Неділя, 19 Квітня, 2026

Тіньова економіка як загроза бюджету: ключові схеми втрат державних коштів

Важливі новини

Дефіцит вітаміну B12 може призвести до незворотних уражень нервів — лікарі назвали тривожні симптоми

Анемія, викликана дефіцитом вітаміну B12, розвивається повільно і підступно. Організм поступово адаптується до зменшеної кількості або поганої якості еритроцитів, через що на початку захворювання симптоми здаються легкими або непомітними. Проте медики однієї з провідних світових компаній у сфері охорони здоров’я — MSD — попереджають: існують три особливо небезпечні симптоми, які свідчать про критичну нестачу вітаміну […]

НАЗК виявило ознаки незаконного збагачення у митника Закарпатської митниці на понад 23 млн грн

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) направило до Офісу Генерального прокурора обґрунтований висновок щодо можливого незаконного збагачення державного інспектора митного поста «Тиса» Закарпатської митниці. Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» із посиланням на дані агентства. Моніторинг способу життя посадовця, проведений НАЗК із залученням матеріалів Державного бюро розслідувань, виявив наявність майна та активів, чия вартість суттєво перевищує задекларовані доходи митника та членів його родини. Загальна сума невідповідності оцінюється більш ніж у 23 млн грн.

За результатами аналізу, в декларації та офіційних доходах посадовця не було зазначено низку значних активів, включно з нерухомістю та дороговартісними транспортними засобами. Такий розрив між задекларованими доходами та фактичною власністю свідчить про можливі порушення антикорупційного законодавства, що підлягають ретельній перевірці компетентними органами.

Центральним елементом схеми є земельна ділянка площею 1,6 тис. кв. м в Ужгороді, яку у 2022 році придбала мати посадовця за 40,1 тис. грн. Експертиза показала, що її ринкова вартість на момент придбання становила близько 1,8 млн грн.

У 2023 році на ділянці ввели в експлуатацію житловий будинок на 330 кв. м, у який заселилися сам митник із родиною. Його вартість перевищує 19 млн грн.

Батьки посадовця стверджують, що будували «власними силами» та заощадженнями, частково — за позичені кошти знайомих. Проте НАЗК вказує: жодна з позик не підтверджена документально та має ознаки фіктивності.

Наприкінці 2024 року дружина митника придбала SKODA KODIAQ 2024 року випуску за понад 1,9 млн грн, пояснивши покупку продажем попередніх авто. Аналіз, проведений НАЗК, встановив: офіційних доходів родини недостатньо, щоб покрити вартість елітного будинку, земельної ділянки та автомобіля.

Після початку перевірки ДБР і НАЗК у медіа з’явилася інформація, що митник на початку повномасштабної війни оформив фіктивну інвалідність, намагаючись уникнути мобілізації. Інвалідність згодом скасували, але посадовець подав до суду на МОЗ, вимагаючи відновлення пенсійних виплат.

Крім того, встановлено, що інспектор користувався державними номерними знаками «прикриття», які надаються лише співробітникам сектору безпеки, правоохоронцям або найвищим державним посадовцям, що перебувають під державною охороною.

Корпоративне протистояння навколо Полтавського ГЗК: новий виток боротьби за стратегічний актив

Спроба ініціювати процедуру банкрутства одного з ключових промислових підприємств країни спричинила гучний корпоративний конфлікт, що вже вийшов за межі суто юридичної площини. Йдеться про ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», стратегічно важливий актив бізнесмена Костянтина Жеваго, навколо якого розгорнулася складна боротьба інтересів.

Ініціатором процедури банкрутства виступила компанія ТОВ «Максі Капітал Груп», яка заявила фінансові вимоги в розмірі 4,7 млрд гривень. Такий обсяг претензій автоматично переводить справу в категорію резонансних, адже йдеться не лише про господарський спір, а й про потенційний перерозподіл контролю над підприємством, що має системоутворююче значення для регіону та гірничо-металургійного комплексу України.

Інші частки в компанії, що ініціювала банкрутство, належать юристам і адвокатам. За наявною інформацією, для запуску процедури було використано викуп у ФГВФО пулу прав вимог до підприємств, пов’язаних із бізнес-структурами Жеваго. Саме цей механізм став юридичною основою для подання заяви про банкрутство.

Паралельно в публічному просторі згадується й інша хвиля процедур щодо активів Жеваго. Йдеться про фармацевтичну корпорацію «Артеріум», до якої входять заводи «Київмедпрепарат» і «Галичфарм». Компанія, пов’язана з тими ж бенефіціарами, викупила борги через ФГВФО та ініціювала окрему процедуру банкрутства із заявленими вимогами на мільярди гривень.

Ситуація демонструє ширший тренд використання механізмів викупу боргів у державних фінансових інституцій з подальшим ініціюванням процедур неплатоспроможності. Це створює юридичний тиск на великі промислові та фармацевтичні активи й може мати наслідки для виробничих ланцюгів, працівників і кредиторів.

Подальший розвиток подій залежатиме від рішень суду та позицій сторін у процесі. Конфлікт навколо активів Костянтина Жеваго набуває системного характеру та виходить за межі одного підприємства.

За першу половину року в Україні визнали банкрутами понад пів тисячі осіб

У першій половині 2025 року в Україні офіційно визнали банкрутами 577 громадян. Такі дані оприлюднив неплатоспроможність. Щодня в середньому реєструється близько трьох нових справ про неплатоспроможність фізичних осіб. Порівняно з аналогічним періодом 2024 року цей показник зріс на 33%. Минулого року кількість банкрутств сягнула рекордного рівня — тоді зареєстрували 926 справ. Найбільше випадків банкрутства у […]

Компанії «НОВААГРО» постачала зерно окупантам і виводила мільярди в офшори

Група компаній «НОВААГРО», яку контролюють колишній нардеп-регіонал Дмитро Шенцев і бізнесмен Сергій Полумисний, вибудувала багаторівневу схему, що поєднує колабораціонізм, ухилення від оподаткування, фіктивне підприємництво та відмивання коштів. З початком повномасштабної війни частина елеваторів «НОВААГРО» у Граковому, Великому Бурлуці, Шевченковому та Козачій Лопані опинилася на тимчасово окупованих територіях. Однак замість припинення діяльності керівники компанії налагодили постачання […]

Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський публічно окреслив основні напрямки тіньової економіки, через які держава щороку втрачає колосальні фінансові ресурси. Йдеться про системні схеми, що роками підривають наповнення бюджету, створюють нерівні умови для легального бізнесу та послаблюють фінансову стійкість країни в умовах війни й економічних викликів.

За словами очільника БЕБ, одним із найбільших джерел недонадходжень залишаються контрафакт і нелегальна торгівля підакцизними товарами. Тіньовий ринок алкоголю, тютюнових виробів і пального не лише позбавляє бюджет десятків мільярдів гривень щороку, а й становить серйозну загрозу для здоров’я громадян. Попередні оцінки свідчать, що лише в цьому сегменті держава щорічно втрачає понад 50 мільярдів гривень через несплату акцизів і податків.

Окрему нішу займає діяльність конвертаційних і транзитних центрів, які, за оцінками БЕБ, «коштують» бюджету 40–50 мільярдів гривень щороку. Найбільші ж втрати пов’язані з ухиленням від сплати податків у сфері оплати праці. Використання зарплат «у конвертах» та залучення ФОПів як інструменту мінімізації податків, за різними підрахунками, призводить до втрат у 250–300 мільярдів гривень.

Цивінський наголосив, що ці суми є орієнтовними, адже точно порахувати те, що перебуває в тіні, надзвичайно складно. Водночас масштаби проблеми свідчать про те, що значна частина коштів, які могли б працювати на економіку та оборону, просто не доходить до бюджету.

Керівник БЕБ підкреслив, що завдання бюро — у тісній взаємодії з іншими правоохоронними та контролюючими органами — поступово виводити ці сотні мільярдів гривень із тіні та забезпечувати їх надходження до державної скарбниці.

Окремо він звернув увагу на різницю між видимими корупційними схемами та так званою латентною тіньовою економікою. За його словами, журналісти-розслідувачі та правоохоронці навчилися досить ефективно контролювати використання бюджетних коштів, зокрема у сфері публічних закупівель, коли завищені ціни стають очевидними для суспільства.

Водночас найбільші втрати часто залишаються непомітними, адже йдеться не про розкрадання вже виділених коштів, а про гроші, які взагалі не потрапили до бюджету. Саме з такими «невидимими» схемами, за словами Цивінського, працювати найскладніше, але водночас і найважливіше.

Останні новини