Фіктивна інвалідність? МОЗ і правоохоронці анулювали сотні рішень

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив вагому думку щодо складної обстановки в Україні, підкресливши важливість права України на самозахист, включаючи можливість відповідних ударів на території Російської Федерації. Ця заява є свідченням росту підтримки з боку союзників, які все більше усвідомлюють необхідність таких дій у контексті постійної агресії з боку Росії. Єнс Столтенберг наголосив на тому, що партнерство з Україною є важливим для всієї Європи, а рішучість у підтримці її територіальної цілісності і суверенітету не повинна залишати сумнівів у серцях жодного союзника.

Про це він заявив у Празі, де відбувається міністерська зустріч НАТО.

“Україна має право на самооборону і це включає удари по цілях на території Росії. Це стає ще більш нагальним, на фоні відкриття нового фронту”.

Столтенберг наголосив, що його переконання пов’язане із тим, що удари ЗСУ по Росії мають оборонний характер.

“Україна повинна мати право завдавати удари у відповідь, щоби захищатися”, – підкреслив генсек, окремо наголосивши, що для ефективного захисту Україна має використовувати новітню натівську зброю.

Він також нагадав, що дедалі більше держав-членів НАТО надають дозвіл Україні для використання своєї зброї, але не розповів, які умови висуваються при цьому для ЗСУ.

“Ми очікуємо, що це (удари по Росії, − Ред.) буде здійснюватися відповідально”, – підсумував Столтенберг.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Власник юридичної фірми «Астерс» Олексій Дідковський свою найвідомішу справу, допомагали американським юристам, отримав від «Ощаду» за часів, коли фінустанову очолював Пишний. Майже одночасно дружина Пишного стала бізнес-партнером Сергія Слюсаренка, який разом із Дідковським володіє «Укрборгом».

Нині по сусідству зі Слюсаренком сім’я Пишного будує маєток площею майже 900 квадратів (!), а «Астерс» Дідковського, зокрема й завдяки партнерству з держбанками, – чи не найбільша юридична фірма в Україні, що спеціалізується на фінансах і банках.

Схоже, саме так виглядає кінець епохи бідності.

Під час поїздок за межі України значна частина громадян і далі обирає готівкові кошти як найбільш зрозумілий і універсальний спосіб розрахунків. Формально українське законодавство не встановлює жорсткої верхньої межі суми готівки, яку можна вивозити за кордон, однак фактичні правила перетину кордону містять чіткі фінансові вимоги. Їх недотримання може призвести до штрафів, затримки коштів або додаткових перевірок.

Національний банк України неодноразово наголошував, що ключовим моментом є не сам обсяг готівки, а необхідність її декларування. Станом на 2026 рік фізичні особи мають право переміщувати через державний кордон будь-яку суму готівкової валюти, але без заповнення митної декларації дозволено перевозити лише кошти в межах установленого ліміту. Якщо сума перевищує цей поріг, громадянин зобов’язаний задекларувати її у встановленому порядку.

Українське законодавство передбачає, що фізичні особи-резиденти можуть вивозити готівкову валюту в еквіваленті до 10 тисяч євро без подання декларації та підтверджуючих документів. Якщо ж сума перевищує цей поріг, громадянин зобов’язаний задекларувати кошти та надати докази їхнього офіційного походження.

До таких підтверджуючих документів належать банківські виписки про зняття готівки з рахунків, довідки про валютно-обмінні операції або інші документи, що засвідчують законне отримання коштів. Без їх подання перевезення суми понад ліміт вважається порушенням митних правил.

У разі недотримання встановлених вимог застосовується відповідальність, передбачена статтею 471 Митного кодексу України. Порушнику загрожує штраф у розмірі 20 відсотків від суми перевищення дозволеного ліміту. Наприклад, якщо особа намагатиметься вивезти 20 тисяч євро без декларування, штраф нарахують із суми перевищення у 10 тисяч євро і він становитиме 2 тисячі євро.

Фахівці Національного банку радять заздалегідь ознайомлюватися з правилами та готувати необхідні документи перед поїздкою. Дотримання цих вимог допоможе уникнути непередбачених витрат, затримок і проблем під час проходження митного контролю.