П’ятниця, 16 Січня, 2026

Ексміністерка Богатирьова програла суд за пенсію: хотіла майже 40 тисяч на місяць

Важливі новини

Умєров ініціює масштабні кадрові зміни та реформи в оборонній сфері

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Умєрова, Міністерство оборони України функціонує у воєнних умовах як закритий периметр, де всі процеси повинні бути чіткими та контрольованими, а будь-які спроби зовнішнього або внутрішнього впливу є неприпустимими. Саме в цьому контексті і проводяться кадрові зміни.

Міністр також пообіцяв найближчим часом оголосити про нові призначення, включаючи заступників міністра.

Окрім кадрових змін, Рустем Умєров звернув увагу на реформування оборонних закупівель. Зокрема, «Спецтехноекспорт» (СТЕ) переходить від Головного управління розвідки (ГУР) до Міністерства оборони. Він наголосив на необхідності завершити процес очищення системи закупівель у тісній співпраці з правоохоронними та антикорупційними органами.

Також продовжується реформування Агентства оборонних закупівель (АОЗ) і Державного оператора тилу (ДОТ), які наближаються до стандартів НАТО. Умєров анонсував створення наглядових рад для цих структур найближчим часом.

Депутат з Одещини втік до Тюмені, отримав паспорт РФ

Депутат Одеської міської ради від проросійської партії ОПЗЖ Богдан Гіганов, попри повномасштабну війну та перебування в Росії, досі не позбавлений мандата. Журналісти “Слідства.Інфо” з’ясували, що ще в березні 2022 року він нелегально виїхав з України, а вже у 2023-му став громадянином РФ. Згідно з даними з російських офіційних реєстрів, Гіганов отримав паспорт РФ 17 березня […]

Вплив розподілу жирової тканини на мозок: нові дані досліджень

Дослідження, проведене вченими з Гонконгу, надає важливі нові дані щодо того, як різні типи жирової тканини в організмі можуть впливати на структуру і функції мозку. На основі аналізу більш ніж 40 тисяч осіб з використанням МРТ, функціональної МРТ та інших сучасних методів дослідження, науковці з’ясували, що не лише загальне ожиріння, але й розподіл жиру в організмі має різний вплив на мозкову діяльність.

Згідно з результатами, загальне ожиріння, яке супроводжується збільшенням загальної кількості жирової тканини, корелює зі зменшенням товщини коркового шару мозку в кількох його ділянках. Ці зміни можуть призводити до порушень у когнітивних функціях, таких як пам'ять та увага. Однак особливо важливим є виявлений зв'язок між вісцеральним жиром — жиром, що накопичується навколо внутрішніх органів, і змінами, що відбуваються в префронтальній корі головного мозку. Ця область є відповідальною за управління такими важливими функціями, як планування, прийняття рішень та когнітивний контроль.

Ключовий висновок роботи — індекс маси тіла (ІМТ) не дає повної картини нейрокогнітивних ризиків. ІМТ відображає загальну масу тіла, але не показує, як саме розподілено жир. Тому люди з однаковим ІМТ можуть мати різні профілі ризику, залежно від того, чи переважає в їхніх тілах вісцеральний жир.

Практичні наслідки дослідження: фокус охорони здоров’я має зміщуватися від одного лише контролю ваги до оцінки розподілу жирової тканини та метаболічного стану. Наявні методи (наприклад, вимір обхвату талії, оцінка співвідношення талія/стегна, у деяких випадках — візуалізація) допомагають виявити вісцеральне ожиріння і підказують напрямок втручань. Автори радять звертати увагу на маркери метаболічного ризику — інсулінорезистентність, підвищений артеріальний тиск і маркери запалення — і працювати з лікарем над зниженням саме вісцерального жиру через зміну харчування, фізичну активність і, за потреби, медичну терапію.

Дослідження підкреслює: боротьба з ризиками для мозку — це не тільки схуднення, а передусім поліпшення метаболічного профілю та зменшення вісцеральних відкладень. Подальші роботи мають уточнити, які втручання найефективніші саме для захисту мозку від наслідків вісцерального ожиріння.

ДБР викрило систематичні катування ув’язнених у виправних колоніях України

Державне бюро розслідувань (ДБР) та Офіс генерального прокурора (ОГП) звертають увагу суспільства на тяжке порушення прав людини та глибокий моральний розлад, що супроводжує численні випадки катування ув’язнених, виявлені у деяких регіонах України. Ці неприпустимі події становлять серйозну загрозу для засад правової держави та високих гуманітарних стандартів, на яких ґрунтується сучасне українське суспільство.

Органи правопорядку здійснюють необхідні заходи для ретельного розслідування цих злочинних вчинків, виявлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності відповідно до закону. Намічаються широкомасштабні заходи з попередження подібних випадків у майбутньому, що передбачають як системні зміни в управлінні установами покарань, так і підвищення свідомості суспільства щодо прав людини та їх захисту.

Цілковите викриття та покарання винних у випадках катування ув’язнених є не лише обов’язком органів правопорядку, а й важливим етапом на шляху до зміцнення правової держави та підвищення довіри громадян до системи правосуддя. Недопустимість будь-яких форм тортур та жорстокого поводження з людьми підкреслюється принципами міжнародного права та моральними нормами всесвітньої спільноти.

Згідно з даними слідства, майже всі ув’язнені, які потрапляли до колоній, ставали жертвами цих злочинів. Процес ідентифікації потерпілих від дій службових осіб колоній триває.

Новоприбулих ув’язнених піддавали фізичному насильству і погрозам, примушуючи їх підкорятися будь-яким наказам. Зафіксовано випадок катування у лютому 2022 року, коли одного засудженого били протягом майже години, супроводжуючи це постійним психологічним тиском.

Розслідування за цим фактом було розпочато у січні 2023 року. Для встановлення причетних осіб було проведено низку процесуальних дій та призначено 10 експертиз, зазначають в ОГП.

Також збираються докази щодо інших випадків катувань, включаючи ті, що призвели до смерті потерпілих.

Слідство встановило, що кожен новоприбулий засуджений проходив жорстку процедуру прийому. Їх змушували прибирати підлогу під зйомку на відеокамеру. У разі відмови застосовувалися тортури: били руками, ногами, гумовими кийками, палицями, викручували руки тощо. Наприклад, задокументовано випадок, коли одному із засуджених нанесли понад 200 ударів.

Слідство також має відеофайли, на яких зафіксовано момент завдання тяжких тілесних ушкоджень одному з новоприбулих ув’язнених у Божковській виправній колонії. Експертиза підтвердила справжність відео, і воно було долучене до матеріалів справи як доказ протиправних дій працівників колонії.

ДБР зазначає, що матеріали розслідування містять інші факти катувань у цій та інших виправних установах, які зараз досліджуються.

Чотирьом службовим особам Божковської виправної колонії №16 було повідомлено про підозру за частиною другою статті 127 (катування) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваних.

Також ведеться робота щодо встановлення інших фактів катувань і збору доказів причетності інших службових осіб колонії, включаючи керівництво. Слідчі дії проводяться також в офісі Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань ДКВС та у його керівника. Перевіряється інформація про можливу організацію системи поборів та знущань у підпорядкованих закладах, а також підстави отримання керівником у приватну власність майна, яке значно перевищує його офіційні доходи, включаючи квартири, офісні приміщення та елітні автомобілі.

У ніч на 1 липня на Полтавщині зафіксували землетрус магнітудою 3,1

У ніч на 1 липня на території Полтавської області було зафіксовано землетрус магнітудою 3,1. За словами Юрія Андрущенка, начальника Центру збору й обробки інформації Головного центру спеціального контролю, такі підземні поштовхи для регіону є звичайним явищем і не викликають занепокоєння. Експерт пояснив, що Полтавщина розташована у межах Дніпровсько-Донецької западини — зони з довготривалою тектонічною активністю. […]

Колишня міністерка охорони здоров’я Раїса Богатирьова, відома як соратниця президента-втікача Віктора Януковича, намагалась через суд добитися збільшення своєї пенсії до рівня майже 90% від зарплати чинного народного депутата. Проте суд відмовив їй у задоволенні позову.

Як повідомляє «Главком» із посиланням на судовий реєстр, станом на березень 2025 року пенсія Богатирьової становила 21,8 тис. грн. Ексдепутатка вимагала збільшити виплати, посилаючись на норми старого закону «Про статус народного депутата України», який дозволяв встановлювати пенсії ексдепутатам до 90% від діючої зарплати парламентарів. А це — близько 38–39 тис. грн на той час.

Однак Пенсійний фонд відмовив у перерахунку, зазначивши, що в 2021 році, на момент подачі заяви, діяли вже інші правила нарахування пенсій — відповідно до загального пенсійного законодавства, а не спеціального статусу народного депутата.

Волинський окружний адміністративний суд погодився з аргументами Пенсійного фонду. У рішенні зазначено, що пенсія Богатирьової не підлягає перегляду на основі зарплат чинних депутатів. Таким чином, ексміністерці відмовлено в перерахунку виплат.

Втім, Богатирьова має право оскаржити це рішення в апеляції.

Хто така Раїса Богатирьова

Раїса Богатирьова — політична фігура епохи Януковича, яка займала ключові державні посади: міністерки охорони здоров’я, віцепрем’єрки та секретарки РНБО. У жовтні 2014 року її оголосили в розшук за підозрою в розкраданні понад 6,5 млн грн під час закупівель ліків та медобладнання. У 2015 році вона була оголошена в міжнародний розшук Інтерполом.

У 2019 році її затримали в аеропорту «Жуляни», але невдовзі звільнили під заставу. Пізніше антикорупційні органи скасували арешт та інші запобіжні заходи, а справа фактично зійшла нанівець.

Останні новини