Неділя, 6 Вересня, 2026

Освітня омбудсменка: “Школярі виїжджають через страх мобілізації з 18 років”

Важливі новини

Інвестиції під слідством: як фонд Тімура Міндіча скупив десятки квартир у Києві

У січні 2022 року інвестиційний фонд, пов’язаний із бізнесменом Тімуром Міндічем, який на той момент уже фігурував у розшукових матеріалах Національного антикорупційного бюро України, здійснив масштабну операцію на ринку столичної нерухомості. Структура придбала майнові права одразу на 77 квартир у житловому комплексі бізнес-класу в Києві, що привернуло увагу як правоохоронців, так і експертів з фінансового моніторингу.

За інформацією з відкритих джерел, угода була оформлена саме як купівля майнових прав, а не готових об’єктів. Такий механізм часто використовують інвестори на етапі будівництва, адже він дозволяє зайти в проєкт за нижчою ціною. Водночас у випадку з фондом Міндіча масштаби операції виглядали нетипово великими для одного покупця, що викликало запитання щодо джерел фінансування та кінцевої мети вкладень.

Таке значне заниження вартості виглядає аномально навіть для пакетних інвесторів, які зазвичай отримують дисконти у межах 20–40% на початкових етапах будівництва. Експерти ринку наголошують, що знижки понад 50% у бізнес-сегменті практично не зустрічаються.

У листопаді 2025 року РНБО запровадила санкції проти Тімура Міндіча після повідомлення НАБУ про підозру. Активи фонду “Генезіс” були заблоковані, проте квартири у ЖК Riverdale не потрапили під обмеження, оскільки договір між фондом і забудовником було розірвано за місяць до запровадження санкцій. Офіційною причиною назвали затримку будівництва комплексу.

Станом на грудень 2025 року ЖК Riverdale так і не завершено. За словами засновника девелоперської компанії A-Development Олексія Баранова, проєкт наразі заморожений через відсутність попиту на преміальне житло в умовах нинішньої економічної ситуації. Згідно з початковими планами, будинки мали ввести в експлуатацію наприкінці 2024 року, однак наразі готовий лише бетонний каркас однієї будівлі, а активні будівельні роботи не ведуться.

Головного підрядника “Великого будівництва” Юрія Бойка звільнили від кримінальної відповідальності

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Брата віцепрезидента Національної асоціації дорожників України Олександра Бойка, засновника «Автомагістраль-Південь» та «Шляховик-97», які є одними з найбільших підрядників «Великого будівництва», звільнили від кримінальної відповідальності за підробку документів та ухилення від сплати податків.

Про це повідомляє канал Міжнародного детективного агентства ABSOLUTION.

Йдеться про члена правління «Автомагістраль-Південь» та директора «Шляховик-97» Юрія Бойка. Його обвинувачували у тому, що у грудні 2020 року Юрій Бойко включив до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми коштів по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Промнафто Трейд» та «Вістеріон», які не мали реального характеру, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 30,88 млн гривень. Бойко отримав підозру лише 6 грудня 2023 року.

Розслідування справи тривало довгий час, а потім за добу до вручення підозри його компанія «Шляховик-97» сплатило завдані державі збитки (хоча курс долара до гривні був вже не той, що у 2020 році). Згодом до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого про звільнення Бойка від кримінальної відповідальності у зв’язку з відшкодуванням шкоди.

Також захисник просив звільнити обвинуваченого за ч.1 ст.366 КК у зв’язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, оскільки станом на 19 січня 2024 минуло 3 роки з дня вчинення інкримінованого бізнесмену нетяжкого злочину.

Прокурор з Одеської обласної прокуратури В.С. Поліщук у судовому засіданні залишив вирішення даного клопотання на розсуд суду. Суддя Приморського райсуду Катерина Лагода вирішила задовольнити прохання та звільнила бізнесмена від кримінальної відповідальності, а саму справу закрила.

Урядовий проект щодо мобілізації переданий на розгляд Президенту

Законопроєкт про мобілізацію під номером 10449, який вже отримав підпис голови Верховної Ради Руслана Стефанчука, наразі чекає на підпис президента України Володимира Зеленського, як повідомляє Марія Кучерявець. Згідно з даними, що доступні на веб-сайті Верховної Ради, цей законопроєкт вже має підпис голови парламенту і очікує остаточного схвалення від Президента. Після цього, через місяць він стане чинним. Закон про мобілізацію, який був ухвалений Верховною Радою 11 квітня на другому читанні, містить ряд ключових положень. Зокрема, громадяни віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або були зняті з нього, повинні мати при собі військово-обліковий документ під час періоду мобілізації.

• Законопроєкт про мобілізацію під номером 10449 очікує на підпис Президента України Володимира Зеленського після того, як його вже підписав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.

• Законопроєкт отримав підтримку голови парламенту та чекає остаточного затвердження від Президента.

• Після отримання підпису Президента, закон набуде чинності через місяць.

• Закон про мобілізацію, ухвалений Верховною Радою на другому читанні 11 квітня, містить важливі положення, зокрема, стосовно вимог щодо військового обліку громадян віком від 18 до 60 років.

В Україні викрили педофіла з США, якого розшукували з 1992 року

У Київській області правоохоронці затримали 66-річного громадянина США, який понад три десятиліття переховувався від правосуддя, використовуючи підроблені документи. Чоловіка розшукували американські спецслужби з 1992 року за серію сексуальних злочинів щодо малолітніх. Про це повідомив Офіс Генерального прокурора України. Операцію провели за координації українських прокурорів та у тісній співпраці з Департаментом кіберполіції, ФБР та Мін’юстом України. […]

Естонія закликає Україну посилити контроль за безпілотниками через інциденти в Балтії

Естонія звернулася до України із закликом забезпечити більш строгий...

Україні необхідно виробити державну політику з повернення біженців, зокрема дітей і молоді. Про це заявила освітня омбудсменка Надія Лещик в інтерв’ю агентству “Укрінформ”, коментуючи тривожну тенденцію виїзду учнів старших класів за кордон.

За її словами, у країні наразі відсутня чітка статистика щодо виїзду за віком, однак зі шкіл активно зникають як дівчата, так і хлопці. При цьому вчителі й директори повідомляють про поступове зменшення кількості учнів одинадцятих класів, що навчаються очно — частина школярів переходить на дистанційне навчання і виїжджає до інших країн.

“Що примушує виїжджати? Безпека — це головне. Але ще батьків лякають повідомлення про можливе зниження мобілізаційного віку до 18 років. Це теж впливає на ухвалення рішень”, — зазначила омбудсменка.

Лещик додає, що, попри складнощі адаптації дітей за кордоном, багато родин не бачать альтернативи виїзду: “Іноді дивишся на дітей за кордоном і бачиш, що вони не завжди можуть там адаптуватися, є проблеми. Їм було б краще тут. Але ми мусимо говорити про те, що змусить їх повернутися”.

За результатами опитування, яке проводив офіс уповноваженого з прав людини, для повернення українців з-за кордону критичними чинниками є:

  • наявність житла,

  • стабільна робота,

  • родинні зв’язки в Україні,

  • якість освітніх перспектив для дітей.

На думку Лещик, держава має не лише декларувати прагнення до повернення біженців, а й пропонувати реальні стимули та безпекові гарантії.

Останні новини