Фінансові ринки вірять у швидке завершення війни в Україні

До кінця червня поточного року завдання для українського уряду та Верховної Ради надзвичайно важливі та напружені. Вони повинні втілити в життя дев'ять ключових пунктів за планом, який передбачає отримання Україною суми в розмірі €50 мільярдів упродовж наступних чотирьох років. На даний момент, уряду вже вдалося виконати значну частину зобов'язань, але залишаються ще важливі завдання, які чекають свого вирішення.

До червня поточного року Кабінет Міністрів має виконати дев'ять пунктів за планом Ukraine Facility, який був затверджений урядом 18 березня. Наразі понад половина цих завдань вже виконана, і три з них навіть завершено достроково. Наприкінці лютого, парламент прийняв закон про корпоративне управління державними компаніями, Міністерство Фінансів затвердило план цифровізації митниці, а в січні уряд підтримав Стратегію термомодернізації будівель.

Проте, серед невиконаних завдань є і такі, як реформа Бюро економічної безпеки (БЕБ), підготовка бюджетної декларації, затвердження стратегії з протимінної діяльності, національного плану з енергетики та клімату, а також плану заходів щодо реалізації реформи управління державними інвестиціями. Ці завдання вкрай важливі, оскільки виконання їхніх термінів забезпечить отримання €4 мільярдів із запланованих €16 мільярдів, які Уряд має отримати до кінця цього року.

Наприкінці червня 2024 року Верховна Рада планує ухвалити закон про перезавантаження БЕБ. У лютому, Верховна Рада відхилила урядову версію законопроєкту про БЕБ через недоліки у питаннях переатестації співробітників та відбору директора бюро. Наразі уряд повинен заново внести законопроєкт до Верховної Ради, що можливо станеться в середині квітня.

Щодо бюджетної декларації, Міністерство Фінансів повинно її підготувати до 15 травня на наступні три роки. Також, уряд уже затвердив у березні відновлення середньострокового планування на місцевому рівні, але для його остаточного затвердження необхідно підтримка парламенту. Якщо все буде завершено до липня, то середньострокове планування на місцевому рівні розпочнеться ще цього року.

Важливим аспектом є також реформа управління державними компаніями, яка вже успішно виконана. Закон про цю реформу був ухвалений у лютому 2024 року. До кінця червня також планується узгодження національного плану з енергетики та клімату, який буде відповідати міжнародним стандартам та цілям.

Стратегія протимінної діяльності до 2033 року відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки нації та збереженні життя громадян. Після розгляду Національним органом з протимінної діяльності 12 лютого 2024 року, стратегія тепер очікує схвалення від Ради національної безпеки і оборони (РНБО) та підписання президентом. Одним із важливих аспектів цієї стратегії є програма компенсації розмінування територій для аграріїв та фермерів, яка має бути запущена Міністерством економіки до кінця квітня. Ця програма передбачає компенсацію частини витрат на розмінування, яка складає 80%, за умови подання заявки через Державний аграрний реєстр та проходження необхідних процедур.

У сфері цифровізації Державної митної служби, Міністерство фінансів вже затвердило план, спрямований на модернізацію та впровадження нових інструментів до 2028 року. До кінця другого кварталу 2024 року планується завершення розробки автоматизованої системи митного оформлення "Центр" та оновленої національної системи гарантій (GMS-UA), яка забезпечить ефективне управління гарантіями товарів у режимі спільного транзиту. Також в цей період запрацює система рішень (CDS), спрямована на автоматизацію обробки рішень митних органів, а також система боротьби з підробкою і піратством (COPIS), яка стане централізованою платформою для інформації про правовласників та історії їхніх заявок.

Паралельно йде робота з Міністерством інфраструктури щодо надання переваг підприємствам, які використовують цифрові сервіси, таким як комп’ютеризована транзитна система (NCTS). Це сприятиме підвищенню ефективності та зручності для учасників митного процесу та сприятиме розвитку міжнародної торгівлі України.

Цифровізація митниці не лише сприяє мінімізації людського впливу, а й має значний антикорупційний ефект, поліпшуючи обмін інформацією між підприємствами та митними органами суміжних країн. Це важливий крок у забезпеченні прозорості та ефективності митного контролю, що сприяє розвитку торгівлі та зміцненню довіри до системи.

Дорожна карта реформування управління державними інвестиціями, затверджена з дедлайном до червня 2024 року, передбачає два етапи: перехідний період (2024-2025 роки) та повноцінна імплементація (2026-2028 роки). На першому етапі ключові завдання включають запровадження стратегічного планування публічних інвестицій, законодавче унормування, оновлення методологічної бази та створення ІТ-архітектури. Міністерство фінансів вже отримало низку інвестиційних проєктів на наступні роки, які проходять етап скринінгу та пріоритизації перед розглядом у Стратегічній інвестиційній раді.

Стратегія термомодернізації будівель, затверджена урядом на початку 2024 року, стала одним із важливих кроків вперед у виконанні Угоди про асоціацію з ЄС. Її пріоритетами є прискорення темпів термомодернізації громадських будівель, постійне фінансування, цифровізація процесів та створення ринкових умов для залучення людського потенціалу в цю сферу. Виконання стратегії спрямоване на зменшення споживання енергії в громадських та житлових будівлях на 15% до 2030 року, на 30% до 2040 року та на 40% до 2050 року, що важливо для досягнення енергоефективності та скорочення викидів парникових газів.

У результаті аналізу вищезгаданої інформації стає очевидним, що впровадження цифрових технологій в митниці має значний потенціал для забезпечення прозорості, ефективності та антикорупційного контролю. Дорожна карта реформування управління державними інвестиціями та стратегія термомодернізації будівель є кроками у напрямку модернізації та підвищення стандартів управління та енергоефективності. Виконання цих стратегій відіграє важливу роль у досягненні цілей розвитку країни, зокрема у забезпеченні сталого економічного зростання та зниженні впливу на довкілля.

Квашена капуста — справжня зимова класика українського столу, без якої важко уявити холодний сезон. Її освіжаюча кислинка й хрустка текстура роблять її улюбленою стравою мільйонів українців. Проте за цим простим і на перший погляд ідеальним продуктом ховається не лише користь, а й певні харчові ризики, про які нагадують фахівці з харчування.

За словами дієтологів, квашена капуста — джерело природних пробіотиків, що сприяють здоровій роботі кишківника та підтримують імунну систему. Під час процесу ферментації в ній утворюються корисні бактерії, які допомагають відновлювати мікрофлору після застуд, стресів чи курсу антибіотиків. Крім того, продукт містить вітаміни С, К, групи В, а також кальцій, залізо й клітковину, що робить його цінним доповненням до зимового раціону.

Ферментація робить капусту не лише пікантною, а й функціональною. У процесі утворюються молочнокислі бактерії – ті самі пробіотики, які зміцнюють мікробіом кишківника, зменшують запалення та допомагають травленню. «Здоровий кишківник – це основа сильного імунітету», – пояснює дієтолог Кріс Морх, наголошуючи, що ферментовані продукти підсилюють захист організму не гірше за модні БАДи.

Користь не обмежується лише травленням. Квашена капуста містить вітамін С – природний помічник імунітету, а також вітамін K2, який, за словами кардіодієтологині Мішель Раутенстайн, спрямовує кальцій у кістки, а не в судини. Це означає міцніший скелет і менший ризик судинної кальцифікації. Додайте до цього добову порцію клітковини – і отримаєте кращу моторику кишківника, стабільніший рівень цукру і довше відчуття ситості.

Є й менш очевидні бонуси. Помірна кількість натрію в квашеній капусті може допомагати людям, які активно тренуються або багато пітніють, підтримувати електролітний баланс. А завдяки «осі кишківник – мозок» ферментований продукт навіть здатний впливати на настрій і концентрацію, зменшуючи стресове навантаження.

Втім, є і зворотний бік. Основний ризик – надлишок солі. За даними Американської кардіологічної асоціації, добова норма натрію не має перевищувати 1500–2300 мг, а квашена капуста легко підштовхує до цієї межі. Це може провокувати стрибки тиску, затримку рідини й набряки. Окрім цього, людям із чутливим ШКТ перші порції можуть «відгукнутися» здуттям, спазмами чи дискомфортом. Лікарі радять починати з малого, щоб дати кишківнику час адаптуватися.

Фахівці сходяться в одному: квашена капуста – сильний продукт із реальним впливом на організм. Але сила ця працює на користь лише тоді, коли знаєш міру. Регулярність – так, безконтрольність – ні. І хоча квашена капуста не замінить повноцінний раціон, вона може стати його найціннішою зимовою складовою.