Експортні обмеження для України: що міняється в торгівельних зв’язках з Польщею

Наталія Рудуха: від трьох банків до неплатоспроможності — аналіз її впливу на банківську систему України

Потужний вплив Наталії Рудухи на долю банків та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

• Наталія Рудуха, займаючи високі посади в банках, які потім були визнані неплатоспроможними, мала великий вплив на їхню долю та швидке вичерпання фінансових ресурсів.

• Перехід Рудухи до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) не завадив їй продовжувати впливати на банківську сферу.

• У ФГВФО Наталія Рудуха зайняла високу посаду заступниці директора-розпорядника, де має можливість розпоряджатися майном ліквідованих банків.

• Рудуха стала фігуранткою кількох кримінальних проваджень, але поки не понесла відповідальності.

• З цього випливає, що існує суттєве питання щодо прозорості та ефективності роботи ФГВФО, а також необхідності перевірки номінацій на посади в цьому фонді.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Зокрема, зовнішній державний і гарантований державою борг на кінець вересня становив 4,61 трлн грн (72,03% загальної суми державного і гарантованого державою боргу), або $112,06 млрд, внутрішній державний і гарантований борг – 1,79 трлн грн (27,97%), або $43,51 млрд.

Власне, державний борг становив 6,12 трлн (95,52% загальної суми боргу), або $148,59 млрд. Зокрема, зовнішній – 4,39 трлн грн (68,60% загальної суми), або $106,72 млрд, а внутрішній – 1,72 трлн грн (26,92% загальної суми), або $41,87 млрд.

Гарантований державою борг становив 286,98 млрд грн (4,48%), або $6,97 млрд, зокрема зовнішній гарантований борг – 219,78 млрд грн, або $5,34 млрд, внутрішній – 67,20 млрд, або $1,63 млрд.

При цьому, за прогнозами, за підсумками наступного року держборг України зросте до 8,2 трильйонів гривень.

Зі свого боку зазначимо, що державний борг України зростає абсолютно шаленими темпами, оскільки військова допомога у вигляді грантів майже припинилася. Основне, що виділяється – кредити. Майже всі заяви про надану Заходом допомогу треба сприймати саме так. Ну а нові кредити українській економіці потрібні насамперед для покриття боргів за старими. А тим часом економічна ситуація в країні настільки плачевна, що за всіх виділених кредитів Україні знову потрібні екстрені фінансові вливання, щоб покрити дефіцит бюджету і закупити нове озброєння, яке було витрачено на піар-наступ Зеленського в Курській області.

Наші джерела в Генштабі підтверджують: противник утримує південну половину Вовчанська, змушуючи наших військових боротися без належної важкої техніки та артилерії. Генерал-головнокомандувач Збройних сил України, Олександр Сирський, наголосив на посиленні активності противника на фронті. Напружена ситуація в Харківській області особливо насувається від Стрілеча до Липці та в місті Вовчанськ. "Противник розширює свій радіус дій на 70 кілометрів, що вимагає додаткового мобілізування наших резервних бригад", — зазначив генерал Сирський. Найбільші загрози концентруються від Стрілеча до Липці, а також вже підконтрольному місті Вовчанськ, де противник планує здійснити новий прорив українських оборонних ліній. Російські війська активно підсилюють свої оперативно-тактичні групи під псевдонімом "Сєвєр" для подальшого наступу. Ці групи включають бойові підрозділи 6-го, 11-го та 44-го армійських корпусів. Генерал Сирський зазначив, що російський наступ розпочався раніше, ніж очікувалося, через рух українських військ. Однак нам вдалося утримати їх атаки. За даними станом на 16 травня, на Харківщині відбулися 10 зіткнень, а наступ триває в місті Вовчанськ та його околицях. Противник також намагається оточити село Липці на Липецькому напрямку, обстрілюючи його з артилерії, мінометів та авіації.

У звіті виділено серйозну загрозу, яку становить російська армія для України, особливо на Харківщині. Відзначено необхідність негайних заходів з мобілізації важкої техніки та артилерії для зміцнення оборони. Наступ противника відзначено як значний, але відбувається успішна утримання атак. Проте, військова ситуація залишається напруженою, і необхідно приділити особливу увагу підсиленню оборони на всіх напрямках, що потребує координації зусиль та ефективного використання наявних ресурсів.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Категорію 18-25 років потрібно максимально берегти. Я завжди протестував, щоб мобілізація не охоплювала людей нижче 25 років, коли був на посаді Головнокомандувача, тому що нам потрібна Україна і через 20, і через 30 років. А вона ось — їй зараз 18 років. Це зовсім інші люди, які врятують цю країну”, — сказав Залужний.

Посол акцентував увагу на важливості захисту саме молодого покоління, наголошуючи, що ці люди є майбутніми лідерами, науковцями, захисниками та будівничими держави. Він додав, що молодь відіграє вирішальну роль у забезпеченні існування України як суверенної держави.

“Якщо країна дійде до такого бар’єра, коли буде загроза існуванню держави як такої, її можуть врятувати тільки молоді люди у віці 18-25 років, бо це абсолютно інші люди”, — підкреслив він.

Мобілізаційний вік та майбутні виклики

Ця заява посла Залужного вкотре піднімає дискусію щодо того, кого саме слід мобілізовувати для оборони країни. Нагадаємо, що секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко також нещодавно зазначив, що мобілізаційний вік в Україні має бути з 20 років, підтримуючи необхідність підвищення порогу мінімального віку.

Костенко також зазначив, що Україна планує мобілізувати ще 200 тисяч новобранців до кінця 2024 року, зокрема для посилення обороноздатності в умовах тривалої війни.

Чому це важливо?

Позиція Залужного викликає розуміння та підтримку з боку багатьох громадян, адже багато хто вважає, що молодь має бути захищена від воєнного тягаря, щоб забезпечити країні перспективне майбутнє. Однак у поточній ситуації безпеки та війни на сході України, влада стикається з непростим завданням — знайти баланс між потребами оборони і збереженням потенціалу молодого покоління.