Понеділок, 14 Липня, 2025

Експерт попередив: комуналка в Україні може зрости не на 50, а на 120%

Важливі новини

Джерела української нафти та стратегії збільшення видобутку під час війни

Україна демонструє неймовірну стійкість та рішучість у розвитку своєї енергетичної галузі, незважаючи на складні обставини. Нафтовидобувна промисловість країни продовжує нарощувати потужності, що є свідченням економічної витривалості та стратегічного планування.

Історія видобутку нафти на території України сягає далеких часів. Вже в III столітті до нашої ери були відомі нафтові води на Керченському півострові, а в XIII столітті в Галичині використовувалася “скельна олія” у медицині та для змащення коліс.

Початок промислової експлуатації відзначений у 1771 році в промислі Слобода-Рунгурській, Івано-Франківській області. Протягом наступних століть видобуток нафти активно розвивався, зокрема в районі Борислава, що стало найбільшим нафтовим промислом у Європі на перетині XIX-XX століть. Перший патент у світі на виготовлення гасу з нафти був отриманий у Львові в 1853 році.

Найбільший обсяг видобутку нафти в Україні досягнув піку у 1972 році, коли було видобуто 14,5 мільйонів тонн. Проте пізніше обсяги зменшувалися через виснаження запасів і відсутність відкриття нових великих родовищ.

На сьогодні в Україні виділяють чотири нафтогазоносні провінції, що об’єднують дев’ять нафто-, газо- та нафтогазоносних областей. Східний регіон, який включає Дніпровсько-Донецьку область, має найбільші обсяги розвіданих родовищ нафти та газу. Західний регіон охоплює Передкарпатську, Складчасті Карпати, Закарпатську та Волино-Подільську області з значними родовищами.

За даними “Порталу даних видобувної галузі України”, на кінець 2020 року загальні запаси нафти становили понад 85 мільйонів тонн, з яких більшість припадає на Східний регіон. На 2023 рік видобуток нафти зріс на 2,1 мільйона тонн, з “Укрнафти” припадає 67% цього обсягу.

Плани “Укрнафти” на найближчі роки включають посилення інвестицій у відновлення та модернізацію видобувного обладнання, що спрямоване на збільшення продуктивності і підвищення видобутку.

Чому підвищення податків під час війни – це не просто питання фінансів

Фурса у своїй статті намагається розглянути проблему з різних аспектів, не уникаючи при цьому непопулярних, але важливих істин про роль оподаткування в економіці країни, що перебуває у стані війни.

На це є лише одна неприємна відповідь. Ні. Не можна.

Неприємна бо ніхто не любить платити податки. Це взагалі не природньо любити платити податки. А особливо ніхто не любить, коли податки зростають. Принаймні серед тих, хто їх дійсно платить. І це дійсно погано впливає на економіку. Підвищення податків шкодить економіці. Тому як не дивись, а підвищення податків – то річ неприємна і непопулярна.

В Україні з початку війни склалося унікальна ситуація. Досі не було підвищено податків. На початку війни навіть робилися податкові пільги. І це вперше трапилось у історії людства. Коли країна перебуває у війні, причому такий масштабній війні, яка зачіпає всю твою територію і потребує мобілізації, а в країні не підвищуються податки. Так не буває. Бо війна це дорого. Дуже дорого. І завжди супроводжується підвищенням податків. Навіть в Росії зараз спостерігається найбільше в історії зростання податків. Хоча ми всі звикли вірити, що у Росії є якись нескінчені ресурси.

Але в Україні сталося диво. Завдяки грошам наших західних партнерів. І удар по економіці був набагато менший. Він був амортизований. Була збережена макроекономічна стабільність. І люди стали сприймати це як даність. Що можна мати війну і низьку інфляцію. Що можна мати війну і економіку в тилу, яка майже не відрізняється від того, що було до війни. Що можна мати війну і не мати підвищення податків.

Аномалія стала сприйматися як норма. І тому коли настав час підвищувати податки, то суспільство виявилось до цього не готовим. Хоча, наприклад, якби такі кроки були зроблені в перші тижні війни, вони були б сприйняті з розумінням.

Чому цей час настав? Бо війна це дорого. І грошей для фінансування армії не вистачає. А наші західні партнери у своїй фінансовій підтримці мають одне просте правило. Їх гроші йдуть на все, окрім фінансування оборони. Вся соціалка, всі зарплати чиновникам – це все гроші наших партнерів. Тому, до речі, не можна забрати гроші у чиновника із зарплати і передати військовому. Не можна, навіть якби це мало сенс. Але не можна. На початку року, відчуваючи дефіцит боєприпасів, уряд витратив на імпорт озброєнь більше грошей, ніж закладав у бюджет. І тепер стикнувся з проблемою, що грошей може не вистачити навіть на зарплати військовим. Напряд чи країна, яка перебуває у стані війни, може собі це дозволити, аргументуючи це тим, що це зашкодить бізнесу в тилу. Кожного разу в такі моменти треба питати себе, а який там бізнес клімат у Маріуполі чи Бахмуті.

Чи можна уникнути підняття податків? Часто можна почути, що є ж тіньова економіка, є митниця, є багато зловживань при витратах державних грошей. І це правда. Це все є. А от чого немає, так це чарівної кнопки, натиснувши яку, можна з 1-го вересня зупинити корупцію чи отримати реформовану митницю. Будь-які зміни, які можуть привезти до збільшення доходів бюджету за рахунок зменшення корупції мають бути системними, а результат від них буде за 2-3 роки. Так це працює. Нажаль. Хоча дуже б хотілося.

Чи означає це, що не треба реформувати податкову чи митницю? Ні. Треба. Причому, для збільшення довіри між суспільством і владою, між бізнесом і чиновниками, неминуче підняття податків має супроводжуватись системними кроками по реформуванню податкової і митниці, по зменшенню тиску на бізнес. Проте треба розуміти, що ці кроки ніяк не відмінять необхідність знаходження коштів для фінансування армії тут і зараз. Просто треба демонструвати політичну волю для змін, треба демонструвати, що удар іде не тільки по бізнесу. І треба зробити вже зараз ті кроки, які зменшать потреби у додатковому підняттю податків за 2-3 роки. Причому нічого вигадувати не треба. Всі кроки вже давно прописані в програмі МВФ.

Але саме підняття податків є невідворотнім. І питання тут лише в тому, які саме податки мають бути підвищенні. Бізнес дуже здивувався, коли податковий тиск на нього був обраний як база для надходжень бюджету, коли побачили значне зростання військового збору і, фактично, податок на оборот, замість простого збільшення ПДВ. Що зачепило би всіх, але рівномірно. І не було б виключно тиском на світлий бізнес. Бо що сірі ділки, що люди зі світлої прозорої частини економіки, всі витрачають кошти. Всі споживають. І витрачаючи їх сплачують ПДВ. Пропорційно до власного споживання. І в результаті, чим більше ви витрачаєте, тим більше ви платите. Що є справедливим. А от військовий збір будуть платити більше ті, хто і так вже є чесним платником податків. Що є не дуже справедливим.

Коли держава просить затягнути пояси, то люди мають особливо звертати увагу на питання справедливості. І так, під час війни не можна уникнути затягування поясів. Але можна уникнути відвертої несправедливості. І синхронізація давно назрілих реформ, які потрібно було робити 2, 5 , 7, 15 років тому, і підняття податків може стати демонстрацією того, що влада розуміє важливість справедливості.

Виклик і загроза: Збройні сили України обговорили дисбаланс з Росією та оборонні стратегії

Командувач Об’єднаних сил ЗСУ Юрій Содоль виступив перед парламентом з тривожною заявою щодо кризової ситуації у військових рядах, пов'язаної з критичним дефіцитом особового складу. Він відзначив, що ця проблема на сьогоднішній день стала однією з найбільш актуальних для оборони України. У своєму виступі командувач підкреслив, що оперативно-стратегічне угруповання військ "Хортиця", яке він очолює, стикається зі значними недоліками в особовому складі, що суттєво обмежує їхні можливості на фронті. Зокрема, він зауважив, що раніше відділення, які зазвичай складалися з 8-10 бійців, зараз дуже часто складаються лише з 2-4 осіб. Це призводить до серйозного зниження ефективності оборони, особливо в умовах зростаючої загрози від нових технологій, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони.

Командувач підкреслив, що найбільший натиск лягає на особовий склад механізованих та піхотних підрозділів, із недостатньою кількістю бійців у яких, важко забезпечити ефективну оборону на всьому фронті. Він виразив своє обурення тим, що відповідні бригади змушені обороняти значно меншу територію, ніж передбачено нормативами.

Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для армії та гарантувати ефективну оборону країни. Він підкреслив, що саме зараз вирішується майбутнє України, і відповідальність за це покладена на плечі всіх громадян та обранців парламенту.

У вищезгаданій статті командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал армії Юрій Содоль, висловив серйозну турботу щодо недостатньої кількості особового складу в армії, що є ключовою проблемою для оборони країни. Він підкреслив, що такий стан речей серйозно обмежує можливості військових підрозділів на фронті та призводить до зниження ефективності оборони, особливо в умовах зростаючих загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони.

Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію з метою забезпечення необхідної кількості бійців для армії та забезпечення ефективної оборони країни. Він наголосив на важливості спільної дії та відповідальності всіх громадян та обраних представників парламенту в цій справі. Це виклик для держави, який вимагає негайних та ефективних заходів для забезпечення безпеки та захисту країни.

Платна реєстрація собак у Києві порушує Конституцію — журналіст

У Києві знову запровадили обов’язкову платну реєстрацію собак — цього разу в ЦНАПах, по 210 гривень за кожну тварину. Влада подає це як крок до порядку, однак журналіст Владислав Бовсуновський бачить у нововведенні щось інше — юридичне свавілля та схему, яка не має жодного законного підґрунтя. У своїй колонці він пояснює, чому цей платіж порушує […]

Ворожа атака на Київ: знешкоджено до десятка російських дронів, загинула молода дівчина

Ключові елементи військового обліку:

Шістнадцята повітряна атака на Київ у жовтні. Цієї ночі російська армія знову застосувала БпЛА. Вони були запущені з південного та північно-східного напрямків. На столицю України баражуючі боєприпаси заходили кількома хвилями

За його словами, повітряна тривога у столиці з вечора і протягом ночі оголошувалася тричі та сумарно тривала 7 з половиною годин.

“Сили Оборони виявили і знешкодили до десятка російських ударних дронів, які загрожували Києву. (Точну кількість та тип дронів оприлюднять Повітряні Сил)”, – повідомив Попко.

Він наголосив, що в місті не обійшлося без жертв російської атаки.

“Загинула молода дівчина. В багатоквартирному житловому будинку в Соломʼянському районі було пошкоджено квартири з 17 по 21 поверхи. В одній з квартир на 20-му поверсі виникла пожежа. В цьому помешканні пізніше рятувальники і знайшли тіло загиблої. Співчуття рідним і близьким. Загалом з будинку було евакуйовано понад 100 чоловік. Постраждало 6 осіб (з них 1 госпіталізовано)”, – написав Попко.

Він зазначив, що дані оперативного зведення оновлюються та уточнюються.

Українців можуть чекати не просто підвищення комунальних тарифів на 50%, а справжній ціновий обвал — до 120% і більше. Про це заявив голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко, коментуючи меморандум із МВФ.

У публічному просторі з’явилась інформація, що МВФ нібито вимагає від України підвищити тарифи на комунальні послуги до ринкового рівня, оскільки зараз населення сплачує лише половину їхньої вартості. Хоча у самому меморандумі немає цифри “50%”, ідеться саме про орієнтацію на ринок — а це, за словами Попенка, означає значно більше.

«Ринкова вартість електроенергії — це не плюс 50%, а всі 120%. Газ — плюс 250% у деяких випадках. Тобто ціни можуть стати недосяжними для більшості родин», — застерігає експерт.

Він наголошує: комунальні тарифи в Європі здебільшого не прив’язані до ринку. Лише п’ять країн встановлюють ціни на газ для побутових споживачів, орієнтуючись на ринок. У решти — система компенсацій, субсидій або навіть пряме регулювання.

В Україні ж зростання ціни на газ автоматично потягне за собою зростання вартості теплопостачання і гарячої води — адже 95% тарифу на ці послуги залежить від вартості блакитного палива. Крім того, подорожчання електроенергії підвищить вартість обслуговування будинків щонайменше на 20%.

За розрахунками Попенка, вже зараз неофіційна заборгованість населення за комунальні послуги перевищує 200 мільярдів гривень. І подальше зростання цін лише поглибить цю кризу.

«Це не просто непопулярне рішення — це спроба перекласти бюджетні проблеми держави на плечі споживача. У країні війна, економіка в кризі, а уряд мовчки погоджується на “рекомендації”, які означають повний колапс ЖКГ», — каже Попенко.

На його думку, вимоги МВФ — не стільки тиск іззовні, скільки ініціатива зсередини. «Це може бути спроба українських можновладців показати МВФ свою “готовність” до жорстких рішень, щоб отримати нові транші. Але ціною стане соціальний вибух», — підсумував експерт.

Поки жоден представник уряду публічно не прокоментував ані зміст меморандуму, ані можливі наслідки тарифної лібералізації. У той час, коли кожен підписаний документ може стати вироком для мільйонів родин.

Останні новини