Ексголову львівського осередку «ОПЗЖ» Інну Іваночко засудили до 13 років за держзраду

У контексті триваючих дипломатичних зусиль навколо ситуації в Україні, нещодавно відбулася важлива комунікація між високопосадовцями Європейського Союзу та Угорщини. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звернувся до керівництва ЄС з інформацією щодо поточної оцінки ситуації українською стороною.

Про це повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, не зазначаючи прізвище фігурантів.

За інформацією джерел, йдеться саме про Жеваго та справу Князєва. До того ж, саме Жеваго є власником групи «Фінанси і кредит».

«10 липня 2024 року слідчий суддя ВАКС підтримав позицію прокурора САП та обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою власнику групи «Фінанси і кредит», підозрюваному у наданні неправомірної вигоди голові та суддям Верховного суду (ч. 4 ст. 369 КК України). Після затримання підозрюваного та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цього запобіжного заходу. Зауважимо, що особа на момент вчинення злочину і на теперішній час перебуває на території Франції», – інформує прокуратура.

Як відомо, НАБУ і САП повідомили Жеваго про підозру в наданні неправомірної вигоди судді Верховного суду Всеволоду Князєву.

Нагадаємо, ВАКС розпочав розгляд справи судді Верховного суду Всеволода Князєва. За версією обвинувачення, Князєв одержав 1,8 млн доларів неправомірної вигоди через посередника-адвоката Олега Горецького. Саму ж неправомірну вигоду надав український олігарх Костянтин Жеваго за ухвалення Верховним судом рішення на його користь щодо купівлі ним 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.

У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Аби не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року Жеваго вступив у змову з адвокатом Горецьким, який мав зв’язки з суддями Верховного суду.

За даними, що були надані Національним агентством з питань запобігання корупції, київський адвокат Олексій Носов спробував спіймати на хабарі детектива приватної агенції та прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Цей інцидент є ще одним сигналом про необхідність посилення боротьби з корупцією в Україні. Надзвичайно важливою є системна реформа правоохоронних органів та судової системи, а також підвищення свідомості громадськості про наслідки корупційних дій. Необхідно забезпечити ефективний механізм запобігання, виявлення та покарання корупції на всіх рівнях влади, щоб зміцнити довіру громадян до державних інституцій.

Цей скандальний випадок привів до того, що юридична компанія, яка мала стосунки з Носовим, прийняла рішення розірвати з ним співпрацю.

Він пропонував хабар у 200 тисяч доларів за передачу справи свого підзахисного до іншого органу досудового розслідування.

“Йдеться про справу заволодіння електричною енергією “Укренерго” та легалізацію отриманих від її продажу коштів на суму 716 млн грн”, – йдеться у заяві НАБУ.

Відомство не розкрило імені адвоката. Але юридична компанія “Міллер” повідомила, що йдеться про її юриста Олексія Носова. У юрфірмі пройшли обшуки. “За рішенням команди компанія розриває будь-які стосунки з Олексієм Носовим”, – заявили в компанії.

Зазначимо, що адвокат Носов був відомий як захисник ексглави “Нафтогазу” Андрія Коболєва, якого підозрюють у незаконному здобутті премії у 10 мільйонів доларів.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Ми до цього підготувалися. Ми не несемо відповідальності за вербування. Однак кількість людей, які повинні були зголоситися з української сторони, занадто мала. Ці декларації на початку були дуже високими – що може бути сформована навіть одна бригада, тобто кілька тисяч осіб. Однак цього не сталося», – сказав Косиняк-Камиш.

Нагадаємо, ще в липні, через 3 дні після оголошення про створення Легіону, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що заявки на вступ подали вже кілька тисяч осіб.

Запрошення приходили українським біженцям за кордоном на електронну пошту.