Фахівці попередили про магнітну бурю 6 вересня

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Боровський підкреслив, що війна і бойові дії створюють серйозне психологічне навантаження на військових, і багато хто просто не витримує цього стресу. “95% випадків СЗЧ, про які я чув, – це конфлікт між гоноровим бійцем та самодурнем командиром”, – розповів юрист. Він зауважив, що досвідчені військові можуть стикатися з наказами, які їм видають молодші команди, що призводить до напружених ситуацій.

Командири, у свою чергу, використовують свої повноваження для запису бійців у списки тих, хто відмовляється виконувати накази, що, на думку Боровського, створює штучні конфлікти. “Найчастіше ця ситуація штучно створена командиром”, – додав він. Часто конфлікти виникають між молодими командирами та досвідченими солдатами, які воюють з 2014 року.

Недавні події вказують на серйозні проблеми в управлінні військовими частинами. Наприклад, військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергій Гнезділов публічно заявив про свій вихід із частини та подальший виїзд до Києва, після чого його затримали правоохоронці.

Днями Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №12095, який передбачає зміни у законодавстві щодо покарань за СЗЧ. Згідно з новими нормами, військовослужбовці, які вперше залишили частину або дезертирували, але добровільно повернулися, можуть продовжити військову службу без покарання.

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя ухвалив рішення на користь місцевої мешканки, відмовивши АТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову про стягнення 44 560 гривень кредитної заборгованості. Йдеться про кошти, які були оформлені на ім’я клієнтки внаслідок шахрайських дій сторонніх осіб без її згоди та реального волевиявлення.

Як встановив суд під час розгляду справи, жінка не укладала кредитний договір особисто та не отримувала грошові кошти, що стали предметом позову банку. Фактично кредит був оформлений із використанням її персональних даних третіми особами, які діяли незаконно. При цьому фінансова установа не змогла надати суду переконливих доказів того, що саме клієнтка ініціювала отримання кредиту або користувалася позиченими коштами.

Під час службової перевірки в банку встановили, що клієнтці зателефонували невідомі особи, які представилися операторами компанії «Київстар» та запропонували нібито покращити якість інтернету. Вони надали код, який жінка використала, після чого її телефон перестав працювати. Надалі картку було додано до Apple Pay, а кошти — зняті в банкоматі іншого банку.

Клієнтка стверджувала, що не отримувала і не використовувала кредитні кошти, а стала жертвою шахраїв. Вона звернулася до поліції, і 7 червня 2023 року було відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України. Розслідування у цій справі триває.

Банк, зі свого боку, наполягав, що операції могли бути здійснені лише з використанням фінансового номера телефону та особистих даних клієнтки, а вона не повідомила установу про компрометацію номера одразу після інциденту.

Втім суд став на бік жінки. У рішенні зазначено, що ПриватБанк не надав належних і допустимих доказів того, що саме клієнтка своїми діями або бездіяльністю сприяла розголошенню даних картки, ПІН-коду, CVV чи доступу до акаунту в «Приват24», що дозволило провести несанкціоновані операції.

Суд дійшов висновку, що за відсутності доказів вини клієнтки у витоку персональних даних або свідомій передачі доступу до рахунку вимоги банку про стягнення боргу є безпідставними. У задоволенні позову ПриватБанку було відмовлено.

Антимонопольний комітет України ухвалив рішення щодо штрафних санкцій для трьох компаній, що займаються виробництвом питної води, за поширення недостовірних відомостей на етикетках та у рекламних матеріалах. Розгляд справи відбувся 30 жовтня після отримання скарги від ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод “Оскар”».

Під перевірку потрапили ТОВ «Ліранс», ТОВ «Торговий дім “Моршинські джерела”» та ТОВ «Шаянські джерела». Антимонопольний комітет виявив, що ці виробники на упаковках води вказували інформацію, яка не відповідала дійсності. Йшлося, зокрема, про місце походження води, її заявлені корисні властивості та безпечність для споживання дітьми.

Зокрема, «Ліранс» і «Торговий дім “Моршинські джерела”» не змогли надати підтверджень щодо нібито особливих властивостей своєї води, про які зазначалося на упаковці. А компанія «Шаянські джерела», що випускає бренд «Шаянська кремнієва», пішла ще далі: на етикетках було написано, що вода «дбає про мозок» і «насичує судини кремнієм, роблячи їх еластичнішими». Проте жодних наукових доказів таких ефектів підприємство не надало.

Антимонопольний комітет визнав ці твердження порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, адже споживачів вводили в оману щодо властивостей продукту. За результатами розгляду АМКУ оштрафував компанії, однак точну суму штрафу не розголошують.

Відомо, що ТОВ «Ліранс» зареєстроване у Львові у 2021 році, засновником є киянин Сергій Панченко. Компанія «Торговий дім “Моршинські джерела”» створена у 2023 році мешканкою Львівщини Іриною Сцірою. А ТОВ «Шаянські джерела» діє з 1998 року на Закарпатті та належить Ірині Павлюк і Олександру Саломасі.

АМКУ нагадує, що будь-які твердження про лікувальні чи оздоровчі властивості продуктів мають бути підтверджені науковими дослідженнями та сертифіковані відповідними органами.