Експортні обмеження для України: що міняється в торгівельних зв’язках з Польщею

Згідно з листом, підписаним першим заступником міністра закордонних справ Андрієм Сибігою, з 23 квітня всі чоловіки призовного віку втрачають право на отримання консульських послуг за кордоном. Це нове обмеження передбачене в контексті Закону України "Про правовий режим воєнного стану", який набуває чинності відповідно до загострення ситуації з агресією Російської Федерації проти України. Зазначений лист визначає, що тепер чоловікам віком від 18 до 60 років буде доступна лише можливість оформлення документів для повернення на територію України.

Введене обмеження спрямоване на забезпечення військового обліку та соціальної підтримки відповідно до потреб законодавства. Ця ініціатива залишатиметься в силі до отримання додаткових роз’яснень щодо застосування положень закону про мобілізацію, який запроваджується з метою посилення обороноздатності держави та забезпечення безпеки громадян.

Саме положення 6 і 16 цього закону встановлюють спеціальний режим в'їзду й виїзду, обмеження свободи пересування осіб, а також руху транспортних засобів. Зокрема, вони регламентують зміну місця проживання лише за наявності дозволу військових органів чи розвідувальних служб, а також можливість проходження альтернативної (невійськової) служби.

Нагадаємо, що з цього моменту консульські установи здійснюватимуть лише формально-юридичну підтримку, пов'язану з оформленням документів для повернення до України.

У висновку можна сказати, що введення обмежень на отримання консульських послуг для українських чоловіків призовного віку є частиною заходів, спрямованих на забезпечення військового обліку та соціальної підтримки в умовах загострення конфлікту з Російською Федерацією. Ця ініціатива створена у контексті набуття чинності законом про правовий режим воєнного стану та законом про посилення мобілізації. Важливо зазначити, що обмеження діятиме лише до отримання додаткових роз'яснень щодо застосування вказаних законів. Таким чином, метою цих заходів є підвищення обороноздатності країни та забезпечення безпеки громадян.

Львівський апеляційний суд виніс значуще рішення у справі професорки Ірини Фаріон, яке не лише відновило її на посаду керівника кафедри української мови в Інституті гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”, але й притягло увагу до важливості збереження мовних та наукових стандартів в українському вищому освітньому середовищі. Судове рішення також встановило обов'язок університету компенсувати професорці середню заробітну плату за період, протягом якого вона була примусово відсторонена від своїх обов'язків. Це рішення визнано багатьма експертами та громадськими діячами як крок у напрямку захисту академічної свободи та прав професорського корпусу, що має велике значення для подальшого розвитку вищої освіти в Україні.

Під час засідання апеляційного суду представники Фаріон закликали суд задовольнити її скаргу повністю, а представники університету наполягали на законності рішення першої інстанції. Адвокати Фаріон підкреслили, що вона як науковець і викладач має право на вільне висловлювання думок. У свою чергу, представник університету стверджував, що рішення про звільнення було законним, оскільки Фаріон висловила позиції, які не відповідали політиці університету.

Після дебатів суд вирішив частково задовольнити апеляційну скаргу, поновивши Фаріон на посаді та визначивши компенсацію за час примусового відсторонення. Проте рішення суду може бути оскаржено у Верховному суді.

Після оголошення рішення Фаріон заявила, що рада тому, що право виявилося сильнішим за політику. Вона також неоднозначно відповіла на питання про повернення до роботи університету.

Щодо життєвого шляху Фаріон, вона народилася в Львові у 1964 році.

Ірину Фаріон довгий час була активним учасником політичного життя України. З 2005 року вона є членом Всеукраїнського об’єднання “Свобода” та була членом політичної ради партії. У 2006 році вона була обрана депутатом Львівської обласної ради та займала посаду заступника голови комісії з питань освіти та науки.

Від кінця 2012 до осені 2014 року Фаріон працювала депутатом Верховної Ради VII скликання від партії “Свобода”. Її громадянська позиція та активна публічна діяльність часто викликали суперечки та скандали.

Фаріон виступала за підтримку пам’яті Степана Бандери, збереження чистоти української мови та єдність українського народу. Її заяви неодноразово викликали обурення громадськості та викликали широкий резонанс у ЗМІ.

Наприклад, у лютому 2010 року, в межах акції “Утверджуймо державну мову!”, Фаріон викликала гучний скандал під час проведення заняття в дитсадку у Львові, де різко виступила проти “зросійщення” українських імен. Цей інцидент викликав значний резонанс і отримав широке відображення у ЗМІ.

Фаріон також була звинувачена в дискримінації дітей за мовною та національною ознакою під час її публічних виступів. У листопаді 2017 року під час прямого ефіру телеканалу “112” вона вступила у конфлікт з журналістом Дмитром Гордоном, що також спричинило великий резонанс у громадськості.

Незважаючи на контроверсії, Фаріон не стримувалася від висловлення своїх поглядів навіть після звільнення з “Львівської політехніки”. У 2024 році вона висловила образливі слова про переможниць Нацвідбору на Євробачення – alyona alyona і Jerry Heil, що спричинило нову хвилю обговорень.

В цілому, Фаріон продовжує привертати увагу громадськості своїми висловлюваннями та діяльністю, яка часто викликає суперечки й обурення.

У центрі уваги опинилася казкова купівля та ремонт елітних будинків у престижному районі Конча-Заспи, що стало предметом обговорення та розслідування у правоохоронних органах. Палке зцікавлення громадськості викликало походження коштів для такого розкішного інвестування, а також обставини придбання цієї нерухомості, зокрема, те, яким чином родина прокурора здійснила подібну трансакцію.

Виявилося, що зазначені будинки належать особисто прокурору Андрієву та його родині. І цікаво, як саме вони дістали доступ до цієї нерухомості, особливо враховуючи її розташування на території дитячого оздоровчого комплексу, яке вже мала стати предметом злочинного захоплення та незаконної забудови.

Коли поліція Києва розпочала кримінальне провадження стосовно обставин цієї справи, виявилося, що захоплення та забудова території комплексу були проведені незаконно, а саме відчуження землі та недобудовані об’єкти. Ці процеси були організовані під прикриттям відповідних посадових осіб, серед яких був і заступник начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національної поліції України та представник Офісу генерального прокурора, саме Андрій Андрєєв.

За дії, які відповідають статті 190 частині 5 Кримінального кодексу, винесено обвинувальний вирок щодо шахрайства в особливо великих розмірах. Однак, замість покарання, Андрієву та його родині випала несподівана винагорода у вигляді двох елітних будинків, здобутих за суттєво заниженою ціною.

Хоча справа отримала публічний резонанс, але замість очікуваного карного переслідування, вони продовжують насолоджуватися новими надбаннями та проводити ремонт у заарештованих будинках. Звідси, друзі та колеги з Київської місцевої прокуратури заслуговують на подяку за свою підтримку. Однак, несподіваний поворот подій може стати причиною нових негараздів, оскільки Національне агентство з питань запобігання корупції вже розпочало перевірку щодо можливого незаконного збагачення, а також недостовірного декларування коштів прокурором Андрєєвим. Таким чином, від радісного новосілля може здатися тільки кримінальний шепіт підозр.

У результаті дослідження виявлено, що прокурор Офісу Генерального прокурора Андрієв Андрій Васильович та його родина придбали елітні будинки у районі Конча-Заспи, які розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу. При цьому, за фактом злочинних дій, пов'язаних з захопленням та незаконною забудовою цієї території, було порушено кримінальне провадження. Встановлено, що прокурор Андрієв отримав винагороду у вигляді цих нерухомостей, не зважаючи на можливі порушення закону. Згідно з проведеними слідством діями, відкрито два кримінальні провадження за фактами незаконного збагачення та недостовірного декларування коштів. Таким чином, ситуація щодо придбання та ремонту елітних будинків прокурором Андрієвим має потенційно серйозні правові наслідки і потребує подальшого ретельного розгляду з боку компетентних органів.