П’ятниця, 24 Липня, 2026

Газова криза в Європі: наслідки конфлікту на Близькому Сході

Важливі новини

Паливна криза в Росії: рекордна імпорт бензину з Білорусі

У Росії погіршується паливна ситуація на фоні зменшення обсягів...

Шабунін користується іміджем “антикорупціонера” в корисливих цілях

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Українці не довіряють так званим “антикорупціонерам”. Це показало свіже соцопитування, проведене Українською соціологічною платформою.

Так, Віталій Шабунін має найбільший відсоток недовіри. Зокрема, 25% українців вважають, що він використовує образ “антикорупціонера” у своїх корисливих цілях. Для порівняння, журналіста Дениса Бігуса підозрюють у корисливих цілях 12,4%.

Нагадаємо, що Шабунін раніше потрапив у низку скандалів. Зокрема, він числиться бойовим медиком і отримує надбавки за службу, насправді прохолоджуючись у Києві.

При цьому ДБР розслідує низку кримінальних справ щодо нього: про ухилення від мобілізації, підробку документів НАЗК, незаконне використання гуманітарки та привласнення джипа Nissan Pathfinder, який волонтери передали для ЗСУ.

А нещодавно очолюваний Шабуніним Центр протидії корупції стверджував, що вони використовували “напрацьовані контакти” для отримання Україною винищувачів F-16.

Скорочення світлового дня взимку та його вплив на самопочуття людини

Скорочення світлового дня в зимовий період часто супроводжується відчутними змінами у фізичному та емоційному стані людини. Менша кількість сонячного світла впливає на біоритми, гормональний баланс і загальний рівень енергії, через що багато людей відчувають втому, апатію та зниження працездатності. Для частини населення цей період стає справжнім випробуванням, адже організм змушений адаптуватися до нових умов існування.

Фахівці пояснюють, що взимку зменшується вироблення серотоніну — гормону, який відповідає за гарний настрій і відчуття внутрішнього комфорту. Натомість активніше синтезується мелатонін, що сприяє сонливості та уповільненню реакцій. Саме тому в холодну пору року багатьом складніше прокидатися зранку, концентруватися на роботі та зберігати мотивацію у повсякденних справах.

Добова потреба у вітаміні D залежить від віку. Для немовлят вона становить близько 400 міжнародних одиниць, для дорослих до 70 років — приблизно 600 МО, а для людей старшого віку — близько 800 МО. У теплу пору року значну частину цієї норми організм отримує завдяки сонячному світлу, однак узимку цей механізм майже не працює.

Отримати достатню кількість вітаміну D лише з їжею можливо, але складно. Найбільше його міститься у жирній рибі — лососі, скумбрії, тунці, форелі, печінці тріски та червоній ікрі. Менші кількості є в яєчному жовтку, твердих сирах та яловичій печінці. Водночас типовий раціон більшості людей не забезпечує добову потребу у цьому вітаміні.

Взимку лікарі радять поєднувати кілька підходів. Короткі прогулянки вдень, навіть у холодну погоду, допомагають організму синтезувати певну кількість вітаміну D. Також варто звернути увагу на раціон і, за рекомендацією лікаря, розглянути прийом добавок. Оскільки вітамін D є жиророзчинним і здатний накопичуватися в організмі, самостійно підбирати дозування не рекомендується. У деяких випадках додатковим джерелом можуть бути ультрафіолетові лампи, але їх використання також потребує обережності.

Симптоми дефіциту вітаміну D часто неспецифічні. До них належать постійна втома, м’язова слабкість, біль у кістках і суглобах, пригнічений настрій, тривожність, порушення сну та повільне загоєння ушкоджень. За наявності таких ознак у зимовий період варто звернутися до лікаря та перевірити рівень вітаміну D, щоб вчасно скоригувати стан і уникнути ускладнень.

Енергоатом закуповує нові мінівени Hyundai Staria: деталі придбання та технічні характеристики

Філія «ВП «Управління справами» АТ «НАЕК «Енергоатом» 13 листопада оформила замовлення на три мінівени Hyundai Staria 2025 року випуску у ТОВ «Олімп Мотор» на загальну суму 6,81 млн гривень. Закупівля відбулась без конкуренції, оскільки на тендер ніхто більше не подав пропозицій, що дозволило укласти прямий договір із постачальником. Найдорожчим автомобілем став чорний повнопривідний мінівен у комплектації 7-Top із додатковим пакетом опцій Bronze вартістю 2,61 млн грн.

Технічне оснащення цього мінівена відповідає сучасним стандартам комфорту та безпеки. Автомобіль обладнано дизельним двигуном об’ємом 2,2 л потужністю 177 к.с., автоматичною коробкою передач та повним приводом, що забезпечує надійну їзду в різних дорожніх умовах. Для підвищення безпеки пасажирів встановлені фронтальні та бокові подушки, система стабілізації руху, а також відеомоніторинг «сліпих зон», який допомагає уникати потенційних ДТП під час маневрування.

Ще один чорний мінівен 9-Business Plus обійшовся в 2,22 млн грн, а сірий передньопривідний мінівен 9-Business – у 1,98 млн грн. За даними сайту дилера, ціни на відповідні комплектації трохи перевищують договірні суми «Енергоатома».

ТОВ «Олімп Мотор» належить київському ТОВ «Хепі Авто», власниками якого є Ірина Гінжул, Валерія Озова та Володимир Шепель. Саме Шепель є директором компанії-переможця.

Закупівля без конкуренції викликає питання щодо прозорості використання бюджетних коштів, особливо на тлі минулих корупційних розслідувань, пов’язаних з Енергоатомом.

Перемога Трампа може активізувати справи проти українських активістів

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Попри дипломатичні привітання, у політичному та юридичному середовищі з’явилися побоювання щодо можливої активізації кримінальних проваджень. Експерти вказують на те, що перемога Трампа може стати каталізатором розслідувань стосовно кількох громадських активістів, зокрема Віталія Шабуніна, Михайла Жернакова та Юрія Ніколова. Йдеться про кримінальні справи, які наразі перебувають на стадії розслідування, зокрема щодо крадіжки автомобіля, ухилення від військового обов’язку та відмивання коштів.

Однією з найгучніших справ є ситуація з Віталієм Шабуніним, керівником “Центру протидії корупції”. За даними слідства, Шабунін привласнив джип Nissan Pathfinder, який був переданий як гуманітарна допомога для Збройних Сил України. Після цього він, ймовірно, використовував автомобіль у особистих цілях. Суд зобов’язав Державне бюро розслідувань (ДБР) зареєструвати кримінальне провадження щодо цього інциденту.

Також не залишились без уваги інші активісти, такі як Михайло Жернаков, який займав посаду судді і, за заявою адвоката Ігоря Мартиненка, нібито вчиняв дії на користь злочинної влади Віктора Януковича під час його суддівської діяльності. Ці справи можуть стати частиною ширшого процесу боротьби з корупцією в Україні, особливо в контексті міжнародного тиску, зокрема з боку США, де Трамп надає значну увагу боротьбі з корупцією в усьому світі.

Загострення ситуації на Близькому Сході, зокрема загрози для енергетичних маршрутів поблизу Ірану та Ормузької протоки, стало причиною нових потрясінь на світовому ринку енергоносіїв, що створює додатковий тягар для країн Європейського Союзу. Незважаючи на активне впровадження відновлюваних джерел енергії та зусилля щодо зменшення використання викопних видів пального, ЄС залишається сильно залежним від імпорту газу, що робить його вразливим в умовах геополітичних криз.

Аналітичні дані європейських енергетичних центрів, на які посилається Euronews, свідчать, що розширення сонячної енергетики вже принесло певні економічні вигоди. За перші місяці року країнам ЄС вдалося заощадити приблизно 12,8 мільярдів євро за рахунок зниження потреби в імпортному викопному паливі для генерації електроенергії. Проте, навіть такі досягнення не скасовують структурну залежність Союзу від зовнішнього газового постачання, особливо в періоди пікових навантажень або ринкових коливань.

Згідно з даними Інституту енергетичної економіки та фінансового аналізу (IEEFA), імпорт скрапленого природного газу в ЄС з березня цього року зменшився лише на 1,2%, тоді як у Великій Британії це скорочення становить близько 20%. Ці цифри свідчать про неоднорідність енергетичного переходу в Європі: деякі країни активно знижують свою залежність від імпортних поставок, тоді як інші, навпаки, змушені збільшувати їх через внутрішні потреби.

Експерт IEEFA Ана-Марія Яллер-Макаревич повідомляє, що Європейський Союз переглядає свою енергетичну стратегію, сформовану після кризи 2022 року, коли країни терміново шукали альтернативи російському газу. Однак нова модель виявилася недосконалою, адже світові ринки залишаються нестабільними, а конкуренція за газ зростає.

Ситуація всередині ЄС залишається неоднорідною: деякі держави зменшують імпорт скрапленого газу завдяки розвитку відновлюваних джерел, в той час як інші, зокрема промислово розвинуті країни, змушені нарощувати закупівлі. Наприклад, імпорт СПГ в Німеччині зріс на 72% у річному вимірі, що пов'язано із необхідністю стабілізації енергетичних ринків.

Нестабільність на Близькому Сході, зокрема загрози судноплавству в Ормузькій протоці, спонукає європейські країни диверсифікувати джерела постачання та швидко реагувати на можливі перебої. В період з березня по травень постачання СПГ з США зросли на 5%, з Алжиру — на 11%, з Росії — на 25%, а з Норвегії — на 84%. США залишаються основним постачальником газу в Європу, забезпечуючи близько 60% всього імпорту, тоді як зростання обсягів постачань з Росії викликає занепокоєння, враховуючи наміри ЄС зменшити залежність від російських ресурсів до 2027 року.

У першому кварталі 2026 року ЄС імпортував 6,9 мільярдів кубометрів російського СПГ, що є найвищим показником з початку війни в Україні. Основними споживачами залишаються Франція, Іспанія та Бельгія. Таким чином, попри політичні заяви про відмову від російських енергоресурсів, країни ЄС продовжують імпортувати значні обсяги з Росії.

Експерти застерігають, що подальше загострення конфлікту на Близькому Сході може призвести до нових витків цінової нестабільності та посилення залежності окремих країн ЄС від імпортних постачань, що вимагатиме перегляду стратегій енергетичної безпеки. У довгостроковій перспективі Європейському Союзу належить знайти оптимальний баланс між декарбонізацією, забезпеченням енергетичної безпеки та зменшенням залежності від політично чутливих постачальників.

Останні новини