Фіктивний шлюб у Львові: батько оцінив доньку в 200 тисяч гривень

В умовах повномасштабної війни та постійної загрози з боку ядерних технологій українці дедалі більше замислюються про важливість підготовки до надзвичайних ситуацій. Одним із основних аспектів такої підготовки є не лише технічні засоби захисту, але й здатність організму протистояти негативному впливу радіації. Підвищення рівня обізнаності щодо того, як харчування може мінімізувати ризики радіаційного впливу, стає важливим фактором виживання в умовах небезпеки.

Дієтологи підкреслюють, що певні продукти харчування можуть допомогти зменшити всмоктування радіонуклідів у організм. Один з найбільш ефективних способів — включення у раціон продуктів, які здатні знижувати накопичення радіації. Зокрема, молочні продукти є важливим елементом для зменшення негативного впливу радіації. Цільне молоко здатне накопичувати до 100% цезію та стронцію, що є дуже високим показником. Однак знежирене молоко має більшу здатність до виведення цих небезпечних елементів із організму — близько 85-92%, а вершки здатні накопичувати лише до 15%.

Овочі, фрукти та зелень потрібно ретельно мити у чистій воді — це зменшує кількість шкідливих речовин майже на 40%. Печериці варто вживати лише після відварювання, адже у воду переходить до 85% цезію. Те саме стосується м’яса та риби: під час варіння у бульйон переходить до половини радіонуклідів.

Важливо знати, що яйця також здатні накопичувати шкідливі елементи у шкаралупі. При варінні частина їх може переходити у білок, тому безпечніше готувати омлети, а не вживати яйця у вареному вигляді.

Дієтолог наголошує, що існують і природні “блокатори” радіонуклідів — продукти, які зв’язують токсини у травній системі. Це клітковина, целюлоза, пектини, лігнін та альгінати. Їх містять висівки, печені яблука, буряк, шкірка цитрусових, смородина, морська капуста та навіть бобові культури — горох і квасоля. Вони допомагають організму швидше виводити шкідливі речовини та знижують ризик накопичення радіоактивних елементів.

Таким чином, правильне харчування може стати не лише елементом здорового способу життя, а й важливою частиною особистої безпеки в умовах можливої радіаційної небезпеки.

У сучасному цифровому світі питання приватності стає все більш нагальним. Користувачі прагнуть убезпечити себе від можливого стеження в інтернеті, адже кожен клік, кожне підключення може залишати слід. Найпоширеніший спосіб — заклеїти вебкамеру ноутбука. Це дозволяє відчути контроль над власним простором та зменшує ризик випадкового або цілеспрямованого проникнення. Відомі випадки, коли зловмисники отримували доступ до камер через шкідливе програмне забезпечення, фішингові атаки чи уразливості операційних систем, і робили це без відома користувача.

Проте багато хто водночас не звертає уваги на смартфони, які постійно мають відкритий об’єктив. Мобільні пристрої зберігають величезну кількість персональної інформації: місцезнаходження, контакти, фото та повідомлення. Хоча заклеювання камери на смартфоні менш популярне, саме такі гаджети часто стають джерелом витоку даних, адже вони завжди підключені до інтернету та можуть автоматично синхронізувати інформацію з хмарними сервісами.

Фахівці з кібербезпеки пояснюють, що ноутбук часто розташований у спальнях чи вітальнях — у місцях приватного життя, тому є привабливою ціллю для зловмисників. Камера дивиться в один напрямок, що дозволяє вести спостереження навіть без руху пристрою.

Саме тому навіть керівники ІТ-компаній, зокрема Марк Цукерберг, не нехтують цим простим захистом — заклеюють камери та мікрофони на своїх ноутбуках.

На відміну від ноутбука, смартфон не стоїть постійно у фіксованому положенні — він у кишені, сумці чи просто лежить екраном донизу. Це зменшує ризик постійного спостереження.

До того ж, сучасні операційні системи Android та iOS мають розгалужену систему дозволів: програми не можуть користуватися камерою без вашої згоди. Хоча експерти попереджають — повної гарантії це не дає.

«Ризик зламу смартфонної камери нижчий, але можливий. У разі зараження шпигунським ПЗ можна помітити підвищене споживання батареї чи мобільних даних», — пояснює аналітик ESET Україна Дмитро Горобець.

Фізично заклеїти мікрофон марно: навіть через шар клейкої стрічки він частково передає звук. А у смартфоні це взагалі неможливо — блокування мікрофона позбавить пристрій основної функції зв’язку.

За даними Кіберполіції України, понад 60% українців вважають, що їхня приватність під загрозою, але лише 10% реально використовують фізичні способи захисту. Після пандемії та масових випадків витоку відео з вебкамер, інтерес до цифрової безпеки зріс.

Українські компанії радять користувачам перевіряти дозволи застосунків, не залишати ноутбук з увімкненою камерою без нагляду і встановлювати шторки, які нині пропонують багато виробників ноутбуків.

Закривайте камеру, якщо не користуєтесь нею постійно.

Перевіряйте дозволи додатків на смартфоні.

Не завантажуйте підозрілі програми.

Використовуйте антивірус і двофакторну автентифікацію.

Якщо камера чи мікрофон активуються самостійно — це сигнал небезпеки.

Заклеїти камеру — не прояв параної, а розумна звичка у добу цифрової прозорості. Смартфони мають кращий захист, але ризик зламу ніколи не дорівнює нулю. Тож фізичне закриття камери — це простий, але ефективний крок до власної кібербезпеки.