Ексголову львівського осередку «ОПЗЖ» Інну Іваночко засудили до 13 років за держзраду

У Миколаївській області правоохоронні органи розкрили нову схему, яка викликала значний резонанс у суспільстві. Йдеться про організацію фіктивних шлюбів, метою яких було уникнення військового обов'язку.

“28-річна жителька Миколаївської області розробила злочинну схему ухилення осіб призовного віку від мобілізації, шляхом укладення фіктивного шлюбу з жінками з інвалідністю”, – повідомили у поліції Київщини у Telegram.

За даними поліції, встановлено, що “зловмисниця пропонувала чоловікам укласти шлюб з особами, які мають інвалідність, з метою сприяння незаконному переправленню ухилянтів через державний кордон України”.

Свої послуги жінка, як вказано, пропонувала за грошову винагороду через Telegram канал.

“Після реєстрації шлюбу, під час отримання незаконної грошової винагороди у розмірі 5 000 доларів правоохоронці затримали фігурантку та помістили до ізолятора тимчасового тримання. Речові докази вилучено”, – повідомили у поліції.

Зловмисниці повідомили про підозру за (ч. 3 ст. 332 ККУ). Досудове розслідування триває. Їй загрожує до дев’яти років позбавлення волі.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам виклав перед світовою громадськістю фактичний звіт, що налічує понад 250 сторінок, з вичерпними доказами про напади на УПЦ, на її святині та служителів, зазначивши це у власному відеозверненні. Він знову закликав уряд України до об'єктивності та відмови від подальшого розгляду законопроекту 8371, який направлений на заборону діяльності УПЦ, називаючи його проявом мови ненависті. "Напади на віруючих у період війни, їх прогнання зі святих місць, а також заборона доступу до них є абсолютно неприйнятними. Зупиніть цю поділ населення, не заохочуйте братів проти братів", – наголосив Амстердам.

Також він заявив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом та повністю відкидає ідеологію "русского мира". "Наша церква будує божий мир, а не "русский мир". І митрополит Київський Онуфрій вже заявив це публічно. УПЦ повністю асоціює себе з Україною та її захистом від першого дня російської агресії", – привів він слова УПЦ.

Також, Амстердам виступив з закликом до підтримки України з боку Сполучених Штатів. "Для мене особисто важлива підтримка України, адже це критично важливо не лише для самої України, але і для Америки. Як можна покладатися на обіцянки США після Кабула і тепер, після Києва?", – запитав Амстердам у своєму повідомленні у соцмережі Х.

У вищезгаданій статті Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам виклав ряд важливих тез щодо ситуації навколо церковних нападів та законопроекту 8371. Він наголосив на необхідності об'єктивного підходу влади України до цієї проблеми та відмови від розгляду законопроекту, який може призвести до подальшого поділу суспільства та загострення конфлікту. Крім того, він підкреслив незалежність УПЦ від Московського патріархату та її зв'язок з державою Україною, а також закликав до підтримки України з боку міжнародної спільноти, зокрема зі сторони США. Його висловлені позиції свідчать про необхідність захисту релігійних свобод та підтримки суверенітету України у контексті гострої політичної та соціальної ситуації.

Нещодавно один з провідних американських телеканалів оприлюднив результати нового соціологічного дослідження, яке викликало значний резонанс у політичних колах США. Опитування, проведене серед зареєстрованих виборців по всій країні, показало цікаву картину електоральних преференцій напередодні майбутніх президентських перегонів.

Серед іншого, за результатами опитування проведеного CNN, кандидатуру віцепрезидентки США підтримують 95% тих, хто раніше підтримував Джо Байдена, а також 30% тих, хто раніше не обрав би жодного з кандидатів. У Трампа ці показники становлять відповідно 92% і 27%.

Близько трьох чвертей виборців-демократів та виборців, які підтримують демократів (76%), вважають, що Демократична партія повинна висунути Камалу Гарріс кандидаткою в президенти, проти висловились тільки 6%.

Як повідомляють наші джерела в Вашингтоні, завищення рейтингів Камали Гарріс, покликане в першу чергу показати єдність Демпартії у виборі єдиного кандидата на пост президента США, може мати зворотній ефект, мобілізувапвши електорат Дональда Трампа.

Подібна ситуація склалась на виборах президента США в 2016 році, коли штучно завищені рейтинги Хілларі Клінтон призвели до перемоги Дональда Трампа, завдяки мобілізації електоральних ресурсів Республіканців. Нагадаємо, в той час CNN опублікував результати опитування, в яких Хілларі Клінтон відставала від Дональда Трампа всього на 3%.

У цьому році Україна приймає рішення відмовитися від активних зусиль у напрямку швидкого вступу до НАТО, і це рішення має глибокі підґрунтовані мотиви. Одним із найважливіших аргументів, що лежить в основі такого відступу, є серйозні страхи перед можливим втягненням альянсу у конфлікт з Росією. Україна, знаходячись у складній геополітичній ситуації, зрозуміло ретельно вивчає всі можливі наслідки свого приєднання до такої великої міжнародної організації.

Необхідно врахувати, що конфлікт з Росією має потенціал стати небезпечним і великим для всіх сторін, які залучені у цей процес. Таке рішення відкриває шлях для спроби знайти мирне врегулювання ситуації та зміцнення дипломатичних зусиль для забезпечення стабільності в регіоні. Україна прагне зберегти свою суверенність та незалежність, проте вирішення щодо членства у НАТО вимагає обміркованого підходу та урахування всіх можливих ризиків і перспектив.

Партнери України застерігли президента Володимира Зеленського від тиску на НАТО щодо швидкого наближення до членства, характеризуючи це як нереалістичну вимогу.

Зустріч Північноатлантичного альянсу цьогоріч відбудеться у Вашингтоні з 9 по 11 липня й буде присвячена 75-річчю організації.

США та Німеччина, підготовляючись до саміту, виступили проти конкретних зобов’язань стосовно часових рамок можливого вступу України до НАТО.

“Вони відносяться дуже обережно до подальшого руху України в напрямку повноправного членства в НАТО цього року”, – заявило джерело, ознайомлене з поглядами адміністрації Байдена.

“США, можливо, менше занепокоєні, ніж Німеччина, але є певні страхи щодо загрози, яку Росія може становити для інших членів альянсу”, – додали співрозмовники видання.

У минулому році Володимир Зеленський висловив обурення “безпрецедентною й абсурдною” ситуацією, коли керівництво НАТО відмовилося надати Україні запрошення на повноправне членство під час саміту у Вільнюсі. Цього року його закликали утриматися від тиску на окремих членів альянсу, щоб вони не підтримували чітку дату приєднання України до блоку.

На тлі цьогорічного саміту деякі країни альянсу, зокрема Велика Британія, намагалися вплинути на це рішення, що призвело до розколу в блоці, за словами джерел.

Це, за їхніми словами, може відіграти свою роль у питанні актуальності альянсу перед президентськими виборами у США та можливою перемогою Дональда Трампа.

Водночас, на липневому саміті НАТО у Вашингтоні Україні буде запропоновано те, що називатимуть “мостом” чи “шляхом” до вступу на знак підтримки процесу. Однак називати чітких термінів приєднання до альянсу не мають наміру. Пакет підтримки, який зараз обговорюється, підкреслить “здатність України обирати власне майбутнє” і демонструватиме, що “шлях до членства стає коротшим”, заявили два дипломати.

Пакет буде зосереджений на зміцненні збройних сил України, щоб гарантувати її готовність негайно приєднатися до НАТО, коли лідери альянсу приймуть таке рішення.

Для цього НАТО візьме на себе керівну роль у Рамштайні – місці збору понад 50 союзників, які координують воєнну допомогу Україні.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також намагався підштовхнути 32 члени альянсу створити фонд у 100 мільярдів доларів, щоб привести українську армію до “стандартів НАТО” через постачання зброї та навчання.

Проте деякі країни-члени висловлюють скептицизм щодо загальної суми, тому зараз розглядають заміну фонду обіцянкою кожного союзника виділяти Києву відсоток видатків на оборону.

НАТО вперше заявило, що Україна може стати його членом у 2008 році, але так і не визначило термін чи процес приєднання.