Ексначальник поліції Червонограда уникнув покарання через строки давності

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Справу передано до суду. Події мали місце в період з березня 2022 року по лютий 2023 року.

За версією слідства, завідувач офтальмологічного відділення райлікарні продав 18 пацієнтам заборонений для використання в Україні препарат. Він наказав трьом підлеглим лікарям вводити цей препарат людям, за що медики отримали від пацієнтів від 8 до 34 тис. грн.

В результаті 15 людей втратили зір на одне око, 3 – на обидва ока. 7 пацієнтам довелося операційно видаляти очі.

Двом обвинуваченим обрано запобіжні заходи у вигляді застави, а двоє перебувають під особистим зобов’язанням.

Петиція щодо створення зоополіції в Україні здобула велику підтримку серед громадян – зібрано необхідну кількість підписів, а саме 25 тисяч. Цей важливий крок дозволить петиції потрапити на розгляд уряду. Ідею створення зоополіції в Україні висунула юристка та віцепрезидентка “Асоціації зоозахисних організацій України” Марина Суркова. Вона пропонує Кабінету Міністрів доручити МВС створити відповідний підрозділ зоополіції в рамках Нацполіції та розробити необхідну нормативно-правову базу для його функціонування. Суркова підкреслює, що зоополіція має не лише реагувати на випадки жорстокого поводження з тваринами, а й контролювати додержання правил їхнього утримання власниками. Вона наводить численні приклади жорстокого поводження з тваринами, такі як масові отруєння безпритульних собак, неналежне транспортування, побиття чи тримання їх на короткій прив'язі. За словами Суркової, поліція переважно не володіє достатнім рівнем знань, щоб протидіяти цим явищам, або просто бездіяти. Раніше за жорстоке поводження з тваринами передбачався штраф у розмірі 850 гривень, однак з 2017 року відповідальність посилили, дозволяючи накладати позбавлення волі на строк від двох до восьми років у разі загибелі тварини чи завдання їй тілесних ушкоджень. У 2021 році визначили склад адміністративного та кримінального правопорушення у цій сфері. Суркова наголошує, що дослідження Єльського університету свідчить про те, що 80% осіб, засуджених за насильницькі злочини, мали історію заподіяння шкоди або вбивства тварин. Ці факти вказують на необхідність створення зоополіції як важливого елементу захисту тварин та запобігання злочинам у суспільстві.

• Петиція щодо створення зоополіції в Україні, яка зібрала 25 тисяч підписів, свідчить про високий інтерес громадян до захисту прав тварин та проблеми жорстокого поводження з ними.

• Ініціатива Марини Суркової щодо створення зоополіції має підтримку та активну участь громадських організацій у справі захисту тварин.

• Необхідність створення зоополіції в Україні обумовлена не лише потребою відповідно реагувати на випадки жорстокого поводження з тваринами, а й забезпечити контроль за додержанням правил їхнього утримання.

• Наразі законодавство в Україні щодо захисту тварин досить жорстке, проте необхідно впровадити ефективну систему контролю та покарання порушників.

• Дослідження підтверджують зв'язок між жорстоким поводженням з тваринами та насильством в суспільстві, що робить створення зоополіції ще більш актуальним завданням для забезпечення безпеки та захисту громадян та тварин.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура ініціювала перевірку діяльності начальника управління СБУ в Полтавській області Костянтина Семенюка після оприлюднення журналістського розслідування, яке поставило під сумнів походження майна, записаного на членів його родини. Публікація викликала суспільний резонанс і стала підставою для аналізу відповідності задекларованих доходів фактичним витратам.

У матеріалі журналістів акцент зроблено на дорогих транспортних засобах — зокрема автомобілях Mercedes-Benz та Audi Q8, які фігурують у користуванні близьких посадовця. Окрему увагу привернули апартаменти площею близько 120 квадратних метрів у Чернівцях, а також частка в рекреаційному комплексі на території Буковини. За даними розслідування, вартість цих активів істотно перевищує офіційні доходи, задекларовані родиною за попередні роки.

«Спеціалізована антикорупційна прокуратура вживає заходів для перевірки обставин, викладених у розслідуванні журналістів, з метою виявлення можливих необґрунтованих активів», – зазначили в САП у відповіді на запит редакції.

Журналісти встановили, що майно, зареєстроване на батьків дружини Семенюка, було придбано в період його керівної роботи в СБУ. При цьому частиною майна – Audi Q8 та апартаментами у Чернівцях – користуються сам Семенюк із дружиною.

Пресслужба СБУ та родичі Семенюка стверджують, що кошти на придбання майна надали батьки дружини, які працювали на заробітках в Італії та Ізраїлі. Однак журналісти звернули увагу на підозрілі збіги: продавцем Audi Q8 за заниженою ціною виявився фігурант розслідування того самого управління СБУ, де Семенюк обіймав керівну посаду. А продавцем апартаментів бізнес-класу за ціною вдвічі нижчою за ринкову став батько фігуранта чернівецької податкової служби, де дружина Семенюка працювала податковою інспекторкою.

Наразі триває перевірка САП, яка має встановити, чи були порушення при придбанні майна та чи можуть активи розглядатися як необґрунтовані.

Напередодні весни питання переведення годинників в Україні знову виходить на передній план. У 2024 році Верховна Рада підтримала законопроєкт про відмову від переходу на літній час і запровадження постійного зимового часу, але документ так і не набув юридичної сили. Президент України його не підписав, тому офіційно зміни не відбулися.

Унаслідок цього навесні 2025 року українці знову стикаються з необхідністю переведення стрілок годинника. Класичний перехід на літній час передбачає переведення годинника на одну годину вперед у ніч з останньої неділі березня. Такі зміни впливають не лише на щоденний ритм життя, але й на біоритми людини, робочі процеси та графіки громадського транспорту.

Згідно з урядовою постановою, перехід на літній час відбувається в останню неділю березня — стрілки годинника переводять на одну годину вперед. Повернення на зимовий час здійснюється в останню неділю жовтня — стрілки переводять на одну годину назад.

У 2026 році перехід на літній час припадає на 29 березня. О 03:00 за київським часом стрілки потрібно буде перевести на одну годину вперед.

Більшість сучасних електронних пристроїв — смартфони, планшети та комп’ютери — змінять час автоматично. Натомість механічні годинники доведеться налаштовувати вручну.

Ініціатори скасування сезонного переведення часу аргументували свою позицію турботою про здоров’я громадян та економічною доцільністю. На їхню думку, відмова від дворазової зміни часу могла б позитивно вплинути на самопочуття людей та оптимізувати робочі процеси.

Водночас рішення викликало дискусії в суспільстві. Частина експертів наголошувала на необхідності узгодження українського часу з європейськими країнами, де сезонне переведення годинників поки що залишається чинним.

Таким чином, у 2026 році українці житимуть за звичним графіком сезонної зміни часу. Питання остаточного скасування літнього часу поки що залишається відкритим.