Financial Times: Наступного тижня може вирішитися доля мирного врегулювання війни

Напередодні 9 травня місто Часів Яр на Донеччині опинилося під загрозою захоплення російськими окупантами. Стратегічне значення цього населеного пункту для України важко переоцінити. За словами главкома Збройних Сил України, генерала Олександра Сирського, Кремль розглядає можливість захоплення міста до "сакральної" для Російської Федерації дати – 9 травня. Часів Яр є ключовим пунктом на шляху просування ворога до стратегічно важливих об'єктів.

На жаль, за останніми звітами, інтенсивні наступи російських військ наближаються до міста. За даними аналітичних досліджень, окупація сусідніх територій уже стала реальністю: село Богданівка вже опинилося під контролем противника. Хоча інформацію про це спростовують у Міністерстві оборони, бої за кожен квадратний метр території залишаються напруженими.

Ситуація стає все складнішою. Російські війська не тільки продовжують наступ на Часів Яр, але й активізують свої дії на інших напрямках, включаючи Лиманський, Бахмутський та Покровський. За словами генерала Сирського, крім традиційних напрямків, існує загроза з заходу від Бахмута, де ворожі війська готуються до прориву оборони.

Тепла та сприятлива для бойових дій погода додає проблем. Російські сили продовжують свої атаки, використовуючи кожен момент, щоб досягти тактичних успіхів. Зараз, більше ніж будь-коли, місто Часів Яр стоїть перед надзвичайною загрозою. Контроль над ним дасть ворогові ключ до ряду стратегічних об'єктів і може значно послабити оборону України.

Проте, українські військові готові захищати свою землю до останнього. За словами військового аналітика Дмитра Снєгирьова, незважаючи на складну обстановку, немає підстав для відступу. Силовики вирішено триматимуть оборону міста, поклавши на вагу не лише стратегічну важливість Часівого Яру, а й долю всієї країни.

Часів Яр – це не просто населений пункт на карті, це стратегічна важлива ділянка передової, контрольована нами. Снєгирьов звертає увагу на те, що ворогові буде надзвичайно складно швидко просунутися вперед через міську забудову та індустріальні міста, такі як Костянтинівка, Краматорськ і Слов’янськ, що знаходяться неподалік. Це становить перешкоду для російських військ у їхніх стратегічних планах.

Наразі ситуація ще не досягла етапу вуличних боїв, схожих на ті, що тривали у Бахмуті протягом дев’яти місяців. Проте міста, які планують захопити російські війська, є більшими за Бахмут і Авдіївку. Також відзначається готовність українських військ до майбутнього наступу. Таким чином, наявний контроль над стратегічними висотами свідчить про те, що відступ є малоймовірним.

Мирослав Гай наголошує, що для російських окупантів володіння Часовим Яром має перш за все політичне значення. Оскільки їм не потрібно зберігати місто, їхня стратегія полягає у його повному знищенні. Це є типовою тактикою "по-російськи", яка передбачає повне зруйнування та встановлення контролю над руїнами, створюючи образ перемоги для внутрішнього споживача.

Проте ефективність оборони Часового Яру прямо залежатиме від забезпечення Збройних Сил України відповідними озброєннями. За словами аналітика Снєгирьова, наразі відчутний гострий дефіцит мінометних та артилерійських снарядів, що створює небезпеку для успішної оборони. Це вимагає термінових заходів щодо постачання необхідного озброєння та ресурсів для українських військових, щоб забезпечити стійкий опір та відстояти нашу територіальну цілісність.

Наразі нашим основним пріоритетом є забезпечення снарядами. Це стосується як радянських 152-міліметрових, так і натовських 155-міліметрових снарядів. Якщо вдасться вирішити це питання, ситуація на фронті вийде на новий рівень. Також нам необхідні засоби протиповітряної оборони (ППО) як малого, так і середнього радіусу дії для роботи на передовій та прикриття інфраструктурних об'єктів. Необхідність у засобах ураження, як ствольна, так і реактивна артилерія, також вкрай важлива. Якщо ці потреби будуть задоволені, ми зможемо досягти паритету з ворогом, що є важливим для забезпечення ефективної оборони та збереження територіальної цілісності.

Незважаючи на розвиток подій на фронті, важливо утримувати стійкість і не допускати паніки. Збройні Сили України вистояли на фронті "на зубах", демонструючи свою готовність до захисту країни. У цей час політичні лідери активно шукають шляхи для отримання необхідної підтримки в країнах Європейського Союзу, щоб зміцнити оборонні зусилля та забезпечити мир та стабільність у регіоні.

У висвітленому матеріалі акцентовано увагу на стратегічній важливості міста Часів Яр на фронті з російськими окупантами. Підкреслено необхідність постачання снарядів та інших засобів для забезпечення ефективної оборони, а також звернуто увагу на важливість уникання паніки серед населення та політиків.

Аналізуючи ситуацію, можна зробити висновок, що захист Часового Яру є пріоритетом для Збройних Сил України, оскільки втрата контролю над цим населеним пунктом може суттєво підірвати обороноздатність країни. Необхідно звернути увагу на постачання необхідного озброєння та підтримку з боку міжнародних партнерів для зміцнення оборонних можливостей.

Крім того, важливо підтримувати стійкість на фронті та шукати способи дипломатичного врегулювання конфлікту, оскільки лише спільними зусиллями можна досягти миру та стабільності в регіоні.

Увечері п'ятниці, 7 червня, розгорнулася несподівана сюжетна поворотна точка, що вразила громадськість: російські органи влади рішуче оголосили в розшук колишню прем'єр-міністерку України, Юлію Тимошенко. Ця несподівана новина викликала велику хвилю занепокоєння та роздумів серед політичних аналітиків, громадських діячів та простих громадян. Вона стала предметом гострої політичної дискусії і породила безліч питань щодо можливих причин та наслідків цього рішення.

Після цього повідомлення з'явилася потреба в ретельному аналізі подій, що передували цьому заявленню. Зважаючи на складні міжнародні відносини та історичні контексти, неминучо виникає питання про можливі політичні мотиви заходів, вжитих російським урядом у цьому конкретному випадку. Тимошенко, яка має довгу політичну кар'єру та була відомою своїми позиціями, неодноразово входила в конфліктні ситуації з російськими владними структурами, що робить цю ситуацію ще більш складною та загадковою.

Звісно, цей незвичайний поворот подій став об'єктом пильного спостереження як з боку політичних аналітиків, так і з боку звичайних громадян, які з цікавістю слідкують за важливими подіями в сучасному світі. Багато хто засуджує такий крок російських органів влади, вважаючи його політично мотивованим і спрямованим на підрив відносин між двома країнами. У цей важливий момент нації знову мають показати свою здатність до розуміння, співчуття та здатність вирішувати конфлікти шляхом діалогу та мирного вирішення розбіжностей.

Про це повідомила державна пропагандистська агенція ТАСС.

У картці розшуку зазначено, що колишню прем’єрку України Юлію Тимошенко розшукують за статтею кримінального кодексу Росії. Проте не уточнюють — за якою саме.

Нагадаємо, Юлія Тимошенко — перша жінка на посаді прем’єр-міністра України. Двічі обіймала цю посаду — у 2005 та 2007–2010 роках.

З 2001-го Тимошенко очолює політичну партію “Батьківщина”. Є народною депутаткою України сімох скликань.

Тричі брала участь у виборах президента України: у 2010, 2014 та 2019 роках.

Раніше, 4 травня МВС Росії оголосило у розшук чинного президента України Володимира Зеленського, а також п’ятого президента Петра Порошенка. У МЗС України назвали це рішення ознакою розпачу.

Спікер Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Зеленського і Порошенка було оголошено в розшук у рамках “розслідувань злочинів української влади”.

Проте через декілька днів зі сайту МВС РФ зникли оголошення про розшук Зеленського та Порошенка

Служба безпеки України (СБУ) оголосила про затримання колишнього народного депутата від "Партії регіонів" у момент спроби виїхати за межі України. Ім'ям його виявився Владислав Лук'янов. За інформацією СБУ, затримали його на контрольно-пропускному пункті на території Одеської області. Лук'янов прагнув виїхати з України, посилаючись на досягнення пенсійного віку — 60 років. Однак, за словами правоохоронців, його не пустили за кордон через обвинувачення у співпраці з Російською Федерацією.

За версією слідства, після анексії частини території Донецької та Луганської областей Російською Федерацією, Лук'янов перереєстрував свого інтернет-провайдера за російським законодавством і регулярно сплачував податки до російського бюджету. Крім того, заявляє СБУ, він надав Федеральній службі безпеки РФ доступ до обладнання, що використовувалося для контролю за інтернет-активністю місцевого населення. Варто зазначити, що сам депутат перебував на території, яка перебувала під контролем українських влад.

Крім цього, відзначає СБУ, Лук'янов публічно виправдовував агресію Російської Федерації в чатах телеграм-каналів. В даний час правоохоронні органи продовжують проводити розслідування щодо діяльності колишнього народного депутата.

У результаті затримання колишнього народного депутата Владислава Лук'янова Службою безпеки України виявлено, що він співпрацював з Російською Федерацією, перебуваючи на підконтрольній українській території. Співробітництво полягало у перереєстрації інтернет-провайдера за російським законодавством, сплаті податків до бюджету РФ та наданні доступу ФСБ до обладнання, що контролювало інтернет-активність місцевого населення. Крім цього, Лук'янов виправдовував агресію РФ в телеграм-чатах. Затримання Лук'янова свідчить про ретельну роботу СБУ у виявленні та припиненні діяльності осіб, що загрожують національній безпеці України та співпрацюють з агресором.