Експерт: Росія не припиняє авіаудари — це лише частина їхньої психологічної операції

До Верховної Ради України нещодавно було внесено законопроєкт №11332-2, який стосується важливого питання бронювання військовозобов'язаних. Ця законодавча ініціатива привернула значну увагу як серед парламентарів, так і в суспільстві загалом, оскільки торкається актуальної теми організації оборони країни та балансу між потребами збройних сил і цивільного сектору економіки.

Головні мети законопроєкту включають:

Законопроєкт передбачає скасування збору за бронювання військовозобов’язаних для суб’єктів господарювання в умовах воєнного стану, які сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат. Збір становитиме 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законопроєкт також визначає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, установах і організаціях, що мають штатну чисельність працівників від 10 осіб і сплачують Єдиний соціальний внесок більше еквіваленту п’яти мінімальних заробітних плат.

Прийняття законопроєкту сприятиме:

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з даними, 64% банкрутів — це люди віком від 25 до 45 років, а ще 28,7% припадає на осіб старше 45 років. Гендерний розподіл практично рівний: 51% банкрутів – жінки, решта 48% – чоловіки.

Найбільше справ про банкрутство відкрито в Києві (95 справ, або 15% від загальної кількості), далі йдуть Київська область (58 справ, або 9%) та Дніпропетровщина (53 справи, або 8%).

Експерти вважають, що така динаміка обумовлена «відкладеним попитом» через повномасштабну війну. На початку війни борги не були пріоритетом для громадян, а діяв також мораторій на стягнення частини боргів. З його скасуванням боржники активніше почали звертатися до суду для вирішення своїх фінансових проблем через процедуру банкрутства.

Арбітражний керуючий Денис Лихопьок підкреслює, що скасування мораторію на стягнення боргів стало однією з головних причин цього різкого зростання кількості справ про банкрутство.

Україна стикається з великою невизначеністю щодо можливості отримання американської допомоги у найближчий період часу. Це означає, що країні доведеться використовувати кошти, заплановані на соціальні програми, для потреб оборони. Такий крок може призвести до затримок у виплатах зарплат бюджетникам і подальшого загострення дефіциту техніки та боєприпасів.

Більше того, якщо ситуація із фінансуванням з Заходу не поліпшиться, українська влада буде змушена збільшити податки, друкувати гривню або проводити масову емісію для збільшення надходжень до бюджету. Це стає особливо загрозливим, оскільки близько 63% доходів бюджету України залежать від зарубіжних грантів та кредитів.

У цій кризовій ситуації навіть обіцянка Заходу про створення фонду на $100 мільярдів для України не може бути вирішальним рішенням. Потенційне використання російських коштів може призвести до виходу коштів з західних економік, а це вже спричинить нову економічну кризу.

Україні доведеться зустріти складні економічні виклики, пов'язані з невизначеністю отримання американської допомоги та загостренням військової ситуації. Підвищення податків та перерозподіл бюджетних коштів можуть стати необхідними для забезпечення військових потреб та забезпечення функціонування соціальних програм. Залежність від зарубіжних фінансових джерел підкреслює необхідність пошуку внутрішніх ресурсів для забезпечення стабільності економіки. Розрахунки на зовнішні джерела фінансування можуть нести ризик для національної безпеки та стійкості. Вирішальним є пошук стратегій, що сприяють розвитку внутрішніх економічних ресурсів та забезпечують незалежність від зовнішніх впливів.