Франція підтвердила готовність підтримати Україну в розвитку системи протиповітряної оборони

Аварійно-рятувальні операції в Дніпрі, спровоковані масштабним ракетним ударом 19 квітня, успішно завершилися. Очікуваної ночі від завалів багатоповерхівки вдалося витягти ще одне тіло загиблого чоловіка, піднявши загальну кількість жертв до трьох осіб, а число поранених склало 24. ДСНС здійснили порятунок 12 осіб у цьому трагічному інциденті, використовуючи 20 одиниць техніки та відпрацьовуючи координацію 101 рятувальника. Психологічну підтримку отримали 51 людина, яка пережила цю подію. Загалом масштабна ракетна атака на Дніпропетровщину призвела до втрат восьми життів, серед яких були двоє невинних дітей. 34 особи також отримали поранення, включаючи одну дитину. Нагадуємо, що 20 квітня оголошено День жалоби за загиблими внаслідок цього трагічного ракетного удару.

У результаті масштабного ракетного удару 19 квітня в Дніпрі та на Дніпропетровщині було втрачено вісім життів, серед яких були двоє дітей. Загалом 58 осіб отримали травми. Аварійно-рятувальні операції, проведені після цього події, виявилися успішними завдяки координації рятувальників, застосуванню технічних засобів та наданню психологічної підтримки. Підтвердженням глибокої траурної обстановки стало оголошення Дня жалоби на території області. Важливою реакцією на такі події є не лише оперативна допомога постраждалим, але і подальші заходи з попередження подібних інцидентів та зміцнення системи безпеки населення.

Протягом останніх двох років демографічна ситуація в Україні стала об'єктом серйозного занепокоєння. За словами Олександра Гладуна, заступника директора українського державного Інституту демографії та проблем якості життя, за цей період населення України зменшилося з 42 до 35 мільйонів осіб. Ця драматична зміна відбулася на тлі війни та міграційних процесів, які значно вплинули на демографічну картину країни. Інформація, що надійшла від Гладуна, розкриває, що в офіційних оцінках кількості населення України на 42 мільйони не враховувалися території, що перебувають поза контролем України, такі як Крим та частини Донбасу. Фактично, кількість населення в Україні оцінюється в експертних колах від 35 до 38 мільйонів осіб.

Гладун також наголошує на тому, що європейські країни можуть бути неохочими приймати українських біженців, що стане актуальним після завершення конфлікту, і вони можуть більш активно спрямовувати зусилля на збереження українців у своїх країнах. Проте після завершення війни можливі міграційні потоки, коли частина осіб, які виїхали за кордон, може повернутися додому.

За даними українського Мін'юсту, на контрольованих Україною територіях за два роки війни зареєстровано понад мільйон смертей, і ця цифра зазнала зменшення у 2023 році, що може бути пов'язано зі зменшенням кількості областей, які перебували під впливом військових дій. Значне зменшення народжуваності також стало серйозною проблемою, відзначаючи спад на 31,5% порівняно з довоєнним 2021 роком та на 9% порівняно з попереднім роком.

Україна стикається зі складною демографічною ситуацією, яка обумовлена війною на сході країни та міграційними процесами. За останні два роки населення зменшилося з 42 до 35 мільйонів осіб, що є тривожним показником. Це може мати серйозні наслідки для соціально-економічного розвитку країни. Прогнозують, що після завершення війни можливі міграційні потоки, але європейські країни можуть бути неохочими приймати українських біженців. Зменшення народжуваності та зростання смертності також викликають серйозні турботи. Для подальшого розвитку країни важливо розробити стратегії для збереження населення та створення сприятливих умов для його зростання.

У листопаді 2025 року в Україні стартує масштабна соціальна ініціатива — програма «Зимова підтримка», спрямована на допомогу громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах. Уряд ухвалив рішення надати одноразові виплати у розмірі 6 500 гривень для найуразливіших верств населення, аби підтримати їх у період зростання цін і підвищеного навантаження в опалювальний сезон.

Фінансування програми здійснюється з державного бюджету, а загальна кількість отримувачів допомоги може сягнути близько 600 тисяч осіб. Серед тих, хто матиме право на виплату, — малозабезпечені родини, внутрішньо переміщені особи, люди з інвалідністю, пенсіонери з низьким рівнем доходу, а також інші категорії громадян, визначені урядом як соціально вразливі.

За постановою Кабінету міністрів, отримувачами виплат стануть: діти під опікою; діти з інвалідністю в прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу; діти-переселенці з інвалідністю I групи; діти з малозабезпечених сімей; самотні пенсіонери. На кожну дитину виплата нараховується окремо.

Виплати планують здійснювати автоматично для тих, чиї дані вже є в державних реєстрах і в базі Пенсійного фонду. Бенефіціари отримають повідомлення про нарахування через застосунок Дія або, якщо застосунок відсутній, у вигляді SMS від Пенсійного фонду.

Гроші можна витратити лише на визначені категорії товарів і послуг — зокрема на ліки, одяг і взуття. Зняття готівки з рахунку не передбачено. Якщо кошти не будуть використані у визначений термін, вони повернуться до Пенсійного фонду.

Що робити, якщо 6 500 грн не надійшлиЯкщо у листопаді допомога не надійшла, можливо, вас немає в реєстрі або інформація неповна. У такому разі потрібно звернутися до будь-якого відділення Пенсійного фонду або подати онлайн-заяву в додатку Дія до 19 грудня. У Дії звернення подається в довільній формі з обов’язковими реквізитами: ПІБ, адреса прописки, серія і номер паспорта, ідентифікаційний код, номер банківського рахунку. Для дитини необхідно вказати ті самі дані.

Адреси відділень Пенсійного фонду, а також інструкції з подання заяви в Дії, як правило, доступні на офіційних ресурсах Пенсійного фонду та в інтерфейсі застосунку. Якщо після подання заяви питання залишаються відкритими, варто звертатися до контакт-центрів ПФУ або до місцевих центрів надання соціальних послуг.

Практичні поради— Перевірте у додатку Дія або в особистому кабінеті Пенсійного фонду, чи вказано актуальні банківські реквізити.— Якщо маєте дітей, переконайтеся, що їхні дані внесені до відповідних реєстрів — для кожної дитини нарахування йдуть окремо.— Зберігайте повідомлення від Дії або SMS як підтвердження нарахування коштів.— Якщо ви отримали повідомлення, але гроші не зараховані, негайно подайте звернення в Дії або зверніться до відділення ПФУ.— Плануйте витрати з урахуванням обмежень: кошти можна використати лише на зазначені категорії, тож наперед продумайте, на що вони будуть витрачені.

Програма «зимова підтримка» має на меті одноразово підтримати найбільш вразливі категорії населення — переважна більшість отримувачів не муситиме нікуди звертатися, але тим, хто не отримає виплату автоматично, варто подати заявку до 19 грудня, щоб скористатися допомогою.

Епопея з ухваленням законопроєкту про мобілізацію триває, пише у своєму блозі на “УП” ексспікер Ради, народний депутат Дмитро Разумков. Він вказує на те, що після відкликання урядом законопроєкту №10378, який викликав гнів суспільства, очікували адекватну редакцію, що враховувала б потреби та позиції військових. Однак новий законопроєкт (№10449), на думку Разумкова, не відповідає цим очікуванням. Він вважає, що в законі недостатньо уваги приділено ключовим питанням, що хвилюють захисників країни та суспільство загалом. Законопроєкт, за словами нардепа, не передбачає системи демобілізації, ротації, а також не забезпечує кадровий резерв та фінансове забезпечення захисників. Такі методи, на думку Разумкова, не заохочують громадян іти служити в армію, а навпаки, призводять до відсутності довіри до влади. Він також стурбований тим, що законопроєкт передбачає блокування рахунків, обмеження виїзду за кордон та інші обмеження для тих, хто не став на облік в органах влади. Разумков підкреслює, що такий підхід деморалізує воїнів, які уже довгий час знаходяться на передовій, та може призвести до масового виведення грошей в кеш для уникнення блокування рахунків. Це призведе до перевантаження судової системи. Разумков закликає до змін у законопроєкті, які б враховували потреби військових та забезпечили їхню гідну демобілізацію та підтримку.

Судячи з викладеного, новий законопроєкт про мобілізацію ще більше загострює ситуацію в порівнянні з попереднім. Влада має намір знизити вік призову до 25 років та залучати поліцію до видачі повісток. Також передбачається істотне обмеження прав громадян, які ігнорують повістки, що, крім іншого, будуть висилатися навіть у електронному вигляді. Отже, влада вважатиме, що електронна повістка вручена, навіть якщо громадянин її не отримав, а реєстрація електронного кабінету призовника буде обов'язком громадян. Крім того, процедура демобілізації в українському законодавстві залишається невизначеною. Це не дивує, оскільки влада прагне не лише максимально залучити людей на фронт, а й утримувати їх там якомога довше. Для нас це питання має велике значення.

Новий законопроєкт про мобілізацію, на жаль, показує ще більше обмежень та недоліків у порівнянні з попереднім.Влада планує знизити вік призову до 25 років та залучити поліцію до видачі повісток, що ще більше ускладнить ситуацію.Передбачається істотне обмеження прав громадян, які ігнорують повістки, в тому числі через введення електронного варіанту вручення.Неясність щодо процедури демобілізації також викликає серйозні питання щодо захисту прав призовників.Висновок полягає в тому, що ці новації можуть призвести до подальшого ускладнення ситуації та порушень прав громадян, що потребує уважного розгляду та реагування соціальних та правозахисних організацій.