Фігуранти гучної справи про розкрадання землі в Києві опинилися на волі

Двадцять сьомий день січня в усьому світі сприймається як день глибокої скорботи. Він пов’язаний із історичними подіями, що залишили слід у серцях людей різних поколінь. Водночас ця дата має і духовне значення: у церковних та народних традиціях вона наділена особливою символікою. Для віруючих це час молитов та духовного очищення, коли звертаються до святого покровителя, шукаючи захисту і сили для душі. Народні вірування підкреслюють значення вогню, який у цей день вважається особливо могутнім та здатним очищати від негараздів.

В Україні 27 січня не відзначається як святковий день. Це дата пам’яті та роздумів, коли люди віддають шану трагічним подіям минулого, об’єднуючись у спільному скорботному мовчанні. Вона не передбачає розважальних заходів чи урочистих святкувань, але є нагадуванням про важливість історичної свідомості та духовного зв’язку поколінь. День закликає задуматися над цінністю життя, людської гідності та необхідністю підтримувати пам’ять про минуле, аби подібні трагедії ніколи не повторювалися.

У всьому світі цього дня вшановують пам’ять жертв Голокосту — однієї з наймасштабніших трагедій ХХ століття. Йдеться про понад шість мільйонів євреїв, знищених нацистським режимом під час Другої світової війни. Для України ця дата має особливо трагічне значення, адже близько півтора мільйона жертв Голокосту загинули саме на її території. День пам’яті покликаний нагадувати людству про небезпеку ненависті, дискримінації та тоталітарних ідеологій.

Окрім скорботної складової, у світі 27 січня відзначають і кілька неофіційних тематичних дат. Серед них — Міжнародний день портвейну, присвячений відомому португальському кріпленому вину. Також цього дня згадують День шоколадного кексу, День управління робочим часом, День консерватора-реставратора та День подяки адміністраторам груп.

У церковному календарі 27 січня присвячене святителю Іоанну Златоусту — одному з найвидатніших християнських богословів і проповідників. Віряни звертаються до нього з молитвами про допомогу в навчанні, красномовстві, духовному зростанні та засвоєнні нових знань. У старій традиції цього дня також згадували рівноапостольну Ніну — просвітительку Грузії та покровительку жінок, до якої молилися про сімейне щастя та захист родини.

Народні вірування пов’язують 27 січня з наближенням потепління, але водночас застерігають від передчасного оптимізму. Наші предки уважно спостерігали за природою: відсутність зірок уночі віщувала морози, ранкове каркання ворони — негоду й ожеледь, мовчання півня — похолодання, а тріск льоду на річці вважали знаком ранньої весни.

Особливе значення цього дня надавалося вогню. Вірили, що він отримує цілющу силу, тому родини збиралися біля печі, готували їжу на вугіллі та намагалися зігріти хворих, сподіваючись на полегшення недуг.

Водночас 27 січня вважалося днем підвищеної обережності. Народні й церковні застереження радили не залишати вогонь без нагляду через ризик пожеж, а також уникати гострих і колючих предметів, оскільки рани, отримані цього дня, нібито довго гояться.

У районі Степногірська Запорізької області російські війська активізували спроби локального просування, застосовуючи тактику інфільтрації невеликими піхотними підрозділами. Про це повідомляють аналітики моніторингового проєкту DeepState, які фіксують поступові зміни лінії зіткнення без масштабних наступальних дій, але з постійним тиском на українську оборону.

За оцінками експертів, противник уникає класичних штурмів із залученням великої кількості техніки, натомість намагається просочуватися в межах населених пунктів, використовуючи складний рельєф, забудову та зруйновану інфраструктуру. Такі дії ускладнюють виявлення ворога та створюють додаткове навантаження на підрозділи Сил оборони, які змушені реагувати на постійні дрібні загрози на різних ділянках.

«Звичайно, у Степногірську ще є наші позиції, але зараз вони перебувають у перемішку», — зазначають аналітики DeepState, вказуючи на складну тактичну ситуацію в районі.

Ключову роль у стримуванні російських груп відіграють українські оператори безпілотників, які намагаються виявляти противника ще на підходах до населених пунктів або під час його перебування в будівлях і на польових позиціях. Водночас погодні умови — туман, холод і сніг — ускладнюють роботу дронів, чим користуються окупанти для прихованого переміщення.

Аналітики також повідомляють, що після втрати південної частини Степногірська з багатоповерховою забудовою російські війська отримали можливість накопичувати там сили для подальших атак. Крім того, зафіксовано просочування в село Приморське, де щільна приватна забудова та відносно незначні руйнування створюють «сіру зону», у якій противник може пересуватися непомітно.

Російські підрозділи не припиняють спроб просуватися на північ у напрямку річки Конка, зокрема в районах Малокатеринівки та прилеглих населених пунктів. Фіксується також інфільтрація у бік Лук’янівського, де раніше російські групи вже виявляли та знищували Сили оборони. Схожа ситуація спостерігається і поблизу Степового, де наразі уточнюється, чи змогли окупанти закріпитися.

Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин раніше заявляв, що російські війська тиснуть на Степногірськ, оскільки це селище розташоване на вигідному плацдармі, з якого можна вести обстріли Запоріжжя та логістичних маршрутів із міста. Інтенсивні бої тривають також у районі Гуляйполя, де противник діє малими штурмовими групами та намагається прорватися вглиб української оборони.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це з посиланням на джерела в оточенні обраного президента пише The Wall Street Journal.

Радники Трампа із зовнішньої політики пропонують йому різні рішення щодо України. Але всі вони пов’язані з різким відходом від концепції підтримки «скільки буде потрібно» і дозволу Києву диктувати, коли починати мирні переговори.

Трамп ще не затвердив конкретного мирного плану, і різні фракції боротимуться за вплив на його зовнішню політику. Але сам обраний президент «прагне якомога швидше закінчити війну, навіть якщо це означає примус Києва до значних поступок».

Радники республіканця «одностайно» рекомендують заморозити конфлікт, залишивши за Росією приблизно 20% території України і «тимчасово призупинити» спроби вступу Києва до НАТО.

За однією з ідей, Київ обіцяє не вступати до НАТО протягом щонайменше 20 років. В обмін на це США продовжать постачати Україні зброю.

Також після заморозки на лінії фронту пропонується встановити між військами України і РФ демілітаризовану зону протяжністю 800 миль (1287 кілометрів). Хто її контролюватиме, поки неясно. Обговорюються варіанти введення миротворчих сил без участі військ США і будь-яких фінансованих ними структур, включно з ООН.

Видання нагадує, що ідею демілітаризованої зони раніше відстоював майбутній віце-президент Трампа Джей Ді Венс.

При цьому основний тягар військового постачання Києва переходить на Європу.

«Ми можемо провести навчання і надати іншу підтримку, але ствол зброї буде європейським… Ми не відправляємо американських чоловіків і жінок підтримувати мир в Україні. І ми не платимо за це. Нехай це зроблять поляки, німці, британці та французи», – сказав один із членів команди Трампа.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

З них:

– 1,2 млн уже мобілізовані або пішли на фронт добровольцями;

– 2,9 млн проживають на окупованих територіях;

– 1,3 млн виїхали за кордон;

– 600 тисяч заброньовано (невідомо, втім, звідки ця цифра, оскільки раніше були відомості, що в Україні заброньовано від одного до півтора мільйона осіб. Але скільки їх залишилося після нещодавнього аудиту Кабміну, поки неясно. ЗМІ повідомляли про десятки тисяч тих, хто втратив бронь, але офіційно це не підтверджувалося);

– 1,5 млн непридатні до військової служби.

Решту 3,7 млн становлять чоловіки, яких можна мобілізувати. При цьому 900 тисяч із них не зареєстровані в жодних реєстрах.