Гендиректор Steko влаштував перепалку з ТЦК у Дніпрі

Столичні жителі помітили відчутне підвищення цін на поїздки таксі, яке почалося ще з кінця весни та продовжилося протягом літа. За даними сервісів перевезень, базові тарифи компанії Uklon зросли в середньому на 14% залежно від класу авто. Водночас у Bolt базові ціни формально не змінювались, проте середній чек піднявся на 3–5%, що пов’язано з динамікою попиту та додатковими коефіцієнтами.

Експерти пояснюють, що однією з головних причин здорожчання стало підвищення вартості пального, яке безпосередньо впливає на витрати водіїв. Другою вагомою причиною є зростання попиту: з початком осені кияни масово повернулися з відпусток, погіршилась погода, збільшилися затори у години пік. У таких умовах дедалі більше людей надають перевагу таксі замість громадського транспорту, прагнучи заощадити час та уникнути дискомфорту.

Ще одним фактором здорожчання є небажання самих водіїв брати невеликі замовлення. Через це сервіси змушені піднімати ціни, щоб поїздки залишалися привабливими для водіїв. Експерти зазначають, що підвищення тарифів на 10-15% іноді навіть стабілізує середню вартість поїздки, оскільки більше водіїв погоджуються на замовлення, а динамічні коефіцієнти зростають менше.

Вартість поїздки на таксі формується з двох основних факторів. Перший – базовий тариф за 1 км. Наприклад, у Uklon після кількох підвищень тариф за класом “Стандарт” становить від 15,5 грн за кілометр по місту. Другий – динамічна частина, яка залежить від кількості активних водіїв і замовлень, заторів, дистанції подачі авто, повітряних тривог, закритих мостів та погодних умов. Однак динамічна складова не може перевищувати базовий тариф більш ніж утричі.

Саме динамічні показники визначають більшу частину фінальної вартості поїздки, зазначають у Uklon. Таким чином, підвищення тарифів є необхідним механізмом для стимулювання водіїв і підтримки доступності послуг таксі в столиці.

Ексначальник Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігор Купранець перетворив свій офіс у київському бізнес-центрі «Айсберг» на унікальний кластер, де зосередилися компанії, пов’язані з колишніми правоохоронцями, представниками енергетичного сектору та навіть експрезидентом країни. Примітно, що сама будівля бізнес-центру свого часу була зведена з порушеннями, проте рішення Київської міської ради щодо продажу землі під спорудою фактично узаконило її існування та подальшу діяльність.

Після звільнення зі служби у 2019 році Купранець активно займався розбудовою родинної бізнес-структури. За кілька років вона суттєво розрослася й охопила чималі активи у туристичній сфері — серед них готельні комплекси у Буковелі, Пилипці та Трускавці. Поступове розширення потребувало нового адміністративного центру, і вже у 2021 році більшість компаній, пов’язаних із родиною, були переведені до БЦ «Айсберг».

Окрім родинного бізнесу, в офісі оселилися фірми колишніх високопоставлених чиновників та політиків. Серед них фонд «Лео інвест груп» заснований Віктором Ющенком, компанії пов’язані з Леонідом Крючковим та колишнім співробітником САП Володимиром Кривенком, а також ТОВ «Бенкет» Руслана Марчука. Багато з цих компаній займаються видобувною, енергетичною та логістичною діяльністю, а деякі — у сфері ресторанного бізнесу.

Журналісти відзначають, що БЦ «Айсберг» став символом тісного переплетення бізнесу та правоохоронної системи. Попри кримінальні провадження щодо незаконного будівництва та участі колишніх поліцейських у бізнесі, суди та місцева влада фактично сприяли легалізації офісного центру.

Ігор Купранець, його родина та колишні правоохоронці, які оселилися в БЦ «Айсберг», продовжують вести бізнес у різних сферах, демонструючи, що після служби у силових структурах в Україні можна швидко інтегруватися у приватні прибуткові проєкти, залучаючи впливових партнерів.

Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський публічно окреслив основні напрямки тіньової економіки, через які держава щороку втрачає колосальні фінансові ресурси. Йдеться про системні схеми, що роками підривають наповнення бюджету, створюють нерівні умови для легального бізнесу та послаблюють фінансову стійкість країни в умовах війни й економічних викликів.

За словами очільника БЕБ, одним із найбільших джерел недонадходжень залишаються контрафакт і нелегальна торгівля підакцизними товарами. Тіньовий ринок алкоголю, тютюнових виробів і пального не лише позбавляє бюджет десятків мільярдів гривень щороку, а й становить серйозну загрозу для здоров’я громадян. Попередні оцінки свідчать, що лише в цьому сегменті держава щорічно втрачає понад 50 мільярдів гривень через несплату акцизів і податків.

Окрему нішу займає діяльність конвертаційних і транзитних центрів, які, за оцінками БЕБ, «коштують» бюджету 40–50 мільярдів гривень щороку. Найбільші ж втрати пов’язані з ухиленням від сплати податків у сфері оплати праці. Використання зарплат «у конвертах» та залучення ФОПів як інструменту мінімізації податків, за різними підрахунками, призводить до втрат у 250–300 мільярдів гривень.

Цивінський наголосив, що ці суми є орієнтовними, адже точно порахувати те, що перебуває в тіні, надзвичайно складно. Водночас масштаби проблеми свідчать про те, що значна частина коштів, які могли б працювати на економіку та оборону, просто не доходить до бюджету.

Керівник БЕБ підкреслив, що завдання бюро — у тісній взаємодії з іншими правоохоронними та контролюючими органами — поступово виводити ці сотні мільярдів гривень із тіні та забезпечувати їх надходження до державної скарбниці.

Окремо він звернув увагу на різницю між видимими корупційними схемами та так званою латентною тіньовою економікою. За його словами, журналісти-розслідувачі та правоохоронці навчилися досить ефективно контролювати використання бюджетних коштів, зокрема у сфері публічних закупівель, коли завищені ціни стають очевидними для суспільства.

Водночас найбільші втрати часто залишаються непомітними, адже йдеться не про розкрадання вже виділених коштів, а про гроші, які взагалі не потрапили до бюджету. Саме з такими «невидимими» схемами, за словами Цивінського, працювати найскладніше, але водночас і найважливіше.