Франція розпочинає серійне виробництво дронів Chorus з дальністю до 3000 км

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це з посиланням на джерела повідомляє угорська служба «Радіо Свобода».

«Новий президент США попросив угорського прем’єра висловити свою думку з кількох конкретних питань, пов’язаних з українським врегулюванням», – повідомляє видання.

«Ніколи ще не бувало, щоб президент США кілька разів протягом місяця проводив переговори з прем’єр-міністром Угорщини», – додає ЗМІ.

За його даними, Трампа насамперед цікавило, що думає Орбан про швидке закінчення війни в Україні та який графік врегулювання він бачить. За словами іншого джерела, обраний президент дізнавався, як Орбан оцінює здатність Росії продовжувати війну, і наскільки стійкою до викликів війни є влада Путіна.

Видання нагадує, що угорський прем’єр раніше говорив, що Росія має незрівнянно більше ресурсів, щоб продовжувати війну, ніж має Україна, що «близько до ідей Трампа».

За словами джерела в уряді, за підсумками цих розмов Орбан може запропонувати ще одну миротворчу місію, яка відбудеться напередодні грудневого саміту ЄС. У чому буде суть цієї місії, не повідомляють, але опитані виданням експерти припускають, що прем’єр Угорщини може представити сторонам якісь пропозиції від імені Трампа.

Уряд затвердив поправки до статті 11 закону “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”, які мають велике значення для пошуку зниклих безвісти осіб під час воєнних дій. Про це повідомив представник уряду у Верховній раді Тарас Мельничук у Telegram.

Згідно з нововведеннями, під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ щодо створення пошукових груп, такі групи будуть формуватися за згодою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це дозволить ефективно координувати зусилля з пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

Додатково, передбачено, що Координаційний штаб матиме право на проведення переговорів з гуманітарними місіями, громадськими об’єднаннями та фізичними особами, які здійснюють діяльність на тимчасово окупованих територіях з метою пошуку зниклих безвісти осіб.

Варто зауважити, що в Україні з травня 2023 року діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, в який включено близько 23 тисяч осіб, вважаних безвісти зниклими за особливих обставин – через воєнні дії. Загальну інформацію про військовослужбовців, яких розшукують, додають до реєстру збройні сили України.

У вересні 2023 року Кабінет Міністрів прийняв постанову про передачу функцій уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, до Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Це крок у напрямку оптимізації та покращення системи пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб в Україні.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Затверджені урядом поправки до закону "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", що передбачають створення пошукових груп під час воєнного стану та протягом року після скасування повноважень Генерального штабу ЗСУ. Це сприятиме більш ефективному пошуку та реабілітації зниклих безвісти осіб.

• Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти, перейшов під відповідальність Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, що сприятиме покращенню координації зусиль у цій сфері.

• Діє Єдиний реєстр зниклих безвісти осіб, який включає інформацію про близько 23 тисячі осіб, зниклих безвісти внаслідок воєнних дій. Цей реєстр створений для забезпечення централізованого обліку та координації дій з їх пошуку та реабілітації.

Усі ці кроки свідчать про серйозність держави у вирішенні проблеми зниклих безвісти осіб та забезпеченні їхнього пошуку та відновлення в суспільстві. Однак важливо продовжувати працювати над вдосконаленням законодавства та системи пошуку, щоб забезпечити максимально ефективний захист прав та інтересів цих осіб.

Воєнний стан в Україні продовжено до 4 травня 2026 року, а мобілізаційні заходи залишаються чинними на всій території держави. У цих умовах особливої актуальності набуває питання прав громадян, які відповідно до законодавства не підлягають призову або мають право на відстрочку. Основні положення закріплені у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка визначає чіткий перелік категорій осіб та обставин, що є підставою для звільнення від мобілізації.

Особи, які не підлягають призову

Не підлягають мобілізації громадяни, яких військово-лікарська комісія визнала непридатними до військової служби. Перелік захворювань визначено наказом Міністерства оборони №402. Також звільняються від призову особи з інвалідністю I, II або III групи.

Право на відстрочку мають батьки трьох і більше неповнолітніх дітей, а також опікуни й піклувальники дітей, які залишилися без батьківського піклування. Не підлягають мобілізації батьки дитини з інвалідністю, а також громадяни, які здійснюють постійний догляд за родичами, що не можуть самостійно себе обслуговувати через стан здоров’я.

Закон також передбачає відстрочку для осіб, чиї батьки мають інвалідність I–II групи, а також для тих, у кого чоловік або дружина мають інвалідність будь-якої групи. Окремо визначено пільгу для громадян, чиї брати або сестри загинули чи зникли безвісти під час бойових дій проти Росії — вона поширюється як на повнорідних, так і на неповнорідних родичів.

Не підлягають повторній мобілізації особи, звільнені з полону. Вони можуть повернутися до служби лише добровільно.

Від призову звільняються також працівники підприємств та організацій, які мають офіційне бронювання. Йдеться про фахівців, чия діяльність є критично важливою для оборони, економіки та функціонування інфраструктури держави.

Студенти денної або дуальної форми навчання у закладах вищої освіти мають право на відстрочку за умови, що здобувають рівень освіти, вищий за вже отриманий.

Щодо вікових обмежень, не можуть бути мобілізовані громадяни віком від 18 до 25 років, якщо вони мають статус призовника, а також особи старше 60 років.

Окремі винятки стосуються осіб із судимістю. Не підлягають мобілізації засуджені за тяжкі злочини, зокрема проти національної безпеки, за умисне вбивство з особливою жорстокістю, корупційні правопорушення, тероризм, зґвалтування, розбій, незаконний обіг наркотиків та інші тяжкі злочини, визначені Кримінальним кодексом України.

Крім того, Верховна Рада ухвалила рішення про надання річної відстрочки для осіб, які проходили службу за контрактом «18–24» строком на один рік і були звільнені. Вони отримують законну відстрочку на 12 місяців після завершення служби.

Таким чином, попри дію воєнного стану та мобілізаційні заходи, закон визначає чіткий перелік категорій громадян, які не підлягають призову або мають право на відстрочку.

Повернення територій військовим шляхом “здається все менш імовірним”, як пише Washington Post. Статус-кво українського конфлікту на Донбасі визначається як жахливий, з гиненням українців щодня на полі бою. Офіційні особи України та Заходу вважають, що президент Зеленський "застряг" у цьому конфлікті, а солідарність внутрішньо в Україні послабшала. Українські законодавці визнають, що швидких рішень не буде, а вихід на кордони 1991 року є нереальним. На думку багатьох, у політичному керівництві України потрібно скоригувати свою риторику. Спроби виправити ситуацію на фронті поки що безуспішні, а заходи щодо посилення мобілізації розкололи суспільство. Західні дипломати вбачають два можливі сценарії: з підтримкою для оборони або без, але в обох випадках передбачаються великі жертви і територіальні втрати для України. Потрібно готуватися до того, що 2025 рік може стати ще одним роком війни, а не мирних переговорів, вважають експерти. Думки українців щодо тривалості конфлікту розділені, але багато хто вважає, що статус-кво може тривати ще десятиліттями.

• Військове повернення територій українськими силами стає все менш імовірним, залишаючи статус-кво конфлікту надзвичайно жахливим.

• Президент Зеленський знаходиться під критикою за невизначеність у вирішенні ситуації, що призвело до послаблення солідарності всередині країни.

• Суспільство розділене щодо шляхів вирішення конфлікту, а спроби мобілізації викликають протиріччя.

• Населення України і міжнародні партнери мають готуватися до можливості тривалого конфлікту до 2025 року, з врахуванням можливості продовження статус-кво на десятиліття вперед.