Федоров, ексміністр оборони України, отримав пропозицію від італійського уряду

«Укренерго» — ключова ланка енергетичної безпеки України, на плечах якої лежить стабільність національної енергосистеми та розвиток інфраструктури передачі електроенергії. Проте останні роки стали для компанії періодом серйозних випробувань — низка кримінальних проваджень, гучні публічні скандали та численні фінансові претензії поставили під сумнів прозорість її діяльності. Серед найгостріших звинувачень — проведення сумнівних тендерів із фіктивними переможцями, укладання контрактів із пов’язаними структурами, завищення вартості підрядів і завдання державі збитків, що, за оцінками слідства, сягають понад 380 мільйонів гривень.

Період, коли управління офісом проєктів очолив Володимир Кудрицький, став переломним для підприємства. Йому доручили розробку довгострокової стратегії та визначення інвестиційної політики компанії. Саме тоді «Укренерго» опинилося на роздоріжжі між реформами, що мали забезпечити ефективність та відкритість, і старими практиками, які тягнули за собою конфлікти інтересів, внутрішні суперечності та недовіру з боку суспільства.

У 2016 році попри програш у офіційному конкурсі на посаду голови «Укренерго», Ковальчук утримав крісло за неформальної підтримки впливових осіб. Саме в цей період Кудрицький поступово став ключовою фігурою всередині структури.

З 2018 по 2020 рік підприємство уклало серію контрактів, що згодом стали об’єктом кримінальних проваджень. Один із найрезонансніших — із ТОВ «Візін Річ». Компанія з капіталом 100 гривень, формальним директором-пенсіонером і частою зміною юридичних адрес отримала підряди на десятки мільйонів. За матеріалами слідства, саме Кудрицький і відповідальний за економічну безпеку Сергій Тоцький підписували контракти, загальна сума яких перевищила 13 млн гривень.

Банк «Конкорд», що виступав гарантом фірми, офіційно заявив у суді, що угоди суперечать інтересам держави — фактично підтвердивши їхній фіктивний характер.

Окрема історія — будівництво підстанції 500 кВ «Кремінська» на Луганщині. З 2016 року кошторис об’єкта зріс із 500 млн до 1,7 млрд гривень. За даними слідства, умови тендеру сформували так, щоб відхилити дешевші пропозиції. Завдані державі збитки оцінили у 380 млн гривень. У 2021 році колишнім посадовцям оголосили підозри за ст. 364 ККУ.

Попри розслідування, у 2020 році «Укренерго» уклало нові контракти — зокрема, на 65 млн гривень із корпорацією «Союз», пов’язаною з бізнесменом Костянтином Григоришиним і заводом «Запоріжтрансформатор». Вартість обладнання була співмірною з попередніми тендерами, фігурантами кримінальних справ щодо завищення цін.

Матеріали журналістських розслідувань також вказували на інтереси керівництва компанії у секторі «зеленої енергетики». Компанії «Хорос» і «Проенерджі», очолювані колишніми підлеглими Ковальчука, отримували вигідні контракти на підключення вітрових і сонячних електростанцій, включно з об’єктами «Нікопольської СЕС» Ріната Ахметова.

Паралельно компанія демонструвала фінансові втрати. За 2021 рік збитки «Укренерго» перевищили 2,7 млрд гривень. При цьому керівник компанії у 2021 році отримував в середньому 558 тис. гривень щомісяця — один із найвищих показників у держсекторі.

Також виникли питання щодо особистої декларації. У 2020 році Кудрицький не подав щорічний звіт, аргументуючи це тим, що «Укренерго» стало приватним АТ після корпоратизації. Водночас 100% акцій компанії залишається у державній власності.

У 2020 році було створено ТОВ «Укренерго Цифрові рішення», співвласником якого став Кудрицький. Керівником компанії призначили його заступника Андрія Немировського. Фірма, створена у жовтні, уже через два місяці показала доходи у майже мільйон гривень, а згодом виграла тендери, зокрема на 750 тис. гривень для організації корпоративних заходів. Ці обставини експерти називають ознаками потенційного конфлікту інтересів.

Перевірка НКРЕКП у 2021 році підтвердила численні порушення — від невиконання інвестиційних програм до неефективного використання коштів. Але суттєвих кадрових рішень або покарань не відбулося.

Сьогодні «Укренерго» залишається критично важливим для енергобезпеки України — особливо в умовах війни. Але історія останніх років демонструє, що реформаторські обіцянки трансформувалися у низку корупційних епізодів, кадрових рішень без конкурсу, фінансових втрат і кримінальних справ без вироків.

У ніч на 24 січня Києво-Печерська лавра зазнала ракетного удару з боку Росії, що стало першим подібним випадком з часів Другої світової війни. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Внаслідок атаки було пошкоджено вхід до комплексу Дальніх печер, а також Аннозачатіївську церкву, що входить до списку найцінніших пам’яток архітектури та духовної спадщини країни.

Історичний комплекс, який є символом української культури та духовності, неодноразово ставав об’єктом уваги міжнародної спільноти через його культурну цінність. Руйнування частин лаври викликає глибоку тривогу серед громадськості, істориків та релігійних діячів. Фахівці відзначають, що навіть часткове пошкодження таких об’єктів може мати непоправні наслідки для збереження культурної пам’яті України.

Лубінець наголосив, що удар по лаврі не можна розцінювати як випадковість.

«Це не випадковість. Це вибір», — заявив він.

Водночас омбудсмен підкреслив, що атака на Києво-Печерську лавру є лише одним із епізодів масштабного знищення релігійних і культурних об’єктів в Україні. За час повномасштабної збройної агресії Російської Федерації в Україні постраждали понад 700 релігійних споруд, з яких 53 були зруйновані повністю.

За словами Лубінця, такі дії є системною атакою на культурну, історичну та духовну спадщину українського народу. Руйнування святинь, які перебувають під міжнародним захистом, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

Крім того, омбудсмен зазначив, що удари по релігійних об’єктах є посяганням на базові права людини — свободу віросповідання, історичну пам’ять та ідентичність.

«Захист культурної спадщини — це не другорядне питання війни. Це питання відповідальності. Адже культурна спадщина — це не про минуле. Це про нашу ідентичність. Те, за що ми боремося сьогодні», — підкреслив Дмитро Лубінець.

Марія Іонова, як народна депутатка України, висловила своє рішуче обурення щодо обмежень, які народні обранці відчувають у своїй діяльності, вважаючи їх злочинними акціями влади. Вона підкреслила важливість захищати право на працю, особливо в той період, коли захист країни має вирішальне значення. "Ми тримали цю ситуацію в тіні, оскільки вона зашкоджує інтересам держави. Для нас важливо виконувати свою роботу відповідально, особливо у Комітеті з питань закордонних справ ВР. Зміни у політичній кон'юнктурі Заходу відбулися протягом останніх п'яти років через проведення виборів у різних країнах. Ми завжди підкреслювали важливість системної роботи в міжпарламентській діяльності. На жаль, протягом цього періоду не відбулося жодного візиту", — наголосила Марія Іонова. Вона висловила переконання у важливості особистих контактів парламентаріїв з колегами з інших країн і застерегла про небезпеку втрати цього зв'язку. Марія Іонова також повідомила, що подала в суд на обмеження своєї діяльності, оскільки вважає це неприпустимим. "Зараз ми працюємо на рівні онлайн-контактів, але, коли нас запитують, чому ми не можемо приїхати на запрошення, мені доводиться пояснювати це. Я не знаю, як ще можна пояснити владі її відповідальність. Так, я подала в суд, бо на мене нападають, і я захищаюся. Я обрана представником політичної сили, і я маю захищати своє право працювати", — додала вона.

У висновку важливо зазначити, що Марія Іонова, як народна депутатка України, виступає проти обмежень у діяльності народних обранців, які, на її думку, є злочинними діями влади. Вона акцентує увагу на необхідності захищати право на працю, особливо у контексті поточної ситуації в Україні. Марія Іонова також підкреслює важливість особистих контактів парламентаріїв з колегами з інших країн та оголошує про подання позову на обмеження її діяльності. Вона вважає це неприпустимим і стверджує свою готовність захищати свої права та права народного представництва.

У сучасному світі, де швидкість змін постійно зростає, надзвичайно важливо мати чітке розуміння спільної мети. Саме вона об’єднує людей, надихає на дії та формує фундамент для довготривалого розвитку. Коли команда, організація чи навіть ціла спільнота мають спільне бачення майбутнього, з’являється не лише мотивація працювати, а й внутрішня відповідальність за результат.

Спільна мета створює відчуття причетності. Людина перестає бути окремою одиницею й починає відчувати себе частиною чогось більшого. Це особливо важливо в умовах невизначеності, коли зовнішні обставини можуть змінюватися швидше, ніж внутрішні ресурси. Усвідомлення того, що кожен внесок має значення, підвищує рівень довіри між людьми та зміцнює взаємну підтримку.

За кермом перебувала 23-річна українка, яка проживає у Варшаві. Під час спілкування з поліцейськими вона пояснила, що поспішала до салону краси на запис до майстра манікюру.

За порушення правил дорожнього руху водійці виписали максимально можливий штраф — 2,5 тисячі злотих (близько 30 тисяч гривень за курсом НБУ), а також нарахували 15 штрафних балів.

Зазначається, що у разі повторного аналогічного перевищення швидкості протягом двох років сума штрафу може зрости до 5 тисяч злотих (близько 60 тисяч гривень).