Дарницька окружна прокуратура міста Києва забезпечила примусове виконання рішення суду, згідно з яким у громадян російської федерації було конфісковано дві земельні ділянки на користь держави. Як повідомили в Київській міській прокуратурі, йдеться про дві земельні ділянки, розташовані у Дарницькому районі столиці. Вони були призначені для садівництва та ведення особистого підсобного господарства, але належали громадянам країни-агресора. […]Загострення ситуації на Близькому Сході, зокрема загрози для енергетичних маршрутів поблизу Ірану та Ормузької протоки, стало причиною нових потрясінь на світовому ринку енергоносіїв, що створює додатковий тягар для країн Європейського Союзу. Незважаючи на активне впровадження відновлюваних джерел енергії та зусилля щодо зменшення використання викопних видів пального, ЄС залишається сильно залежним від імпорту газу, що робить його вразливим в умовах геополітичних криз.
Аналітичні дані європейських енергетичних центрів, на які посилається Euronews, свідчать, що розширення сонячної енергетики вже принесло певні економічні вигоди. За перші місяці року країнам ЄС вдалося заощадити приблизно 12,8 мільярдів євро за рахунок зниження потреби в імпортному викопному паливі для генерації електроенергії. Проте, навіть такі досягнення не скасовують структурну залежність Союзу від зовнішнього газового постачання, особливо в періоди пікових навантажень або ринкових коливань.
Згідно з даними Інституту енергетичної економіки та фінансового аналізу (IEEFA), імпорт скрапленого природного газу в ЄС з березня цього року зменшився лише на 1,2%, тоді як у Великій Британії це скорочення становить близько 20%. Ці цифри свідчать про неоднорідність енергетичного переходу в Європі: деякі країни активно знижують свою залежність від імпортних поставок, тоді як інші, навпаки, змушені збільшувати їх через внутрішні потреби.
Експерт IEEFA Ана-Марія Яллер-Макаревич повідомляє, що Європейський Союз переглядає свою енергетичну стратегію, сформовану після кризи 2022 року, коли країни терміново шукали альтернативи російському газу. Однак нова модель виявилася недосконалою, адже світові ринки залишаються нестабільними, а конкуренція за газ зростає.
Ситуація всередині ЄС залишається неоднорідною: деякі держави зменшують імпорт скрапленого газу завдяки розвитку відновлюваних джерел, в той час як інші, зокрема промислово розвинуті країни, змушені нарощувати закупівлі. Наприклад, імпорт СПГ в Німеччині зріс на 72% у річному вимірі, що пов'язано із необхідністю стабілізації енергетичних ринків.
Нестабільність на Близькому Сході, зокрема загрози судноплавству в Ормузькій протоці, спонукає європейські країни диверсифікувати джерела постачання та швидко реагувати на можливі перебої. В період з березня по травень постачання СПГ з США зросли на 5%, з Алжиру — на 11%, з Росії — на 25%, а з Норвегії — на 84%. США залишаються основним постачальником газу в Європу, забезпечуючи близько 60% всього імпорту, тоді як зростання обсягів постачань з Росії викликає занепокоєння, враховуючи наміри ЄС зменшити залежність від російських ресурсів до 2027 року.
У першому кварталі 2026 року ЄС імпортував 6,9 мільярдів кубометрів російського СПГ, що є найвищим показником з початку війни в Україні. Основними споживачами залишаються Франція, Іспанія та Бельгія. Таким чином, попри політичні заяви про відмову від російських енергоресурсів, країни ЄС продовжують імпортувати значні обсяги з Росії.
Експерти застерігають, що подальше загострення конфлікту на Близькому Сході може призвести до нових витків цінової нестабільності та посилення залежності окремих країн ЄС від імпортних постачань, що вимагатиме перегляду стратегій енергетичної безпеки. У довгостроковій перспективі Європейському Союзу належить знайти оптимальний баланс між декарбонізацією, забезпеченням енергетичної безпеки та зменшенням залежності від політично чутливих постачальників.
