П’ятниця, 3 Липня, 2026

Фінляндія активізувала патрулювання через виявлені дрони поблизу російського кордону

Важливі новини

Зв’язки колишніх чиновників з державними енергетичними активами: Юрій Чернега та Володимир Цепенда в НАК “Нафтогаз України”

На сучасній українській політичній та економічній сцені важливу роль продовжують відігравати особи, які обіймали високі посади за часів правління Віктора Януковича. Одними з таких є Юрій Чернега та Володимир Цепенда, які наразі очолюють ключові підприємства НАК «Нафтогаз України». Ці люди керують мільярдними активами в одній із найважливіших для економіки України сфер – енергетиці.

Юрій Чернега, колишній начальник кадрового управління МВС Миколаївської області, займає керівні посади в декількох підприємствах, що мають стратегічне значення для української енергетики. Він є головою ДП «Нафтогазбезпека» та першим заступником директора з безпеки АТ «Укртранснафта». Крім того, Чернега очолює ТОВ «Корпоративний фонд «Укртранснафта», що також є важливим елементом в управлінні енергетичними активами. Інформація щодо його діяльності була підтверджена журналістами видання ОРД, яке активно слідкує за фінансовими та кадровими змінами в галузі.

Після люстрації Чернега працював начальником Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, а у 2015 році був остаточно звільнений з органів внутрішніх справ. Для легалізації свого статусу він формально отримав посвідчення учасника АТО, хоча фактично не брав участі у бойових діях.

Володимир Цепенда за часів Януковича обіймав посаду заступника голови Богородчанської РДА, відповідаючи за економіку та промисловість. Нині він є генеральним директором АТ «Укртранснафта» та бенефіціаром ТОВ «Прикарпатекоенерго».

Сьогодні обидва посадовці керують ключовими державними нафтогазовими підприємствами, що контролюють стратегічну інфраструктуру та бюджетні кошти України. На момент публікації офіційних коментарів від «Нафтогазу» та «Укртранснафти» не було.

ДП «Нафтогазбезпека» забезпечує безпеку об’єктів нафтогазової галузі, а АТ «Укртранснафта» є оператором магістральних нафтопроводів України і входить до структури НАК «Нафтогаз України». Події у Врадіївці 2013 року стали одними з передвісників Революції Гідності, а тепер двоє причетних до тих подій очолюють стратегічну енергетичну сферу держави.

Масштабна афера з коштами “Київпастрансу” викрита у столиці

У Києві розкрито одну з найбільших схем привласнення коштів комунального підприємства «Київпастранс». За інформацією прокуратури міста, підозру оголошено генеральному директору приватного товариства, що постачало електроенергію підприємству, за фактом заволодіння бюджетними коштами на суму понад 47 мільйонів гривень.

Подільська окружна прокуратура столиці повідомляє, що наприкінці 2022 року між «Київпастрансом» та приватною компанією був укладений договір на постачання електроенергії. Згідно з умовами цього договору, постачальник зобов’язувався щомісячно інформувати комунальне підприємство про зміни цін на ринку електроенергії. Проте фактичні поставки та фінансові операції значно відрізнялися від зазначених у документах.

Однак, попри суттєве зниження цін на електроенергію у 2023–2024 роках, компанія продовжувала виставляти рахунки за завищеними тарифами. У результаті КП «Київпастранс» переплатило понад 47 мільйонів гривень.

Слідство встановило, що така схема стала можливою не лише через дії постачальника, а й через службову недбалість посадових осіб комунального підприємства. Раніше підозру в службовій недбалості було вручено колишній начальниці управління «Київпастрансу», до обов’язків якої входив моніторинг цін на електроенергію та реагування на їх зміну.

Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці перевіряють можливу причетність інших посадових осіб до цієї схеми та встановлюють остаточний розмір збитків, завданих бюджету столиці.

Келлог: Європі доведеться підтримувати Україну без США

Європейські країни сьогодні набагато краще підготовлені до самостійних дій у сфері оборони, ніж будь-коли раніше. Таку думку в інтерв’ю The Telegraph висловив спецпредставник президента США, генерал Кіт Келлог. За його словами, ключовою зміною стало усвідомлення європейськими лідерами, що Росія є екзистенційною загрозою, тоді як ще кілька років тому вони залежали від її енергоресурсів. Келлог відзначив, […]

Кабінет Міністрів призначив Юлію Кіріллову заступником міністра у справах ветеранів

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Перед призначенням на нову посаду Юлія Кіріллова виконувала обов’язки виконавчого директора Українського ветеранського фонду з липня 2024 року. У команді фонду вона працює з 2022 року, де спочатку очолювала відділ навчально-аналітичної роботи, а згодом стала першим заступником директора.

Кіріллова також має досвід військової служби — у 2015-2016 роках вона проходила службу в Збройних Силах України. Її активна діяльність на підтримку ветеранів відзначилася заснуванням Жіночого ветеранського руху, який став важливою платформою для обговорення проблем, з якими стикаються жінки-військовослужбовці.

Юлія Кіріллова має численні нагороди за свою службу та активну громадську діяльність. Серед них — орден Княгині Ольги III ступеня, відомча відзнака Міністерства оборони України, нагрудні знаки «Знак пошани», «25 батальйон Київська Русь», а також медаль Міністерства оборони «За сприяння Збройним Силам України».

Крім того, вона є лауреаткою програми Open World, яка фокусується на роботі з ветеранами, що свідчить про її зобов’язання підтримувати та покращувати життя ветеранів в Україні.

Рінат Ахметов – єдиний українець у рейтингу найбагатших людей світу за версією Bloomberg

Рінат Ахметов, відомий український підприємець, підтвердив свою непересічну позицію у світі бізнесу, ставши першим представником України, чия назва увійшла до списку найзаможніших людей планети згідно з авторитетним агентством Bloomberg. Цей визначний подвиг ще раз підкреслює його надзвичайну економічну майстерність та стратегічний підхід до ведення бізнесу. Не лише це, а його багатства продовжують зростати й у цьому році, свідчать про це останні дані.

За версією агентства Bloomberg рейтинг найбагатших людей світу очолив засновник і колишній гендиректор Amazon Джефф Безос. За даними агентства, статки Безоса станом на сьогодні становлять 205 мільярдів доларів. З початку року вони зросли на 27,9 млрд доларів.

Друге місце у рейтингу займає французький бізнесмен Бернар Арно, він володіє контрольними пакетом у компанії LVMH. Його статки складають 203 млрд доларів.

Замикає трійку багатіїв засновник компаній Tesla і SpaceX Ілон Маск, статки якого оцінюють у 202 млрд доларів.

Згідно із даними рейтинг, до першої десятки найбагатших людей світу також увійшли засновник Meta Марк Цукерберг (169 млрд доларів), співзасновник компанії Google Ларрі Пейдж (156 млрд доларів), засновник Microsoft Білл Гейтс (152 млрд доларів), колишній гендиректор Microsoft Стів Балмер (148 млрд доларів), екс-президент Alphabet Сергій Брін (147 млрд доларів), засновник і голова корпорації Oracle Ларрі Еллісон (138 млрд доларів), а також американський інвестор і філантроп Воррен Баффет (133 млрд доларів).

Згідно із даними агентства, єдиним українцем у списку є Рінат Ахметов. Бізнесмен посідає 451 місце. Його статки оцінюють в 6,44 млрд доларів. За даними Bloomberg, від початку року вони збільшилися на 598 мільйонів доларів.

Нагадаємо, що в Україні підняли тариф на електроенергію. В Міненерго підкреслили, що підвищення тарифу на електроенергію є складним, але необхідним кроком, адже за теперішніх умов держава не має можливості утримувати наднизьку пільгову ціну для всіх споживачів. Окрім того, там відзначили, що потрібні гроші на те, щоб відновити об’єкти, які були зруйновані Росією.

При цьому експерти підкреслюють, якщо виходити з логіки, що зараз пошкоджені станції, які належать ДТЕК, і держава буде витрачати кошти на те, щоб їх відновлювати, то вони повинні бути в державній власності.

У відповідь на нові випадки появи невідомих безпілотників у прикордонних зонах, Фінляндія вжила серйозних заходів для посилення безпеки на кордоні з Росією. У ніч на неділю збройні сили країни разом з поліцією провели операцію в районі Кууканіємі, що знаходиться приблизно за 30 км від російської межі. Для моніторингу повітряного простору в цій зоні були залучені винищувачі F/A-18 Hornet.

За даними місцевих ЗМІ, операція проходила в темну пору доби, супроводжуючись активними польотами військової авіації. Мешканці повідомляли про гелікоптери, які літали низько, використовуючи прожектори та спеціальну апаратуру для спостереження. Один свідок стверджував, що бачив вертоліт, який повільно облітав Кууканіємі, використовуючи потужне освітлення.

Фінські військові підтвердили проведення нічної місії, однак відмовилися розголошувати деталі її характеру. Вони лише зазначили, що операція була частиною заходів щодо моніторингу повітряного простору в прикордонному регіоні. Поліція також повідомила, що за останні кілька тижнів кількість сигналів про безпілотники і підозрілу активність поблизу важливих об’єктів зросла.

Правоохоронці зазначають, що громадяни все частіше повідомляють про дрони, які літають поблизу об'єктів критичної інфраструктури, військових баз та ліній електропередач. У зв’язку з цим поліція та військові регулярно проводять перевірки в таких випадках, а спостереження за літаючими об'єктами стало звичним елементом роботи сил безпеки.

Окрім Кууканіємі, активність авіації також спостерігалась над південно-східною частиною Фінляндії та регіоном Пірканмаа, де винищувачі F/A-18 виконували патрулювання поблизу російського кордону. Літаки здійснювали розвідувальні польоти та відпрацьовували оперативні маневри на випадок виявлення невідомих об'єктів.

Цей інцидент став складовою серії випадків, пов’язаних із безпілотниками у повітряному просторі Фінляндії. Питання безпеки стало особливо актуальним після події 3 травня, коли дрон порушив повітряний простір країни поблизу Віролахті, що межує з Росією. Хоча цей дрон перебував у фінському небі, його тип і мета залишилися нез'ясованими.

Фінські властивості також вказали, що не всі дрони намагалися знищити чи перехопити. Частина з них літала поблизу російського кордону, що могло призвести до небезпечних наслідків чи міжнародних конфліктів. У Гельсінкі наголошують на необхідності обережних дій, аби не підірвати власну безпеку.

Після вступу до НАТО напруженість на кордоні з Росією посилилася. Фінляндія має понад 1300 км спільного кордону з РФ, що робить її важливим об’єктом спостереження для Альянсу. Влада країни підкреслює, що ризики гібридних загроз, таких як кібератаки та порушення повітряного простору, зростають на тлі війни в Україні.

Останнім часом у Фінляндії підвищили охорону критично важливих об'єктів після кількох інцидентів у Балтійському морі, пов'язаних із ушкодженнями підводних кабелів та енергетичних систем. Спецслужби країни не виключають, що дрони можуть використовуватися для спостереження за такими об'єктами або можливої координації диверсій.

Експерти зауважують, що зростання випадків безпілотників поблизу російського кордону відображає ширшу тенденцію для Північної Європи. Подібні інциденти також зафіксовані в Швеції, Норвегії та країнах Балтії, де все частіше фіксують спроби повітряної розвідки.

Фінляндія продовжує зміцнювати систему повітряного контролю, розширюючи можливості прикордонної охорони та збільшуючи кількість патрулів стратегічних областей. Влада підкреслює, що захист кордону та контроль повітряного простору залишаються пріоритетними завданнями на фоні зростання напруженості у відносинах із Росією.

Останні новини