Особливою увагою відзначаються ключові міністерства інфраструктури та регіональної політики. Після інтенсивних дискусій та аналізу кандидатів, очікується, що ці призначення принесуть нові ідеї та стратегії для подальшого розвитку країни. Зміни у складі уряду сприятимуть зміцненню та модернізації інфраструктурних проектів, а також підтримці ефективної регіональної політики, спрямованої на забезпечення розвитку всіх регіонів країни. Враховуючи важливість цих секторів для економічного зростання та підвищення якості життя громадян, нові лідери мають перед собою величезну відповідальність та можливості для реалізації стратегічних реформ і досягнення нових висот у сфері розвитку країни.

На посаду глави новоствореного Міністерства регіональної політики може бути призначений заступник голови Офісу президента Олексій Кулеба. На його місце в Офісі президента може призначити нинішнього голову Закарпатської обласної адміністрації Віктора Микиту. Також розглядається можливість надання Олексію Кулебі статусу віце-прем’єра.

На посаду глави Міністерства інфраструктури фаворитом вважається голова правління “Нафтогазу України” Олексій Чернишов, який, очевидно, також отримає статус віце-прем’єра.

Варто зазначити, що раніше розглядалася можливість переведення керівника Міністерства стратегічних галузей та промисловості Олександра Камишина на посаду глави Міністерства інфраструктури, але від цього варіанту відмовилися.

Деякі джерела вказують, що розглядання кандидатур на вакантні посади у Кабінеті міністрів, зокрема віце-прем’єра з питань відновлення, має стратегічне значення перед проведенням Конференції з питань відновлення України, запланованої на 11-12 червня у Берліні. Ймовірно, призначення можуть відбутися вже з 4 по 6 червня.

Остаточне рішення з усіх кадрових питань планується прийняти сьогодні ввечері на нараді керівництва парламенту, “Слуги народу” та президента.

П’яний водій пропонував вінницькій поліції 15 тисяч гривень хабаря

У Вінницькій області інспектори зупинили 43-річного водія Opel Astra, який порушив правила дорожнього руху. Під час спілкування поліцейські помітили явні ознаки алкогольного сп’яніння. Як повідомляє пресслужба поліції, результати огляду показали 1,6 проміле алкоголю в крові — це у 8 разів перевищує допустиму норму. Під час оформлення адміністративних матеріалів чоловік спробував уникнути відповідальності та запропонував інспекторам […]

У Києві арештували майно забудовника, що приховав 21 мільйон від податкової

Директор компанії «Буд Пром Лайн» Андрій Кисіль потрапив у центр гучного скандалу — його майно арештував суд у межах кримінального провадження щодо ухилення від сплати податків на суму понад 21 мільйон гривень. Слідство встановило, що компанія протягом трьох років отримувала державні кошти за роботи з облаштування укриттів у школах, але не вносила ці суми до […]

Підвищення мінімальної зарплати на 100 грн може коштувати бюджету 5,3 млрд грн – Роксолана Підласа

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За її підрахунками, збільшення мінімальної зарплати на 100 гривень потребує додаткових 5,3 млрд грн з державного бюджету. А підвищення на 1000 гривень, тобто до 9000 грн, обійдеться Україні у понад 50 млрд грн, що є серйозним фінансовим навантаженням для країни, чия економіка ще не досягла достатнього рівня відновлення.

Підласа також пояснила, що підвищення прожиткового мінімуму поки неможливе, оскільки до нього прив’язані численні соціальні виплати. Переглянути ці стандарти можна лише за умов зростання ВВП.

Водночас, попри бюджетні труднощі, в Україні спостерігається зростання зарплат. За даними за серпень 2024 року, середня заробітна плата за вакансіями зросла на 18,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року і становить 19 674 грн. Середня зарплата за резюме за той самий період збільшилася на 14% і досягла 20 503 грн.

Цікаво, що під час війни роботодавці все частіше надають перевагу жінкам. Причиною цього стала мобілізація чоловіків та труднощі з їх бронюванням. За статистикою, 59% нових бізнесів в Україні під час війни відкрили жінки, що свідчить про активну участь жінок у розвитку економіки країни.

Україна імпортує електроенергію з п’яти країн та відновлює постачання після обстрілів

Енергетична система України продовжує справлятися з викликами, спричиненими масовими атаками Росії на енергетичну інфраструктуру. У суботу Міністерство енергетики України повідомило про імпорт електроенергії з п’яти сусідніх країн в обсязі 11 015 МВт*год. Як вказали у Міненерго, ворог продовжує обстріли енергетичної інфраструктури, що призводить до пошкодження підстанцій та ліній електропередач, обмежуючи можливості енергосистеми. Енергетики, як повідомляється, […]

The post Україна імпортує електроенергію з п’яти країн та відновлює постачання після обстрілів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Усього за 45 кілометрів від столиці вже понад десять років триває конфлікт, який розриває громаду Обухова зсередини. Пенсіонери ходять на мітинги, поля охороняють поліція, а посіви нищать трактори. На перший погляд — звичайна суперечка між агропідприємством і селянами. Насправді — відлуння масштабної схеми розпаювання землі, яку заклала ще у 2013 році тодішня очільниця Держгеокадастру Київщини Людмила Приходько. Про це пише видання СтопКор у своєму розслідуванні.

Все починалося з надій. Працівникам колишнього радгоспу, а згодом — акціонерного товариства «Обухівське» пообіцяли землю. Компанія підготувала проект, визначила перелік працівників, навіть підписала попередні договори оренди. Але коли документи вже лежали на столі Держкомзему, їм повідомили: все зупинено на вимогу прокуратури.

І тут починається інше кіно. У період, коли база Держгеокадастру фактично не оновлювалася, Приходько перестала вносити відомості про старі державні акти. Землі, які насправді були у користуванні підприємства, на кадастровій карті виглядали «вільними». А ті ділянки, які «раптом» з’являлися в системі, отримували тільки ті, хто заздалегідь уклав угоду з приватною компанією «Роза-Л».

Юристка підприємства Катерина Школьна наголошує: більшість із тих, хто сьогодні вимагає землю, взагалі не мали жодного стосунку до ПрАТ «Обухівське». Часто — це фіктивні заявники, оформлені для прикриття схеми. До того ж, людям видавали понад 3 гектари на особу, попри норму в 2 гектари — що само по собі вже порушення.

Ситуація ускладнилася появою “ініціативної групи” під керівництвом місцевого депутата Володимира Євменова. Вона проводить протести, блокує роботу підприємства і фактично веде власну боротьбу за контроль над землею. Самі акції, як пишуть у соцмережах, організовуються за значні суми — до 10 тисяч доларів за одну.

Кульмінацією абсурду стали випадки знищення врожаю — наприклад, знищені 25 гектарів посівів кукурудзи. І все це — не через війну, не через обстріли, а через юридичну війну, спричинену маніпуляціями в кадастрі десять років тому.

Сьогодні Людмила Приходько екстрадована в Україну і перебуває в СІЗО. Її підозрюють у захопленні понад 1000 гектарів землі під Києвом. Але наслідки її діяльності в Обухові не завершились — сотні людей досі не можуть оформити свої паї, суди не дають остаточних рішень, а поліція й надалі регулярно виїжджає на виклики.

На тлі війни, блокади експорту та втрати орних земель на півдні, поля в центрі країни перетворилися на театр внутрішнього земельного фронту. І поки чиновники судяться, а громади сваряться, гинуть урожаї, а селяни залишаються без землі, яка мала би бути їхньою ще десять років тому.

Останні новини