Неділя, 30 Серпня, 2026

Франція порушила кримінальну справу проти Ілона Маска та соціальної мережі X

Важливі новини

Шмигаль погодив виплати для 180 прифронтових громад: куди підуть гроші

Кабінет міністрів України ухвалив рішення про виділення 1,8 мільярда гривень на підтримку 180 громад, розташованих у прифронтових регіонах. Йдеться про населені пункти в дев’яти областях, які регулярно потерпають від російських обстрілів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, підкресливши, що йдеться про невідкладні потреби громад, які опинилися на лінії вогню. Грошову підтримку отримають громади з наступних […]

Загальна мобілізація в Україні: хто потрапляє під призов і чи варто очікувати змін у 2025 році

В Україні триває загальна мобілізація, в рамках якої до лав Збройних сил України (ЗСУ) залучають військовозобов’язаних чоловіків. У зв’язку з військовою ситуацією, державні органи активно працюють над посиленням обороноздатності країни, а тому питання мобілізації залишається актуальним для багатьох громадян. В даному матеріалі розглядається, хто саме підлягає мобілізації на сьогодні та чи варто очікувати змін у правилах призову в листопаді 2025 року.

Згідно з чинним законодавством, зокрема, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під призов підпадають чоловіки віком від 18 до 60 років, які не мають чинної відстрочки або броні та є придатними для служби. Однак на практиці, з огляду на специфіку військових потреб, першочергово мобілізують осіб з певним досвідом, професійними навичками та спеціальностями, які мають найвищу потребу в оборонній сфері.

чоловіків віком 25–60 років без військового досвіду, за умови придатності та відсутності броні чи відстрочки.

чоловіків віком 18–60 років із військовим досвідом — строкова служба або запас, особливо якщо вони мають спеціальність.

чоловіків, які раніше були зняті з військового обліку за станом здоров’я, але отримали статус придатного після повторної військово-лікарської комісії (ВЛК).

Також мобілізація можливе для чоловіків старше 50 років — за умови, що вони придатні до служби, не мають відстрочки і підходять для виконання тилових, допоміжних чи спеціалізованих завдань.Добровільно можуть вступати на службу:

жінки до 60 років, якщо придатні і хочуть служити;

чоловіки віком 18-24 роки без попередньої служби — через контрактну службу (проєкт «Контракт 18-24»).

За доступною інформацією, будь-яких анонсованих змін до правил мобілізації на листопад 2025 немає — процес відбувається відповідно до чинного закону. Наприклад, до таких висновків дійшли джерела, які пояснюють, що вікові межі та категорії залишаються незмінними. Таким чином, наразі не очікується кардинального переформатування призову чи введення масових нових вікових категорій.

Серед категорій, які мають право на відстрочку або звільнення від мобілізації:

особи з інвалідністю I–III груп;

чоловіки старших за 60 років;

студентство за денною або дуальною формою навчання;

працівники критично важливих підприємств або ті, хто має бронювання;

Якщо ви — чоловік віком 25-60 років, придатний за станом здоров’я, не маєте чинної відстрочки чи броні — ви автоматично потрапляєте під категорію, яка може бути призвана в рамках мобілізації. У разі, якщо у вас є військовий досвід чи спеціальність — вашу кандидатуру можуть розглядати пріоритетно.Для молодших (18-24 роки) без служби — призову немає, але є можливість служити за контрактом.Для тих, хто має сумніви у своєму статусі чи стані придатності — слід пройти медкомісію ВЛК, оновити військовий облік, перевірити, чи не втратилося право на бронь чи відстрочку.

Леся Нікітюк розповіла про дитячий комплекс та його наслідки для здоров’я

Нещодавно ведуча Леся Нікітюк поділилася з шанувальниками особистим спогадом, який довго не давав їй спокою в дитинстві. У своєму інтерв’ю вона відкрила одну з важливих тем – дитячий комплекс, що залишив помітний слід на її фізичному стані. Леся згадала, як у дитинстві її часто змушували носити кросівки, які були на три розміри менші за її справжній розмір. Той період залишився в пам’яті як болючий етап, який вплинув не тільки на фізичне здоров’я, але й на її самооцінку.

Ведуча зізнається, що через це вона часто відчувала себе некомфортно і навіть трохи знецінено. Проте з роками Леся нав learned that these childhood experiences, while challenging, had shaped her resilience and determination. Вона зазначає, що тепер ці моменти сприймаються з гумором і навіть з певною вдячністю, адже вони стали частиною її життя і допомогли розвинути внутрішню силу.

За словами Лесі, у дитинстві вона дуже хотіла популярні спортивні кросівки, але родина не могла дозволити оригінальні моделі. Тому доводилося купувати дешевші китайські аналоги на хмельницькому базарі, та ще й на три розміри менші за необхідний.

«Мені доводилося купувати на три розміри менші. Було чи не було, що я носила кросівки на три розміри менші, бо дуже хотіла ті фірмові?» – згадує ведуча.

Через такі експерименти з розміром взуття на пальчиках однієї ноги у Лесі залишилися гульки. Проте вона зазначає, що ці спогади сьогодні сприймає з посмішкою і повністю приймає себе.

Леся Нікітюк завжди відкрито розповідає про дитячі історії та труднощі з гумором. Раніше ведуча ділилася подробицями свого першого «бізнесу»: продавала яблука, які крала у батьків, та міняла картоплю на кавуни на вулиці.

Зв’язки запорізького юриста з кримінальним світом викликали обурення

Запорізький юрист Ярослав Гришин, відомий як засновник виробництва дронів...

Колишній керівник детективів БЕБ перейшов до Нацполіції, попри скандали

Журналіст Сергій Лямець детально проаналізував діяльність колишнього керівника підрозділу детективів Бюро економічної безпеки (БЕБ) Олександра Ткачука. У публікації згадуються численні резонансні скандали, багатомільярдні корупційні схеми, контрафактні сигарети та його нове кадрове призначення у структурі Національної поліції. Лямець підкреслює, що діяльність Ткачука у БЕБ була дуже показовою: він нібито займався «вибиванням» грошей на території Одеського порту […]

Французька прокуратура офіційно перейшла до кримінального провадження у справі проти бізнесмена Ілона Маска та платформи X, повідомляє CNBC, посилаючись на джерела в прокуратурі Парижа. Розслідування стосується ймовірних маніпуляцій алгоритмів цієї соціальної мережі для впливу на політичні процеси у Франції, а також питань, пов’язаних із діпфейками і недостатньою модерацією забороненого контенту, включаючи технології, що розробляються xAI та Grok.

Розпочавши свою діяльність у 2025 році за ініціативою французького депутата Еріка Ботореля, розслідування має на меті з’ясувати, чи використовувалися алгоритми платформи X для маніпуляції громадською думкою, сприяння політичній поляризації та поширення дезінформації. Особливу увагу приділяють механізмам рекомендацій контенту, які контролюють, що саме бачать користувачі.

Прокуратура Парижа підкреслила, що розслідування охоплює декілька аспектів. Слідчі перевіряють, чи не дозволяли компанії X та xAI свідомо генерацію та розповсюдження небезпечного або незаконного контенту через свої штучні інтелектуальні системи. Серед матеріалів, що підлягають аналізу, виявлені контенти, які заперечують Голокост, діпфейки сексуального характеру без згоди моделей, а також зображення, що ілюструють сексуальне насильство над дітьми.

Окремо розглядається питання політичного впливу, що може здійснюватися через платформу X. Французькі правоохоронці вивчають, чи мали алгоритми можливість підсилювати певні політичні наративи чи впливати на суспільні дискусії під час критично важливих політичних подій. Протягом останніх кількох років у Європі виникає дедалі більше занепокоєння щодо ролі великих цифрових платформ у формуванні громадської думки, з огляду на скандали, пов’язані з втручанням у вибори та дезінформаційними кампаніями.

У справі вже зафіксовані імена Ілона Маска та колишньої генеральної директорки X Лінди Яккаріно. Слідчі планували допитати їх 20 квітня, проте жоден із них не з’явився. Це стало підставою для переведення справи в кримінальний формат.

Маск неодноразово висловлював своє невдоволення стосовно французького розслідування, вважаючи його політично вмотивованим. Після обшуків у паризькому офісі X він звинуватив французьку владу у спробі обмежити свободу слова, вказуючи на надмірний контроль з боку європейських регуляторів.

Ця справа стала частиною більш широкої суперечки між Європейським Союзом та великими американськими технологічними компаніями. З прийняттям закону Digital Services Act у ЄС зросли вимоги до онлайн-платформ у боротьбі з дезінформацією, мовою ненависті та маніпуляціями алгоритмами.

Європейські регулятори вимагають від компаній прозорості у функціонуванні алгоритмів рекомендацій, пояснюючи, як формуються новинні стрічки та які методи використовуються для модерації небезпечного контенту.

Після придбання Twitter у 2022 році та його перейменування на X, платформа неодноразово піддавалася міжнародній критиці. Після масштабних скорочень у командах модерації контенту, багато організацій зафіксували зростання фейкових новин, а також випадків антисемітизму та дезінформації.

Особливу увагу привертає розвиток xAI та інтеграція чат-бота Grok, оскільки критики вважають, що ці технології можуть бути використані для створення діпфейків та маніпуляцій. Це питання стало особливо актуальним після бурхливого розвитку генеративного штучного інтелекту між 2024 і 2026 роками.

Аналогічні розслідування щодо X та xAI тривають і в інших країнах, включаючи США, де подібні перевірки проводить генеральний прокурор Каліфорнії. Справа у Франції вже викликала напруженість у відносинах між Парижем і Вашингтоном, оскільки американське Міністерство юстиції відмовилося співпрацювати з французькими слідчими та звинуватило їх у надмірному втручанні.

На тлі цієї ситуації питання регулювання штучного інтелекту та соціальних мереж стає все більш актуальним. Європейські уряди наголошують на необхідності жорсткішого контролю над платформами, які здатні впливати на інформаційний простір країн.

Для Ілона Маска це не перший серйозний юридичний конфлікт за останні роки. Він також зазнав судових розглядів у справах щодо OpenAI, Microsoft, а також американських регуляторів. Недавньо стало відомо про його домовленість з Комісією з цінних паперів і бірж США, що передбачає сплату штрафу в 1,5 мільйона доларів у зв'язку з придбанням частки у Twitter без визнання провини.

Експерти переконані, що дане розслідування у Франції може стати важливим прецедентом для технологічної індустрії в усьому світі. Якщо буде доведено порушення, це може суттєво вплинути на подальші правила функціонування соціальних мереж, систем штучного інтелекту та цифрових платформ, як в Європі, так і поза її межами.

Останні новини