Фахівці попередили про магнітну бурю 6 вересня

У ніч на 8 жовтня російські війська здійснили черговий обстріл Чернігівської області, наносячи удар по важливій енергетичній інфраструктурі. За інформацією АТ "Чернігівобленерго", внаслідок атак, що були спрямовані на енергетичні об'єкти, більше ніж 4,5 тисячі абонентів у Ніжинському районі залишилися без електропостачання. Це не перший випадок, коли Ніжинщина опиняється під прицілом ворога, і знову обстріли спричинили серйозні перебої в енергопостачанні.

Ремонтні роботи вже розпочаті, і працівники енергетичних компаній роблять усе можливе для якнайшвидшого відновлення електропостачання в постраждалих районах. Однак, як зазначили в компанії, відновлення постачання потребує часу через масштабні пошкодження та складні умови, що створюють ворожі атаки.

Голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус повідомив, що ворог атакував область ударними безпілотниками. Під удар потрапили Ніжин, Прилуки та Семенівка.

“Російські ударні дрони атакували Ніжин, Прилуки, Семенівку. У Ніжині — влучання в об’єкти залізниці, пожежі. Вранці — влучання в енергооб’єкт, через що аварійні відключення. У Прилуках ударний безпілотник атакував нафтобазу, пожежа. У Семенівці ворожий дрон влучив в адмінбудівлю“, — зазначив Чаус.

Також повідомляється, що під час атаки було уражено спецавтомобіль підприємства, яке здійснювало дорожні роботи в Семенівській громаді. Поранення отримав 56-річний водій, його госпіталізовано. Автомобіль повністю згорів.

У компанії ДТЕК повідомили, що під час обстрілів було атаковано одну з теплових електростанцій.“За попередньою інформацією, поранено двох енергетиків. Їм оперативно надали усю необхідну допомогу“, — повідомили в ДТЕК.

На місцях працюють рятувальники та енергетики, тривають ремонтно-відновлювальні роботи.

У столиці України спостерігається загострення кадрової ситуації в органах місцевого самоврядування. Ця проблема набуває особливої актуальності на тлі збільшення кількості правових процедур, пов'язаних з діяльністю посадових осіб київської міської адміністрації.

Так, у ході крайнього засідання ТСК з питань оцінки ефективності діяльності органів місцевого самоврядування в місті Києві представники столичної прокуратури надали відомості щодо відкритих кримінальних проваджень проти посадовців столичної влади.

Повідомлялося, зокрема, про те, що у 2023 році було закінчено досудове розслідування та передано до суду обвинувальні акти у 80 кримінальних провадженнях стосовно 97 обвинувачених, в тому числі щодо 49 службових осіб виконавчого органу Київської міської ради та КП, установ та організацій, утворених міською радою. З них 45 осіб – керівного складу, а саме: керівники підприємств, структурних підрозділів, адміністрацій або підприємств.

Крім того, було завершено досудове розслідування 17 кримінальних проваджень щодо службових осіб районних в місті Києві державних адміністрацій.

“У кримінальних провадженнях, в яких обвинувальний акт в 2023 році скеровано до суду, встановлено збитків на 510 млн грн”, – повідомили представники столичної прокуратури.

Більше того, за 6 місяців 24 року вже передано до суду 76 обвинувальних актів щодо 87 обвинувачених. Зокрема, це службові особи КМДА та КП, з яких 50 осіб – керівного складу.

“В 21 провадженню повідомлено про підозру 37 особам, з яких 26 – посадові особи КП, 23 з них – керівного складу.

У закінчених провадженнях в поточному році сума збитків становить 504 млн грн”, – уточнили представники столичної прокуратури.

Також, в 2023 та поточному році було проведено 68 аудитів діяльності столичної міської влади.

“За 2023 рік та поточний 2024 рік до Київської міської прокуратури офіційно надійшло 25 матеріалів за підсумками аудиту.

Щодо аудиту – його результати переважно пов’язані з неефективним використанням бюджетних коштів, управління комунальним майном, виконання цільових програм”, -додали представники столичної прокуратури, зауваживши, що логіка визначення об’єктів аудиту при цьому є не зрозумілою.

“Ряд підприємств, незважаючи на великі суми виділених бюджетних коштів та виявлені правоохоронними органами факти зловживань, взагалі не перевіряються. Наприклад, КП “Дирекція з будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва”, яке є замовником будівництва Подільського мосту. Попри офіційне звернення прокуратури влітку 2023 року щодо необхідності проведення аудиту цього підприємства через численні факти розкрадань коштів при будівництві мосту, в поле зору аудиторів це підприємство не потрапило”, – наголосили в прокуратурі.

Коментуючи дані столичної прокуратури Поворозник зазначив, що відкриті кримінальні провадження негативно впливають на ситуацію із кадрами в КМДА.

“З такою кількістю кримінальних справ, які відкриваються щоденно, десятками і сотнями, в нас не буде кому працювати, по великому рахунку”, – зауважив він.

Микола Поровозник займається господарською та операційною діяльністю Києва. Зокрема до його компетенції належить функціонування столичного метро, доведене до критичного стану. Коментуючи ЧП в метро він заявив, що “метро – як двері. Тринадцять років вони відчинялися, а в один день бац – і ручка відпала”.

Україна надалі підтверджує свою відданість виконанню умов, передбачених чотирирічною програмою розширеного фінансування (EFF), запущеною у березні 2023 року, та продовжує здійснювати необхідні реформи. В огляді, підготовленому Русланом Кисляком, акцентується на необхідності реалізації конкретних заходів до кінця 2024 року, які стануть ключовими для подальшої співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та отримання нових траншів фінансування.

Місія МВФ, яка працювала у Варшаві з 27 по 31 травня 2024 року, успішно завершила роботу, досягнувши угоди на рівні персоналу. Очікується, що Рада директорів МВФ підтвердить цю угоду найближчими тижнями, в результаті чого Україна отримає доступ до фінансування на суму близько 2,2 млрд доларів.

Для подальшої співпраці з МВФ та отримання нових траншів фінансування Україна має реалізувати ряд важливих реформ до кінця 2024 року. Серед них:

Ці заходи спрямовані на забезпечення стабільності економіки та підтримку фінансової системи України у період воєнного конфлікту.