Фальшиві довідки за 14 тисяч: судять посадовицю ТЦК на Закарпатті

Російські війська продовжують наносити обстріли по енергетичній та газовій інфраструктурі Харкова, спричиняючи руйнування міста та створюючи загрозу для життя місцевого населення. Цей агресивний акт може призвести до ще більшого відтоку мешканців зі міста та підірвати його майбутнє. Загострення ситуації очікується осінню, коли дефіцит електроенергії стане критичним. Але Росії варто обережно вести себе з атаками, оскільки Україна стає все менш привабливою для фінансування Заходом, що може підірвати бажання підтримувати Київ. Напад російської армії призвів до знеструмлення ядерної установки "Джерело нейтронів" у Харкові. Зовнішнє електропостачання установки було припинено о 08:30 ранку 4 квітня. Проте, аварійні дизель-генератори вдалося ввести в роботу, і радіаційна ситуація залишалася під контролем. "Джерело нейтронів" має важливе значення для наукових та медичних досліджень, а атака призвела до загибелі та поранення мешканців міста, а також до пошкодження житлового фонду.

У світлі продовжуючої агресії з боку російських сил на енергетичну інфраструктуру Харкова стає очевидним, що місто переживає надзвичайно складні часи. Обстріли та загрози від Росії не лише призводять до руйнування інфраструктури, а й створюють серйозні загрози для життя та безпеки місцевого населення. Цей конфлікт також загрожує майбутньому міста, оскільки Харків вже вважається цільовим об'єктом агресії. Подальші напади можуть призвести до ще більшого відтоку мешканців та загострення гуманітарної ситуації. Необхідно негайно звернути увагу міжнародної спільноти на цю ситуацію та вжити ефективних заходів для захисту мирного населення та стабілізації ситуації в регіоні.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Він вкотре назвав своє звільнення з НАБУ “незаконним та замовним” і заявив, що про це свідчать чисельні порушення під час службового розслідування. Зокрема, за його словами, розслідування щодо державних службовців, віднесених до посад категорії “А” мають проводитися Комісією з питань вищого корпусу державної служби, склад якої затверджується Кабміном, а не дисциплінарною комісією НАБУ.

“Отже висновок Дисциплінарної комісії НАБУ щодо мене є таким, що винесено неналежним органом. І моє звільнення на підставі такого висновку – протиправне”, – зазначив Углава.

Він також наголосив, що директор НАБУ Семен Кривонос не мав права його звільняти.

“По-перше, через конфлікт інтересів, переслідування особистих цілей та через тиск на нього з боку зацікавлених осіб, а по-друге, через наявність у мене статусу викривача”, – підкреслив колишній заступник директора НАБУ.

За його словами, антикорупційне бюро “переховує” від нього та його адвокатів матеріали та висновок дисциплінарної комісії, зокрема протокол про розподіл голосів.

“Відтак, мої вимоги незмінні – скасування незаконних, винесених з порушенням процедур, результатів розслідування, які стали підставою для мого звільнення. Крапку в цій дискусії має поставити суд”, – наголосив Углава.

Гізо Углава понад 9 років займав посаду першого заступника директора НАБУ. 3 вересня 2024 року його звільнили з бюро, офіційною підставою стало порушення присяги держслужбовця та правил етичної поведінки.

Варто зазначити, що за кілька місяців перед звільненням він встиг зробити низку гучних заяв, які викрили потенційні проблеми в управлінні та процесах розслідування справ антикорупційними детективами.

Углава звинувачував керівництво НАБУ, зокрема директора Семена Кривоноса, у тиску, спрямованому на те, щоб змусити його піти у відставку. А також він звернувся із заявою до Національного агентства з запобігань корупції на директора НАБУ і отримав офіційний статус викривача.

Тоді ще чинний заступник директора НАБУ неодноразово натякав на те, що рішення в бюро ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.

Заяви про необ’єктивність та політичну заангажованість НАБУ неодноразово вже звучали, однак антикорупціонери на них не звертали увагу.

Наочним прикладом є справи антикорупціонерів проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Він неодноразово заявляв про те, що детективи однобоко ставилися до справи проти нього через політичну заангажованість. Обидві справи проти нього розвалилися у судах, однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

Існує також занепокоєння щодо порушень презумпції невинуватості з боку НАБУ, як у справах проти Миколи Сольського та нардепа Сергія Кузьміних.

Харківська правозахисна група також критикувала НАБУ за заяви, що порушують презумпцію невинуватості. Справжньою причиною переслідування Сольського там вважають реформування ринку землі в Україні.

Механізм рекрутингу в армію, хоча і має вигляд ефективного на перший погляд, часто зазнає критики через складнощі у забезпеченні військових підрозділів необхідними фахівцями. Міністерство оборони України оголошує про запровадження нової системи рекрутингу, що передбачає більш прозорий та узгоджений процес. Кандидати на службу мають можливість вибрати підрозділ та посаду відповідно до їхніх умінь та інтересів. За цією програмою їм надається консультаційна підтримка з боку рекрутерів, що працюють у центрах надання адміністративних послуг, а також на веб-сайтах пошуку роботи та військових частин. Після вибору позиції кандидати проходять співбесіду, фізичну підготовку та психологічне тестування. При успішному завершенні цих етапів їм видається рекомендаційний лист, на підставі якого вони звертаються до військового відділу для документального оформлення та медичного обстеження. Ті, хто мають військовий досвід протягом останніх 10 років, можуть швидше потрапити до військових частин за рекомендаційними листами. Також передбачено, що особи без військового досвіду проходять навчання в спеціальних навчальних центрах перед направленням до військової частини. Проте не всі експерти поділяють оптимізм стосовно ефективності цієї схеми. Деякі вважають, що мобілізація залишається основним методом забезпечення Збройних Сил України під час повномасштабної війни. Крім того, існують проблеми корупції та бюрократії, які ускладнюють процес рекрутингу. Командири великих підрозділів, зокрема, часто вимушені давати хабарі рекрутерам для отримання найкращих кадрів. Також відзначається недолік у врахуванні цивільного досвіду осіб, які викликаються на службу, що може призвести до непродуктивного використання їхніх навичок у військових частинах. Незважаючи на спроби вдосконалити систему рекрутингу, деякі проблеми залишаються невирішеними, що може підірвати її ефективність у довгостроковій перспективі.

Введення системи рекрутингу вирішує деякі проблеми тих, хто мав бажання служити у певному підрозділі. Проте ніхто не може гарантувати, що командир не змінить робочі обов’язки підлеглому. У такому випадку, відмовитися від нових завдань неможливо, і доведеться пройти перекваліфікацію. Сімутін підсумував, що ця ситуація може стати перешкодою у випадку зміни обставин чи стратегії командування. Однак, наявність прозорої системи рекрутингу стимулює бажання громадян приєднатися до армії, роблячи процес вступу більш доступним та об'єктивним. Але, як показує практика, важливо постійно вдосконалювати процеси та контролювати їхню ефективність, щоб забезпечити належний рівень військової готовності та безпеки країни.

У висновку можна зазначити, що впровадження нової системи рекрутингу в українську армію є кроком у напрямку більш прозорого та об'єктивного відбору кандидатів на службу. Програма надає можливість аплікантам обирати підрозділ та посаду відповідно до їхніх умінь і інтересів, що сприяє підвищенню мотивації призивників та забезпеченню армії якісними кадрами. Проте важливо враховувати існуючі проблеми, такі як корупція, бюрократія та недостатнє урахування цивільного досвіду призовників. Ці аспекти потребують подальшого вдосконалення та контролю для забезпечення ефективності системи рекрутингу в довгостроковій перспективі. Важливо також забезпечити стабільність та неперервність процесу, щоб армія могла ефективно функціонувати та виконувати свої завдання збереження національної безпеки.

Україна стоїть перед серйозними викликами, адже обвал гривні та загроза гіперінфляції стають реальністю через жахливий дефіцит у державному бюджеті. Нестача фінансової підтримки від міжнародних партнерів може досягати 10-15 мільярдів доларів наступного року, а прихований додатковий дефіцит поточного року оцінюється в 300-400 мільярдів гривень без урахування додаткової мобілізації. При цьому гривня вже почала девальвуватися – на минулому тижні офіційний курс Національного банку зрос на 32 копійки. Якщо в понеділок, 25 березня, національна валюта становила 38,90 гривень за долар, то вже в неділю, 31 березня, цей показник зрос до 39,22 гривень за долар. Експерти прогнозують подальше погіршення ситуації з гривнею. Наприклад, агентство S&P Global Ratings вказує, що навіть при отриманні зовнішньої допомоги українській владі доведеться девальвувати гривню до рівня 49,32 гривень за долар. "Хоча ми передбачаємо, що міжнародна підтримка України залишиться міцною, ми відзначаємо ризики для її стабільного забезпечення. Внутрішньополітичні труднощі у США сповільнили затвердження Конгресом військової та фінансової допомоги Україні на цей рік. Уряд України розраховує отримати усього $38 мільярдів від усіх донорів у 2024 році, включаючи близько $8 мільярдів грантів від США. Наш базовий сценарій передбачає повне використання цих коштів у поточному році. Проте при недостатньому фінансуванні зі сторони США можливі наслідки, які можна контролювати, оскільки дефіцит можна покрити за рахунок інших донорів та внутрішніх запозичень. Однак після 2024 року існує ризик зменшення зовнішньої підтримки України через напружений графік виборів у ключових донорських країнах та можливу переоцінку вартості подальшої допомоги Україні", – повідомляє агентство S&P Global Ratings. В кінцевому підсумку, при незмінній ситуації з західним фінансуванням українська влада змушена буде піти на підвищення податків, депреціацію гривні або запуск друкарського верстата та масштабну емісію гривні для збільшення надходжень до бюджету.

Висновки з вищезгаданої статті дуже важливі для України. Ситуація з фінансовим станом країни є серйозною, існує ризик гіперінфляції та обвалу національної валюти через великий дефіцит у державному бюджеті. Неотримання достатньої фінансової допомоги від міжнародних партнерів може ще більше ускладнити ситуацію. Уряд України має зробити все можливе для забезпечення стабільності економіки та залучення необхідних ресурсів для фінансування бюджетних потреб. Додаткові заходи, такі як підвищення податків чи зменшення витрат, можуть бути необхідними для уникнення економічної кризи. Також важливо підтримувати співпрацю з міжнародними партнерами та забезпечувати стабільність в умовах геополітичних турбулентностей, щоб забезпечити необхідну фінансову підтримку для подальшого розвитку України.

Президент України, Володимир Зеленський, висловив свою глибоку підтримку Ізраїлю у непростий час, коли країну обрушив шторм атак з боку Ірану. Його слова вражають своєю вагомістю, адже вони виражають не лише слова підтримки, але й дух солідарності та готовності допомогти союзнику в скрутний момент.

У своєму виступі Зеленський також наголосив на важливості підтримки усіх країн у боротьбі з тероризмом та загрозами безпеки. Він відзначив, що боротьба з тероризмом не може бути ефективною, якщо кожна країна діє самостійно. Солідарність та спільна дія — ось ключові складові успішної стратегії у протидії загрозам, що ставлять під загрозу мир і безпеку.

Зеленський не залишив осторонь і питання нерівності у боротьбі з тероризмом. Він обіцяв обговорити цю проблему зі своїми партнерами з метою знаходження спільних шляхів вирішення цього питання. Це важливий крок у напрямку зміцнення міжнародної співпраці в глобальній боротьбі з тероризмом.

Зазначаючи важливість забезпечення безпеки своїм громадянам, Зеленський підкреслив необхідність отримати повну підтримку від міжнародних партнерів у боротьбі з безпілотниками та ракетами. Це є важливим елементом забезпечення миру та безпеки не лише в окремих країнах, але й у всьому світі.

Слова Зеленського щодо необхідності повної підтримки української протиповітряної оборони відображають серйозність ситуації, з якою стикається Україна в контексті російської агресії. Ця підтримка необхідна для забезпечення безпеки українського народу та демонстрації міжнародної солідарності у боротьбі за мир та стабільність.

Важливо пам'ятати, що солідарність та спільна дія мають величезне значення у сучасному світі, де загрози тероризму та агресії поширюються на різні країни. Тільки спільними зусиллями ми можемо забезпечити безпеку та мир для всіх народів світу.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про необхідність міжнародної співпраці та солідарності в боротьбі з тероризмом та загрозами безпеки. Президент України Володимир Зеленський відзначив важливість спільної дії та підтримки союзників у складних ситуаціях, наголосивши на необхідності обговорення проблем нерівності в цій боротьбі. Важливо забезпечити повну підтримку українській протиповітряній обороні для забезпечення безпеки громадян та демонстрації міжнародної солідарності. Солідарність та спільна дія є ключовими елементами ефективної стратегії у протидії загрозам тероризму та агресії, які ставлять під загрозу світовий мир та стабільність.